Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Києві 40 вулиць отримали нові назви

Опубліковано

Київрада перейменувала низку столичних вулиць, провулків і бульварів. Про це повідомляється на сайті міськради.

Зокрема, у Голосіївському районі з’явились:

  • вулиця Сім’ї Холодних – на честь братів Миколи (ботанік, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, академік, чиє ім’я носить інститут ботаніки АН України), Григорія (вчений, жертва більшовицького терору) і Олексія (відомий музичний критик);
  • вулиця Родини Кістяківських – до неї належали вчений-криміналіст, професор Київського університету, громадський діяч Олександр Кістяківський, його сини Володимир (вчений-хімік, академік УАН та АН СРСР), Богдан (філософ права і соціолог, академік УАН), Ігор (юрист і політичний діяч, у 1918 році – міністр внутрішніх справ Української держави) та онук Георгій (американський фізик і хімік українського походження);
  • вулиця Володимира Горовиця – на честь видатного українського і американського піаніста;
  • вулиця Олени Апанович – на честь української історикині, архівістки, письменниці, лауреатки Шевченківської премії – найпочеснішої нагороди діячів науки і культури України;
  • вулиця Атени Пашко – на честь української поетки, громадської діячки, дружини В’ячеслава Чорновола;
  • вулиця Братів Шеметів – на честь братів Володимира, Сергія та Миколи, відомих громадських, політичних та культурних діячів, засновників перших українських періодичних видань у Наддніпрянській Україні, близьких соратників Гетьмана Павла Скоропадського, борців за незалежність;
  • вулиця Архітектора Дяченка – на честь архітектора і громадського діяча, засновника стилю українського необароко, професора, члена-кореспондента Академії архітектури СРСР (1935), жертви сталінського терору;
  • вулиця Юрія Немирича – відомого державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, гуманіста, одного із найбільш освічених українських діячів козацької доби, близького соратника гетьмана Івана Виговського, учасника Конотопської битви 1659 року;
  • провулок Костя Гуслистого – на честь дослідника історії України середніх віків, української культури та етнографії;
  • бульвар Тадея Рильського – на честь громадського і культурного діяча, етнографа, економіста;
  • вулиця Соломії Павличко – на честь письменниці, літературознавиці, перекладачки, публіцистки, авторки праць із теорії літератури, історії фемінізму (донька Дмитра Павличка);
  • провулок Юрівський – ця назва походить від історичної назви села Юрівка, розташованого біля цієї місцевості, провулок прилучається до Жулянської та Чабанівської вулиць, які так само названі від прилеглих сіл;
  • вулиця Валер’яна Підмогильного – на честь письменника і перекладача, одного із найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

Читайте також: Місто Переяслав-Хмельницький перейменували

У Солом’янському районі найменовано:

  • вулиця Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, творця першого гідроплану;
  • вулиця Сергія Висоцького – на честь історика й археолога, фахівця у галузі давньоруської культури, дослідника графіті і фресок Софії Київської;
  • провулок Сарматський – на честь кочового іраномовного народу, спорідненого зі скіфами, який мешкав на межі нашої ери на території України і прилеглих землях (у ранньому новому часі нащадками сарматів вважали себе українська шляхта та козаки);
  • вулиця Архипа Люльки – на честь конструктора авіаційних двигунів, академіка АН СРСР;
  • вулиця Михайла Лучкая – на честь закарпатського мовознавця, фольклориста, історика, настоятеля Ужгородського Свято-Преображенського храму;
  • вулиця Ніла Хасевича – на честь відомого художника, графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН і УГВР;
  • вулиця Сергія Шишка – на честь художника, народного художника СРСР;
  • вулиця Федора Андерса – на честь інженера-конструктора, автора першого в Україні дирижабля;
  • вулиця Професора Делоне – на честь російського та українського науковця, математика, засновника Київського товариства повітроплавання;
  • вулиця Олександра Богомазова – на честь графіка, живописця, педагога, теоретика мистецтва;
  • вулиця Антіна Ждановича – на честь державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, полковника Київського, посла до Османської імперії Речі Посполитої;
  • вулиця Ганни Арендт – на честь американської політологині-теоретика, авторки робіт із тоталітаризму;
  • вулиця Скіфська – назва пов’язана із скіфськими курганами V-IV ст. до н.е., що були виявлені та досліджувались археологами поблизу Жулян;
  • вулиця Сильвестра Косова – на честь культурного, освітнього і релігійного діяча XVII ст., філософа, письменника, православного митрополита Київського, Галицького та всієї Руси;
  • вулиця Гренджі-Донського – на честь поета, прозаїка, драматурга, перекладача, громадського і політичного діяча Закарпаття, одного із творців Карпатської України;
  • вулиця Василя Седляра – на честь художника, митця-монументаліста, графіка, художнього критика, педагога;
  • вулиця Івана Білика – на честь письменника, історичного романіста, перекладача, лауреата Шевченківської премії;
  • вулиця Генерала Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
  • вулиця Михайла Дерегуса – на честь графіка і живописця, професора;
  • провулок Степана Ерастова – на честь мецената українського культурного руху на Кубані, одного із засновників Української Центральної Ради;
  • провулок Марусі Чурай – на честь напівлегендарної народної співачки і поетеси часів Хмельниччини, входить до переліку найвідоміших жінок давньої і сучасної України.

У Дарницькому районі назви отримали:

  • вулиця Андрія Кизила – на честь Героя України (посмертно), майора (посмертно) Збройних Сил України, позивний «Орел», загинув під час російсько-української війни;
  • вулиця Мілени Рудницької – на честь громадсько-політичної діячки, журналістки, письменниці, учительки, голови центральної управи Союзу Українок;
  • вулиця Петра Радзіня – на честь екс-командувача Національними збройними силами Латвії, що у 1918 році вступив до Української армії гетьмана Скоропадського, потім – до армії Української Народної Республіки.

Також у Голосіївському та Солом’янському районах з’являться:

  • вулиця Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста;
  • вулиця Пилипа Коновала – на честь одного із найвидатніших українців Канади, національного героя Канади, героя Першої світової війни, єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії.

У Шевченківському районі з’явилася вулиця Аміни Окуєвої – для вшанування пам’яті лікарки, громадської активістки та військовослужбовиці, учасниці Революції гідності та війни на сході України.

Окрім того, перейменовано вулицю Панельну у Дніпровському районі – на вулицю Андрія Аболмасова, активного учасника Євромайдану, добровольця, учасника АТО, який загинув на сході України.

Суспільство

«Малі Ґранти Теплого Міста»: оголосили конкурс для активістів Франківська

Опубліковано

Програма «Малі Ґранти Теплого Міста» оголосила старт літньої хвилі програми та пропонує отримати фінансування на реалізацію власних ініціатив. 

Про це пише Ресурсний центр Гурт.

Команди можуть отримати до 20 тис. грн для підтримки власних проєктів. Ініціатори проєкту повинні бути готові забезпечити проєкт власним внеском або співфінансуванням на суму, не меншу 10% від загального бюджету заявки.

Фонд програми формується з внесків бізнес-спільноти платформи «Тепле Місто», а також за підтримки організації The National Endowment for Democracy. 

Читайте такожПро мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Загальна сума грантового фонду хвилі становить 120 тис грн.

Хто може взяти участь? 

Подати ґрантову заявку можуть як громадські та благодійні організації міста, так і ініціативні групи з Івано-Франківської ОТГ. Для того, щоб взяти участь в конкурсі, потрібно подати ґрантову заявку до 22 травня.

Обов’язкова умова – проєкт має бути реалізований в Івано-Франківській ОТГ та відповідати одному з семи тематичних напрямів програми:

  • прогресивна освіта
  • розвиток прогресивного підприємництва
  • сучасне мистецтво
  • стала мобільність
  • екологія та енергоефективність
  • гарячий спорт
  • міський простір.

Цього конкурсу з’являється унікальна можливість позмагатись за фінансування власної ідеї для тих, хто ще не мав досвіду реалізації власних проєктів. Максимальна сума підтримки в цій категорії складає 10 000 грн. У разі виникнення питань, команди можуть звернутись з проханням особистої консультації з координатором програми, написавши на пошту чи зареєструвавшись на одну з очних зустрічей (більше новин на офіційній сторінці проєкту у Facebook). 

Читайте такожСумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

У рамках літньої хвилі відбудеться Школа Малих Ґрантів – триденний тренінг 14-16 травня для ініціативних мешканців міста, які не мають досвіду в реалізації власних проєктів, але мають бажання робити корисні зміни в Івано-Франківській ОТГ.

Участь у школі безкоштовна та можлива лишень за попередньої реєстрації, за детальною інформацією слідкуйте на сторінці програми у Facebook.

