Культура
У Києві створили графіті в пам’ять про двох військових, які вболівали за кримську «Таврію»
На Дарницькому мосту в Києві намалювали графіті, яке присвятили Святославу Алексапольському та Олександру Клепікову. Двоє захисників були ультрас сімферопольського футбольного клубу «Таврія», а після окупації Криму вступили до лав ЗСУ.
Про це написали в інстаграмі ультрас «Таврії».
Графіті як пам’ять
Роботу в понад 20 квадратних метрів створили Віталій Гідеван та Олена Нойна. Це частина київської ініціативи, де художники створюють мурали у пам’ять про загиблих захисників. Серед бійців у проєкті згадували Євгена Світличного, Олексія Найду, Антона Петрочка, Андрія Огородника та інших бійців, які загинули, захищаючи Україну.
Читайте також: Військовому, який 67 діб боровся в оточенні росіян, присвоїли звання Героя України
Про захисників
Святослав «Свят» Алексапольський воював у підрозділах «Азов» — десантних 25-й та 95-й бригадах. Після повномасштабного вторгнення захищав Україну на півдні у складі 126-ї бригади. Святославу посмертно присвоїли звання Героя України.
Олександр «Борян» Клепіков був серед перших бійців «Азову», служив у морській піхоті. З 24 лютого 2022 року, як оператор Головного управління розвідки МО, ризикував життям, здійснив три вильоти в оточений Маріуполь для допомоги захисникам. «Азовсталі». На сайті електронних петицій вже зібрали 25 тисяч підписів для присвоєння йому звання Героя України.
Нагадуємо, що в Нью-Йорку відомі американські актори прочитали історії українців про війну (ФОТО).
Фото обкладинки: інстаграм Ultras Tavriya
До Всесвітнього дня мистецтва Національний банк України презентував пам’ятну монету «Світ мистецтва кутюр’є. Любов Панченко» номіналом 10 гривень. Випуск присвятили відомій українській художниці, модельєрці та шістдесятниці, яка зробила значний внесок у розвиток українського мистецтва.
Про це повідомили в Нацбанку.
Про дизайн монети
Монету номіналом 10 гривень виготовили зі срібла 925 проби тиражем до 10 тисяч штук. На аверсі зобразили стилізований портрет Любові Панченко в обрамленні мотивів з її твору «Бучанська весна», а також державну символіку.
На реверсі — фрагмент цього твору, надрукований із використанням тамподруку. Дизайн підготували художник Андрій Сагач і скульптор Володимир Дем’яненко.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Презентація нової монети
Презентація монети відбулася в Національному центрі «Український Дім» у межах виставки «Гривня. Більше ніж гроші». Її ввели в обіг 15 квітня.
Як зазначив Голова НБУ Андрій Пишний, монета вшановує внесок Любові Панченко у збереження національної ідентичності та українського художнього стилю:
«Ця монета, як і мистецькі твори Любові Панченко, назавжди збереже в собі відлуння її непересічної особистості та український колорит».
Нагадаємо, що до річниці вторгнення Нацбанк випустив нову монету «Тримаймо стрій!».
Також ми писали, що НБУ випустив пам’ятну монету «Цифрова держава» у квадратній формі.
Фото обкладинки: сайт НБУ
15 квітня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України передало стародрук «Октоїх» 1758 року до Вінницького обласного краєзнавчого музею. Видання втратили під час Другої світової війни, і його вдалося повернути завдяки взаємодії державних і міжнародних структур.
Про це повідомили в міністерстві.
Як вдалося повернути книгу
Під час Другої світової війни книгу вивезли з закладу, який нині є Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм, до Німеччини. Пізніше вона потрапила до приватної колекції на території Автономної Республіки Крим, а згодом — до власника, що перебував у країні Європейського Союзу.
Власник надав цифрові копії відбитків штампів книги для експертизи. Дослідження підтвердило наявність овального та квадратного штампів Вінницького музею. Відсутність слідів перевірок НКВС 1947 і 1952 років засвідчує втрату видання саме у роки війни.
«Те, що книга “Октоїх” була втрачена під час Другої світової війни та повернена сьогодні — це відновлення історичної справедливості. Стародрук уніатської доби дає унікальні можливості для науковців — істориків, філологів, богословів. Він містить не лише тексти, а й маркери історичного часу, які можна простежити через стиль, мову, шрифт, орнаменти», — зазначив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв.
Бєляєв зазначив, що процес повернення культурних цінностей відбувається за участі Служби зовнішньої розвідки, Офісу генерального прокурора, Міністерства закордонних справ України та інших державних і міжнародних правоохоронних структур.
Читайте також: Митники передали три старовинні книги львівській бібліотеці (ФОТО)
Довідка про книгу
«Октоїх» або «Осмогласник» — це богослужбова книга, в якій на кожну неділю подали вісім варіантів церковних співів. Видання надрукували старослов’янською мовою в друкарні Почаївської Свято-Успенської лаври у 1758 році. «Октоїх» містить 380 аркушів, які оформили у дві колонки червоним та чорним чорнилом та прикрасили десятьма гравюрами майстра Йосифа Гочемського.
Палітурку книги оформили тисненням із зображенням Божої Матері з немовлям. Передня частина має рослинний орнамент, зворотна — геометричний.
Друкарську справу в Почаєві започаткували у 1616 році. Постійну друкарню створили в 1732 році за підтримки архимандрита Феодосія Лубенецького-Рудницького після надання привілею польським королем Августом II.
Нагадаємо, що у Києво-Печерській лаврі встановили останній відреставрований хрест (ФОТО).
Фото: сайт МКСК
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» на Троїцьку надбрамну церкву встановили останній відреставрований хрест. Після цієї події розпочався завершальний етап відновлення одного з найцінніших історичних об’єктів України.
Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
Освячення хреста відбулося на Соборній площі під проводом єпископа Авраамія, намісника Лаври від Православної Церкви України.
Троїцька церква, зведена ще в добу Київської Русі, зберегла свій первісний архітектурний вигляд без перебудов. У часи Івана Мазепи її прикрасили елементами українського бароко, зокрема ліпниною та живописом.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка
Церква розташована над Святою Брамою — головним входом до Лаври, який історично вважають одним із найшанованіших сакральних місць Києва.
У міністерстві вказали, що повернення хреста не лише символізує прогрес у реставрації, а й уособлює стійкість і збереження духовної спадщини у складні для країни часи.
Нагадаємо, що «Хартія» до Великодня запустила благодійну ініціативу в закладах Києва та інших міст (ВІДЕО).
Фото: сайт МКСК
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу двох братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....
Писанкарка з Тернополя продає великодні набори, щоб підтримати чоловіка та його побратимів
Перед Великоднем світло у вікні квартири Ксенії горить до пізньої ночі. Жінка вкладає двох маленьких...
Плете понад 40 років: це майстер з Волині, який робить великодні кошики
«Цього мене навчив батько, якого в селі всі називали майстром, адже він мав золоті руки...
«Навіть якщо є лише одна рука, другою буде моя»: керамістка з Херсона ліпить разом із пораненими військовими
У Василя з позивним Метелик проблеми з моторикою. В нього не вистачає кількох пальців на...