Суспільство
Українську бойову техніку зобразили на поштових марках (ФОТО)
В Україні з’являться патріотичні марки із зображенням військової техніки вітчизняного виробництва. Про це пише Український інтерес.
Зазначається, що Укрпошта спільно з Державним концерном “Укроборонпром” 9 жовтня вводить в обіг марки “Бронетранспортер “БТР-4МВ1” та “Система БМ-21УМ “Берест”. Вони стануть третьою частиною серії “Національна військова техніка”.
Чим особливий дизайн?
Дизайн поштових марок, конвертів та штемпеля “Перший день” виконали художники Олександр та Сергій Харуки.
“Зазвичай у мирному житті навряд чи більшість із нас цікавиться бойовою технікою і бронетранспортерами. Але уже 6 років поспіль тема війни в нашій країні стосується кожного. В Укрпошти своя поштова “зброя” – марки. Завдяки їм ми маємо можливість відображати наше сьогодення і транслювати важливі для України події всередині країни і далеко за її межами”, – каже очільник Укрпошти Ігор Смілянський.
Тираж кожної марки – 130 тисяч примірників, номіналом – 9 гривен
Обидві бойові машини виготовлені на заводах, що входять до складу Укроборонпрому.
“Укроборонпром як стратегічний виробник озброєння та військової техніки прагне забезпечити українське військо сучасним, якісним, високотехнологічним та надійним озброєнням, що здатне захистити нашу державу та зберегти життя наших військових”, – відзначив виконувач обов’язків гендиректора ДК “Укроборонпром” Ігор Фоменко.
Читайте також: Укрпошта випустила марку на честь загиблого військового
Що відомо про техніку?
БМ-21УМ “Берест” – це реактивна система залпового вогню (РСЗВ) калібру 122 міліметрів. “Берест” оснащений цифровою системою управління вогнем, яка дозволяє екіпажу проводити підготовку до стрільби, зокрема топогеодезичну прив’язку, не залишаючи кабіни. Окрім того, “Берест” інтегрований у систему обміну інформацією на полі бою – РСЗВ у режимі реального часу отримує точні координати ворога, які надходять з безпілотників та інших систем спостереження. Наразі “Берест” успішно пройшов заводські випробування та має замінити бойову машину БМ-21 “Град”.
БТР-4МВ1 – це повнопривідна броньована машина-амфібія. Бронезахист цієї машини побудований у спосіб, що дозволяє екіпажу оперативно замінювати елементи верхнього шару броні у польових умовах. За короткий час БТР-4МВ1 можна налаштувати до виконання будь-якої задачі: від дозорно-розвідувальної до машини-амфібії. Крім того, новий приціл БТР-4МВ1 дозволяє екіпажу знищувати противника на максимальній дальності дії зброї, вночі та за складних погодних умов.
Фото: ukroboronprom.com.ua
Суспільство
На полігоні Ягорлик завершились підсумкові тактичні навчання підрозділів протиповітряної оборони Повітряних Сил та Сухопутних військ.
Про це пише Армія Інформ.
Дивізіони С-300ПС/ПТ, Бук-М1, С-125М1 та Оса-АКМ зі всієї України успішно відстрілялись, знищили повітряні цілі і повернулися до пунктів постійної дислокації.
За легендою навчань, створене угруповання військ ППО обороняло важливі державні об’єкти від ворожих ракетних ударів та авіанальотів.
Так, на початку навчання українські винищувачі Су-27 і МіГ-29 та штурмовики Су-25 «підігравали» підрозділам зенітних ракетних та радіотехнічних військ, виконуючи польоти в ролі контрольних цілей для засобів ППО.
Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти взялися досліджувати стан водойм
Після тренувальних днів із заліковими імітаційними пусками, розрахунки почали реальні бойові стрільби по повітряних мішенях.