Контакти

Більше про умови участі та критерії оцінювання: grants.warm.if.ua.

Facebook: facebook.com/TepleMistoSmallGrants.

Електронна пошта: grants@warm.if.ua.

Контактний телефон: +380 066 016 4662 Христина Магас.

Нагадаємо, в Україні відкрили реєстрацію на міжнародний ярмарок грантів у сфері культури.

Головне фото: kurs.if.ua.

Читати далі

Суспільство

У Львові відкрили Музей модернізму

Опубліковано

У Львові з’явився новий Музей модернізму, йдеться у пресслужбі львівської Галереї мистецтв.

У семи залах музею виставлені твори від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Експозицію розташували на двох поверхах приміщення за палацом Потоцьких на вулиці Коперника, 15а.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму: мистецтво 1914-1939 рр., що радикально протистояло відтворенню реальної дійсності, йшло поряд із розвитком науково-технічного прогресу, надихалося політичними ідеологіями та їм опонувало.

Читайте також: В Одеському художньому музеї відновили пошкоджену картину «Христос і грішниця»

Осип Васьків «Кубістична Єва» 1914 р.

Інший розділ експозиції ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953-х рр.

Читайте такожЯк українські комікси завойовують світ (ВІДЕО)

Тут вперше системно представлено різновиди  тактильної абстракції та раннього структуралізму у авторстві Карла Звіринського та митців його «герметичного кола».

Олег Мінько «Чорна маска», 1964 р.

Наступний зал розкриває феномен Євгена Лисика — унікального модерного сценографа та митця екзистенціаліста. В залі експоновані унікальні ескізи його сценічних рішень та авторська великоформатна графіка 1960-1980-х років.

Читайте такожЩо таке Україна? З’явився вражаючий відео-ролик про мальовничість нашої землі

Євген Лисик «Медвідь у клітці», 1967 р.

Четвертий зал присвячений пост-індустріальному бунту львівських нонконформістів. Авторські серії творів Любомира Медвідя 1967-1968 рр., Івана Остафійчука 1972-1974 рр, Романа Жука 1973-1974рр, компзиції Романа Петрука 1970-х рр. — виявляють  рефлексію на глобальні  соціальні зрушення другої половини ХХ ст.

Читайте також: Вийшов п’ятий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих» про родину Алчевських

У творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та нео-експресіонізму.

Любомир Медвідь «Евакуація – лет метелика», 1967 р.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

П’ятий зал ілюструє масштабне явище «львівського нео-авангарду» – мистецтво 1962-1975рр., що ілюструє нетривалий період повернення модерної стилістики у львівське мистецтво завдяки «хрущовській відлизі» та новому ідеологічному курсу офіційного мистецтва середини 1970-х під видом “радянського модернізму” та «суворого стилю».

Володимир Патик «Весела оркестра», 1968 р.

Наступна частина експозиції експонує твори завершальної фази модерної естетики, з її акцентами на  структуралізмі, космогонічній тематиці та медитативних формах безпредметних образів.

Читайте також: У Пирогово створять музей кримськотатарської культури

Олександр Аксінін із серії «Подорожі Гулівера», 1978 р.

Останній зал візуалізує перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського — розкривають явище антисоціального відчуження та екзистенційного крику, близького до західного означення «транс-авангарду».

Роман Жук «Натюрморт з головою», 1980 р.

Нагадаємо, Рух Чесно відкрив віртуальний Музей агітації та політичного трешу.

Як ми повідомляли раніше, Херсонський музей презентував онлайн-екскурсію «Степова Еллада».

Усі фото: lvivgallery.org.ua.

Читати далі

Суспільство

На Одещині влаштували арт-акцію і розмалювали 2-метрову писанку

Опубліковано

На Одещині в місті Кілія створити фотозону – величезну писанку заввишки 2 метри.

Про це пише Культурометр.

Розписували писанку пензликами дорослі разом із дітьми. Брати участь в арт-акції міг кожен охочий.

На писанку нанесли квіти, ягоди, візерунки і великий напис «Кілія».

Читайте такожПечиво замість знижок та інтер’єр із відходів. Як працює вінницька екокав’ярня PicNic

Нову фотозону встановити гігантську писанку в Сквері Прапора.

Яйце вирішили зберегти на згадку про свято і виставляти в парку щороку на Великдень.

Нагадаємо, гігантські писанки прикрасили парк на Київщині.

Також на Прикарпатті громада встановила 4-метрову ковану писанку.

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі