Технології
У США успішно запустили американсько-українську ракету «Антарес»
В американському штаті Вірджинія на острові Уоллопс у суботу, 15 лютого, о 22:21 за київським часом із Центру космічних польотів успішно запустили американсько-українську ракету-носій середнього класу «Антарес».
Про це пише пресслужба держпідприємства “Конструкторське бюро “Південне”.
За інформацією, ракета вивела на орбіту 13-й автоматичний вантажний корабель Cygnus, що має доправити на МКС корисний вантаж масою 3750 кг на замовлення NASA.
Про ракету
Ракета-носій складається з двох ступенів та космічного вантажного корабля Cygnus (третій ступінь).
Основну конструкцію першого ступеня PH «Антарес» розробило КБ «Південне», а виготовило ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» у кооперації з українськими підприємствами «Хартрон-АРКОС» (Харків), «Київприлад» (Київ), «Хартрон-ЮКОМ» (Запоріжжя), «ЧЕЗАРА», «РАПІД» (Чернігів) та ін.
Підготовку PH «Антарес» до пуску, її випробування та пуск виконано за участю спеціалістів КБ «Південне», ВО ПМЗ і НВО «Хартрон-АРКОС».
За контрактом технічну підтримку пуску, приймання та оброблення телеметричної інформації у режимі реального часу здійснювали з території КБ «Південне».
Українські спеціалісти у повному обсязі забезпечили виконання всіх операцій у своєму секторі відповідальності.
Про вантажний корабель
13-й космічний буксир Cygnus був названий на честь Роберта Генрі Лоуренса-молодшого – першого афроамериканського астронавта, якого у 1967 році обрали для участі у програмі пілотованої орбітальної лабораторії ВПС США.
Cygnus-13 – черговий корабель, який запустила американська корпорація Northrop Grumman за контрактом з NASA у рамках другого етапу постачання МКС, який передбачає ще, як мінімум, чотири місії.
Місія
За даними НАСА, нинішня місія має три основні завдання. На Міжнародну космічну станцію буде доставлено мобільну лабораторію SpaceLab для вирощування тканин і клітин – швидкодіючу високопродуктивну платформу для проведення складних біологічних експериментів в умовах космосу.
Такі експерименти відіграють важливу роль для визначення впливу мікрогравітації на фізіологію людини. На МКС буде доправлено і космічну теплицю Plant Habitat-02, у якій вирощуватимуть редьку як експериментальну рослину.
Вирощування продовольчих культур у космосі – необхідна умова для майбутніх польотів на Місяць і Марс.
Також під час місії заплановано дослідження The Spacecraft Fire Experiment-IV (Saffire-IV): після того як Cygnus залишить МКС, буде проведено ряд експериментів з вивчення впливу високих температур на різні матеріали в умовах космосу.
Читайте також: NASA хоче залучити Україну до дослідження Місяця
Такі експерименти допомагають у розробленні вогнестійких матеріалів та плануванні протипожежних заходів.
Cygnus проведе в космосі приблизно п’ять тижнів. Після відстикування від МКС на космічному апараті буде увімкнено рушійну установку, корабель відійде від станції на безпечну відстань, а після формування орбіти сходження увійде у щільні шари атмосфери та зруйнується над Тихим океаном.
Проект «Антарес» – вдалий приклад кооперації підприємств космічної галузі України в міжнародних космічних проектах та успішної діяльності на світовому ринку.
Читайте також: Україна активно розвиває зв’язки у сфері космонавтики
Нагадаємо, підприємства космічної галузі України заробили понад 3 млрд гривень.
Також українські конструктори презентували макет надзвукової ракети.
Окрім того, NASA запустило в космос ракету з українськими деталями.
В Україні запрацювала онлайн-платформа Digital State UA, що презентує досягнення нашої держави у сфері технологій. Вона стане інструментом для поширення найкращих практик та залучення інвестицій від інших країн.
Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації.
На сайті презентуватимуть технологічні досягнення у сферах GovTech, IT та Tech, а також історії впровадження цифрових рішень, що змінюють державне управління, бізнес і життя українців.
Платформа буде корисною:
- урядам інших країн — для вивчення українського досвіду цифрової трансформації;
- інвесторам і технологічним компаніям — для пошуку перспективних українських проєктів;
- глобальним медіа та аналітикам — як джерело трендів і аналітики з цифрової сфери.
Читайте також: Фахівці Мінцифри створюють 5 продуктів на основі ШІ — Федоров
«Нашим досвідом побудови найзручнішої цифрової держави під час криз надихаються уряди інших країн. Війна не стала блокером цифрової трансформації, а навпаки — ми прискорилися і почали запускати ще більше революційних сервісів та створювати найкращі умови для розвитку інновацій. Україна має що сказати світові. І ми будемо говорити голосно», — написали в міністерстві.
Ознайомитись із платформою можна за посиланням.
Digital State UA 🇺🇦 Запускаємо платформу досягнень цифрової України Світ має бачити, як Україна змінює реальність через технології та знищує бюрократію навіть у кризових умовах. Digital State UA презентуватиме досягнення української цифрової екосистеми у сферах GovTech, IT та Tech. А ще стане ефективним інструментом для залучення інвестицій у техсектор та обміну найкращими практиками з усім світом. Які можливості дає Digital State UA? 👉🏻 Уряди — перейматимуть досвід цифрової трансформації України. 👉🏻 Міжнародні компанії — шукатимуть українські проєкти для інвестування. 👉🏻 Глобальні медіа та аналітичні центри — отримають доступ до ключових технологічних трендів і кейсів, що змінюють Україну та світ. Нашим досвідом побудови найзручнішої цифрової держави під час криз надихаються уряди інших країн. Війна не стала блокером цифрової трансформації, а навпаки — ми прискорилися і почали запускати ще більше революційних сервісів та створювати найкращі умови для розвитку інновацій. Знайомтеся з Digital State UA за посиланням — digitalstate.gov.ua Україна має що сказати світові. І ми будемо говорити голосно 🦾 Цей проєкт реалізується Міністерством цифрової трансформації України та став можливим завдяки підтримці USAID та UK Dev у межах програми DTA, яка виконувалася Фондом Євразія, та підтримці Швейцарії в межах програми EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа.
Опубліковано Міністерство цифрової трансформації України Четвер, 3 квітня 2025 р.
Проєкт реалізує Міністерство цифрової трансформації України за підтримки USAID, UK Dev, програми DTA, яку втілював Фонд Євразія, та програми EGAP, яку виконує Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії).
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель
Фото обкладинки: сайт Digital State UA
Платформа Brave1 організувала полігон для випробувань новітніх FPV-дронів та наземних роботизованих комплексів, що працюють на оптоволокні. Участь у тестуваннях узяли понад 15 виробників БпЛА та 7 команд, що створюють роботів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
БпЛА на оптоволокні — це дрон, яким управляють через оптоволоконний кабель. По оптичному кабелю передається також і відеосигнал. Завдяки цій технології, яка не використовує радіочастоти, дрони не реагують на дію засобів РЕБ.
На полігоні дрони долали маршрут із перешкодами довжиною у 20 кілометрів та імітували захід на ціль. Очільник Мінцифри вказав, що донедавна така дальність здавалася недосяжною — подібні моделі працювали максимум на 5–10 кілометрів.
Читайте також: В Україні запустили перший навчальний курс про оптоволоконні дрони (ВІДЕО)
Окрім безпілотників, протестували й наземні роботизовані комплекси. Вони теж працюють на оптоволокні та здатні виконувати завдання в умовах бойового зіткнення.
«Ворог має значні напрацювання в цьому напрямі, тому зараз ми повинні максимально включитися та розвивати технологію. Випробування в умовах, наближених до бойових, — це обов’язковий етап у розробці перед поставкою на фронт. Тестування на полігонах допомагають виробникам виявити недосконалості. Далі розробники фікситимуть недоліки та працюватимуть над рішеннями для протидії ворожому оптоволокну», — написав Федоров.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання в Збройних силах новий український безпілотник «Амага-10». Дрон-камікадзе здатен розвивати високу швидкість та вражати бронетехніку з додатковим захистом.
Про це повідомили в Міноборони України.
Дрони можуть працювати як у ручному, так і в напівавтоматичному режимі. Вони мають посилену стійкість до ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Також безпілотники можна оснащувати різними пристроями для виконання широкого спектра бойових завдань. У відомстві зазначили, що комплекс «Амага-10» назвали на честь історичного персонажа — сарматської цариці-воїна.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що у війську формують перший жіночий підрозділ для операторок дронів (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства оборони
Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд
У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...