Першими відстрілялися розрахунки зенітних ракетних комплексів малого радіусу ураження С-125 М1 та «Оса-АКМ». Їхніми цілями були малорозмірні літальні апарати – ворожі безпілотники, що виконували розвідувальну місію наших позицій.
Імітували БПЛА противника — ВР-2 «Стриж» та освітлювальні артилерійські снаряди. Далі в протиповітряний бій вступили «Буки» і «С-300».
Цьогоріч їхня робота здебільшого була спрямована на відбиття ракетного удару. Повітряними мішенями, що імітували політ крилатих ракет, виступили БПЛА ВР-3 «Рейс».
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Керівники навчань подбали про високу інтенсивність завдань і максимальне наближення до реальних бойових умов.
Оперативна обстановка змінювалась щодесять хвилин. Постійно змінювались і бойові завдання, і підрозділи, які мали їх виконати.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Це сприяло динамічності навчань та тримало в напрузі розрахунки. Ракетникам часто доводилося імпровізувати, знаходити нестандартні рішення, аби відбити повітряний напад ворога.
Загалом розрахунки здійснили понад тридцять пусків зенітних керованих ракет по повітряних цілях.
Під час навчань також показала свою ефективність система мобільних командних пунктів.
Їхня робота була організована відповідно до концепції розподілених пунктів управління за прикладом досвіду держав-членів НАТО.
Нагадаємо, на Херсонщині військові провели імітаційні стрільби з безпілотника «Стриж».
Як ми повідомляли раніше, винищувачі України відпрацювали пуски керованих ракет Р-73.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Суспільство
У селищі Любашівка на Одещині встановлено рекорд України в категорії – там виклали найбільшу мапу України з ковбасної нарізки.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці місцевої громади.
Рекорд зафіксували під час фестивалю “Любашівка — столиця української ковбаси”.
За інформацією, гості фестивалю змогли купити не тільки ковбасні вироби, а й сало, хліб, а також різні солодощі.
Увечері в селищі була дискотеки, фаєр-шоу, інші заходи, які тривали до пізньої ночі.
Нагадаємо, на Харківщині встановили рекорд України із пересвисту на свищиках.
Читайте також: «Лавандовий кум» у квітах і «П’яний кум» у вині: на Житомирщині сироварня створює унікальні сири
Як ми повідомляли раніше, на Івано-Франківщині встановили два ягідні рекорди.
Усі фото: фейсбук-сторінка Любашівська селищна територіальна громада.
Суспільство
В Україні презентували електронну версію «Довідника безбар’єрності».
Про це повідомили у пресслужбі глави держави.
Зазначається, що посібник покликаний зафіксувати нові норми безбар’єрної мови та стати гідом з коректного спілкування.
Дружина Президента закликала представників ЗМІ стати амбасадорами проєкту, відзначивши, що завдяки зусиллям та впливу медіа у суспільстві починаються видимі зміни.
Читайте також: Дивовижна історія незрячого масажиста, який не бачить світ, але бачить ціль (ВІДЕО)
«Довідник безбар’єрності» – це проєкт з відкритим кодом, доступний для використання та цитування, який також можна доповнювати. Над ним працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти. Посібник доступний за посиланням.
Ілюстраторкою виступила художниця Ольга Дегтярьова.
«Мені хотілося, щоб ілюстрації однаково розуміли всі, і щоб вони відгукувалися в серці кожного. У них також присутній незримий заклик: подивіться на те, що нас оточує, по-іншому», – сказала вона.
Упорядниця довідника журналістка Тетяна Касьян наголосила, що він давно є необхідністю для всіх людей, особливо для тих, хто працює в комунікаціях.
Крім того, на заході анонсували вихід друкованої версії «Довідника безбар’єрності» з елементами шрифту Брайля. Він запланований на березень 2022 року.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Нагадаємо, у Миколаєві запрацював перший бібліотечний інклюзивний центр.
Як ми повідомляли раніше, на Донеччині відкрили оновлений інклюзивно-ресурсний центр.
Головне фото: president.gov.ua.