Пан Анатолій уже давно мав бути на пенсії, але у свої 73 він досі працює і залишати роботу навіть не збирається. Родичі завжди знали, що дідусь дуже активний, але коли почули від нього: «Я хочу на Говерлу», лише усміхнулися. «Йому треба відпочивати, а не на гору жати!», — каже онука Аліна. Сумніви рідних не похитнули амбітні плани Анатолія, й одного дня він розіслав усім світлину, на якій позує на вершині українських Карпат.
Про те, як дідусь із Миколаївщини підкорив найвищу точку України, написала в Threads його онука — допис набрав понад 170 тис. переглядів, сотні репостів і коментарів. #ШоТам розповідає про дідуся, який надихає молодь.
Подолав 18 км до вершини
Невтомний пан Анатолій мешкає на Миколаївщині. Він не звик сидіти без діла, тож попри свій пенсійний вік досі працює черговим електриком.
«Він усе життя де тільки не працював: і по вахтах їздив, і в охороні садів був. Скільки пам’ятаю, у нього постійно було по дві роботи. Зараз, слава Богу, тільки одна, але я все одно не можу дідуся зловити з його графіком»,
— ділиться онука Аліна.
Якось дідусь загорівся ідеєю піднятися на гірській вершину. Коли розповів родині, що хотів би піти в Карпати, вони не сприйняли це серйозно. Пан Анатолій не чекав, поки хтось захоче скласти йому компанію, спакував усе необхідне в рюкзак і вирушив втілювати свою мрію.
Здійснивши кілька автобусних пересадок, він доїхав із Південноукраїнська до початку маршруту на Говерлу. Попереду залишалася найголовніша частина — шлях до вершини, який потрібно було подолати під палючим сонцем.
«Ніхто не питав “навіщо”. Ніхто не зупиняв»,
— написала Аліна про мандрівку дідуся.
Здолавши спеку та довгі 18 км, пан Анатолій нарешті зійшов на гору. Щоб здивувати рідних, зробив фото.
Старання дідуся зі смартфоном помітили інші туристи, компанія з Дніпра. Вони запропонували пану Анатолію зробити гарну світлину з краєвидом гір.
Позував пан Анатолій у футболці з портретом онука, Артема Козія — 18-річного матроса 36-ї окремої бригади морської піхоти, який загинув у 2020 році біля Павлополя (Донецька обл.). У пам’ять про Артема пан Анатолій і здійснив своє сходження.
«Дідусь казав: “З Артемкою піду”»,
— згадує Аліна.
Крім онука, на російсько-українській війні пан Анатолій втратив зятя — батька Артема та Аліни, Євгена Козія. Він загинув, обороняючи Маріуполь у 2022 році, у складі 36-ї ОБрМП, у якій служив Артем.
Читаючи натхненну історію про пана Анатолія в Threads, одна з користувачок впізнала дідуся і розповіла, як зустрілася з ним у горах.
Люди в коментарях пишуть, як їх мотивує вчинок пана Анатолія.
