ФОПам третьої групи потрібен касовий апарат (РРО) у разі безготівкових платежів, повідомив голова Державної податкової служби Сергій Верланов.

“Щодо третьої групи. На сьогодні за нормами, які є в законі, у разі перерахування з банківського рахунку на банківський рахунок, потрібно застосовувати РРО”, – наголосив очільник податкової.

Ці норми набудуть чинності з 2021 року.

Раніше ми повідомляли, що ФОПи можуть надати звіти у податкові через месенджери.

У січні-вересні 2019 року оборот торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС сягнув рекордних 7,5 млрд доларів. Про це повідомляється на сайті Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

“У січні-вересні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 23% і сягнув рекордного показника у 7,5 млрд дол. США”, – поінформував заступник директора  член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне сальдо склало 3,2 млрд дол. США.

З ким торгуємо?

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються сім країн – Нідерланди, Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція та Бельгія.

Читайте також: Україна на 60% збільшила експорт соків

На помітне місце у рейтингу претендує Бельгія, з якою у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги взаємної торгівлі України аграрною продукцією збільшились на 19% – до 401 млн дол. США.

Сукупна частка цих семи країн складає близько 4/5 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами. Очевидно, потенціал у цій сфері щодо решти країн для України далеко не вичерпаний.

Що продаємо?

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

За даними на середину жовтня, у 2019 році вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні експортні квоти на поставки до Європейського Союзу меду (основна і додаткова), цукру, ячмінної крупи і борошна, обробленого крохмалю, консервованих томатів, яблучного і виноградного соків, кукурудзи (основна і додаткова), пшениці, м’яса птиці і вершкового масла.

Як і в попередні роки, значна частка квот залишається з нульовим або незначним відсотком використання. А це означає, що вітчизняні виробники агропродовольчої продукції не готові повною мірою реалізувати свій експортний потенціал на європейському ринку.

Загалом, при збереженні існуючих тенденцій Україна за результатами повного 2019 року встановить новий рекорд в аграрному експорті до Євросоюзу, спрогнозував Микола Пугачов.

Український виробник кормів для тварин Кормотех може отримати кредит ЄБРР на будівництво заводу в Литві. Про це повідомляє видання “НВ”.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) може видати 10 млн євро українській компанії Кормотех для розширення виробничих потужностей.

Які умови кредиту?

Як зазначили в ЄБРР, кредит може бути виданий Кормотеху на будівництво заводу з виробництва кормів для домашніх тварин в Литві і розширення потужностей із виробництва кормів в Україні.

«Банк підтримає першу транскордонну інвестицію української компанії, яка передбачає будівництво нового виробничого об’єкта в Литві», — сказано в повідомленні банку.

Читайте також: Український лідер з виробництва корму для тварин зведе фабрику в Литві

За інформацією ЄБРР, Кормотех є одним з трьох найбільших виробників кормів для домашніх тварин в Україні.

Рішення щодо надання кредиту може бути схвалено ЄБРР 11 грудня 2019 року.

Кормотех у 2018 році почав будівництво заводу з виробництва кормів у Литві з плановою потужністю 5 тис. т мокрих кормів на рік.

Довідково про “Кормотех”

Компанія “Кормотех” створена 2003 року у Львові. Вона виробляє корм для котів і собак.

У планах компанії увійти в топ-50 виробників кормів для домашніх тварин в світі і збільшити присутність на європейських, зокрема на скандинавському, і на американських ринках.

Потужності підприємства включають два заводи з виготовлення сухих і вологих кормів. Компанія виробляє продукти для кішок і собак під власними брендами Optimeal, “Клуб 4 лапи”, “Мяу!”, “Гав!”.Компанія експортує свою продукцію до 19 країн, минулого року вона отримала дозвіл експортувати її у США.

Як тільки берешся за нову справу, одразу мучать сумніви. А якщо бізнес з самого початку йде не так як треба, запал у більшості людей одразу згасає. Але не у наших героїв. Двом і них довелось двічі розпочинати справу з нуля, інший – примусив рахуватись із собою-школярем серйозних бізнес-партнерів, ще один – посперечався з партнером і залишив йому свій особистий винахід. 

Але як показує час, все виходить, коли спокійно і планомірно “лупати сю скалу”. Отже, нагадуємо вам про п’ятьох бізнесменів з наших історій, які не опустили руки і подолали труднощі на шляху до власного підприємства. І зараз ні про що не жалкують.

Посперечався з партнером, а потім – перевершив його

Денис Охріменко – колишній співвласник бренду дерев’яних конструкторів Ugears. Каже, що сам же цей конструктор і винайшов. Але коли між співвласниками виникла суперечка, він продав свою частку в компанії. А після сновидіння про золотий нарізаний батон подумав: це воно, конструктори ж можна робити і залізними. Сьогодні його новий проект Time 4 Machine зібрав на Кікстартері 433 тисячі доларів. Ще під його патронатом запустили Pagl – екологічний конструктор, таке собі паперове “лего”.

“Знаєте, я як манімейкер. Я показую, де є золота жила. Беру лопату, роблю яму і вказую на самородки. Згодом наймаю людей, які ставлять шахти та розуміють, що там справді є це русло. Іноді людям зносить дах і вони думають, що це їх золота жила”, – каже він.

Відродив бізнес з нуля і шиє для французів

Такий шлях довелося пройти підприємцю з Луганщини Ігорю Шостаку. 

Сьогодні на місці його бізнесу дислокується воєнна база бойовиків так званої “ЛНР”. 

