Усі ми у своєму житті хоча б кілька разів користувалися відкриттям фізика з Тернопільщини, навіть не знаючи про це. Його могли б відзначити Нобелівською премією за свої відкриття. Проте нагороди та слава дісталися іншому. Натомість він до кінця своїх днів вболівав за Україну та продовжував займатися фізикою, сподіваючись, що правда колись переможе.
#ШОТАМ розповідає про Івана Пулюя — винахідника родом з України.
З духовної семінарії у фізику
Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в селищі Гримайлів на Тернопільщині. Згодом вступив до Тернопільської гімназії, де і проявилася його активна громадянська позиція. Разом зі своїми однодумцями Іван Пулюй створив молодіжне товариство «Громада», члени якої поглиблено вивчали українську історію та літературу.
«Немає більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю»,
— згодом писав сам Іван Пулюй.
Батьки хотіли, аби Іван став священником, тому після завершення гімназії хлопець їде до Відня, аби здійснити їхню мрію та навчатися у духовній семінарії. Проте стати священником йому таки не судилося. Адже Пулюй вступив на філософський факультет Віденського університету і там його захопили лекції з фізики.
Вже тоді він був частим відвідувачем фізичної лабораторії віденського професора фон Лянге. Якось він звернув увагу на електронні пучки світла, які й поклали початок електромеханіці. Його талант помітили, тож уже за два роки Пулюя запросили викладати фізику та механіку у Хорватії. Згодом Пулюй отримав звання доктора наук та повернувся до Віденського університету викладати фізику.
Австрійська влада хотіла призначити його міністром освіти
Після повернення до Австрії у науковому доробку Пулюя було чимало відкриттів. Прилад для вимірювання механічного еквівалента тепла, дослідження залежності внутрішнього тертя газів від температури, численні статті в наукових журналах.
У 1884 році в австрійському містечку Штайрі відбувалася велика промислова виставка. Територію, де відбувався захід, освітлювали лампочки Пулюя. Тоді на це звернув увагу австрійський імператор Франц-Йосиф та особисто спілкувався про це з Іваном Пулюєм.
Габсбурги поважали Пулюя за його розум та винахідливість. Йому запропонували переїхати до Праги та стати професором експериментальної фізики Німецької вищої технічної школи. А ще йому навіть пропонували стати міністром освіти Австро-Угорщини, проте через проблеми зі здоров’ям Пулюй відмовився.
Після переїзду до Праги дослідник зацікавився Х-променями та саме завдяки своїй лампі побачив те, що є невидимим для людського ока. Це було у 1895 році, а рівно через десятиліття дослідник Вільгельм Рентген, який був знайомим з Пулюєм, запатентував власне дослідження Х-променів.
Рентгенівські промені могли б називатися Пулюївськими
«Батько прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка і обхопивши голову руками, він раз від разу вигукував: “Моя лампа! Моя лампа!”. Пулюй надіслав Рентгену лист з проханням відповісти, чи використовувалася його лампа в експериментах. Відповіді він так і не отримав»,
— так описав син Івана Пулюя його реакцію на дослідження Рентгена.
Коли Рентгену вручали Нобелівську премію, він ухилявся від пояснення природи свого відкриття. А в заповіті розпорядився знищити всі свої записи стосовно Х-променів, що й було зроблено.
Нобелівську премію за відкриття Х-променів дали саме Рентгену через те, що саме він першим опублікував дослідження. Відомий дослідник Ейнштейн говорив про це з Пулюєм.
«Що сталося — не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А якщо на тверезу голову, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, — яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, але куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном — уся Європа».
— вважав Ейнштейн.
Пулюй та Україна
Іван Пулюй — науковець, який показав світові, що українці вміють робити важливі відкриття. На жаль, тоді не було можливості захистити його досягнення, проте зараз ми маємо знати наших та їхній внесок у світову науку.
«Елєктротехніка, тая найновіша і величава наука, на котрої полі і я чимало потрудився, близька і дорога моєму серцю, але ще близша і дорожча наша мова, наша література і доля народа нашого».
— сказав Пулюй відзначаючи своє 70-річчя.
Це були не просто слова. Винахідник Іван Пулюй став одним із перекладачів Біблії українською. Тоді нашу державу окупувала російська імперія, проте Пулюй таємно, у скриньці з тістечками, передав книгу в Україну. Своїм дітям у Празі винахідник наймав українських вчителів та виховував їх патріотами своєї батьківщини. Згодом старший син Пулюя Олександр долучився до Січових Стрільців.
Під час Першої світової війни Пулюй щиро вболівав за Україну. Він очолював Комітет допомоги українським біженцям з Галичини, а також пораненим та військовополоненим. Згодом Пулюй створив фонд для фінансової допомоги українській молоді.
Вже тоді Іван Пулюй відзначав, наскільки важливою є безпека та воля України: «Вільна Україна означає бастіон, безпеку середньоєвропейських держав, тому її визволення лежить не тільки в інтересі цих держав, а й цілої Європи».
До кінця свого життя Іван Пулюй жив у Празі, де й помер 31 січня 1918 року.
На похороні винахідника ректор Німецької політехніки у Празі Бах сказав наступне:
«Ти був не тільки людиною твердих переконань і виразно викарбуваною особистістю, але також людиною, що знала, як дотримуватися вірності, передусім вірності народові, з якого ти вийшов. І немає більшої вірності, ніж вірність власному народові».
Фото обкладинки: vseosvita.ua
