Суспільство
“У нас п’ють чай, який збирають монашки”. Як працює єдина в Україні монастирська кав’ярня
Аромат кави та монастирський дух. У Львові вперше монахи Ордену босих кармелітів відкрили кафе. Тут пригощають десертами з старовинних книжок монастирської кухні, а також можна випити чай, який роблять монашки. Цю кав’ярню точно не переплутаєш ні з якою іншою – аскетичний інтер’єр, псалми, а на підвіконнях – “Житія святих”.
Та не думайте, що сюди ходять лише люди в рясах та з хустинами на голові. Монастирська кав’ярня “Кармель” відкрита для всіх.
Отець Роман Лагіш
Автор ідеї створення монастирської кав’ярні. Разом з асоціацією Богопосвяченого життя в Україні відкрили “Кармель” у Львові. Це спільний проект УГКЦ та РКЦ, що має на меті зруйнувати пересічні стереотипи про монастир.
Кава у “божому винограднику”
Ми відкрили свою кав’ярню в історичному місці Львова, на горі, де знаходиться храм архістратига Михаїла. Це історична частина, в минулих століттях тут були кармеліти – це католицький орден, абатство.
Ми виходили з того, що монастирі – обов’язкова частина європейської культури дотепер. Вони завжди були рушіями прогресу та носіями суспільних цінностей. У монастирях було зроблено чимало досягнень – від створення годинників до математичних формул. Тому, створюючи кав’ярню, ми мали за мету розвіяти існуючі стереотипи про монастирі і показати, що це не віддалені будівлі, а місце, де служать не тільки Богу, а й людям.
До того ж, зараз монахів уявляють неграмотними людьми, які тільки моляться та чогось завжди чекають. Але це ж не так.
Своєю кав’ярнею ми хочемо відновити ту культуру, яку монастирі вносили протягом багатьох століть в Європі. Та і назва у нас символічна. Кармель – це гора в Ізраїлі, яка має біблійне значення. З івриту дослівно – «Божий виноградник». У нас клієнти можуть випити смачної кави та насолодитись тихою атмосферою.
Чим пригощають монахи
Наша кав’ярня відкрита для всіх. Вона немає ніякого конфесійного прив’язання. Це місце діалогу та культури. До нас приходять різні люди: і чиновники, і айтішники, і духовні особи.
Наші клієнти особливо полюбляють десерти. Ми беремо рецепти зі старовинних монастирських книжок, трошки вдосконалюємо і виходять смаколики.
Усі десерти з меню ми робимо самі з натуральних продуктів. Гості полюбляють фірмовий тортик “Кармель”, у якому поєднуються морквяні коржі з горішками, родзинками і ніжним кремом.
Також у нас є монастирський сирник, класичний шоколадний фондан, а для поціновувачів чогось незвичайного – шпинатний торт з малиною. Все, що потрібно людині, яка захотіла підкріпитись і подивитись на місто з пагорба.
До того ж, у нас можна поласувати смачними сніданками, а серед позицій у меню є пасти і салати. Також ми створили меню бізнес-ланчів, яке діє з 12:30 до 15:00. У нього входить салат, перша страва, гарнір, м’ясо або риба, хліб і узвар.
Церковний календар впливає на наше меню. У піст ми впроваджуємо пістні страви, Різдво та Великдень теж не обходяться без традиційних страв.
Макарони зроблені монашками та десятина
Свою кав’ярню ми бачимо як соціальне підприємництво. Ми купуємо в монастирів сировину, яку потім використовуємо для приготування своїх страв. Наприклад, чай, макарони та гриби. Цей перелік буде поповнюватись. Наш чай особливий тим, що його збирають сестри-монахині. В його складі є меліса, пелюстки троянди, шипшина, розмарин. Таким чином, ми допомагаємо монастирям, адже вони не можуть виходити на великий ринок.
Також ми підтримуємо різні соціальні ініціативи, які пропонують монастирі: сиротинці, будинки сімейного типу, студії іконопису та інші. Все це соціальне служіння. Митрополит Шептицький колись писав: “Свій до свого по своє”. Плануємо віддавати на соціальні проекти при монастирях 10% від прибутку, як колись платили десятину.
Церква та бізнес
У церковному розумінні бізнес- це хороший управитель, який творить добро, допомагає іншим і реалізовує своє покликання. Це місце, де ми можемо людям дати працю, де допомагаємо зростати добрим спеціалістам. Наші працівники не мають якоїсь особливої освіти, а у нас вони вчаться та розвиваються.
Власниками кав’ярні є Асоціація Богопосвяченого життя в Україні. Це таке добровільне об’єднання греко-католицьких і римо-католицьких монастирів. А я просто відповідаю за ідею.
У відкриття кав’ярні ми вклали близько 3 млн гривень. Це благодійна допомога від наших закордонних спонсорів, які підтримали нашу ідею і допомогли втілити. Тобто, це грант від церковної організації. Думаємо, що десь за три роки кав’ярня окупиться. І далі це перетвориться в майданчик для створення ідей та проектів, можливо, не тільки у Львові.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