З початку бойових дій швейний бізнес працював, але як тільки з’явились перші жертви арт-обстрілу, стало несила терпіти такі умови і виробництво виїхало.

“Це була наша помилка: з першим пострілом потрібно було все обладнання забирати. Сьогодні все, що можна було розграбувати, розграбували” – розповідає Ігор. 

Спочатку чоловік прийняв рішення перевезти підприємство до Харкова, але каже: виявилось, що оренда там просто непідйомна. Тому довелось поїхати до Кременчуга. Сьогодні Ігорю вдалось налагодити своє текстильне підприємство. Тепер він шиє білизну для відомих українських і французьких компаній.

Три рази прогорів на 3D-принтерах. Четверта спроба вивела у світ

Можливо, ви чути щось про стартап Kwambio Володимира Усова? Компанія сьогодні займається 3D-друком виробів та інноваціями у сфері 3D-принтерів, а невдовзі планують друкувати кістяні імпланти! Стартап відомий на весь світ своїми інноваціями. Зараз Володимир розпочав переговори про співпрацю з NASA і Tesla.

Проте до цього Володимир Усов тричі прогорів на тих же 3D-принтерах: спершу побудував бізнес на невірній гіпотезі – що у ринку, на який виходять, є такі принтери і досвід роботи з ними.

Потім все прогоріло через якість друку, і нарешті, коли впритул підійшли до персональної “золотої жили” – не знайшли принтера, який би друкував кераміку. І винайшли самі. А сьогодні у його компанії мільйонні прибутки. 

“Із упевненістю кажу: велика кількість поразок – це складова майбутнього успіху. Тільки йдіть від однієї невдачі до іншої швидко й дешево, бо кожний ваш промах забирає ресурси”

Спочатку інвестори не хотіли рахуватись з ним через його… вік

Зараз Дмитру Макарову 17 років. А у бізнесі він вже 5 років. З 12-річного віку хлопець уже був співвласником найбільшої в Європі кіберспортивної організації. Приблизно тоді ж подумав і про рекламне агентство.

Але як, якщо йому тільки 12? Тоді хлопець знайшов помічника – як виявилось пізніше, і друга, через якого вів перемовини. 

“З самого початку нам вдалось залучити 50 тисяч доларів від приватного інвестора. Це був добрий знайомий мого партнера по бізнесу Саші Довженка”.

Дмитро сказав, що інвестицію зробили чисто на довірі до Саші – інвестор був його другом. А сьогодні його агентство – в списку лідерів рекламних агентств. 

Вивіз з окупованого Донецька найдорожче

Валентин Пашко – переселенець, якому довелось організовувати роботу клінінгової фірми двічі: вперше у Донецьку, вдруге – у столиці. У Донецьку його компанія займалась прибиранням фасадів багатоповерхівок, офісів та хімчисткою. Під час війни чоловікові вдалось врятувати найбільш дорогий пристрій – професійний миючий пилосос. Із ним можна було починати справу будь-де наново. 

На початку війни довелось переїхати спочатку до Запоріжжя, потім – до Києва.

Наразі фірма з трьох людей вирішує великі комерційні завдання – наприклад, почистити лаунж-зону аеропорту “Бориспіль” на 200 місць за півтори доби.

В Україні запустять спеціальний портал з інформацією про всі кредитні програми для малого бізнесу, інформує Громадське.

Над створенням такого сервісу наразі працює Національний банк України. Згодом на ньому представники малого та середнього бізнесу зможуть знайти інформацію про всі кредитні програми, які надають українські банки та міжнародні фінансові організації.

«Є дуже багато програм для малого та середнього бізнесу. Ці програми є різні, у різних банках. Більше того, є багато пільгових програм, які надають міжнародні фінансові організації, але є дуже низький рівень обізнаності самого бізнесу про різні програми. Важко ходити по всіх сайтах, збирати цю інформацію. Тому ми плануємо зробити єдиний портал з усіма чинними програмами кредитування малого та середнього бізнесу», — зазначили у Нацбанку.

Читайте також: Сам собі MBA. Сім Телеграм-каналів, які підтягнуть вас у бізнесі та економіці

Після запровадження цього порталу очікують на пожвавлення кредитування банками малих та середніх підприємств.

У Держбюджеті-2020 закладено 240 мільйонів гривень на розкриття туристичного потенціалу країни. Це стало відомо під час презентації допрацьованого проєкту Держбюджету, передає Zruchno.Travel.

Цифра у 10 разів більша минулорічної

Метою цих державних видатків є підвищення мобільності українців, щоб люди з одних регіонів могли побачили інші куточки України.

Читайте також: В Україні запровадять програми обміну для молоді між містами держави

“Ми вкладаємо кошти в розвиток туристичного потенціалу. Розвиток туризму в Україні незаслужено був забутий. В окремих країнах світу він складає до 10% в структурі ВВП країни. В Україні це ще дуже низькі показники. Це неприйнятно”, – наголосили в уряді.

Зовнішнє промотування

Також зазначають, що потрібні інвестиції у рекламу туристичного потенціалу України на зовнішніх ринках – для того, щоб Україну активніше відвідували іноземні туристи, привозили в країну гроші, купували тут товари та послуги – це стимулюватиме розвиток малого підприємництва і створюватиме робочі місця.

Загалом на креативні індустрії та розвиток культури у 2020 році уряд заклав на 23% більше коштів, ніж у 2019 році – 15,1 мільярда гривень.