У мексиканській Меріді встановили пам’ятник українському вченому Юрієві Кнорозову. Хоч він і жодного разу не відвідував Мексику, адже не виїжджав за межі Радянського Союзу, однак зміг дистанційно розшифрувати писемність майя. Тепер у Південній Америці існує справжній культ науковця, повідомляє Platfor.ma.
Сенсаційне відкриття
У 1956 році український історик, етнограф і лінгвіст Юрій Кнорозов захистив кандидатську дисертацію, присвячену “алфавіту де Ланди”, складеному в XVI столітті іспанським єпископом Дієго де Ланда. У своїй доповіді, яка тривала всього 3,5 хвилини, вчений показував, як він розшифрував писемність майя, і комісія постановила призначити йому ступінь не кандидата, а відразу доктора наук.
Раніше дешифрування вважалося практично неможливим: збереглося дуже мало письмових артефактів майя, і це були непоодинокі слова або букви, а лише склади. У 1562 році єпископ Юкатана Дієго де Ланда спалив грандіозну кількість книг та інших пам’яток цієї культури, тому Кнорозову довелося проробити колосальну роботу. Так йому вдалося зробити те, над чим століттями ламали голови інші науковці.
Культ Кнорозова в Латинській Америці
Попри те, що відкриття українця стало світовою сенсацією, а в Латинській Америці він і зовсім перетворився на об’єкт культу, побувати на батьківщині майя Юрій Кнорозов зміг лише в 1990 році, коли його запросили до Гватемали – до цього він був невиїзним.
У 1995 році Кнорозов був нагороджений орденом Ацтекського орла, який вручається мексиканським урядом іноземним громадянам за виняткові заслуги перед Мексикою. Пізніше він ще раз побував у Мексиці, а також в США, де перевіряв гіпотезу про походження месоамериканців.
Читайте також: Українка потрапила у ТОП-100 жінок світу, які надихають
У 1999 році вчений помер від інсульту. Але в Мексиці його пам’ятають і шанують досі. Перший пам’ятник на його честь встановили у 2012 році в Канкуні, другий – в березні 2018 року в Меріді.
Монумент авторства Пачеллі розташований поруч із Великим музеєм світу майя. На триметровому пам’ятнику зображений Юрій Кнорозов з улюбленою кішкою Асею на руках.
Історія харківського вченого лягла в основу першої серії українського мультсеріалу “Книга-мандрівка. Україна”.
