«Український цвіт» — редакційна рубрика #ШОТАМ, присвячена видатним українцям, чиї досягнення здобули міжнародне визнання. Ми розповідаємо про тих, чиї імена маловідомі в Україні, але про внесок яких у світову та українську історію варто знати.
Катерина Ющенко — українська науковиця, яка сформувала одну з перших наукових шкіл програмування в Україні, а її підручники перекладали в низці країн Європи. #ШОТАМ розповідає історію видатної кібернетикині й програмістки, яка все життя присвятила науковій роботі.
Була відрахована з університету як донька «ворога народу»
Катерина Ющенко народилася у 1919 році у Чигирині — колишній столиці Гетьманщини. Дівчинка з дитинства проявляла здібності до точних наук і згодом обрала математику як фах.
Молодість Катерини припала на складний і трагічний час — репресії, війна, вимушені переїзди. Батько науковиці, росіянин за походженням, вчитель історії та географії, якось повіз дітей на екскурсію місцями козацької слави. У 1937 році його звинуватили в «українському націоналізмі» й заарештували.
У той час 17-річна Катерина щойно вступила на механіко-математичний факультет Київського університету, першу сесію склала на відмінно. Та навчання тривало недовго — як доньку «ворога народу» її відрахували.
Її мати намагалася врятувати чоловіка: принесла документи, які доводили його участь у революційному русі. Але додому вона вже не повернулася — її також заарештували і засудили. Документи спалили в неї на очах.
Створила першу у світі мову програмування — адресну мову
Після виключення з університету Катерина фактично втратила можливість здобувати освіту, її неохоче приймали до інших вишів.
Щоб продовжити навчання, їй довелося шукати різні варіанти і погоджуватися на складні умови — без стипендії та житла. Так вона опинилася у Середній Азії. На рідну землю юна науковиця повернулася лише після Другої світової війни.
У 1950-х роках Катерина Ющенко почала працювати з однією з перших електронних обчислювальних машин у континентальній Європі — МЕОМ, яку винайшли у Києві. Це були гігантські пристрої, які повільно та ненадійно працювали, мали малий обсяг пам’яті та часто ламалися.
Спочатку для МЕОМ створювали прості програми, але Катерина розуміла — можливості обчислювальної машини більші. Стало очевидно — потрібно створити мову програмування високого рівня. Саме тоді Ющенко очолила відділ розробки й з власної ініціативи взялася за це завдання.
Разом із колегами вона почала експериментувати, і в результаті створила першу у світі мову програмування — адресну мову. У ній замість чисел використовували адреси комірок пам’яті, що значно спрощувало роботу. Нова мова випереджала Fortran та Cobol, які на той час лише починали застосовувати у США.
Адресною мовою розробили першу у світі розумну річ — автоматизовану доменну піч у Кам’янському (колишньому Дніпродзержинську). Комп’ютер у Києві керував процесом виплавки сталі за 500 кілометрів. Датчики печі передавали сигнали на столичний комп’ютер, а він у відповідь надсилав керівні команди: підливати, підмішувати, вимикати. Усе відбувалося у режимі реального часу.
Адресна мова Катерини Ющенко стала одним із перших високорівневих підходів до програмування у СРСР і фактично прототипом для подальших алгоритмічних мов.
Стала першою докторкою фізико-математичних наук в СРСР
Катерина Ющенко розробляла алгоритми та програми для вирішення завдань у сфері термоядерних процесів, космічних польотів і ракетної техніки, а також складала програми для розрахунку балістики ракетно-космічних комплексів.
У 1961-1963 роках у співавторстві вона написала перші у світі монографію «Елементи програмування» та підручник «Адресне програмування», який переклали в різних країнах Європи.
Загалом Катерина Ющенко створила понад 400 наукових публікацій, зокрема 24 монографій та навчальних посібників. Частину цих робіт переклали німецькою, чеською, угорською, румунською, французькою та іншими мовами. Українська науковиця стала однією з перших, хто навчав програмування у світі системно.
Катерина не обмежувалася лише науковою роботою — вона активно вкладала свої знання у підготовку молодих програмістів та інженерів. Жінка організовувала спеціалізовані курси, семінари та тренінги з практичного використання Електронної обчислювальної машини (ЕОМ), де учасники навчалися не тільки писати програми, а й тестувати їх на реальних машинах.
Протягом свого сорокарічного служіння в Інституті кібернетики Катерина Ющенко створила міжнародно визнану наукову школу програмування. Для підготовки програмістів науковиця написала цілу серію підручників. За 40 років роботи в Інституті вчена підготувала 11 докторів і майже 60 кандидатів наук.
Навіть на відпочинку не припиняла наукової роботи
За словами дітей Катерини Ющенко, Юрія та Оксани, їхня мама завжди працювала. Увечері, коли вся родина відпочивала, вона продовжувала свої розрахунки та перевірку дисертацій аспірантів.
Навіть під час літнього відпочинку на морі Катерина не припиняла наукової роботи — після ранкового плавання весь день присвячувала дослідженням, розкладаючи папери та книжки під тентом. Іноді дітям доводилося збирати їх, коли вітер розносив документи по пляжу.
Окрім того, видатна програмістка захоплювалася музикою, образотворчим мистецтвом та літературою. Вона хотіла навчитися грати на піаніно, але тоді не мала такої можливості. Також Катерина писала вірші й поеми, гарно малювала, а у школі брала участь у виставах та писала для них сценарії. Однокласники вважали, що вона неодмінно стане відомою акторкою.
Пішла з життя Катерина Ющенко 15 серпня 2001 року. Вчена зробила фундаментальний внесок у розвиток комп’ютерних наук та програмування в Україні, а її ідеї та підходи до програмування застосовують і сьогодні.
