Біля антарктичної станції «Академік Вернадський» українські полярники зняли рідкісні оптичні явища — паргелії та повне паргелічне коло. Науковці зафіксували два несправжні сонця, що зʼявляються з боків справжнього, а також світлу лінію, яка проходить через них паралельно горизонту.
Про це повідомили в Національній антарктичній науковій станції.
Полярники розповіли, що ці явища належать до родини гало і виникають через заломлення сонячного світла в крижаних кристалах, які зазвичай містяться у хмарах або морозному повітрі. Повне паргелічне коло — одне з найрідкісніших серед них, оскільки утворюється через складну взаємодію світла з кристалами.
Дослідники також могли бачити гало на 22 градуси навколо сонця, але воно зникло до того, як його вдалося зафіксувати. Такі атмосферні ефекти найчастіше спостерігаються у полярних регіонах, але іноді бувають і в інших широтах.
Читайте також: Наукова праця Міноборони про ШІ увійшла в ТОП-10 робіт НАТО 2025 року
ОБРУЧКА ІЗ ТРЬОМА СОНЦЯМИ Погляньте, які цікаві оптичні ефекти вдалося зняти українським полярникам біля станції «Академік Вернадський» 😍 На відео — два паргелії або несправжніх сонця. Це невеликі плями, що розташовані обабіч справжнього сонця, на одному рівні з ним. Крім того, видно повне паргелічне коло — лінію, що проходить через сонце, паргелії та усе небо паралельно горизонту (неначе на небі лежить обручка з камінчиками 💍). Перед цим полярники також помітили 22-градусне сонячне гало навколо світила, але воно зникло досить швидко й не встигло потрапити на відео. Усі ці ефекти належать до родини гало — оптичного явища в атмосфері, що проявляється як вторинне світіння. Воно виникає через заломлення та відбиття променів сонця ☀️ в крижаних кристалах 💎 Такі кристали зазвичай знаходяться у перистих або перисто-шаруватих хмарах або ж зависають нижче в морозно-вологому повітрі у вигляді алмазного пилу. Залежно від форми кристалів та траєкторій променів утворюються різні форми гало. Найчастіше можна побачити саме кругове гало навколо джерела світла — сонця, місяця чи навіть ліхтарів 💡 Рідше зустрічаються паргелії, парселени (від місяця), зенітні дуги чи світлові стовпи. А от повне паргелічне коло є унікальним явищем, адже має дуже складний механізм формування. Він поєднує відбиття променів від зовнішньої сторони кристала та кілька способів внутрішнього — аж до 5-кратного заломлення світла всередині кристала. Різні механізми відбиття відповідають за формування різних ділянок паргелічного кола. 🤓 Ще один цікавий факт. Кругові гало і паргелії здебільшого розміщені на відстані 22 градусів від сонця. Чому так відбувається? За стандартних умов кристали мають шестикутну форму. Кожен кристал діє неначе призма: промінь заходить через одну його грань, а виходить через іншу, заломлюючись саме на 22 градуси. Якщо кристали досить товсті й пластинчасті, то перші паргелії можуть створювати наступні — вже на відстані 44 градуси (теж дуже рідкісні). ✨️ Отакі незвичні картини на небі «малюють» промені світла та кристали льоду. Звісно, найчастіше різновиди гало спостестрігаються в полярних регіонах, але загалом їх можна побачити й у інших широтах. Відео: Сергій Якущенко Нагадуємо, що фото та відео в гарній якості є на нашому телеграм-каналі Вернадський 🇺🇦 Антарктида 🇦🇶 Лінк — у першому коментарі.
Опубліковано Національний антарктичний науковий центр Понеділок, 26 травня 2025 р.
Нагадаємо, що на «Академіку Вернадському» створили таймлапс напередодні антарктичної зими (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що український криголам «Ноосфера» завершив антарктичний сезон, який став рекордним (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ
