У Києво-Печерській лаврі відкрили перший військовий храм: фото

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

День вогнеборця Сергія Дідика починається о п’ятій — він прокидається й виганяє корову на пасовище. Потім збирає в саду персики — у нього аж 30 дерев — чи робить вино. Далі допомагає дружині готувати сніданок для дітей, снідає сам і їде на зміну.

«У мене восьмеро дітей, і коли йде війна, я хочу, аби вони знали — тато робить все можливе, щоб їхнє життя було безпечне».

Добровольці Казанківської громади мають по два-три виїзди щодня й навіть уночі, адже через спеку та необережне поводження з вогнем часто горять поля та житлові будинки. Окрім побутових пожеж, їм доводиться зіштовхуватись і з наслідками обстрілів. Та місцеві знають, що за потреби завжди можуть звернутися по допомогу до односельців.

«Доводиться дуже багато працювати й майже не спати»

51-річний Сергій працює вогнеборцем з того дня, як у його громаді заснували добровільну пожежну команду. А взагалі він сантехнік — ремонтує системи водопостачання та каналізації. Цю справу не кинув, працює за фахом у вільні від чергувань дні. 

У Сергія восьмеро дітей — від 2 до 25 років. Коли починає згадувати, скільки хлопчиків, а скільки дівчаток, то сам плутається, але велика родина — те, чим пишається:

«Хтось спрямував своє життя у фермерство, хтось — у бізнес, а я своє життя присвятив дітям. У селі роботи як такої немає, але дітей треба забезпечувати, їм треба дати знання, одягати й годувати. Доводиться дуже багато працювати й майже не спати».

Команда добровольців-вогнеборців. Сергій Дідик на фото зліва. Фото: Сергій Дідик

Сергій згадує, що коли з’явилася можливість долучитися до добровільної пожежної команди, то він не вагався. Для нього це стало особистою місією — захистити дітей як своїх, так і чужих. 

Дружина підтримала рішення, бо розуміє, як важливо для чоловіка допомагати іншим. Але як мама восьми дітей вона не може не хвилюватися.

 «Коли виїжджаю на зміну, вона постійно переймається: “А раптом дим”, “А раптом ти впадеш, і колега не почує»… Я її заспокоюю, але все одно дуже часто телефонує, навіть інколи заважає (сміється)», — розповідає вогнеборець. 

Діти також проявляють до батькової роботи неабиякий інтерес. Зокрема, двоє синів точно вирішили, що після школи навчатимуться пожежної справи і теж стануть на шлях вогнеборців. 

Команда добровольців-вогнеборців навчають дітей пожежної безпеки. Фото: Анастасія Іванова

У спеку навіть кинутий недопалок може спричинити масштабну пожежу

Через спеку та відсутність дощів роботи в рятувальників побільшало. Головна причина пожеж — сама людина, адже будь-яка іскра може спричинити лихо. Наймасштабніша пожежа на пам’яті чоловіка — займання церкви. 

«Хтось запалив смітник. Було до +40 градусів і сильний вітер. Вогонь перекинувся на церкву. Нам ще не поступив виклик від диспетчера — люди просто прибігли до нас у депо й сказали, що церква горить. Ми одразу поїхали на місце. Коли приїхала ДСНС, уже ми на той час пожежу ліквідували».

Часто горять залишки стебел пшениці, ячменю або жита, які залишаються на полі після збору врожаю — люди підпалюють сміття, його розносить вітром, горять поля та навіть житлові будинки. Рятувальник як приклад наводить нещодавнє чергування:

«Вранці загорівся пустир у людини, перекинулося на дрова — ми загасили. Після обіду горіли кругом хати — теж загасили пожежі. Потім у чоловіка зайнялася драбина, і теж ми виїжджали».

Пожежа на полі. Фото надала Олена Журавська

Найчастіше першими на місце події прибувають саме добровольці й беруть на себе перші необхідні дії. Це може бути організація евакуації, локалізація пожежі та надання першої допомоги постраждалим. Коли приїжджає ДСНС, добровольці підвозять воду, щоб ефективніше діяти разом.

Зараз у добровільній пожежній команді працюють троє чоловіків. Вони чергуються між собою та заступають на зміну вдвох. Старший пожежник команди Сергій Петришин раніше працював водієм зерновозу та був «майстром на всі руки». Коли сформували добровільну пожежну команду, Сергію запропонували її очолити, і він з радістю погодився:

«Раніше я перевозив зерно, тож чудово розумію, як кожен врожай важливий для нашого села. Якщо спалахне пожежа на полі чи в сараї, то це не просто згоріле майно — це втрачені доходи, їжа для сімей».

Команда добровольців-вогнеборців разом з ДСНС. Фото надала Олена Журавська

Зараз добровольців знає вся громада та навіть їм допомагає. Наприклад, якщо стається масштабна пожежа, місцеві фермери на тракторах підвозять воду прямо до лісосмуги.

Депо — не просто гараж з місцем для чергування

Громадська організація «Добровольці-вогнеборці» створює добровільні пожежні команди в селах і маленьких містечках. У Казанківській громаді її заснували влітку 2022 року на базі комунального підприємства «Добробут». Будівля, в якій чергують вогнеборці — навчальний комбінат, який належить місцевому відділу освіти. Два бокси переобладнали під пожежну станцію — там добровольці можуть поспілкуватись, обговорити дії, провести час.

