В Україні заснували першу платформу, де автори мають можливість опублікувати свої твори, отримати конструктивний фідбек та поділитися думками про тексти один одного. Про це повідомляє Читомо.
“Спільноту «ЛІТОТА» називають «вільним простором для творчості», у якому усі автори мають однакові можливості бути почутими – незалежно від їхнього досвіду письма, популярності в літературному середовищі, статі, статусу чи мови текстів”, – ідеться в повідомленні.
Як з’явилася ідея?
Ідея створення платформи належить Іванні Лішневець. У 2016 році вона закінчила курс Creative Writing у КАМА і почала писати коротку прозу: оповідання, новели.
“Тоді я зрозуміла, що мені потрібно, щоб їх хтось читав – не тільки чоловік чи подруга. Спробувала знайти для цього інтернет-ресурс. Пошуком займалася майже рік, знайшла декілька, але всі вони були іноземними, жодного українського. Захотілося створити наш, цілком український ресурс, із українським інтерфейсом і т. д. Жила з цією ідеєю десь пів року. Потім поїхала на літшколу (від Літосвіти – Ред.), де зустріла людей, які потенційно могли б стати користувачами такої платформи. Вони так само, як і я, люблять літературу, пишуть і не знають, як знайти бета-читача. Тоді я наважилася”, – розповіла Іванна.
Читайте також: Українська онлайн-платформа для вивчення програмування залучила $ 580 000
Онлайнспільнота абсолютно для всіх
За її словами, у першу чергу ЛІТОТА створена для авторів-початківців.
“Я часто відвідую курси, майстер-класи та лекції з creative writing. І нас там багато – людей, які пишуть. Але потім ці люди повертаються додому, пишуть вірші чи прозу – і не мають їх кому показати, не знають, як зрозуміти, чого варті їхні тексти. Саме для них створена ЛІТОТА”, – пояснила вона.
На платформі можуть публікуватися усі без винятку автори, незалежно від мови написання текстів. Творці проекту наголошують, що не ділять письменників ні за гендерною, ні за віковою (єдине обмеження – автор має досягти повноліття), ні за мовною ознаками.
З правилами участі у спільноті можна ознайомитися за посиланням.
