Глядачам представлять не лише відомі шедеври, як-от «Тіні забутих предків», «Колір гранату», «Легенда про Сурамську фортецю», «Ашик-Керіб», а й менш знані фільми з раннього періоду творчості режисера.
Організатори зазначають, що на початку своєї кар’єри Параджанов зняв в Україні чотири повнометражні та декілька короткометражних стрічок, які раніше не отримували належної уваги. Завдяки співпраці «Довженко-Центру», Cineteca di Bologna та Fixafilm вдалося віднайти та створити нові скани цих унікальних робіт. Серед відновлених стрічок – «Андрієш» (1954), «Капела «Думка» (1957), «Перший парубок» (1958), «Наталя Ужвій» (1959), «Українська рапсодія» (1961), «Київські фрески» (1966), «Золоті руки» (1957) та «Квітка на камені» (1960-62).
Ретроспектива триватиме з 8 по 17 листопада за підтримки платформи Ribbon. Також планується показ фільмів з колекцій інших країн, що розкриє масштаб і вплив творчості Параджанова на світове кіно.
Цьогоріч команда журналістів суспільно-політичного порталу «Сектор правди» зняла документальну стрічку про життя в прифронтових громадах Сумської області. Прем’єра фільму «Прифронтове життя. Сумщина» відбулася на початку листопада в Конгрес-центрі Сумського державного університету.
Фільм розповідає про життя в регіоні, який постраждав від війни, пережив окупацію і продовжує підтримувати ЗСУ. У кадрі — історії людей із Сум та 12 громад області, зокрема Свеської, Кролевецької, Путивльської й Тростянецької. Герої стрічки — ті, хто втратив домівки, волонтери, які плетуть маскувальні сітки, та місцеві жителі, що створюють ткацькі вироби.
На показ у Сумах завітали учасники фільму — мешканці прифронтових громад. Фільм уже побачили у Києві, Тернополі та німецькому Гуммерсбасі. Крім того, стрічку транслювали на телеканалі «ЕСПРЕСО».
Де подивитися
Документальний фільм «Прифронтове життя. Сумщина» стане доступним на платформі «Київстар ТБ» із листопада. Наразі можна переглянути тизер, який дає змогу відчути атмосферу стрічки.
Нагадаємо, що в Україні зняли документальний фільм про жінок-рятувальниць (ВІДЕО).
Фото обкладинки: кард з фільму «Прифронтове життя. Сумщина».
У переліку фіналістів — Дмитро Купріян, Оксана Омельчук, Анна Жулян, Євгенія Первак та Ігор Чекачков. Їхні роботи стали частиною виставки, яка триває у паризькій галереї Talmart.
Що це означає для авторів
Виставка надає митцям унікальну можливість презентувати свої твори широкій аудиторії. Її відвідують не лише глядачі, але й куратори, колекціонери та професіонали у сфері фотографії. Участь у цьому проєкті відкриває двері до міжнародного визнання та нових перспектив для творчого розвитку.
Виставка триватиме до 22 листопада 2024 року включно. Місце проведення — галерея Talmart у Парижі.
Form Photo Award — це одна з найавторитетніших премій у галузі фотографії, що відзначає талановитих митців із усього світу. Участь українців у шорт-листі підкреслює їхній високий рівень майстерності та здатність конкурувати на світовій арені.
Нагадаємо, що в Україні зняли документальний фільм про жінок-рятувальників (ВІДЕО).
У селі Гонорівка Студенянської громади Вінницької області розпочинаються ініціативи щодо відновлення старовинного палацу Кошарських. Цю ідею просувають активісти громадської організації «Україна інкогніта», які прагнуть зберегти історичну спадщину регіону.
Палац Кошарських, зведений у другій половині ХІХ століття Станіславом Кошарським, є яскравим прикладом архітектури стилю необароко. Він нагадує італійську віллу: одноповерховий мурований будинок із чотирисхилим дахом та витонченими пропорціями. Маєток оточений парком, який також потребує уваги.
Проте нині ця архітектурна пам’ятка перебуває у занедбаному стані.
Палац пережив багато змін і подій. У 1918 році його було пошкоджено, але в 1934 році будівлю відремонтували й облаштували під школу. Під час Другої світової війни в приміщенні діяв шпиталь, а після війни — знову школа, яка функціонувала тут до 2008 року.
«Ми відвідали Гонорівку на запрошення керівництва громади, — зазначають у ГО «Україна інкогніта». — Нашою метою є відцифрувати будівлю, почати її дослідження та ініціювати відновлення».
Наразі невідомо, як саме реалізовуватимуть цей проєкт, але активісти сподіваються, що співпраця зі Студенянською громадою допоможе зберегти цю унікальну пам’ятку.
Нагадаємо, що львівські забудовники та бізнес об’єдналися для відновлення пошкоджених війною будинків.
Коментарі