Українці, які опалюють будинки дровами чи вугіллям, можуть отримати збільшені виплати — Мінсоцполітики

Лабораторія запрацювала на базі Регіонального центру неонатального скринінгу. Вона стала першою лабораторією у державному закладі, де проводитимуть екзомне секвенування.

Про це повідомили у Львівській ОВА.

«Завдяки новій лабораторії ми зможемо виявляти як поширені, так і рідкісні генетичні патології. Тут буде застосовуватися передова методика клінічного екзому для дітей, які цього потребують», — зазначила директорка Львівського обласного перинатального центру Марія Малачинська.

Львівський перинатальний центр став першим в Україні комунальним закладом, де впровадили сучасну генетичну діагностику — екзомне секвенування. Раніше воно було доступне для українців лише за кордоном або в приватних закладах і коштувало від 60 тисяч гривень.

Тепер цим сучасним методом генетичної діагностики можна скористатись у Львівському перинатальному центрі безоплатно.

Читайте також: «Донори віддають частинку себе, аби врятувати інших». Історія харків’янки, яка вже 8 років здає кров

Для забезпечення роботи лабораторії закупили сучасне обладнання на суму майже 9 мільйонів гривень. Фінансували проєкт німецькі партнери з товариства GIZ. 

Що таке екзомне секвенування

Аналіз екзому (екзомне секвенування) — це складний генетичний тест, який досліджує всю кодуючу частину геному (екзом) і може виявляти мутації в тисячах генів одночасно. Це дозволяє знаходити як відомі, так і рідкісні генетичні варіації, які можуть бути причиною захворювань. Окрім цього аналіз екзому дозволяє завершити цикл від виявлення причини захворювання в дитини до планування наступних вагітностей.

Нагадаємо, що «Львівська майстерня шоколаду» відреставрує кам’яницю 17 століття: заклад розширить площу

Фото: Львівська ОДА

У Брюсселі президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Грецької Республіки Кіріакос Міцотакіс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Про це повідомили в Офісі президента України.

Що передбачає угода

Разом із партнерами Греція надаватиме додаткові ресурси для того, аби пришвидшувати підготовку українських пілотів і технічного персоналу для літаків F-16.

Країни домовилися також і про економічне партнерство, співпрацю у сфері безпеки, підтримку санкцій проти РФ, притягнення держави-агресорки до відповідальності та відшкодування збитків. Документ передбачає і взаємодію в галузях культури, освіти та мистецтва.

Греція зобов’язалася брати участь у відновленні й реконструкції України, підтримувати майбутнє членство в ЄС і НАТО й Формулу миру.

Читайте також: Ветеран із Київщини здобув три призових місця на фестивалі Шварценеггера в Іспанії

Про двосторонні угоди з партнерами

Документ підписаний на виконання Спільної декларації G7, ухваленої у Вільнюсі 12 липня 2023 року. Загалом Україна уклала вже 27 двосторонніх угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею, Люксембургом, Румунією, Чехією, Словенією, Ірландією та Грецією.

Нагадаємо, що українська компанія збудує завод у Литві для виробництва вибухівки.

Фото: Офіс президента

Коли Ольга Маканєєва з Харкова працювала в лікарні, вона вперше наважилася на донорство, аби допомогти пацієнту після нещасного випадку. Відтоді жінка часто здає кров чи її компоненти, проте мріє, щоб донорська кров нікому не була потрібна. 

До Всесвітнього дня донорства Ольга Маканєєва розповіла свою історію для ШоТам.

Ольга Маканєєва

донорка з Харкова

Лише 15 хвилин мого часу можуть когось врятувати

Якось, коли я ще працювала в лікарні, знайомий нашого директора отримав численні опіки та потребував донорської крові. Я запропонувала свою допомогу, і так моя кров уперше стала корисною для іншої людини.

Як медикиня я розуміла закулісся процедур, тому почувалася впевнено. Щоправда, тоді я не дотрималася порад для потенційних донорів — я не поснідала, тому мені стало погано. 

Проте твердо вирішила, що продовжуватиму далі, адже я витрачаю лише 15 хвилин свого часу, але комусь це може суттєво допомогти.

Ольга під час першого переливання крові. Фото надала Ольга Маканєєва

Та навіть коли вдруге здала кров для пацієнта після операції, я ще не вважала себе доноркою. Згодом побачила рекламу місцевої фармецевтичної фірми «Біофарма» про пошук донорів плазми — рідкої частини крові, яку використовують для виготовлення ліків. Це більш лайтовий варіант донорства, адже плазму можна здавати раз на два тижні. Відтоді я двічі на місяць перед роботою здавала свою плазму. До речі, ця фірма навіть заохочує донорів подарунками — якось перед Великоднем я отримала пасочку.

