Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

У метро Харкова ввели оплату за проїзд банківськими картками (ФОТО)

Опубліковано

У Харківському метрополітені вводять систему оплати проїзду банківськими картами.

Як повідомив перший заступник Харківського міського голови Ігор Терехов, перший апарат буде працювати на станції метро «Держпром» у тестовому режимі. А протягом півроку встановлять подібні апарати на всіх станціях.

“Поки планується встановлювати по одному апарату в одному вестибюлі. Ми повинні, перш за все, думати про зручність і не створювати черг, особливо в годину пік, а далі відштовхуватимемося від потреби”, – зазначив Ігор Терехов.

Не тільки метро

Перший віце-мер повідомив, що поки систему запустять тільки в метро, ​​а в подальшому, можливо, і у наземному електротранспорті.

Старший директор «VISA» зі стратегічних партнерств і фінтеху в СНД та Південно-Східній Європі Євген Лісняк зазначив, що оплату проїзду банківськими картами впровадили в рамках розширення системи «E-ticket». Спільно з міською радою проєкт реалізуували компанія «VISA», компанія-інвестор «Платіжний центр» та АТ «Ощадбанк», який обслуговує банківські транзакції. Кошти з міського бюджету витрачені не були.

Читайте також: У Києві вперше тестують безконтактну оплату проїзду в маршрутці

Як це працює?

Як повідомила керівниця Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» Оксана Сороколіта, для оплати проїзду пасажиру досить прикласти до терміналу банківську платіжну карту або мобільний телефон, який підтримує «Apple Pay», «Google Pay», та інші NFC-пристрої і дочекатися звукового і світлового сигналу. Вона зазначила, що комісія при оплаті не нараховується.

Технології

Opendatabot створив ШІ-помічницю «Бабуся», яка економить час на аналіз судових справ 

Опубліковано

Opendatabot створив на базі штучного інтелекту інструмент, який генерує стисле резюме судових документів. Зареєстровані користувачі можуть отримати виклад та основні деталі справи за кілька секунд. Також програма спрощує написані юридичною мовою тексти.

Про це повідомили в пресслужбі компанії.

Як допомагає «Бабуся»

ШІ-помічник аналізує судову справу та видає резюме за лічені секунди. Інструмент доступний  у сервісі пошуку судових рішень «Бабуся». Для цього потрібно перейти на будь-який судовий документ та обрати розділ «ШІ-аналіз судового документа». Функція доступна всім зареєстрованим користувачам.

У стислому викладі є інформація про: 

  • сторони;
  • суть справи; 
  • фактичні обставини;
  • правові питання;
  • позиції сторін;
  • розгляд справи; 
  • мотивацію та рішення суду тощо.

Читайте також: На Закарпатті військовому створили два протези для ніг на 3D-принтері

Практичне застосування ШІ-помічниці

За словами розробників, у першу чергу, сервіс стане в пригоді юристам та іншим правникам, а також журналістам, які працюють з судовою статистикою.

«Сервіс «Бабуся» не просто економить час завдяки швидкому доступу до рішень (на відміну від державного реєстру), а й революціонізує аналіз документів. Це справжній прорив для презентації справи клієнту. За лічені секунди система аналізує десятки сторінок тексту й надає структуроване резюме: учасники справи, суть спору, ключові факти, правові питання, мотивацію суду та підсумкове рішення. Замість годин читання — хвилини розуміння», — коментує Денис Лихопьок, адвокат, арбітражний керуючий, член кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих.

Як повідомила команда сервісу, вони продовжують працювати над тим, щоб юридичні справи й дані стали зрозумілішими для українців. Для цього ресурси постійно оновлюють згідно з популярними запитами користувачів.

Нагадуємо, що в Сумах науковці створили 3D-моделі зруйнованих обстрілами архітектурних пам’яток.

Фото обкладинки: сайт Opendatabot

Читати далі

Технології

На Закарпатті військовому створили два протези для ніг на 3D-принтері

Опубліковано

У Закарпатській обласній клінічній лікарні імені Андрія Новака військовий із Вінниччини з подвійною ампутацією отримав нові протези ніг, виготовлені за допомогою 3D-принтера.

Про це повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.

Захисник Василь отримав поранення на Харківщині, його лікували у різних регіонах. Після прибуття на Закарпаття менш ніж за два тижні отримав шанс знову стати на обидві ноги. Це перший випадок у лікарні, коли фахівці протезували пацієнта з обома ампутованими кінцівками.

За словами Мирослава Білецького, сучасний 3D-принтер, переданий американськими партнерами, дозволяє за лічені години надрукувати чашу для протеза й значно прискорює реабілітацію. Незабаром Василь розпочне відпрацювання ходьби з новими пристроями.

Читайте також: Норвегія інвестує $580 млн у розробку та виробництво морських дронів в Україні

Нагадаємо, що у Львові розробили спеціальні протези, аби втілити мрію ветерана (ВІДЕО).

Фото: фейсбук-сторінка Мирослава Білецького

Читати далі

Технології

У Києві зацифрували касети зі свідченнями очевидців Голодомору

Опубліковано

Музей Голодомору завершив зацифрування 167 аудіокасет, на яких записали 373 унікальні свідчення тих, хто пережив Голодомор. Всі записи опублікують на сайті Музею Голодомору в розділі «Свідчення».

Про це повідомили в музеї.

Записи на касети зробили на початку 2000-х студенти, краєзнавці та музейні працівники в різних регіонах України. Вони містять детальні спогади тих, хто пережив штучний голод, організований комуністичним тоталітарним режимом понад 90 років тому. Кожне свідчення відображає особистий досвід виживання, взаємодопомоги та спротиву.

Після здобуття Україною незалежності намагалися зберегти родинні спогади про Голодомор, оскільки радянська влада тривалий час засекречувала архіви й переслідувала за будь-які згадки про геноцид. Багато історій дійшли до нас завдяки сімейним колекціям, які дослідники зафіксували на магнітній плівці.

Читайте також: У Києві зацифрували плиту з рельєфом вершника, якій близько тисячі років (ВІДЕО)

Оскільки аудіокасети з часом руйнуються, переведення матеріалів у цифровий формат гарантує їхнє збереження для майбутніх поколінь. Голоси свідків тепер зберігаються у високоякісних аудіофайлах, які можна прослухати в будь-який час на сайті Музею Голодомору.

Проєкт «Історія, збережена в “цифрі”» реалізували за підтримки Європейського Союзу в межах програми «Дім Європи».

Нагадаємо, що історики знайшли нові артефакти Пилипа Орлика та найдавніший козацький документ українською.

Фото обкладинки: Freepik

Читати далі