Суспільство
Українці готові платити більше за гуманні умови утримання тварин: результати дослідження
Попри повномасштабну війну, яка триває вже понад 9 місяців, українці турбуються про умови утримання фермерських тварин та переконані, що покращення стандартів утримання наблизить нас до Європи.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного ГО «Відкриті клітки Україна» разом з маркетинговою агенцією «УкрСоцСтандарт».
Участь у опитуванні взяли близько 1000 респондентів з різних куточків України (Київ, Харків, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг, Вінниця, Полтава, Тернопіль, Чернівці, Ужгород, Шостка, Павлоград, Лозова).
Ціллю та завданням опитування було:
- дослідити ставлення аудиторії до тварин та умов утримання їх на промислових фермах;
- підтвердити або спростувати гіпотезу про те, що умови воєнного часу сприяють покращенню гуманного ставлення аудиторії до фермерських тварин;
- дізнатися, наскільки обізнаними є українці щодо умов утримання тварин у промисловому фермерстві в Україні.
Результати дослідження показали, що більшість опитаних (60,1%) погодились з твердженням, що країні потрібна загальнонаціональна система маркування того, в яких умовах утримувалися тварини при виготовленні м’яса, молока та яєць.
Абсолютна більшість респондентів зазначили що їм важливо, щоб тварини на промислових фермах утримувалися в умовах, які відповідають їхнім природним потребам (70%) та, щоб транспортування та забій фермерських тварин відбувалися так, щоб якомога менше впливати на їхній фізичний і психологічний стан (71%). А для 63% людей також важливо, щоб промислові ферми мінімізували свій негативний вплив на навколишнє середовище.
Також значна частина опитаних (57,6%) готові доплати за упевненість, що тварини, з яких були виготовлені харчові продукти, утримувалися в гуманних умовах, частка тих, хто точно не готовий, або скоріше не готовий, є майже вдвічі меншою (31,8%). Прийнятним варіант підвищення ціни знаходиться в діапазоні 10-20%. Та близько 6% респондентів готові платити навіть на 50-100% більше.
Такі результати говорять про те, що навіть ті українці, хто споживають м’ясо та інші продукти тваринного походження хочуть аби умови утримання тварин були кращими.
Водночас аж третина опитаних зізнались що недостатньо знають про умови утримання, транспортування та забою тварин на фермах з виробництва м’яса, молока та яєць (29, 3%) та не знають, чим відрізняються вимоги до утримання, транспортування та забою фермерських тварин в Україні та Європейському Союзі (36%). Тому це безумовно велике поле для роботи не лише зоозахисних організацій, а також для виробників та ритейлерів, адже споживач має бути обізнаний та робити свідомий етичний вибір.
60% осіб впевнені, що покращення умов утримання фермерських тварин матиме позитивний вплив у подальшій євроінтеграції України.
Від початку повномасштабної війни ставлення до фермерських тварин незначним чином (29,5%) змінилося на більш гуманне. Особливо це стосується мешканців Заходу та Центру країни, тобто регіонів, де люди почуваються в більшій безпеці.
Отже, як показують результати дослідження, українці повністю підтримують зміни на краще в умовах утримання фермерських тварин, вбачають в цьому користь для країни на шляху до ЄС та, найголовніше, готові за це платити, проте потребують більше інформації в даних питаннях. А повномасштабна війна не лише не поставила питання гуманності до тварин у категорію «не на часі», а навпаки змінила ставлення третини українців до фермерських тварин на краще.
Щоб отримати додаткову інформацію щодо опитування (деталі дослідження, масиви даних тощо), напишіть нам на contact@opencages.com.ua.
Авторка статті: Андріана Федевич,
представниця ГО «Відкриті клітки Україна»
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі