Суспільство
«У скрутні часи треба підставляти один одному плече». Як волонтери з Рівненщини допомагають відновити Херсонщину
Навесні 2022 року Кочубеївська громада була першою звільненою з-поміж усіх територій Херсонщини. Тут окупанти протримались всього два тижні, але й за такий короткий час встигли пограбували місцевих жителів – вивозили навіть електрочайники.
Після деокупації обстріл громади продовжився. На початку 2023 року росіяни вдарили з С-300 по сільській раді, коли там працювали люди. Тоді поранення отримала очільниця громади Людмила Костюк. За кілька місяців у лікарні жінка повернулась до роботи, бо треба відбудовувати села.
На допомогу за проєктом «Пліч-о-пліч» прийшла Рівненщина. Про пережиту окупацію, відбудову під обстрілами та те, як тилова область стала патроном Кочубеївської громади, розповідаємо у ШоТам.
Мародерством окупантів вже нікого не здивуєш
У 2015 році Кочубеївська громада найпершою на півдні стала на шлях децентралізації та обʼєднала 14 населених пунктів у північній частині Херсонщини. Тут встигли модернізувати амбулаторію, відкрити сучасний центр надання адміністративних послуг та готували проєкти з розвитку «зеленого» туризму, та бджільництва. Допоки 10 березня 2022 року сюди не прийшли росіяни. На своєму шляху вони не залишили цілих будинків у Заградівці та Орловому, а у сільській раді у Кочубеї облаштували штаб.
Людмила Костюк
начальниця Кочубеївської військової адміністрації.
Ми були під окупацією не дуже довго – всього 2 тижні. Але вони нам здались навіть не як 2 роки, а як 20 років. Бо кожен день проживали як останній.
Окупанти з перших днів зайнялись мародерством. Якщо спочатку їхні дії були більш-менш адекватні, то далі вони зовсім не цурались і тягли все підряд: золоті прикраси у жінок, комп’ютери та техніку, забирали навіть електрочайники та килими. Як воно з цим збирались воювати? Не ясно. Не хочеться повторюватись, та чомусь їх дивували унітази у наших хатах.
Місцеві, хто не мав можливості (ред. – не мали авто), уходили вночі пішки через лісосмуги чи перепливали річку. Бо вдень нікого не випускали. Хто як міг, так і йшов. Так за перші дні громаду покинуло близько 60% населення.
Росіяни вдарили ракетою у розпал робочого дня
Окупанти говорили, що проведуть зачистку від нацистів і підуть далі. Шукали АТОвців. На щастя, це їм не вдалось, не встигли. Вже в кінці березня 2022 року ЗСУ звільнили громаду – і це стала перша деокупована територія Херсонської області.
Очільниця Кочубея змогла повернутись на своє робоче місце. Та навіть після деокупації обстріли не вщухали. 26 січня 2023 року росіяни з зенітно-ракетного комплексу С-300 вдарили у будівлю сільської ради у розпал робочого дня. Один з працівників загинув, 15 отримали поранення, серед постраждалих була і Людмила.
Всіх їх ушпиталили до лікарні в Кривому Розі, та вже за місяць очільниця громади почала видужувати, і невдовзі повернулась до роботи. «Часу на реабілітацію немає, тому працюємо», – каже вона.
Росіяни влучили у будівлю сільської ради. Один з працівників загинув. Фото: yt.com/ Віталій Коваль
Тилові громади допомагають відновитись деокупованим
Попри обстріли громада активно відбудовується. Влітку 2023 року Херсонщина стала пілотним регіоном для державного проєкту «Пліч-о-пліч», як один з найбільш постраждалих в Україні.
Це згуртована робота регіонів. Загалом 15 тилових українських областей допомагають відбудуватись 26 громадам Херсонщини, що сильно постраждали від окупації, обстрілів та підриву Каховської ГЕС. Вони долучаються технікою, матеріалами, спеціалістами відповідних спеціальностей, аби якомога швидше повернути життя у постраждалі села.
«Щоб пришвидшити роботу, громади Рівненщини доставляли матеріали такі як шифер і пластикові вікна. Також нам перерахували субвенцію з обласного бюджету Рівненської ОВА та громад, коштом якої ми закуповуємо тут на місці, щоб зменшити собівартість доставлення», – говорить Людмила Костюк.
Громади Рівненщини допомагають технікою, матеріалами та спеціалістами. Фото: yt.com/ Віталій Коваль
Понад 200 пошкоджених хат ремонтують волонтери
У Кочубеївську громаду також приїхали волонтери. Мешканці Рівненщини допомогли відбудувати майже 90% пошкоджених хат. Пастир Володимир Бричка з села Карпилівка не хотів сидіти склавши руки, тож приїхав працювати:
«Є поклик і бажання допомагати і у мене, і у всієї команди, що приїхали з різних громад. У скрутні часи треба підставляти один одному плече – це завдання кожного».
Інший волонтер – Олександр Одемчук, приїхав з міста Дубно. Він впевнений, що саме такі проєкти потрібні країни, бо вони гуртують людей. Над відновленням будинків в селі Орлове працювали 18 мешканців з міста Острог.
Саме такі проєкти гуртують людей – впевнені волонтери. Фото: yt.com/ Віталій Коваль
На черзі відновлення лікарень та шкіл. «Сьогодні ми ставимо в пріоритет відбудову житла. Щоб люди могли в зиму ввійти вже перекритим дахом та цілими вікнами. Та цей проєкт також передбачає також відновлення закладів соціальної сфери», – каже очільниця громади. Людмила мріє, що після перемоги зможуть відбудувати і знищену сільську раду, і додає:
«Ми вболіваємо за всю Херсонщину і розуміємо, наскільки важко людям жити в умовах окупації. Всім серцем ми вболіваємо, щоб наші воїни найскоріше звільнили всю область і всю країну».
Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
У тексті використані зображення з YouTube-каналу «Віталій Коваль» та сторінки на Facebook Людмили Костюк.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
