Суспільство
У Києві розчистили від сміття річки Почайну і Либідь
Комунальники, активісти та небайдужі кияни очистили забруднені ділянки столичних річок – Почайної та Либеді.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Дарницької у місті Києві районної державної адміністрації.
Зазначається, що річки роками зазнавали забруднення. Їх періодично чистили, але каналізаційні води, будівельні, побутові та промислові відходи, пластик, шини, нафтопродукти все рівно потрапляли у річки.
Почайна і Либідь самі були брудні і забруднювали Дніпро. Через це сталося зниження якості питної води, а також знищення флори й фауни.
Водночас під час повені та дощів забиті сміттям колектори переповнювалися і це руйнувало інфраструктуру міста.
«Тепер у чистих водах цих річок можна побачити риб, зустріти диких качок з виводками. А для киян чисті річки – це здоров’я», — йдеться у повідомленні.
Читайте також: Зберегти історичні будівлі. Як волонтери «Мапи Реновації» рятують українську спадщину, пошкоджену окупантами
Наголошується, що водні ресурси – наш стратегічний екологічний актив, тому системна робота щодо екологічної безпеки міста триватиме й надалі. Усі водойми почергово будуть очищуватися від забруднення.
Про річки
Либідь — річка, права притока Дніпра на території Києва. Довжина — 17,1 км. Старовинні карти, розташування колекторів дощової каналізації, аналіз рельєфу місцевості дає підстави вважати, що Либідь бере початок в районі перетину вулиць Світлогорської та Радищева.
Почайна — історична річка в Києві, в минулому велика права притока Дніпра. Найбільш відома як імовірне місце Хрещення Русі князем Володимиром Святославичем в 988 році. Нині русло річки представлено системою озер (Йорданське, Кирилівське, Андріївське, Пташине, Лугове, Мінське), з’єднаних поміж собою системою колекторів. Нижче системи озер під проспектом Степана Бандери частина русла Почайни проходить у підземному колекторі.
Нагадаємо, у Києві на річці Либідь активісти з хащів зробили прогулянковий простір.
Як ми повідомляли раніше, у Києві встановили історичну композицію у місці витоку річки Либідь.
Як міг би виглядати Київ із річкою Хрещатик дивіться за посилання.
Фото: facebook.com/desn.rda.
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі