Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«У скрутні часи треба підставляти один одному плече». Як волонтери з Рівненщини допомагають відновити Херсонщину

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Навесні 2022 року Кочубеївська громада була першою звільненою з-поміж усіх територій Херсонщини. Тут окупанти протримались всього два тижні, але й за такий короткий час встигли пограбували місцевих жителів – вивозили навіть електрочайники.

Після деокупації обстріл громади продовжився. На початку 2023 року росіяни вдарили з С-300 по сільській раді, коли там працювали люди. Тоді поранення отримала очільниця громади Людмила Костюк. За кілька місяців у лікарні жінка повернулась до роботи, бо треба відбудовувати села. 

На допомогу за проєктом «Пліч-о-пліч» прийшла Рівненщина. Про пережиту окупацію, відбудову під обстрілами та те, як тилова область стала патроном Кочубеївської громади, розповідаємо у ШоТам.

Мародерством окупантів вже нікого не здивуєш

У 2015 році Кочубеївська громада найпершою на півдні стала на шлях децентралізації та обʼєднала 14 населених пунктів у північній частині Херсонщини. Тут встигли модернізувати амбулаторію, відкрити сучасний центр надання адміністративних послуг та готували проєкти з розвитку «зеленого» туризму, та бджільництва. Допоки 10 березня 2022 року сюди не прийшли росіяни. На своєму шляху вони не залишили цілих будинків у Заградівці та Орловому, а у сільській раді у Кочубеї облаштували штаб.  


Людмила Костюк

начальниця Кочубеївської військової адміністрації.

Ми були під окупацією не дуже довго – всього 2 тижні. Але вони нам здались навіть не як 2 роки, а як 20 років. Бо кожен день проживали як останній.

Окупанти з перших днів зайнялись мародерством. Якщо спочатку їхні дії були більш-менш адекватні, то далі вони зовсім не цурались і тягли все підряд: золоті прикраси у жінок, комп’ютери та техніку, забирали навіть електрочайники та килими. Як воно з цим збирались воювати? Не ясно. Не хочеться повторюватись, та чомусь їх дивували унітази у наших хатах.

Місцеві, хто не мав можливості (ред. – не мали авто), уходили вночі пішки через лісосмуги чи перепливали річку. Бо вдень нікого не випускали. Хто як міг, так і йшов. Так за перші дні громаду покинуло близько 60% населення.


Росіяни вдарили ракетою у розпал робочого дня

Окупанти говорили, що проведуть зачистку від нацистів і підуть далі. Шукали АТОвців. На щастя, це їм не вдалось, не встигли. Вже в кінці березня 2022 року ЗСУ звільнили громаду – і це стала перша деокупована територія Херсонської області

Очільниця Кочубея змогла повернутись на своє робоче місце. Та навіть після деокупації обстріли не вщухали. 26 січня 2023 року росіяни з зенітно-ракетного комплексу С-300 вдарили у будівлю сільської ради у розпал робочого дня. Один з працівників загинув, 15 отримали поранення, серед постраждалих була і Людмила. 

Всіх їх ушпиталили до лікарні в Кривому Розі, та вже за місяць очільниця громади почала видужувати, і невдовзі повернулась до роботи. «Часу на реабілітацію немає, тому працюємо», – каже вона.

Росіяни влучили у будівлю сільської ради. Один з працівників загинув. Фото: yt.com/ Віталій Коваль

Тилові громади допомагають відновитись деокупованим

Попри обстріли громада активно відбудовується. Влітку 2023 року Херсонщина стала пілотним регіоном для державного проєкту «Пліч-о-пліч», як один з найбільш постраждалих в Україні. 

Це згуртована робота регіонів. Загалом 15 тилових українських областей допомагають відбудуватись 26 громадам Херсонщини, що сильно постраждали від окупації, обстрілів та підриву Каховської ГЕС. Вони долучаються технікою, матеріалами, спеціалістами відповідних спеціальностей, аби якомога швидше повернути життя у постраждалі села. 

«Щоб пришвидшити роботу, громади Рівненщини доставляли матеріали такі як шифер і пластикові вікна. Також нам перерахували субвенцію з обласного бюджету Рівненської ОВА та громад, коштом якої ми закуповуємо тут на місці, щоб зменшити собівартість доставлення», говорить Людмила Костюк.

Громади Рівненщини допомагають технікою, матеріалами та спеціалістами. Фото: yt.com/ Віталій Коваль

Понад 200 пошкоджених хат ремонтують волонтери

У Кочубеївську громаду також приїхали волонтери. Мешканці Рівненщини допомогли відбудувати майже 90% пошкоджених хат. Пастир Володимир Бричка з села Карпилівка не хотів сидіти склавши руки, тож приїхав працювати: 

«Є поклик і бажання допомагати і у мене, і у всієї команди, що приїхали з різних громад. У скрутні часи треба підставляти один одному плече – це завдання кожного». 

Інший волонтер – Олександр Одемчук, приїхав з міста Дубно. Він впевнений, що саме такі проєкти потрібні країни, бо вони гуртують людей. Над відновленням будинків в селі Орлове працювали 18 мешканців з міста Острог.

Саме такі проєкти гуртують людей – впевнені волонтери. Фото: yt.com/ Віталій Коваль

На черзі відновлення лікарень та шкіл. «Сьогодні ми ставимо в пріоритет відбудову житла. Щоб люди могли в зиму ввійти вже перекритим дахом та цілими вікнами. Та цей проєкт також передбачає також відновлення закладів соціальної сфери», – каже очільниця громади. Людмила мріє, що після перемоги зможуть відбудувати і знищену сільську раду, і додає: 

«Ми вболіваємо за всю Херсонщину і розуміємо, наскільки важко людям жити в умовах окупації. Всім серцем ми вболіваємо, щоб наші воїни найскоріше звільнили всю область і всю країну».

Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. 

Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

У тексті використані зображення з YouTube-каналу «Віталій Коваль» та сторінки на Facebook Людмили Костюк.

Коментарі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі