У центрі Франківська з’явиться “парасолькова” вулиця

Американське видання Motor1 написало про український танк-амфібію Highland Systems Storm, що представили на виставці IDEX Defense Expo в Абу-Дабі.

Про це пише АвтоЦентр.

Бронемашину Storm розробили за проєктом українця Олександра Кузнєцова. Транспортний засіб привернув багато уваги на виставці в ОАЕ.

Читайте також: Українці покажуть в Абу-Дабі плаваючу бронеплатформу «Шторм» (ВІДЕО)

Видання пише, що БТР викликає більше, ніж трепетні відчуття. Це цілком зрозуміло — незвичайний гусеничний бронетранспортер буквально не має аналогів.

За словами творця, це перший у світі гібридний багатофункціональний броньований автомобіль, що працює на електродвигуні і здатний плавати. Електрична силова установка об’єднана з дизельним двигуном, який виступає в ролі генератора для підзарядки батарей.

Залежно від режиму експлуатації, Storm здатний працювати без зупинки від 18 до 36 годин. Максимальна швидкість на піску — 140 км/год, на воді – 30 км/год (здатний витримувати хвилі висотою до 1,5 м). 8-тонний транспортний засіб має вантажопідйомність 2 тонни. БМП Storm від Highland Systems захищений від СВП, балістичної зброї і мін, оснащений системою дистанційного керування.

Читайте також: Від прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас

Інтер’єр має світле оздоблення і додає настрою, у салоні встановлено комфортні крісла, невелике кермо і кілька моніторів, які крім іншого виводять зображення з зовнішніх камер.

Автори Storm передусім позиціонують свій бронетранспортер-амфібію як машину для перекидання десанту, доставки вантажів, забезпечення медичної допомоги і загалом роботи у важких умовах. Щось підказує, що приватний сектор цей БМП також зацікавить в якості дорогої іграшки для вихідних в тих же пісках ОАЕ. Ціни поки що невідомі.

Читайте також: Шиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження

Нагадаємо, Україна взяла участь в авіаційній виставці в Індії.

Усі фото: motor1.com.

У Бахмутському районі Донеччини із затопленої гіпсової штольні створили майданчик для печерного дайвінгута облаштували 9 підводних трас різної складності. Випробовувати їх приїхали дайвери з Дніпра.

Про це пише Суспільне.

Раніше у цій штольні видобували гіпс для Микитівського алебастрового заводу. У 1970-х роках її зачинили через підвищення ґрунтових вод. Лише пів роки тому штольню знов почали використовувати. Тепер – як майданчик для печерного дайвінгу.

Інструктор з печерного дайвінгу Роман Ованесов розповів, як облаштовував майданчик у шахті, розчистив територію, зробив двері, дерев’яний поміст, драбини та світло.

Читайте також: Шукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині

«Спочатку, приблизно у 2011, 2013 році печерні дайвери з Дніпра, Одеси, Києва, знайшли цей майданчик, за допомогою місцевих фахівців. Вони дослідили, і перші ходовики — мотузки по яких рухаються печерні дайвери, вони були прокладені, десь приблизно 1,5 км. І потім у 2014 році дослідження цього дуже унікального місця припинилися, у зв’язку з бойовими діями, які почалися на Донбасі», — згадує Роман.

За словами Романа, на облаштування території всередині штольні знадобилося 6 місяців. Роботи велися з серпня 2020 року.

Наразі у шахті «Воєнведській» розробили 9 підводних маршрутів. Для занурення дайвери використовують гідрокостюми та спеціальне обладнання загальною вагою 50 кілограмів. Дослідити вдалось деяку частину печери.

Читайте також: Печиво, яке купують у 30 країнах: як майстриня відроджує традиційну випічку Полтавщини

«Розмірів цієї штольні не знає ніхто, ми вважаємо що вона може бути понад 1 км, а може до 1,5 км. А завширшки вона десь 600-700 метрів, але дослідженої частини цих маршрутів десь приблизно 2 км. Максимальна глибина у цьому місці 20 метрів, глибше ще ніхто не занурювався. Тобто ми дійшли до того, де є найглибша ділянка, але там ще ніхто не був», — говорить інструктор.

На території Бахмутського району 3 штольні придатні для кейв-дайвінгу, так ще називають занурення в печерах: у Соледарі, Іванграді і в селищі Зайцеве.

Нагадаємо, дайвінг у шахті: на Донеччині відновили унікальний підводний маршрут.

Як ми повідомляли раніше, на Львівщині за кошти ЄС створять туристичні центри бойківської культури.

Усі фото: suspilne.media.

На літературну премію Angelus претендують 12 українських авторів, пише Укрінформ.

Загалом у переліку на здобуття цьогорічної премії є 139 авторів.

Зокрема, кандидатами на здобуття премії є:

• Вікторія Амеліна (з твором «Дім для Дома»),
• Катерина Бабкіна (Мій дід танцював краще за всіх),
• Андрій Бондар (Церебро),
• Олаф Клеменсен (ЛІТО-АТО),
• Артем Чех (Район «Д»),
• Петро Яценко (Магнетизм),
• Богдан Коломійчук (Готель «Велика Пруссія»),
• Анатолій Крим (Українська Каббала),
• Марк Лівін (Рікі та дороги),
• Андрій Любка (Твій погляд Чіо-Чіо-Сан),
• Володимир Рафєєнко (Довгі часи),
• Олег Сенцов (Маркетер).

Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart

Переможця або переможницю Angelus, який отримає нагороду у вигляді премії 150 тис. злотих (приблизно мільйон гривень) буде названо в жовтні 2021 року. Крім автора, нагороду Angelus та премію 40 тис. злотих (260 тис. грн) отримає також перекладач польською мовою твору-переможця.

Про премію

Літературна нагорода Angelus у вигляді премії та статуетки вручається щороку з 2006 за найкращу прозову книгу, опубліковану польською мовою попереднього року. Організатором і фундатором є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, який походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія). Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Читайте також: Куди віддати непотрібні книги — 5 варіантів

Раніше лауреатами премії ставали українські письменники Юрій Андрухович (Дванадцять обручів, 2006), Оксана Забужко (Музей покинутих секретів, 2013), Сергій Жадан (Месопотамія, 2015).

Нагадаємо, у Києві презентували «Фронтовий Кобзар».

Як ми повідомляли раніше, у Києві презентували 14-томне видання творів Лесі Українки.

Головне фото: angelus.com.pl.