Події повномасштабної війни зафіксували не лише в новинах і хроніках — їх осмислили також у кіно. Українці створили низку різноманітних стрічок: документальних та ігрових, коротких і повних метрів, а також анімацій та мультфільмів.
#ШОТАМ і Takflix підготували добірку сучасних українських фільмів, що зберігають пам’ять про події після 24 лютого 2022 року.
«20 днів у Маріуполі», реж. Мстислав Чернов
Команда українських журналістів Associated Press опинилася в оточеному Маріуполі. Як єдині міжнародні репортери, що залишилися в місті, вони змогли зафіксувати кадри, які пізніше стали визначальними образами війни.
У 2024 році ця стрічка отримала перший в українській історії «Оскар» — як найкращий документальний повнометражний фільм.
«Це побачення», реж. Надія Парфан
Короткометражна історія кохання у столиці країни, в якій триває війна, але життя продовжується у всіх своїх проявах. Через замети зараз досить складно влаштувати собі прогулянку ранковим Андріївським узвозом, але у цьому київському роуд муві — можливо!
Ця стрічка належить до Takflix Originals — серії фільмів власного виробництва кінотеатру.
«Як це було?» Реж. Анастасія Солоневич, Дам’ян Коцур
Короткий метр про Леру, що вперше від початку повномасштабного вторгнення приїжджає додому, в Київ. Протягом дня вона спілкується з друзями й сімʼєю, наново знайомиться з рідним містом, яке за цей час так змінилося, та вперше пізнає рутину війни.
«Я померла в Ірпені», реж. Анастасія Фалілеєва
Анастасія Фалілеєва зірка, бо її фільм — перша українська анімація, яка була номінована на «Оскар»! Сама стрічка — це моторошний щоденник авторки з перших днів повномасштабного вторгнення. Історія про те, як це — бути людиною під час великої війни.
«Медовий місяць», реж. Жанна Озірна
Тарас та Оля щойно відсвяткували новосілля із друзями у новому помешканні, та вже на ранок прокинулися від вибухів. Це історія про перші 5 днів закоханої пари в окупації, але понад усе — про те, як випробування здатні поглибити почуття «рідності» у стосунках.
Це кіно варте уваги, бо це рідкісний випадок, коли про сучасну велику війну знято повнометражний ігровий фільм!
«Пісні землі, що повільно горить», реж. Ольга Журба
Чи можливо медитувати на тему війни? У аудіовізуальному щоденнику занурення України у прірву тотальної війни — так.
Кіно складається з місць, людей, рідкісних діалогів, виразних звуків і тиші, що поволі розкривають трагічну хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві. На тлі колективної катастрофи нове покоління українців і українок прагне уявити майбутнє.
«Там, де закінчується росія», реж. Олексій Радинський
Наприкінці 1980-х років група кінематографістів з України здійснила кілька експедицій до віддалених регіонів Сибіру. А у 2023-му Олексій Радинський віднайшов загублені кіноматеріали!
Це і стало відправною точкою для кіноесе про українську режисерку, що прагне творити серед російського імперіалізму, нищення навколишнього середовища та пригноблення корінних людей у російських колоніях.
«How I Spent My Summer Holidays», реж. Антоніо Лукіч
Фільм, яким Лукіч справді здивував, адже це короткометражна документальна стрічка про школярів з усієї України. Незвично для пана Антоніо, правда?
Як діти відповідають на питання «Як я провів свої літні канікули?», яке ми колись чули кожного першого вересня, залежно від регіону України, в якому живуть і навчаються?
«Куба і Аляска», реж. Єгор Трояновський
Стрічка розповідає про найкращих подруг-парамедикинь, які боронять Україну, рятуючи життя на передовій. Разом вони долають виклики війни з відвагою, гумором і дружбою.
Це історія про те, як війна змінює, але не знищує. Про те, що навіть у найтемніші моменти можна зберегти внутрішнє світло. І про силу сестринства, завдяки якій усі виклики — здоланні!
«Київський торт», реж. Микита Лиськов
Наостанок — сюрреалістична анімація про покоління, що зростає серед «панельок», бідності та еміграції у пошуку грошей. Та раптом із ним трапляється велика війна.
Стрічка від абсолютного фірмача фантасмагоричних та, на перший погляд, абсурдних мультфільмів — Микити Лиськова. І ми всі точно впізнаємо себе в ній!
