Технології
Український учений розробив енергоощадну технологію очищення водойм
Науковий співробітник Національного університету “Львівська політехніка” Юрій Сухацький розробив енергоощадну технологію очищення водних середовищ від органічних сполук, передає EcoTown.
Технологія передбачає очищення водних середовищ насамперед від аренів – бензину, нафталену, антрацену.
Як це працює
“Використовую кавітацію – явище, коли всередині рідини утворюються порожнини, які заповнюються газом, парою або їх сумішшю. Своєрідний електричний струм пропускається через воду і вбиває бактерії завдяки подачі імпульсів тиску, які утворюються в кавітаційних бульбашках”, – пояснює науковець.
Читайте також: В Україні почнуть виготовляти eco-friendly папір з опалого листя
У рідині завжди є розчинені гази або тверді частинки, які виступають центрами зародкоутворення кавітаційних бульбашок, пояснює вчений.
“Ці кавітаційні зародки ростуть з утворенням кавітаційних бульбашок і сплескуються з виділенням великої кількості енергії, яка виділяється у маленьких зонах і супроводжується виникненням високих температур. Внаслідок таких умов відбувається розклад води під дією звуку”, – розповідає Сухацький.
Очищення не тільки природніх водойм
Технологія допомагає очищати не тільки природні водойми, а й рідкофазні відходи промислових підприємств, наголошує Юрій Сухацький.
“Мікродинамічний струменевий кавітатор уже запатентували і плануємо запустити його у промислове виробництво, – каже науковець. – Вже є фірми, які готові впроваджувати нову технологію”.
Планує продовжити детальне дослідження
Для детального дослідження Юрій Сухацький отримав президентський грант, який планує використати для закупки коштовних реактивів для подальших експериментів.
“В Україні систематичних досліджень кавітації мало, тоді як в Індії, Китаї та Німеччині вони дуже популярні, адже окрім очищення води це явище можна використовувати й в енергетиці, – пояснює він. – Наприклад, за кордоном кавітацію використовують для обігріву шкіл, садочків та інших приміщень – різнодинамічні струменеві кавітатори мають досить високий коефіцієнт корисної дії”.
Читайте також: Сумський дослідник винайшов “натуральний рослинний пакет”, який піддається переробці
Що розповідає про менш ефективні методи очищення
Юрій Сухацький зауважує, що фізико-хімічні або біологічні методи очищення води є менш ефективними:
“Мікроорганізми, які використовують для очищення біологічним методом, можуть не витримувати навантаження і вмирати, – пояснює вчений. – Кавітацією ж можна очищати навіть невеликі об’єми, а потім оброблені об’єми використовувати у необробленому середовищі – це економія на устаткуванні і, відповідно, заощадження коштів”.
Як відомо, над дослідженнями кавітаційних явищ на кафедрі хімії і технології неорганічних речовин НУ “Львівська політехніка” працюють уже близько 10 років.
Платформа Brave1 організувала полігон для випробувань новітніх FPV-дронів та наземних роботизованих комплексів, що працюють на оптоволокні. Участь у тестуваннях узяли понад 15 виробників БпЛА та 7 команд, що створюють роботів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
БпЛА на оптоволокні — це дрон, яким управляють через оптоволоконний кабель. По оптичному кабелю передається також і відеосигнал. Завдяки цій технології, яка не використовує радіочастоти, дрони не реагують на дію засобів РЕБ.
На полігоні дрони долали маршрут із перешкодами довжиною у 20 кілометрів та імітували захід на ціль. Очільник Мінцифри вказав, що донедавна така дальність здавалася недосяжною — подібні моделі працювали максимум на 5–10 кілометрів.
Читайте також: В Україні запустили перший навчальний курс про оптоволоконні дрони (ВІДЕО)
Окрім безпілотників, протестували й наземні роботизовані комплекси. Вони теж працюють на оптоволокні та здатні виконувати завдання в умовах бойового зіткнення.
«Ворог має значні напрацювання в цьому напрямі, тому зараз ми повинні максимально включитися та розвивати технологію. Випробування в умовах, наближених до бойових, — це обов’язковий етап у розробці перед поставкою на фронт. Тестування на полігонах допомагають виробникам виявити недосконалості. Далі розробники фікситимуть недоліки та працюватимуть над рішеннями для протидії ворожому оптоволокну», — написав Федоров.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання в Збройних силах новий український безпілотник «Амага-10». Дрон-камікадзе здатен розвивати високу швидкість та вражати бронетехніку з додатковим захистом.
Про це повідомили в Міноборони України.
Дрони можуть працювати як у ручному, так і в напівавтоматичному режимі. Вони мають посилену стійкість до ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Також безпілотники можна оснащувати різними пристроями для виконання широкого спектра бойових завдань. У відомстві зазначили, що комплекс «Амага-10» назвали на честь історичного персонажа — сарматської цариці-воїна.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що у війську формують перший жіночий підрозділ для операторок дронів (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства оборони
Український роботизований комплекс Ardal пройшов понад 17 кілометрів під щільним вогнем мінометів та артилерії для порятунку військових. Завдяки цій операції робот евакуював трьох поранених бійців, які понад місяць перебували у сірій зоні.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації
Деталі проведення місії
Робота створила компанія BUREVII, яка є учасником IT-кластера Brave1. Розробники не лише забезпечили технічну підтримку, а й безпосередньо долучилися до планування операції спільно з 92-ю ОШБр та 154-ю ОМБр.
Місію виконували на одній із найгарячіших ділянок фронту, де росіяни постійно застосовують дрони для коригування артилерійського вогню. Для успішного виконання місії залучили понад 50 фахівців, які використовували засоби радіоелектронної боротьби, розвідку з повітря, а також дрони-бомбери для відволікання уваги противника.
Читайте також: В Україні вперше відбувся турнір з військово-технологічного спорту (ФОТО)
Завдяки злагодженій роботі підрозділів та можливостям НРК Ardal поранених вдалося евакуювати та доставити до шпиталю. При цьому сам робот залишився неушкодженим.
Наразі Україна активно інвестує у наземні роботизовані комплекси. У планах — поступово передати логістичні завдання на автоматизовані системи. Це дозволить не лише оптимізувати військові операції, а й зберегти життя українських захисників.
Опубліковано Михайло Федоров Середа, 2 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що військові працюватимуть з новим українським гранатометом: його особливості.
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...