Культура
Українська ілюстраторка Ольга Протасова увійшла до журі ADC 104th Annual Awards
Ольга Протасова, відома графічна дизайнерка та ілюстраторка, стала членкинею журі престижної премії ADC 104th Annual Awards. Цього року Ольга оцінюватиме роботи у номінації «Ілюстрація».
Про це вона повідомила на своїй сторінці у фейсбуці.
Для учасників із України діє спеціальна 50% знижка на подання заявок. Щоб скористатися пропозицією, потрібно звернутися до організаторів за адресою adcawards@oneclub.org.
Підтримка креативної спільноти України
Президент ADC*UA Костянтин Шнайдер відзначив важливість цієї події:
«Ми вдячні колегам із ADC Annual Awards за підтримку української креативної спільноти. Українські креатори дедалі активніше долучаються до проєктів The One Club for Creativity. Завдяки співпраці ADCE та The One Club із 2023 року європейська креативність отримала нові можливості для популяризації у світі. Ми віримо, що українські фахівці продовжать демонструвати свій талант, стійкість і здатність змінювати світ».
Дедлайни подання заявок
- Регулярний дедлайн: 31 січня 2025 року;
- продовжений дедлайн: 14 лютого 2025 року;
- фінальний дедлайн: 28 лютого 2025 року.
Реєстраційний внесок збільшується з кожним наступним дедлайном, тому організатори радять подавати роботи завчасно.
Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися
Про Ольгу Протасову
Ольга Протасова — ініціаторка проєкту «Узгода», який спрямований на розвиток української креативної спільноти в галузі інтелектуальної власності та договірних відносин. Її досвід і досягнення в галузі графічного дизайну отримали визнання як в Україні, так і за її межами.
Про премію
ADC Awards — найстаріша премія у сфері дизайну та реклами, заснована у 1920 році. Вона щорічно відзначає видатні досягнення у креативних індустріях, включаючи рекламу, дизайн, інтерактивні медіа та ілюстрацію. Премія збирає найкращі роботи з усього світу, визначаючи лідерів, які задають нові стандарти інновацій і майстерності.
Також, зверніть увагу на фільми, які змінять ваше ставлення до класичного українського кіно.
Фото: Василь Чуріков.
Культура
Як багато ми знаємо про нашу кінокласику та скільки особистих «білих плям» вона приховує для кожного з нас? У цій добірці ШоТам радить українські фільми, які ви маєте подивитися, щоб закохатись в українське кіно. Усі стрічки доступні до перегляду в Довженко-Центр.Онлайн.
«Вперед, за скарбами гетьмана», реж. Вадим Кастеллі
Нащадок гетьмана Павла Полуботка Іван дізнається про спадок свого далекого пращура, який лежить у британському банку, — славетне «золото Полуботка». Проте повернути скарби незалежній Україні виявляється не так просто: за золотом полюють також КДБ, вітчизняна мафія, КПРС і ЦРУ.
Це одна з найсмішніших українських комедій, яка дає сатиричну реакцію на процеси, що відбувалися з українським суспільством у часи 1990-х. Потреба економічної стабільності провокувала створення мітів про відновлення історичної справедливості та суспільне збагачення. Кастеллі фіксує та консервує всю абсурдність того часу та презентує її під саундтрек легендарних «Братів Гадюкіних».
«Які ж ми були молоді», реж. Михайло Бєліков
Мелодраматична історія, створена оператором та режисером Михайлом Бєліковим, розповідає про історію кохання Сашка та Юлі. Вони були разом з дитинства, аж поки їх не розлучила війна. Їхні долі переплітаються знову у 1958 році: вони закохуються одне в одного, їдуть до моря та одружуються. Нарешті все має бути добре, проте життю Юлі загрожує страшна хвороба.
Бєліков зняв сентиментальну та ніжну історію-присвяту людям свого покоління. «Які ж ми були молоді» є ідейним продовженням фільму «Ніч коротка», оповідь якої закінчується перед початком Другої світової війни на території України. Фільм знімали в Києві та Криму, тож перегляд може стати чудовим варіантом для віртуальної подорожі місцями своєї юності.
«Сьомий маршрут», реж. Михайло Іллєнко
Іноземна туристка приїздить до Києва, щоб зняти на відеокамеру місця молодості своєї матері. Під час подорожі вона знайомиться з гідом, який проводить екскурсії дивним маршрутом, присвяченим життю та творчості поета Данила Притуляка.
«Сьомий маршрут» — це освідчення в коханні Києву та документування історії міста періоду 1990-х. Маловідомий фільм Михайла Іллєнка, який тривалий час не мав якісного оцифрування, зараз доступний у новій якісній копії.
«За двома зайцями», реж. Віктор Іванов
Одна з найвідоміших українських комедій розповідає про стосунки цирульника Свирида Голохвостого та Проні Прокопівни. Азартний гульвіса Голохвостий шукав шлюбу за розрахунком, тож вирішив припасти за Пронею з її великим посагом. Згодом він розуміє, що закоханий в іншу, й вирішує залицятися до двох дівчат одночасно. Та чи вдасться йому спіймати двох зайців за раз?
