У столиці проведуть благодійну барахолку для студентів: збір грошей на ЗСУ

26 листопада у Києві представлять шість ініціатив, які поєднують мистецтво та урбаністику. Проєкти обирали серед 50 учасників ідеатону «Культурний Вікенд».

Про це повідомили організатори події.

Деталі події та реєстрація

Презентація проєктів відбудеться у вівторок, 26 листопада, о 19:00 в Squat 17b. Більше про подію можна прочитати на сторінці заходу на фейсбуці. Реєстрація доступна за посиланням.

Перелік проєктів

24+1

Цей проєкт спрямували на дослідження тих викликів, з якими зіштовхуються переселенці, зокрема, самотності, ізоляції, труднощів інтеграції у столичне середовище. Його особливістю є використання доповненої реальності (AR).

У серії цифрових інсталяцій проєкт об’єднав усі регіони України. Об’єкти з’являтимуться на знакових локаціях Києва через спеціальні AR-застосунки. Перший з об’єктів — віртуальну Караїмську кенасу — планують відкрити 25 листопада на вулиці Ярославів Вал, 7. 

Більше ніж будинки

Виставка сучасного колажу взяла до уваги феномен фонової архітектури — ті житлові будинки, які часто залишаються поза увагою, але формують образ міста. Мета організаторів — показати культурну та історичну цінність цих будівель.

Виставка відбудеться у флігелі Садиби Салтанова на вулиці Хорива, 18/10, яка є важливим зразком київської архітектури кінця XIX століття. Колажі можна буде переглянути з 22 листопада до 22 грудня.

Читайте також: Унікальні картини Марії Примаченко: у Києві виставлять роботи, які донині не презентували

12 брам Києва

Це артоб’єкт у формі великого ключа, створений зі старих ключів, які кияни збирали з 1960-х років. Ідею запропонував митець Микола Кислий, а її втілення завершила команда XII. Інсталяцію відкриють 23 листопада перформансом біля Золотих Воріт.

Форма об’єкта нагадує сходи та пандуси, також її прикрасили сигнальними стрічками і зображенням Ярослава Мудрого на візку. Цей творчий задум підкреслює важливість доступних маршрутів і силу людей з інвалідністю.

Добросусідська толока

Цей проєкт полягає у створенні дружньої сусідської атмосфери. Активісти перетворили подвір’я будинків 42а та 36-40 на вулиці Гоголівській на сучасний артпростір. Тут встановили вуличні меблі, освітлення та мангал. Мета — підтримати сусідів під час зимових блекаутів та налагодити їхню комунікацію.

Читайте також: У Києві вилікували 200-літню шовковицю за заповітом Романа Ратушного (ФОТО)

Стежки

Пластична вистава занурює глядачів у внутрішній світ людини через сучасний танець, інтерактивні технології та звуковий дизайн. За допомогою звукових сенсорів танцівниці з Kwinty Dance Company створюють музику в реальному часі. Вистава піднімає теми самотності, пошуку ідентичності та власного «я» в умовах міського життя. Перформанс відбудеться 28 листопада о 19:00 у центрі Леся Курбаса.

Київські секрети

Цей мистецький проєкт об’єднує райони Києва, досліджуючи їхні маловідомі місця. Команда провела опитування та створила постери-путівники з унікальними локаціями кожного району. Завершенням проєкту стане інтерактивна гра «Що? Де? Коли?», яка відбудеться 1 грудня у Києво-Могилянській академії, де учасники зможуть поглибити знання про місто.

Організатори «Культурного Вікенду»

Проєкт «Культурний Вікенд» впроваджують ГО «Простір 500» та соціальне підприємство Urban Space 500 у партнерстві з міждисциплінарною спільнотою «Навзаєм» та ГО «Дозрілі». Найкращі культурні ініціативи ідеатону отримали мінігранти від Goethe-Institut в Україні.

Нагадаємо, що в Україні створюють національну підтримку оборонців держави.

Фото: організатори проєкту

У португальському місті Візеу завершився міжнародний сирний конкурс World Cheese Awards 2024, де серед 4786 сирів із 47 країн світу було представлено 27 з України. Одним із найяскравіших переможців став ароматизований сир «Лопта» від бренду «Мамин сир», виготовлений сироваркою Наталією Ковач із села Золотарьово на Закарпатті. Саме цей сир здобув срібну нагороду, ставши справжнім символом стійкості.

Про це повідомляє Pro Cheese.

Що таке сир «Лопта»?

«Лопта» — йогуртовий сир, обваляний у чорному перці та сухому часнику. Для його виготовлення Наталія поєднала технології швейцарського белпер кнолле та ліванського сиру шанкліш. Після приготування сирні кульки настоюються в олії, що надає їм ніжного йогуртового смаку з часниковими нотками. Сир може зберігатися до двох років, зберігаючи свої вишукані смакові якості.

«Коли надсилала сири, не очікувала на жоден приз, мала лише одну ціль — познайомитися з іншими сироварами світу. А коли «Лопта» перемогла, це стало для мене великим сюрпризом!» — ділиться Наталія Ковач. — «Цей сир готувався під час блекаутів, і його дух непохитності символізує незламність усіх українців».

Читати також: Борщ і голубці біля лінії фронту: як переселенка з Донецька налагодила виробництво готових домашніх страв

Інші переможці

Bronze нагороду отримали:

• твердий сир «Козячий сир з трюфелем» — «Мукко», Львівщина;
• твердий сир «Легенда» — «Доообра ферма», Київщина;
• твердий сир «Бікоз» — «Доообра ферма», Київщина;
• твердий сир «Гауда» — «Зінка», Київщина;
• сир з білою пліснявою «Говерла» — «Гарбузовий рай», Львівщина;
• напівтвердий сир «Фонді» — «WineTime», Київщина;

Silver нагороду отримав також твердий сир «Корона» — «Зінка», Київщина.

Загалом за три роки участі в проєкті українські сири мають уже 34 нагороди.

Нагадаємо, що адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями.

Фото обкладинки: World Cheese Awards.

«Справжні чоловіки не плачуть» — з таким стереотипом взялись боротися психологи Лінії психологічної підтримки для чоловіків 2345. Адже психологічна допомога насправді потрібна обом статям, а те, що чоловік «завжди повинен бути сильним і мужнім», має залишитися в минулому.

До Міжнародного дня чоловіків ШоТам поговорили з представниками Лінії психологічної підтримки для чоловіків від UNFPA та Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні у співпраці з ГО «Інноваційні соціальні рішення», щоб довести — це не свято мужності, а можливість підняти важливі теми щодо чоловічого здоров’я.

Соціальна послуга може бути сучасною

Заступник представника UNFPA і Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Павло Замостьян зазначає, що потребу в психологічній підтримці чоловіків бачили ще до війни. Війна лише посилила психологічне навантаження.

«Це спонукало нас до більш активних дій, і в жовтні 2022 року ми створили гарячу телефонну лінію підтримки для чоловіків. Відомо, що чоловіки менше звертаються по допомогу, особливо психологічну, бо є стереотипи, що чоловік завжди сильний, повинен мати відповіді на всі питання й сам розбиратися з усіма проблемами. Вчасно надана психологічна підтримка може допомогти чоловіку не перейти межу й уникнути конфліктів і насильницької поведінки». 

Павло Замостьян додає: важливо, щоб чоловіки довіряли надавачу послуги, відчували позитивні зміни та ділилися своїм досвідом з іншими чоловіками, які ще не наважились звернутися по допомогу.

«Ми вважаємо, що за два роки роботи нам вдалося цього досягти. Дякуємо партнерам з ГО “Інноваційні соціальні рішення” та уряду Великої Британії за підтримку цього проєкту».

Голова ГО «Інноваційні соціальні рішення» Анастасія Ляднева впевнена, що чоловікам важливо звертатися на Лінію психологічної підтримки не лише через психічне здоров’я, а й через фізичне:

«Середній вік чоловіків значно нижчий, ніж жінок. Чоловічу спільноту здавна виховували так, що “хлопчики не плачуть”, не мають права на емоції — наслідки цього ми бачимо. А коли в людини є можливість бути почутою, отримати підтримку — це добре для емоційного стану, для розвитку».

Наразі ситуація ще більше загострилася, тож фахівці/чині готові підтримати чоловіків, незалежно від їхнього запиту.  

«Це лінія першої психологічної підтримки, тому звернутися можна з абсолютно будь-якою темою. Основні запити — самоідентифікація, втрата роботи, вплив війни на сімейні стосунки, залежності», — каже голова ГО.

Анастасія пригадує, що два роки тому, коли Лінію психологічної підтримки для чоловіків запустили, у більшості людей вона викликала подив, — мовляв, їх же й так багато. 

Та за цей час фахівці/чині опрацювали понад 22 тисячі звернень. На першу річницю проєкту команда зробила ще й онлайн чат-бот, щоб чоловіки не тільки телефонували, а й могли написати психологу в зручному месенджері (фейсбук, телеграм).

«Мене переповнює почуття гордості за команду й радості, що ми до цього дотичні. Після дзвінка клієнт має можливість оцінити нашу Лінію, і я дуже тішуся, що ця оцінка не опускається нижче, ніж 4,8 балів», — розповідає Анастасія.

Радянське минуле все ще впливає на чоловіків

Психолог психоаналітичного напрямку з 10 роками досвіду Дмитро Бардок працює на Лінії психологічної підтримки для чоловіків з часу її запуску. Він каже, що в складних умовах війни люди ламаються, тож завданням проєкту є допомогти чоловікам, а також подолати упередження щодо того, яким повинен бути чоловік:

«Стереотипи з радянського союзу пустили сильне коріння, і зламати їх дуже складно. Це потребує часу».

Чоловіки часто соромляться та бояться розповідати про свої проблеми.

«Бували такі дзвінки, що щойно чоловік телефонує, то одразу вибачається — йому соромно розповідати, що з ним відбувається, і він боїться, що хтось дізнається про це. Питає: “А ви клянетесь, що це нікуди не піде?”», — розповідає психолог.

Дмитро вбачає, що це наслідок травм ще з радянського минулого:

«У родинах виховувалося оце “чоловік повинен” — ремонтувати, займатися сантехнікою та ще багато-багато чого. Я теж народився в СРСР і пам’ятаю, як уже в дорослому житті не звертався ні до кого, коли ламалася машина, бо це ж повинен робити чоловік сам. Тож я бачу своєю місією та місією роботи психологів загалом ламати ці установки».

Психолог каже, що в розмові зі спеціалістами Лінії психологічної підтримки чоловіки часто переходять цей бар’єр, пробують ламати штампи. І плачуть — а тоді знову вибачаються за емоції:

«Кажуть: “Не подумайте, що я слабкий”. Те, що “чоловіки не плачуть”, наче в генному коді зашите, але з часом вони відкриваються й багато розповідають».

Працюють з ранку до опівночі

На думку Дмитра, у нас майже немає культури звернення по психологічну допомогу — чоловіки охочіше підуть до кума чи друзів, ніж до психолога:

«Я завжди проговорюю з чоловіками, коли спілкуюсь, що не треба чекати, коли ситуація вже виходить з-під контролю — дуже поганий емоційний стан, вживання алкоголю, наркотиків. Моє особисте завдання — якомога більше зробити для того, щоб люди зверталися не в критичному стані, а превентивно. Я впевнений, що якнайшвидше звернення до спеціаліста збереже сили, нерви, психіку та здоров’я — фізичне й ментальне». 

