Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Києві поблизу станції метро «Житомирська» з’являться торговельні та рекреаційні зони

Опубліковано

У Києві з’являться комфортні торговельні та рекреаційні зони на місці торгового «шанхаю» на вул. Підлісній та в районі станції метро «Житомирська». Про це повідомили у Святошинській РДА.

Тут демонтують незаконні тимчасові споруди, а торговельні точки, які на законних підставах проводили свою підприємницьку діяльність на зазначених майданчиках, отримають можливість продовжити її в нових архітектурних формах, єдиний архетип яких узгоджено міською владою. 

Окрім того, територію приведуть до ладу: на місці стихійних забудов, торговельних яток і розкладок, що перешкоджають проходу до станції метро, з’являться цивілізовані зони торгівлі та затишні зони відпочинку.

 

Читайте також: У київському лісопарку оновили дві зони відпочинку (ФОТО)

Фото: facebook.com/Svyatoshino

Суспільство

Береги Дніпра у Запоріжжі з’єднали найвищим в Україні вантовим мостом (ФОТО)

Опубліковано

Лівий берег Дніпра та острів Хортиця поєднав металевий каркас – там встановили останню секцію вантового мосту.

Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору у фейсбуці.

За інформацією, вага фінішної секції з додатковим обладнанням сягнула 780 тонн.

 

Мостобудівники далі почнуть обварювати металоконструкції в єдину прогонову будову, а потім відбудеться процес опускання її на проєктні відмітки, тобто на капітальні опори мосту.

Читайте такожБудинок-термос: як винахідник з Кривого Рогу економить на опаленні (ВІДЕО)

Вантовий міст з 166-метровими пілонами є найвищим в Україні.

Його будівництво почали у 2004 році. Потім будівництво було заморожено.

Мостобудівники майже за рік добудували і відкрили рух першим проїздом балкового мосту, а також змонтували усі секції першого проїзду вантового мосту.

Читайте також: Як у Києві зводять пішохідний міст на острів Оболонський (ВІДЕО)

Завершити зведення Запорізького ансамблю мостів планують через два роки. Цьогоріч у планах – запустити рух по одному проїзду вантового мосту.

Запорізький міст складається з шести транспортних розв’язок, у складі яких 27 штучних споруд, зокрема 2 позакласні мости з окремими спорудами під кожний напрямок руху. Загальна довжина – понад 9 км.

Читайте такожХліб не на смітник, а тваринам у притулки: як платформа No bread waste рятує харчові відходи

Нагадаємо, на Львівщині облаштували підвісний міст, що веде до могили князя Святослава.

Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі на Монастирський острів побудують міст-бульвар.

Усі фото: facebook.com.

Читати далі

Суспільство

Що робити з нашестям медуз в Азовському морі? Відповідь мають екологи

Опубліковано

Через зміну кліматичних умов Азовське море заполонили медузи. У мережі з’являється все більше відео від туристів, які розповідають, що відпочивати біля моря майже неможливо. У деяких місцях медуз вже вивозять тракторами, або використовують проти них бар’єрні мережі. 

Вчені з Інституту рибного господарства та екології моря розповіли, чому в останні роки медузи завойовують Азовське море та що можна з ними робити.

Чим небезпечні медузи?

В останні роки дуже загострилась проблема катастрофічного збільшення медуз у Чорному та Азовському морях, що є особливо неприємно у прибережжі біля пляжів. Як розповідають вчені, медузи в Азовському морі, представлені двома видами – корнерот та аурелія, або ушаста медуза. Влітку найбільшою за чисельністю у прибережжі є медуза-корнерот, бо аурелія полюбляє більш прохолодну воду. Саме корнетони мають жовті клітини на щупальцях, які спрямовані на те, щоб зловити здобич. І саме ці щупальця можуть викликати невеликі опіки шкіри та подразнення у людини.

 

Крім прямої шкоди здоров’ю людини через опіки щупалець та органічного забруднення водойми, медузи ще й виступають потужними конкурентами цінних промислових риб, які, як і медузи, споживають планктон. Більш того, медузи здатні навіть на пряме знищення дрібних личинок та ікри пелагічних риб. Також було з’ясовано, що наявність великих популяцій аурелії у водах Північної Європи призводило до глибоких патологічних змін органів дихання місцевих популяцій риб. Так, будь-які тварини розповсюджуються тоді, коли з’являється сприятлива для них екологічна ніша, але ось масове сусідство медуз виявилось доволі неприємною новиною для людини.

Читайте також: Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село

Лікарі медичної платформи INgenius розповідають про основні ознаки опіку медузи: печіння та поколювання, свербіж, набряки, червоні, коричневі або пурпурні сліди на шкірі. При опіку варто одразу вийти з води, заспокоїтись та уникнути активних навантажень. Укус медузи неприємний, проте зазвичай не потребує медичної допомоги. Полегшити свій стан можна самостійно: промийте ділянку ураження оцтом (р-н оцтової к-ти 5%) не менше 30 секунд, обережно вийміть видимі жала пінцетом, занурьте вжалену частину тіла в гарячу воду (але не окріп). Посидіть так 20-45 хвилин і стане краще. Для зменшення алергічних проявів можете прийняти таблетовані антигістамінні препарати.

Чого не можна робити з місцем опіку:

  • чухати і дряпати;
  • промивати морською чи прісною холодною водою, сечею;
  • мочити спиртом;
  • розтирати рушником;
  • накладати тісні пов’язки.

Чому медуз в Азовському морі стало так багато саме в останні роки?

Екологи називають кілька причич. По-перше, поширення медуз в Азовському морі пов’язане зі збільшенням чисельності цих тварин у Чорному морі в останні роки та, відповідно, більш масовим їх потраплянням до Азовського моря через Керченську протоку навесні. По-друге, велику роль тут грає поступове наближення солоності Азовського моря до солоності Чорного моря (через зміни у водному балансі Азовського басейну), доволі теплі зими, що може сприяти успішній зимівлі навіть теплолюбних медуз, а також масова присутність планктону, який є кормом для медуз.

Саме тому людина не може вплинути на зменшення нашестя медуз. Науковці кажуть, що більш перспективним є якнайшвидше навчитись жити біля Азовського моря “за епохи медуз”, ніж шукати радикальні шляхи, як взагалі їх позбутись. 

Що робити з медузами в Азовському морі?

Щоб захистити пляжі від медуз, вчені пропонують створити екваторії біля піщаних пляжів. Кожна база відпочинку могла б таке реалізувати та значною мірою зменшити проблему медуз. Тож треба зрозуміти, що збереження здоров’я людей, усунення незручностей та негативних емоцій є дуже важливим, та подолання проблеми сусідства медуз зробить відпочинок біля Азовського моря більш приємним та привабливим. Вчені кажуть, що у світі вже накопичений чималий досвід створення таких споруд, і для Азовського моря також буде знайдено оптимальні інженерні рішення.

Фото: depo.ua

Втім, у селищі Лазурне на Херсонщині після встановлення огорожі накопичувалися водорості й медузи гинули. Внаслідок чого з’явився неприємний запах на пляжі. Вчені кажуть, що бар’єрні системи мають враховувати місцеві екологічні умови для запобігання загибелі тварин та накопиченню забруднень біологічного походження. Але якщо вже забруднення відбулось, вихід тільки один – прибрати та утилізувати загиблих тварин.

Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

У Інституті також переконані, що медузи, які захопили наші моря, варто використовувати за прикладом Китаю – в кулінарії та народній медицині. Фібрілін, отриманий з медуз, застосовують як тонізуючий засіб для волос, а також у якості компонента, що запобігає старінню шкіри. Його також використовують для лікування опіків. Токсин, виділений з медуз, застосовують для лікування нервово-м’язових порушень.

Читати далі

Суспільство

У Кенії з’явився перший україномовний аудіогід

Опубліковано

У Кенії презентували аудіогід українською мовою, що звучатиме в історичній пам’ятці XVI ст. – «Форті Ісус».

Про це повідомили у пресслужбі глави держави.

Це вже 25-й український аудіогід у світі та перший у Східнйій Африці.

 

«Гіди – невелика частина такого масштабного напрямку, як культурна дипломатія. Задля розбудови та розвитку міжнародних відносин варто робити системні та поступові кроки. Головна мета проєкту з аудіогідами – просувати українську мову по всьому світу, щоб її знали та чули в максимально можливій кількості місць», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що «Форт Ісус» – унікальна фортифікаційна споруда, яка розташована в головному туристичному місті Кенії – Момбасі і стала справжнім форпостом європейців у Індійському океані. З 2011 року фортеця входить до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Українська стане першою іноземною мовою, яка лунатиме в стінах 400-річного форту.

Читайте також: «Алло! Мені більше нема кому подзвонити». Як волонтери стають телефонними друзями для самотніх людей

Наголошується, що впровадження україномовного аудіогіда в музеї «Форт Ісус» стало особливо актуальним у зв’язку із запуском прямих чартерних авіарейсів між Україною та Кенією у квітні 2021 року, що вже сьогодні відчутно вплинуло на кількість українських туристів на півдні цієї країни.

Очікується, що завдяки аудіогіду українські туристи матимуть змогу пізнати Африку не лише через призму дивовижної природи, а і її значного внеску у розвиток людства.

Читайте такожБлокноти, скриньки та пляшки. Як на Волині майстриня декорує речі, які розлітаються Європою

Нагадаємо, в Україні стартував проєкт «Втрачені церкви Закарпаття».

Як ми повідомляли раніше, україномовний аудіогід встановили в болгарському Археологічному музеї Несебра.

Усі фото: president.gov.ua.

Читати далі