У доробку режисера Віктора Іванова — авторські комедії та екранізації української класичної комедійної літератури. Режисер створив мюзикл за однойменною п’єсою Михайла Старицького і так завершив трилогію екранізацій, до якої увійшли «Шельменко-денщик» за Квіткою-Основ’яненком і фільм-спектакль «Сто тисяч» за Карпенком-Карим. Попри те, що фільму призначили другу категорію в прокаті, що означало дозвіл на показ тільки в межах УРСР, згодом він здобув колосальну всесоюзну славу. Фільм доступний до перегляду з оригінальною українською звуковою доріжкою, яку знайшли в Маріуполі та відновили у 2010-х за сприяння Довженко-Центру.
«Руда фея», реж. Володимир Коваленко
Хлопчик Мінько разом зі своєю родиною переїздить із села до міста. Йому складно звикнути до нового дому та знайти друзів, і це тільки посилює його бажання повернутися додому — до лісу, друзів і своєї подруги Оленки. Найбільше Мінько сумує за Рудою Феєю — ручною лосицею, яку він колись врятував і яка зникла в день його від’їзду.
«Руду фею» часто називають дитячим фільмом або фільмом для всієї родини, проте його проблематика насправді глибша. Історія розгортається на тлі епохи перебудови й фіксує межовий стан та нестабільність радянської системи через історію однієї родини. Водночас це дуже тонка й чутлива історія про дорослішання, перехід у новий етап життя, втрату старих контактів та, власне, дому.
«Ніагара», реж. Олександр Візир
Історія про 35-річну київську натурницю, яка приховує свою втому та самотність за богемними вечірками, короткотривалими любовними зв’язками, куражем і вульгарністю. «Ніагара» — по-справжньому київський фільм, який цитує роботи столичних режисерів-сучасників і дає багато різношарового контексту щодо періоду 1990-х. Трагікомедія досліджує специфічний жіночий досвід в епоху великих змін, коли повернутися назад уже неможливо, а рухатись далі страшно.
«Дорогою ціною», реж. Марк Донськой
Цей фільм вплинув на формування течії українського поетичного кіно задовго до виходу легендарних «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова у 1964 році. Екранізація однойменного твору Михайла Коцюбинського розповідає історію стосунків Соломії та Остапа в 30-ті роки 18 століття. Дівчину віддають заміж проти її волі, а її коханого відправляють на війну. Остап їде за Дунай і Соломія тікає зі свого весілля слідом за ним. Авантюрна драма отримала більшу популярність за кордоном, ніж у Союзі. У Франції «Дорогою ціною» був відомий під назвою «Кінь, що плаче».
Культура
Другий етап обміну книг запустило видавництво «Ранок» та мережа книгарень ALPACA. Проєкт стартує 23 січня 2025 року у київських книгарнях мережі.
Про це повідомили організатори.
Як долучитися до проєкту
Книги можна приносити за адресами:
- вулиця Княжий Затон, 4;
- проспект Червоної Калини, 70;
- вулиця Степана Бандери, 6.
Читайте також: У Києві покажуть фільм про «Літаючу тарілку» і говоритимуть про боротьбу із забудовниками
Усі російськомовні книги відправлять на переробку, а отримані кошти передадуть на підтримку військових з 53 ОМБр.
Перший тур цього проєкту відбувся у жовтні 2024 року. Тоді українці за десять днів принесли 1200 кілограмів російськомовних книг.
Нагадаємо, що український фільм уперше за 25 років змагатиметься за головну нагороду Берлінале.
Фото обкладинки: Freepik
Культура
Експозицію «Лицарі світла» відкрили у Культурному центрі імені Василя Сліпака при посольстві України. На виставці представили 11 робіт українських військових, а також 13 картин художника й дослідника Володимира Патика.
Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.
Чиї роботи презентували у Франції
Виставку покажуть у різних регіонах країни. Відвідувачі зможуть побачити роботи чотирьох військових:
- Богдана Сокура;
- Данила Склярова;
- Романа Хруща;
- Віталія Гайдара.
Читайте також: Вийшов трейлер нового фільму Мстислава Чернова про звільнення Андріївки (ВІДЕО)
Військові не змогли відвідати відкриття експозиції, але записали відеозвернення з місця служби.
«Для мене важливо говорити про друзів, про Людей з великої літери, що захищали чи захищають нашу і вашу свободу. Я присвятив свій триптих моєму другу Вовчику. Він не дав задню, коли країна покликала на допомогу. Він загинув як справжній Чоловік, зі зброєю в руках. Вовчика кремували в Одесі. Я ж в той момент відчув екзистенційну порожнечу. Вічно памʼятайте і будьте вдячні Героям», — сказав у своєму зверненні Богдан Сокур.
Читайте також: Оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні
Картини Володимира Патика
13 робіт українського художника й дослідника історії та етнографії передала його донька Оксана Патик. Як зазначають у ЛОВА, твори Патика пронизані світлом й глибоким емоційним змістом.
«Світло мистецтва має силу об’єднувати навіть у найтемніші часи. Лицарі світла — це наші воїни. Тож ця виставка — не лише про мистецтво. Це про силу духу, боротьбу та незламність. Про тих, хто зараз на передовій, але не втрачає зв’язку з творчістю, яка є їхнім способом розповісти світу про Україну», — відзначив на відкритті посол України у Франції Вадим Омельченко.
Подію організувала асоціація «La Vie en Relief» спільно з Департаментом з питань культури, національностей і релігії Львівської ОВА.
Нагадаємо, що український фільм уперше за 25 років змагатиметься за головну нагороду Берлінале.
Фото: сайт ЛОВА