«Коли ми вирішували, де саме буде цей підрозділ, то враховували час доїзду, відстань між населеними пунктами і, звісно, обирали, щоб приміщення було в гарному стані. Якщо депо — це просто гараж з місцем для чергування, то воно не буде цікавим ні для жителів, ні для команди», — каже начальниця КП  «Добробут» Олена Журавська.

Член добровільної пожежної команди у депо. Фото: Сергій Дідик

Для того, щоб розслабитися після чергувань, там облаштували зону відпочинку. Добровольці часто збираються після зміни, щоб подивитися фільм, пограти в настільний футбол або просто поспілкуватися за горнятком кави. Все це допомагає підтримувати позитивний настрій у команді та знижувати стрес після складних викликів.

Коли заснували добровільну пожежну команду, Сергій та його колеги мали лише ентузіазм, але їм бракувало необхідних навичок та обладнання. Проте завдяки співпраці з Проєктом USAID «ГОВЕРЛА» вони отримали захисне спорядження, мотопомпи, бензопили, прожектори, вогнегасники та гідравлічні інструменти, а представники ГО «Добровольці-вогнеборці» всьому їх навчили. 

Деяке обладнання громада закупила власним коштом — вони придбали шланги й насоси для подачі води або піни, а також інвестували в якісні радіозв’язки, щоб покращити координацію під час роботи.

Вчать протипожежної безпеки змалечку

Пожежники громади кажуть, що на території села знаходили міни, снаряди, гранати та інші вибухові пристрої, які не здетонували. Тому кожен має знати, як себе поводити, якщо знайшов небезпечні предмети, зокрема, діти. Щоб зробити громаду безпечнішою, громадська організація «Добровольці-вогнеборці» проводить дитячі пожежні табори.

«У кожній з трьох змін по 15 дітей від 11 років. Їх навчають професійні сапери, медики, вогнеборці. Сценарій розписаний похвилинно. Діти спілкуються з пожежниками, розпитують про захопливі історії з життя рятувальників і навіть пробують себе в їхній ролі під час спеціально організованих симуляцій», — розповідає експертка з контролю та діловодства відділу освіти, молоді та спорту Казанківської селищної ради Анастасія Іванова. 

Дитячі пожежні табори. Фото надала Анастасія Іванова

Пригода не обходиться й без екскурсії до місцевої пожежної частини. Там можна побачити, як виглядає машина вогнеборців та їхнє обладнання, дізнатися, як працює пожежна служба.

А ще діти беруть участь у різних спортивних змаганнях. Наприклад, вони переносять «постраждалих» і долають перешкоди, як справжні пожежники. 

«Особливо сподобалося хлопцям. Одинадцятикласники навіть вирішили, що отримуватимуть спеціалізовану вищу освіту, щоб здобути професію пожежника», — каже Анастасія Іванова.

Дитячі пожежні табори. Фото надала Анастасія Іванова

Добровільні пожежні команди — справжня опора громади. Вогнеборець Сергій Дідик каже, що щоразу, коли лунає виклик, у нього стискається серце: 

«Знаєте, я одразу думаю про те, щоб ніхто з родин не постраждав. Це ж не просто пожежа — там можуть бути сім’ї, чиї життя висять на волосині».

В Україні відновили майже 900 медзакладів, пошкоджених росіянами від початку війни.

Про це повідомляє МОЗ.

За даними МОЗ, найбільше обʼєктів відновлено у Миколаївській, Дніпропетровській, Київській, Харківській та Чернігівській областях.

«За понад два роки у різних регіонах України повністю та/або частково відновлено 886 об’єктів медзакладів. З них 533 об’єкти відновлені повністю та ще 353 — частково. Це медичні заклади на деокупованих територіях, а також ті, які зазнали невеликих ушкоджень: вибиття вікон, знищення покрівлі, пошкодження фасаду тощо»,  — розповіли у МОЗ.

Читайте також: Українські лікарні отримають понад 5800 сонячних панелей

Держава продовжує пріоритетно відновлювати медичну інфраструктуру, щоби забезпечити безперешкодний доступ кожного українця до якісної та потрібної медичної допомоги. 

Нагадаємо, лікарні України створять реабілітаційні відділення.

Фото: Depositphotos

У музеї LUM у Перу, який присвячений громадянському конфлікту 1980–2000 років між повстанськими комуністичними рухами та урядом, з’явився аудіогід українською – перший в іспаномовній Америці.

Про це повідомила перша леді Олена Зеленська.

«Місце, у якому можна почути голоси безпосередніх свідків подій, отримати інформацію про те, що сталось, і задуматися, що зробити, щоб це ніколи не повторилося. Музей LUM у Перу присвячений страшним рокам в історії країни – громадянському конфлікту 1980–2000 років між повстанськими комуністичними рухами, які були визнані терористичними в Перу та низці інших країн, а також урядовими силами. Але більшість загиблих – були представниками корінних народів», – ідеться у повідомленні. 

Таких гідів уже є 86 у 46 країнах. Зеленська висловила вдячність Посольству України в Перу за реалізацію проєкту. Це – перший аудіогід українською в іспаномовній Америці.

Читайте також: Переселенець з Херсонщини вирощує кавуни на Львівщині та ділиться урожаєм із громадою (ВІДЕО)

«Після української перемоги нашій країні, поза сумнівом, теж будуть потрібні музеї – багато музеїв, які збережуть і відрефлексують те, що ми пережили й переживаємо, борючись із агресією. Залучать усю пам’ять, досвід, інформацію, щоб російська навала ніколи не повторилася», – наголосила Зеленська.

Нагадаємо, до програми «Національний кешбек» можуть додати придбання книжок.

Фото: Олена Зеленська