Найважчу в Україні грушу виростили в селищі Нова Водолага Харківської області. Про це розповідає портал “Город Х”.

Плід-гігант виростив мешканець селища Нова Водолага Харківської області Станіслав Дмітрицькій. Цей факт офіційно зареєстрували в Національному реєстрі рекордів України.

Читайте також: На Кіровоградщині фермерка виростила гігантський 76-кілограмовий гарбуз

Сорт груші – “Таврійська”. Вага рекордного плода склала 1 кг 127 грамів.

Читайте також: На Запоріжжі фермер виростив гігантський персик

Британське видання The Telegraph починає використовувати правильне написання латинкою назви Києва та писатиме Kyiv замість Kiev. Про це повідомляє посольство України у Великій Британії.

Раніше ми писали про те, що до кампанії CorrectUA долучилися видання BBC, The Wall Street Journal та інформагентство Associated Press.

Нагадаємо, що на початку жовтня 2018 року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ й іноземних аеропортів із метою коригування правопису міста Київ латинкою (#KyivNotKiev). Чимало європейських столиць і міст вже підтримали цю ініціативу.

У Перещепинському професійному ліцеї, що на Дніпропетровщині, майстри виробничого навчання власноруч вишили найбільший Кобзар в Україні. 

“Вишили, щоб передати у спадок прийдешнім поколінням історію та культуру українського народу”, – пише в дописі на фейсбуці працівниця ліцею Інна Чечеленко.

За свою роботу майстрині були нагороджені дипломами від Книги Рекордів України.

Читайте також: Киянка встановила унікальний національний рекорд

В українській Вікіпедії протягом 4-11 жовтня проходив марафон “Це зробила вона”, метою якого була популяризація здобутків видатних українок. Відтак, у результаті марафону з’явилося 140 нових статей, а ще близько 40 були покращені.

Чим був обумовлений марафон

У Вікіпедії статей про жінок приблизно в чотири рази менше, ніж про чоловіків. А в українській Вікіпедії їх близько 15-16 відсотків від загальної кількості біографічних статей.

Про кого писали під час марафону

• Зокрема, були створені статті про художницю та діячку феміністичного руху у Львові Марію Дулемб’янку, роботи якої були визнані на Паризькій виставці 1900 року.
• Про громадську діячку та художницю Євгенію Даллас, яка виступала та писала на тему Голодомору.
• Науковицю, першу жінку — доктора Львівської Політехніки Богуславу Єжовську-Тшебятовську.
• Художницю-костюмерку відомих фільмів Аллу Кириченко.
• Учену-селекціонерку Анастасію Лещенко, яка першою в 1931 році експериментувала з мутаціями сої.
• Арфістку Наталію Ізмайлову. 

Також було поліпшено статті про оперну співачку Марію Сокіл, американську науковицю українського походження Віру Кістяківську, українську і французьку художницю Марію Башкирцеву та інших, передає Маяк.

Не лише українською

Статті про відомих українок створили не лише українською мовою. В англійському, російському, японському, бенгальському, гінді, башкирському та якутському мовних розділах Вікіпедії вони також з’явилися.

У Центрі громадського здоров’я України створили інфографіку із 12 порадами, як сформувати міцний імунітет.

Серед порад:

• вживання овочей і фруктів;
• збагачення раціону вітамінами;
• обмеження вживання алкоголю та відмовавід куріння;
• сон не менше як семигодинний;
• дотримання гігієни;
• прогулянки на свіжому повітрі.

Вакцинація

Окрім того, в Центрі громадського здоров’я нагадують про важливість вакцинації:

“Не слід забувати і про імунопрофілактику – вакцинацію. Щеплення стимулюють імунну відповідь, необхідну для формування імунітету проти інфекційного збудника або його токсинів. Вакцини, завдяки яким виробляється імунітет, допомагають стати несприйнятливим до хвороб”, – наголошують в Центрі.

Нагадаємо, що Україна відмовляється від застарілих медичних довідок, аргументуючи це тим, що паперові документи несуть в собі корупційну складову.

Ремонт на станції “Святошин” виходить на фінішну пряму, незабаром і другий вихід з переходами відкриє свої двері пасажирам. Про це поінформували у “Київметробуд”.

Що зроблено?

На станції замінили сходи, облицювали гранітними плитами, встановили поручні.

Встановили ліфти, що дозволить більш зручніше пересуватись маломобільним групам населення.

Також оздобили плиткою стіни, вимостили підлогу. Змонтували освітлення, виконали роботи з водовідведення, гідроізоляційні та інші роботи.

Пасажири вже можуть користуватися переходом до залізничних платформ.

Читайте також: Коли будуватимуть метро на Троєщину – відповідь мерії