Україна вперше в історії експортуватиме біометан в Європу

Випускники інженерного факультету Сумського державного університету Віталій Липовий і Дмитро Казнієнко успішно розвивають власні підприємства: один отримує з усієї України замовлення на обробку металу, інший допомагає бізнесу та домівкам ставати енергонезалежними. Що їх об’єднує? Підхід до вирішення будь-яких завдань — підприємці кажуть, що цього їх навчили ще в університеті.

Чому Віталій замість практики на заводі взявся ремонтувати навантажувач, а Дмитро після випуску вирішив робити бізнес на сонячній енергії — розповідаємо далі.

Реальна робота замість практики на заводі

Віталій Липовий вступав на інженерний факультет із золотою медаллю. Каже, міг обрати на бюджеті будь-яку спеціальність, але зупинився на гідравлічних машинах — про цей напрямок добре відгукувалися знайомі випускники. До того ж, він вважав галузь розвиненою в Україні, тож очікував, що легко працевлаштується.

Інакше склалося в Дмитра Казнієнка, який теж прийшов на інженерний факультет. Вступні іспити він склав не надто добре, та й платити за навчання не міг, тому пішов туди, де залишилися бюджетні місця, і так теж опинився на гідравліці.

Обидвоє згадують, що під час навчання мали чимало практики, хоча перші два роки присвятили загальному інженерному курсу — фізиці, математиці й іншим предметам, — і лише потім почали заглиблюватися у профільні дисципліни.

«Нам показували, що це прикладна галузь, і вона не може бути обмежена лише лабораторними чи лекціями», — розповідає Віталій Липовий.

Хлопець швидко зумів застосувати знання на практиці: після третього курсу, коли одногрупники розійшлися на практику по місцевих заводах, він узявся ремонтувати знайомому вилковий навантажувач, яким підіймають палети.

«Він мені казав: “Бери, займайся. Якщо за літо поставиш на ноги, то і грошей заробиш, і реальний досвід отримаєш”. Треба було поєднати двигун внутрішнього згоряння з гідравлічними деталями. Завдання не дуже складне, але для третього курсу серйозне. Все літо я там провозився, але навантажувач досі працює», — каже Віталій.

Попри літні канікули, він консультувався з викладачами щодо матеріалів і температурних режимів. Цю ініціативність запам’ятали — уже на старших курсах Віталій разом з викладачами розробив агрегат, який на всеукраїнському конкурсі наукових робіт у Харкові посів перше місце.

Дмитро ж упевнений, що головне, чого навчила кафедра, — розв’язувати будь-які задачі: інженерні, математичні, життєві, бізнесові. Він розповідає, що такий підхід до практичного навчання в університеті був системним: «Студент не має досвіду й самостійно не може створити корисний продукт чи послугу. Тому кафедри, факультети створюють умови й шукають замовників, аби людина могла реалізувати проєкт». Цей принцип працював і в аспірантурі, де Дмитро на замовлення підприємств випробовував різні типи насосів.

Вирішили працювати на себе

Віталій теж вчився в аспірантурі, а пізніше ще й працював в університеті. Каже, що за п’ять років наукових досліджень та щоденної практичної роботи за верстатами зрозумів — з таким багажем знань іти на завод буде кроком назад. Тому він вирішив спробувати працювати на себе.

У 2015 році чоловік відкрив ФОП. Родичі повірили в нього й допомогли — дали ділянку землі під майстерню та гроші на верстати. Разом з товаришем Віталій почав займатись механічною обробкою металів — виготовляти шестерні, редуктори та зубчасті передачі, які використовують у промисловому обладнанні й сільськогосподарській техніці:

«Замовляємо сировину — метал, пластик, чавун — і виготовляємо виріб. Спершу пул замовників формувався складно — треба було тримати 20+ клієнтів, аби мати потрібне завантаження». 

Однак за півтора року підприємство вийшло на потрібні показники.

Дмитро після аспірантури кілька років працював на підприємстві з продажу промислового обладнання. Згодом зрозумів, що робота на когось не дає розвиватися так, як йому хочеться, тож у 2018 році вирішив зайнятися альтернативною енергетикою — встановлювати сонячні електростанції — й заснував компанію Inteleng.

Обидва зізнаються, що аби створити бізнес, вчилися на своїх помилках.

«Ти маєш продати себе як фахівця, щоб тебе послухали й довірилися, — пояснює Дмитро. — Для мене репутація значно важливіша, ніж можливий профіт на будь-якому проєкті, тому я краще не братимусь, ніж дуритиму людей чи робитиму неякісно. Коли тобі повірили, якісно виконуй свою роботу й чесно заробляй гроші».

Віталій каже, що після старту власної справи довелось розбиратися з усім самостійно — від бухгалтерії й податків до пошуку клієнтів. Хоч класичні методи, як-от реклама в інтернеті, не були надто ефективними, обидва бізнеси швидко знайшли свою нішу завдяки відгукам клієнтів та якісній роботі.

Найвищий рівень — вміти передати навички

За сім років команда Віталія Липового виросла від двох людей до шести. До нього також часто приходять студенти — і заробити, і повчитися. У компанії готові ділитися досвідом, адже, на думку чоловіка, українському ринку справді бракує якісних інженерів.

Компанія починала з локального ринку, але згодом замовлення почали надходити не лише з Сум, а й зі Львова, Харкова, Дніпра та Херсона. Також два роки бізнес тісно співпрацював із «Запоріжсталлю». Віталій каже, що ця співпраця дозволила повірити — їхній рівень уже перевершив середній:

«Відгуки замовника й особливості деталей, які ми виробили, довели, що ми пройшли точку, коли справа може посипатися. Для себе відзначив — я вже фахівець».

Для Віталія найвищий рівень майстерності — це розумітися на процесі від проєктування до монтажу, можливість виконати завдання самостійно, а потім ще й пояснити його команді та організувати роботу:

«Можна все життя робити один молоток і не розвиватися, а можна знаходити золоту середину для різних завдань: сьогодні ці принципи допоможуть зробити молоток, завтра — циркулярку, а післязавтра — систему охолодження ядерного реактора».

Сонячна енергія стане must have

Дмитро Казнієнко з командою Inteleng встановлює сонячні електростанції як для бізнесів, так і для приватних будинків. У 2024 році компанія майже вийшла на рівень прибутку, що був до повномасштабного вторгнення.

«Сонячні панелі — це вже не екзотика. За кілька років вони стануть must have, й електростанції будуватимуть усі — і власники маленьких продуктових магазинів, і мегапідприємства зі стабільним споживанням електроенергії», — говорить підприємець.

Попит на сонячні станції зокрема зростає через відключення електроенергії та її вартість. Така система окупиться за три-п’ять років — що більша потужність проєкту, то швидше він окупається. За словами Дмитра, вартість мережевої електроенергії зростатиме, а сонячна електростанція фіксує ціну кіловата на рівні півтори-дві гривні на найближчі 20 років.

«Мережева сонячна електростанція (без акумуляторів) коштує від 3 тисяч доларів, гібридна (з акумуляторами) — від 6 тисяч доларів. Для великих будинків гібридна станція на 30 кВт може коштувати й до 30 тисяч. Система працює щонайменше 15-20 років, але деяким нашим станціям вже по чотири роки, й ми жодного разу не їздили на обслуговування — вони добре працюють», — розповідає чоловік.

Компанія також встановлює системи безперебійного живлення. На відміну від зарядних станцій, їхні гібридні системи працюють автоматично, тому власники не помічають відключень:

«Сонячні панелі на балконах не ставимо, бо це не має сенсу. Для квартири краще поставити «безперебійник» з якісними акумуляторами — це коштує 2-3 тисячі доларів».

Дмитро не вважає, що його підприємство робить щось особливе, адже сонячні панелі не виготовляють в Україні — компанія їх закуповує та збирає станції. Та клієнти більше орієнтуються на якість роботи й відгуки.

«Коли стабільно та якісно робиш свою роботу, люди починають тебе радити іншим. Завдяки позитивним відгукам клієнтів формується гарна репутація, яка притягує нові замовлення. Для мене успіх — це коли проєкт виконаний якісно, ми заробили, а клієнт отримав бажаний результат», — впевнений підприємець.

Технічна освіта — чудовий старт для бізнесу

Попри такий різний досвід, підприємці кажуть, що саме в університеті змогли сформувати підхід до бізнесу. Тут вони не лише навчилися теорії, а й отримали практичний досвід роботи з реальними замовленнями.

«Університет навчив головного — як підійти до розв’язання будь-якого питання. Коли маєш цей фундамент, то можеш впоратися з різними викликами», — вважає Віталій Липовий.

Багато навичок підприємці змогли опанувати після своїх помилок. Втім, бізнесмени переконані, що треба хотіти розвиватися, — якщо студент наполегливо вчиться, шукає практику й прислухається до викладачів, технічна освіта може стати чудовим стартом для власного бізнесу.

Фото надали герої статті.

У Хмельницькому розпочали будувати завод із виробництва корпусних меблів. Інвестором проєкту стала компанія «Аккорд Імпорт», яка виготовляє продукцію для країн ЄС, зокрема і для міжнародної мережі JYSK.

Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Що відомо про новий завод

У проєкт вклали 14 мільйонів доларів. Перші виробничі лінії планують запустити в липні 2025 року, а на повну потужність завод має вийти у вересні. Для забезпечення електроенергії на заводі встановлять сонячні електростанції загальною потужністю 3,9 мВт, а також закуплять газопоршневу установку. На підприємстві в Хмельницькому зможуть працювати 140 робітників.

Запуск нового заводу збільшить виробничі потужності компанії з 420 тисяч кв. м до 1,2 мільйона кв. м корпусних меблів на місяць. Завдяки цьому українське підприємство зможе ввійти до п’ятірки найбільших виробників корпусних меблів у Європі.

«В умовах війни кожна новина про будівництво нового заводу — свідчення незламності українських промисловців. Під обстрілами та прильотами вони будують сміливі плани не тільки зберегти виробництво, а й підкорити експортні ринки. Це варте щирого подиву й захоплення. Але головне, що за кожним з таких заводів десятки й сотні сімей, які не виїхали за кордон і повʼязують своє майбутнє тільки з Україною», — написав Кисилевський.

Читайте також: Що насправді стоїть за незламністю: відверто про волонтерство від жінок, які керують фондами й ГО

Про компанію

Наразі підприємство завантажене на 100%. З усієї продукції 70% замовлень отримує міжнародна торгівельна мережа JYSK. На експорт до країн Євросоюзу «Аккорд Імпорт» відправляє 96% своєї продукції. Завдяки новому заводу компанія зможе постачати меблі у країни Близького Сходу, Південної Азії та Південної Америки.

Кисилевський вказав, що дерев’яні плити для компанії постачає Kronospan, який наприкінці 2024 року запустив на Рівненщині нове виробництво.

Нагадаємо, що в Ірпені відкрили першу в Україні лінію з переробки текстилю (ФОТО).

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Кисилевського

Діловий портал Delo.ua спільно з журналом «Топ-100. Рейтинги найбільших» нагороджуватимуть лідерів фінансового ринку.

Про це повідомляють організатори. 

Як визначатимуть переможців

На щорічній церемонії представлять рейтинг банків, страхових компаній та небанківських фінансових установ. Лідерів визначатиме журі спільно з читачами видання. Голосування за найкращі банки, страхові компанії, Міжфіліальні обороти та криптосервіси вже відкрили. Редакція покаже найкращі фінустанови України у різних номінаціях, які працюють в окремих напрямах фінансових послуг для бізнесу та населення. 

Банки та страхові компанії розподілили за: 

• обслуговуванням великого бізнесу;
• кредитуванням малого й середнього бізнесу;
• сервісами для ФОП;
• депозитами фізосіб;
• кредитами населенню та бізнесу;
• моторними видами страхування та страхуванням майна;
• страхуванням здоров’я та життя тощо.

Читайте також: В Україні відкрили перший в Європі центр розробки ШІ-рішень на рівні держави

За словами організаторів події, лідерів фінансового сектору обиратимуть у два етапи. Спершу за підсумками онлайн-голосування аудиторії Delo.ua визначать короткий список з десяти банків та страхових компаній у кожній з представлених номінацій. На наступному етапі експертне журі оцінюватиме фінустанови, які номінували. Оцінки суддів визначать п’ять найкращих гравців у кожному сегменті ринку. Вони й стануть переможцями зі званням «Лідер банківського ринку» та «Лідер страхового ринку» за версією журналу «TOP-100: Рейтинги найбільших» та Delo.ua.

Як проголосувати 

Платформа для читачів, що хочуть допомогти обрати переможців, буде відкрита до 10 лютого.

Вже зараз ви можете проголосувати за: 

• банк;
• страхову компанію;
• МФО;
• криптообмінну платформу;
• найкращі CFO 2025.

Лідерів у категоріях «Найкраще МФО», «Найкраща платіжна система» та «Найкраща криптовалютна платформа» оберуть за результатами онлайн-голосування. 

Також цього року визначать «ТОП-20 CEO» фінансового ринку. Журі оцінить керівників банків, страхових та фінансових компаній.

Переможців рейтингу оголосять 26 лютого на церемонії нагородження. 

Про організатора

Ekonomika+ — це бізнес / медіа бюро, до якого входять: лідер ділового контенту Delo.ua, онлайн-медіа про маркетинг, комунікації та креатив MMR.ua, дайджест ділової жінки Womo.ua, журнал «ТОП-100. Рейтинги найбільших» — діловий журнал, що спеціалізується на складанні незалежних рейтингів українського бізнесу. За підтримки Ekonomika+ щорічно організовують понад 10 бізнес-заходів, серед яких Get Business Festival, Business Wisdom Summit, SHE Congress. 

Нагадуємо, що компанія DroneUA вийшла на ринок Північної Америки.