Україна підписала зі Словаччиною контракт на поставку САУ Zuzana 2

Укранські військові поділилися кадрами бойової роботи нашої протиповітряної оборони під час знищення російських ракет над містом Дніпро.

Запис опублікували в телеграм-каналі Повітряних сил ЗС України.

На опублікованих кадрах зафіксовано роботу ППО 5 липня о 04:00 ранку. Тоді бійцям підрозділу протиповітряної оборони вдалося знищити шість із семи крилатих ракет, якими агресор намагався поцілити по Дніпру та Дніпропетровській області.

За даними Командування Повітряних сил ЗСУ, усі шість ракет збили підроздил зенітних ракетних військ.

«5 липня 2022 року, 4.00 ранку. Бойова робота української протиповітряної оборони – підрозділів зенітних ракетних військ повітряного командування “Схід” (м.Дніпро). Разом – до перемоги!», – йдеться в повідомленні.

Про ППО

Протиповітряна оборона – сукупність різноматнітних організаційних заходів та бойових дій, задля відбиття ворожого удару з повітря, прикриття угрупувань власних наземних військ або важливих об’єктів у тилу. Голова мета роботи підрозділів ППО – досягти контролю над повітряним простором.

Водночас НАТО визначає ППО як «усі заходи, спрямовані на відвернення або зменшення дієвості ворожого повітряного удару…». ППО може здійснюватися як війська протиповітряної оборони сухопутних частин та авіацією, так і, наприклад, частинами ППО військово-морського флоту.

Нагадаємо, ранковий обстріл Дніпра – не перший за останні дні. Зокрема, у вівторок, 28 червня, протиповітряна оборона ЗСУ збила чотири ракети, які ворог випустив по місту.

Також ми повідомляли, що підрозділи протиповітряної оборони знищили російську ракету Х-22, яку окупанти випустили з літака Ту-22 по Одещині.

Фото: скриншот з відео.

Українська вчена Марина В’язовська стала другою жінкою в історії, яка отримала престижну Філдсівську премію з математики. У науковому світі вона вважається аналогом Нобелівської премії.

Про це повідомили на сайті Міжнародного математичного союзу.

В’язовська отримала нагороду за розв’язання задачі про пакування куль у восьмивимірному просторі. Вона відома ще з 16 століття, над нею, зокрема, роздумували Йоганн Кеплер та Ісаак Ньютон. Початково задача була пов’язана з необхідністю придумати найбільш ефективний спосіб укладання гарматних ядер на кораблях британського військового флоту.

«Мені сумно, що я лише друга жінка (в історії, – ред.). Але чому це так? Не знаю. Я сподіваюся, що це зміниться в майбутньому», – прокоментувала своє досягнення вчена.

Також за рішенням Міжнародної математичної спілки володарями медалі Філдса стали француз Уго Дюмініль-Копен, британець Джеймс Мейнард та американець Джун Хео.

Про Марину В’язовську

Марина В’язовська народилася в Києві в 1984 році, навчалась на механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Шевченка. У 2007 році отримала ступінь магістра у німецькому Кайзерслаутерні, а 2013 року – ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті.

З 2017 року працює в Федеральній політехнічній школі Лозанни, яка й номінувала вчену на премію. У 2018 році отримала повноцінну професорську позицію, очолює кафедру теорії чисел.

Про премію

Медаль Філдса заснована у 1936 році. Відтоді кожні чотири роки нагороду вручають двом-чотирьом лауреатам віком до 40 років за «видатні математичні досягнення». Єдиною жінкою, яка до цього року отримала медаль Філдса, була професорка Стенфордського університету, уродженка Ірану Маріам Мірзахані. Вона здобула медаль у 2014 році.

Цьогоріч церемонію нагородження планували провести в Росії. Однак через повномасштабне вторгнення російських військ на територію України місце нагородження перенесли до фінської столиці.

Нагадаємо, команда франківців EcoCity виготовила прототип приладу Hazard Detector, що відстежує хімічну загрозу (наприклад, випари хлору, фосфіну). Також прилад вимірює радіаційний фон.

Також ми повідомляли, що українські фахівці компанії GlobalLogic створюють програмне забезпечення для новітнього пристрою зі збору крові американської компанії Applied Science, Inc.

Фото: mathunion.org.

В Україні планують запустити цифровізацію на митниці, аби унеможливити будь-які прояви корупції.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час пресконференції в швейцарському Лугано.

Відповідаючи на питання німецької журналістки щодо того, як Україна планує боротися з корупцією та які кроки вже зроблено, Шмигаль заявив, що ключова стратегія країни – створити умови, які унеможливлять існування корупції. Зокрема, йдеться про цифровізацію.

«У нас є всі необхідні інструменти аби боротися з корупцією. Але для цього ми маємо створити умови, які унеможливлять її існування. Перш за все – це цифровізація. Ми вже перевели у цифровий порядок дуже багато сфер – інвестиції, будівництво, архітектура, повністю це переведено на електронні рейки, і тоді корупція є неможливою. Наступний крок – перевести на цифрові платформи всі наші інші сервіси. Зокрема, для митниці. Якщо там не буде контакту зі службовцем, корупція буде просто неможливою», – сказав Шмигаль.

Він додав, що перед початком війни Україна доклала багато зусиль, щоб розвинути антикорупційну інфраструктуру, і продовжить роботу у цьому напрямі з міжнародними партнерами. Шмигаль також нагадав, що в Україні вже втілюють цифровізацію адміністративних послуг.

Нагадаємо, у Міністерстві цифрової трансформації анонсували появу нотаріальних послуг в застосунку «Дія».

Раніше ми писали, що в застосунку цифрових послуг «Дія» почали тестувати е-пенсійне та посвідку на тимчасове або постійне проживання.

Фото: kmu.gov.ua.