На день народження подарувала свої тромбоцити іншим

Потреба в компонентах крові була завжди: у мирний час вони потрібні пацієнтам після операції чи жінкам, які народили, а в період пандемії ковіду я здавала тромбоцити, з яких потім створювали вакцину. Саме під час здачі тромбоцитів я дізналася, що перехворіла легкою формою ковіду. 

Кров і плазму завжди перевіряють, і завдяки цьому я знаю про рівень свого гемоглобіну, роблю швидкий скринінг всього організму й аналізи на СНІД і гепатит. Це наче такий додатковий бонус — завжди знати про свій стан. 

Повномасштабна війна значно вплинула на потребу в крові — особливо в Харкові, який є прифронтовим містом. У перші дні вторгнення росіяни обстріляли наш центр переливання крові, тож на деякий час охочих здавати кров стало менше. А ще варто врахувати стрес: люди почуваються гірше, і це впливає на здоров’я та здатність бути донором.

Ольга популяризує донорство під час війни на заході для донорів у Харкові. Фото надала Ольга Маканєєва

Я сама евакуювалася з міста десь на пів року, проте після повернення до Харкова знову почала здавати кров. Це якраз був мій день народження, і я вирішила на честь особистого свята зробити подарунок іншим. Тоді мене попросили здати ще й тромбоцити, адже вони необхідні людям після масивних кровотеч при пораненнях.

У той день я змістила всі свої справи, витратила більше часу, проте відчула, що роблю потрібну справу для нашої перемоги, адже донори також буквально віддають частинку себе, аби врятувати когось іншого.

Як це — бути донором 

Зараз у центрах збору крові сучасні апарати, зручні крісла та привітний персонал. Приходити туди — одне задоволення.  

Зазвичай мені приходять запрошення на забір крові з електронної бази донорів. Якщо ми в черзі бачимо людину з офіційним посвідченням донора, то завжди пропускаємо — це в нас така внутрішня повага. Хоча, наприклад, я ніколи не підраховувала, скільки крові та плазми здала, бо ніколи не хизувалася цим.

Процедура забору крові. Фото: Freepic

Раніше кров переливали від людини до людини, але зараз усю донорську кров та плазму зберігають у холодильниках, а згодом надсилають у лікарні чи на заводи для переробки. 

Хто не може бути донором

Не всі можуть бути донорами, навіть якщо дуже хотітимуть здати кров.Ось причини, чому вам можуть відмовити:

• якщо людина важить менше 50 кілограмів, то в неї не братимуть кров;
• також причинами для відмови є низький гемоглобін, хвороби печінки, гепатит, низький тиск, перенесена онкологія та хронічні хвороби;
• не можуть бути донорами люди, які наприклад, перенесли інфаркт, а тепер вживають препарати для розрідження крові.

Як підготуватися до здачі крові

Для людей, які все ж наважилися стати донорами, у кожному центрі переливання крові є пам’ятка, яка підкаже всі підготовчі кроки. 

Наприклад, за кілька днів до забору не можна вживати алкоголь, а за добу — палити та пити каву. За день також не можна їсти яєць і молочних продуктів, а дівчатам бажано здавати кров на 12 день циклу.

Звісно, можна змовчати про щось, але медики це відразу помітять: нормальна плазма має бути кольору шампанського, а якщо людина вживала молоко чи яйця, то вона стане жовтою. Таку плазму просто забракують, а стерильний пакет викинуть, тому краще поставитися до процедури відповідально. 

Вранці перед забором крові треба добре поїсти. Їжа має бути нежирна та несмажена — зазвичай рекомендують каші з чимось солодким. Колись я дотримувалася здорового харчування й повністю виключила з раціону цукор, а перед здачею плазми та крові його необхідно їсти, тому ці дні були для мене ніби святковими. 

У центрах переливання перед початком процедури також дають солодке печиво та чай, а опісля завжди хочеться полежати, відпочити та з’їсти щось солоденьке. Не бажано палити чи відразу сідати за кермо, бо можна знепритомніти.

Зараз всю донорську кров та плазму зберігають у холодильниках. Фото: Freepik

Читайте також: Боляче та небезпечно? Розвінчуємо 13 міфів про донорство крові

Донорство має стати звичкою

Коли я навчалася в медичному, нас часто агітували йти здавати кров, проте це не працювало, аж доки я щиро не захотіла цього сама. На жаль, коли я зараз приходжу в центр переливання, там майже немає черг — з Харкова виїхали багато людей. До того ж, усе частіше стимулами для донорства є жахливі трагедії та прильоти. Я ж вважаю, що воно має стати звичкою для всіх, хто може бути донором.

За цим посиланням ви можете знайти перелік медичних закладів у містах і містечках України, де можна здати свою кров, аби врятувати інших. 

Донорство зараз допомагає мені відчувати себе потрібною. Проте я мрію, щоб кров, яку ми здаємо, більше не була затребуваною — хай краще вона побуде в центрах переливання і її викинуть, бо вона більше нікому не буде потрібна.