Економіка і бізнес
У розвиток енергосистеми України планують інвестувати 6,4 млрд грн
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила до схвалення проєкт Інвестиційної програми НЕК «Укренерго» на 2020 рік. Документ визначає основні напрями інвестицій, вартість інвестпроектів з розвитку системи передачі та джерела їх фінансування. Про це повідомляється на сайті компанії, інформує mind.ua.
Що передбачається?
Загальний обсяг інвестпрограми на 2020 рік становить 6,4 млрд грн, що удвічі перевищує обсяги інвестицій компанії у 2019 році (3,1 млрд грн). Близько 80% загального обсягу фінансування програми (5,1 млрд грн) буде проводитися за рахунок кредитних коштів, залучених від міжнародних фінансових організацій, таких як Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський Інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, банк уряду Німеччини KfW та інші. На фінансування за власний кошт компанії припадає лише 20% (1,3 млрд грн).
Із загального бюджету інвестпрограми на 2020 рік 4,8 млрд грн передбачено для технічного переоснащення та реконструкції підстанцій, повітряних ліній тощо, і 1,6 млрд грн – на нове будівництво.
Що будуватимуть?
Зокрема, в 2020 році буде завершено будівництво стратегічно важливої ПС 500 кВ «Кремінська» із заходами ПЛ 500 кВ Донбаська-Донська та ПЛ 220 кВ Кремінська-Ювілейна, а також ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС–Каховська з ПС 750 кВ «Каховська» та заходами ПЛ 330 кВ.
Крім того, триває будівництво наступних об’єктів:
- ПЛ 330 кВ Західноукраїнська-Богородчани з реконструкцією ПС 330 кВ «Богородчани» і ПС 750 кВ «Західноукраїнська»
- ПС 330 кВ «Слобожанська» із заходами ПЛ 330 кВ
- ПС 330/110/35 кВ «Західна» із заходами ПЛ 330 кВ
Крім цього, в 2020 році планується реконструкція 36 підстанцій, 7 повітряних ліній 750-220 кВ та іншого обладнання.
Наразі, в умовах карантину, Укренерго продовжує в повному обсязі роботи з будівництва всіх стратегічно важливих об’єктів, а також ремонти, необхідні для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.
При цьому інвеспрограму 2019 року Укренерго виконало на 95,2%. При цьому за власні кошти компанії було профінансовано проектів майже на 1,1 млрд грн, за кредитні – більше ніж на 1,9 млрд грн. Загальний обсяг інвестиційної програми 2019 року склав понад 3 млрд грн.
Фото: energy-security.org.ua
Економіка і бізнес
Що чекає на відвідувачів
- супермаркет «Сільпо» із власною пекарнею, фудкортом та зоною доставки;
- магазин косметики та побутових товарів EVA;
- ювелірні крамниці «Срібна країна» та «Золотий вік»;
- зоомагазин E-ZOO;
- аптека «Біла ромашка»;
- сервіс Doctor Mobi з ремонту та аксесуарів для гаджетів;
- квіткова крамниця;
- перший в Ірпені магазин міжнародної мережі JYSK.
Історія
Коментарі
Економіка і бізнес
Які потяги стали флагманськими
- №15/16 Харків – Ясіня. Поїзд назвали на честь видатного театрального діяча Леся Курбаса. Театр митця «Березіль» став культурною візитівкою Харкова;
- №17/18 Харків – Ужгород. На честь 300-річчя від дня народження українського філософа Григорія Сковороди у 2022 році потяг отримав назву «Сковорода».
- №79/80 Дніпро – Львів. Потяг «Січеслав» назвали на честь історичної варіації перейменування міста Дніпро у 1918 році.
- №91/92 Київ – Львів. Поїзд має назву «Леополіс», він повністю складається з нових вагонів, які збудували під час війни.
- №105/106 Київ – Одеса. «Чорноморець» — це головний поїзд Одеського депо з історичною назвою.
Як облаштували вагони
Музичний супровід
- «Сковорода» — «Паровоз» Євгена Хмари;
- «Леополіс» — «Місто весни» у виконанні «Один в каное» та «Океан Ельзи»;
- «Січеслав» — «Доброго вечора, ми з України» гурту PROBASS & HARDI;
- «Лесь Курбас» — інструментальна версія «Черемшини»;
- «Чорноморець» — мелодія «Край Чорного моря» Табачникова.
Коментарі
Економіка і бізнес
Врожай батату зібрали на Одещині в Білгород-Дністровському районі. Картоплю на семи гектарах вирощувало фермерське господарство «Буджак».
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За словами керівника господарства Олексія Згіріна, сорт батату «Борегард» вирощували за допомогою новітніх технологій. Аграрії використовували безвірусний посадковий матеріал, що дозволило зменшити кількість хімічних обробок і покращити якість овочів.
Читайте також: Київський заклад створив символічну ялинку з українських колосків (ФОТО)
«Одеський регіон стає осередком інноваційного агробізнесу. Однією з таких цікавих новинок є вирощування батату, або солодкої картоплі. Ще кілька років тому цей коренеплід був екзотикою, а сьогодні — зайняв своє місце в меню багатьох ресторанів та сімейних застіль»‚ — написав Олег Кіпер.
Як вказують у галузевому виданні AgroReview, раніше в Україні батат вирощували переважно на Херсонщині, але на невеликих площах.
Нагадаємо, що В Україні запустили цифровий сервіс єРослинництво: для чого він потрібен.
Фото обкладинки: Freepik
Коментарі