Люди ходять попри металеву загорожу місцевого підприємства: хто на роботу, хто з роботи, хто просто в справах чи прогулюється. Проте ніхто не помічає двох кошенят, які сидять недалеко від хідника, прикуті ланцюгом. З благ для малих — ящик, що слугує укриттям, і молоко, налите в попільничку.
«Ціпок для тварин — чи то для собаки, чи для кота — у 21 столітті не може бути рішенням. Тварина заслуговує на свободу, турботу і любов», — вважають зооволонтерки Настя та Женя, які вирушили рятувати пухнастиків
#ШОТАМ розповідає про порятунок кошенят, яких одні люди викинули, другі — посадили на прив’яз, а треті — врятували.
Котів посадили на прив’яз, щоб «врятувати»
Лісса та Шустрик ще зовсім крихітні: кішка розміром із долоню, а котику на вигляд півтора місяця. Одне опинилося на території підприємства, бо його підкинули. Інше приїхало сюди випадково: заховалося під капотом авто. Малюки бігали між машинами, і працівники злякалися, що вони можуть потрапити під колеса. Кращих ідей, ніж посадити їх на ланцюг, на той момент не знайшлося.
Кошенят помітила жінка, яка виявилася знайомою волонтерок, які допомагають безпритульним тваринам у Миколаєві: Женя вже виростила понад 200 кошенят із пляшечки й завжди знає, як врятувати малюка, а Анастасія — котолюбка й турботлива людина для 11 пацюків.
Жінки не залишаються байдужими до жодного хвостика, тому серед підопічних притулку котики з паралічем, без лапок. Зараз притулок тримається з останніх сил: під опікою понад 30 котиків, а ресурсів бракує. Вони відкрили збір, просять про перетримку й наполегливо шукають кожному дім. Попри скрутні часи Настя і Женя не змогли оминути історію кошенят на ланцюгу.
«Я не можу звинувачувати людей, які тримали їх на прив’язі. Вони їх таким чином захищали від машин. На жаль, їм прийшла тільки така ідея порятунку»,
— каже Настя.
Обох кошенят забрали. Вочевидь вони провели на ланцюгу чимало часу: на шиях залишилися протерті сліди від нашийників. Ліссу та Шустрика обробили, нагодували, а головне — дали відчути, що таке свобода.
«Вони вперше бігали, стрибали, гралися — так, ніби наздоганяли кожну втрачену хвилину свого дитинства»,
— згадують волонтерки.
Зараз кошенята в безпеці. У Лісси вже є потенційна родина, а Шустрик чекає на новий дім, перебуваючи на перетримці. Для нього досі шукають турботливі руки, які не зрадять і не викинуть, як це зробили попередні господарі.
Настя та Женя просять придивитися: можливо, саме Шустрик — кіт, який зігріє ваше серце, а ви для нього станете справжнім домом. Жінки також закликають не лишатися байдужими та підтримати притулок репостами чи донатами.
«Турбота про тварин — це важлива місія. Їхнє життя швидкоплинне, але поряд із люблячою родиною вони здатні прожити його щасливо, даруючи свою любов і безцінні емоції».
