Технології
Українські науковці вперше втілять проєкти на замовлення держави: які саме
Торік українські міністерства сформували технічні завдання на 22 наукові розробки. 20 січня 2025 року уряд затвердив ці проєкти. Раніше науковці самі обрали, над чим вони працюватимуть.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Як працюватимуть науковці
Розробки створюватимуть у галузях оборони, медицини, екології та промисловості. На реалізацію рішень у фахівців є два роки, а загальний бюджет на всі проєкти складає 186 мільйонів гривень.
Науковці розроблятимуть проєкти у таких сферах:
- посилення національної безпеки;
- енергетика: технології для отримання водневого палива;
- агровиробництво: подолання наслідків бойових дій на землі сільськогосподарського призначення;
- медицина: нові методи лікування та діагностики онкологічних захворювань, розвиток реабілітаційної медицини на базі ШІ;
- подолання наслідків екологічної катастрофи, зокрема після руйнування Каховської ГЕС та знищення Каховського водосховища;
- цифровізація;
- штучний інтелект.
«Найцінніше, що є в України, — це люди. Тому важливо, щоб більше вчених і наукових команд розкрили власний потенціал і працювали на користь безпеки, економіки та суспільства. Створюємо всі умови для цього спільно з Міністерством освіти і науки України та урядом. Дякую прем’єр-міністру за підтримку надважливого проєкту»‚ — написав Михайло Федоров.
Нагадаємо, що Brave1 збільшить удвічі фінансування оборонних технологій у 2025 році.
Також ми писали, що у Львові відкрили три сучасні навчально-виробничі хаби.
Фото обкладинки: Pexels
Технології
Вчитель Горохівського Ліцею № 1 ім. Івана Франка Валерій Кулай створив унікальну інтернет-платформу «КРЕДЕНС», яка поєднує функціонал бібліотечної системи з каталогом культурної спадщини України.
Про це повідомляє розробник у коментарі «Суспільному».
Про розробку
На платформі можна знайти оцифровані культурні надбання Волинської області та Івано-Франківщини, а також ознайомитися з книжковими фондами місцевих бібліотек.
Як пояснює розробник, «КРЕДЕНС» — це майданчик, де кожен житель громади може ознайомитися з культурною спадщиною рідного краю, а також дізнатися про мистецькі події та події бібліотек. Усі охочі можуть долучитися до платформи за платну участь, щоб оцифрувати свої культурні надбання.
Читати також: Українські розробники створили застосунок для попередження повітряних загроз
Першими учасниками проєкту стали громади Горохівська та Рожищенська з Волинської області, а також Рожнятівська громада з Івано-Франківщини. До платформи можуть долучитися й інші громади, які хочуть зберігати свої культурні скарби в цифровому форматі.
Сайт платформи пропонує зручні категорії, серед яких:
- вишивані скарби — старовинні зразки вишивки;
- старовинні рецепти — традиційні страви, що передавалися з покоління в покоління;
- ретросвітлини — фотографії, які відображають історію громади;
- народні звичаї, обряди та традиції — унікальні елементи культури;
- ремесла — майстерність місцевих майстрів;
- мистецька галерея — твори мистецтва;
- пісенна спадщина — автентичні пісні;
- стародавні речі — унікальні предмети побуту.
Крім того, є категорія «Відкрита скриня», яка містить матеріали, що не підпадають під інші рубрики. Всі матеріали доступні у вигляді текстів, фотографій, аудіо та відео.
Нагадаємо, що вийшов трейлер нового фільму Мстислава Чернова про звільнення Андріївки (ВІДЕО).
Фото: платформа «КРЕДЕНС».
Технології
Конструкторське бюро «Технарі» з Одеси представило новий застосунок «Флюгер», що входить до складу системи «єППО» та дозволяє користувачам отримувати сповіщення про можливі повітряні загрози. Програма призначена для виявлення крилатих ракет і дронів «шахед» та інформує про рівень небезпеки в реальному часі.
Про це розповів «Українському радіо. Одеса» співзасновник бюро Геннадій Сульдін.
Що вміє «Флюгер»
Застосунок використовує систему концентричних кіл, щоб візуалізувати загрози на відстанях 15, 30 і 45 км від користувача. За словами співзасновника «Технарів» Геннадія Сульдіна, відстані вибрані так, щоб людина мала кілька хвилин на ухвалення рішення й евакуацію в безпечне місце.
«Швидкість ракети — 15 км на хвилину, 45 км — це 3 хвилини на реакцію», — пояснює Сульдін.
Доступність та зручність
«Флюгер» не вимагає реєстрації, історія запитів не зберігається, а всі дані користувачів надійно захищені. Користувачі отримують кольорові сповіщення:
- зелений — загрози немає;
- жовтий — тривога, потрібно подбати про безпеку;
- червоний — безпосередня загроза, час діяти негайно.
Читати також: В Україні відновили всі державні реєстри після наймасштабнішої кібератаки росіян
Технічна ефективність
Застосунок уже продемонстрував свою ефективність. За кілька днів після запуску «Флюгер» допоміг користувачам уникнути небезпеки під час ракетних атак, про що свідчать численні відгуки. Один із користувачів, родич військового, побачив загрозу через застосунок і встиг сховатися, тоді як вибух вибив вікно в його квартирі.
Розробники не зупиняються на досягнутому: у планах — удосконалення функціоналу «Флюгера» та розробка версії для iOS. Крім того, КБ «Технарі» планує виготовити 500-700 тренажерів стрілецької зброї протягом 2025 року.
Застосунок вже доступний на Android у Google Play, а версія для iOS буде готова найближчим часом.
Нагадаємо, що у Чернівцях впроваджують безготівкову оплату проїзду в маршрутках.
Фото: Freepik.
Технології
Наразі фахівці актуалізують дані, які внесли до реєстрів під час відновлення. Унаслідок кібератаки росіяни не досягли мети, адже вони не отримали дані українців із держреєстрів.
Про це повідомили в Міністерстві юстиції.
Які реєстри вже працюють
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
- Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
- автоматизована система виконавчого провадження;
- автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»;
- Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;
- Електронний реєстр апостилів;
- Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Читайте також: Київська команда виграла на масштабному хакатоні від NASA
Наразі нотаріуси та державні реєстратори тимчасово мають обмежений доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом із тим фахівці відновлюють електронні обміни даними між держорганами, які активно використовують ці реєстри у своїй роботі, наприклад, ДПС, МВС, ДМС, ПФУ, Мінцифра, Держгеокадастр, ДПСУ тощо.
Найближчим часом у застосунку та на порталі «Дія» знову відкриють доступ до онлайн-послуг, що пов’язані з цими реєстрами.
Нагадаємо, що українські науковці вперше втілять проєкти на замовлення держави: які саме.
Фото обкладинки: Freepik