Робота на Лінії психологічної підтримки для чоловіків позмінна — одна зміна триває вісім годин, тож мають ранкову та вечірню. Психологи/ні приймають дзвінки з восьмої ранку до опівночі — ввечері телефонують більше. Кількість звернень різна: після вдалої реклами різко збільшується, а також залежить від обставин — наприклад, багато чоловіків телефонують після обстрілів.

«Буває і по 18-20 дзвінків за зміну — це великий обсяг роботи, але дуже багато людей передзвонюють і дякують за допомогу. Я впевнений, що цю культуру треба прививати — вона не з’явиться сама собою».

Хоч Лінія психологічної підтримки працює для чоловіків, деколи телефонують і жінки, щоб дізнатися, як допомогти чоловікові чи синові. Усі розмови на Лінії безоплатні, конфіденційні й анонімні — чоловіки не зобов’язані називати своє ім’я. Дмитро каже, що загалом на розмову відводять одну годину, але, якщо потрібно затриматися, то психологи/ні продовжують говорити, не залишаючи людину напризволяще.

«Іноді це просто розмова про те, що турбує: “неспокійно сплю”, “не складається з батьківством, бо дитина за кордоном”, “немає друзів”», — коментує психологиня Лінії психологічної підтримки для чоловіків Лілія Захаріяш.

Деколи, якщо людина перевантажена різними станами, і їй усе болить: і несправедливість, і стосунки, і кохання, і діти — Лілія радить телефонувати кожного дня. Так щодня по годині можна зосереджуватися на одній темі й поволі розплутувати все, що накопичилося.

Анастасія Ляднева додає, що психологи/ні Лінії психологічної підтримки для чоловіків не можуть розмовляти з людиною в стані алкогольного сп’яніння — такий номер блокують, і передзвонити з нього можна лише за добу. Вона пригадує один випадок:

«Хлопець не пив два місяці заради того, щоб отримати консультацію. Психолог проговорив, що варто вчитися отримувати насолоду від життя будь-яким іншим способом, окрім алкоголю, і життя цього хлопця змінилося».

Що робити чоловікам, щоб підтримати своє ментальне здоров’я

Лілія Захаріяш сформувала правила або ж поради для чоловіків, щоб підтримати емоційний стан:

1. Час для скорботи і час для життя. Під час війни є дуже багато скорботи, втрат, руйнувань. Але є час для війни, і є час для життя. Обов’язково треба знаходити можливість для життєвих завдань, радощів, хобі. Час для скорботи і час для життя навіть варто вводити в розпорядок дня: виділяти годину для читання, для спорту або ж підібрати щось своє.
2. Не відкидати дві реальності — війну та життя, — бо вони єдині. Така розщепленість — це дійсність воєнного часу. Якщо людина повністю входить у скорботу, то з’являються складні стани.
3. Перемикатися. Коли людина перемикається між цими реальностями, то може витримати складні часи.
4. Отримувати задоволення. Обов’язково згадати й робити все те, що давало ресурс раніше.
5. Мріяти й планувати. Можна писати списки бажань і ставити перспективу, мету —  це те, що буде рухати людину, не затримувати її в стресі. Коли людина щось хоче та про щось мріє, в неї з’являється життєвий рух. Навіть якщо ми не можемо зараз планувати майбутнє, то можна запланувати хоча б місяць. 

Також психологиня радить не забувати про здоровий спосіб життя, майструвати чи ліпити щось своїми руками та не відвертатися від кохання.

«Психологічна робота — це навчити людину опановувати свою реальність, яка іноді не за бажанням до нас приходить», — каже Лілія.

Щоб звернутися на «Лінію підтримки для чоловіків», набирайте короткий номер 2345 з телефону будь-якого оператора.

Лінія підтримки для чоловіків фінансується за підтримки уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ і міжнародного розвитку, в межах проєкту «EMBRACE: Посилення національних і регіональних механізмів побудови адаптивної, підзвітної та економічно ефективної системи протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству», який реалізується UNFPA та Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні за підтримки ГО «Інноваційні соціальні рішення».