Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Києві 40 вулиць отримали нові назви

Опубліковано

Київрада перейменувала низку столичних вулиць, провулків і бульварів. Про це повідомляється на сайті міськради.

Зокрема, у Голосіївському районі з’явились:

  • вулиця Сім’ї Холодних – на честь братів Миколи (ботанік, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, академік, чиє ім’я носить інститут ботаніки АН України), Григорія (вчений, жертва більшовицького терору) і Олексія (відомий музичний критик);
  • вулиця Родини Кістяківських – до неї належали вчений-криміналіст, професор Київського університету, громадський діяч Олександр Кістяківський, його сини Володимир (вчений-хімік, академік УАН та АН СРСР), Богдан (філософ права і соціолог, академік УАН), Ігор (юрист і політичний діяч, у 1918 році – міністр внутрішніх справ Української держави) та онук Георгій (американський фізик і хімік українського походження);
  • вулиця Володимира Горовиця – на честь видатного українського і американського піаніста;
  • вулиця Олени Апанович – на честь української історикині, архівістки, письменниці, лауреатки Шевченківської премії – найпочеснішої нагороди діячів науки і культури України;
  • вулиця Атени Пашко – на честь української поетки, громадської діячки, дружини В’ячеслава Чорновола;
  • вулиця Братів Шеметів – на честь братів Володимира, Сергія та Миколи, відомих громадських, політичних та культурних діячів, засновників перших українських періодичних видань у Наддніпрянській Україні, близьких соратників Гетьмана Павла Скоропадського, борців за незалежність;
  • вулиця Архітектора Дяченка – на честь архітектора і громадського діяча, засновника стилю українського необароко, професора, члена-кореспондента Академії архітектури СРСР (1935), жертви сталінського терору;
  • вулиця Юрія Немирича – відомого державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, гуманіста, одного із найбільш освічених українських діячів козацької доби, близького соратника гетьмана Івана Виговського, учасника Конотопської битви 1659 року;
  • провулок Костя Гуслистого – на честь дослідника історії України середніх віків, української культури та етнографії;
  • бульвар Тадея Рильського – на честь громадського і культурного діяча, етнографа, економіста;
  • вулиця Соломії Павличко – на честь письменниці, літературознавиці, перекладачки, публіцистки, авторки праць із теорії літератури, історії фемінізму (донька Дмитра Павличка);
  • провулок Юрівський – ця назва походить від історичної назви села Юрівка, розташованого біля цієї місцевості, провулок прилучається до Жулянської та Чабанівської вулиць, які так само названі від прилеглих сіл;
  • вулиця Валер’яна Підмогильного – на честь письменника і перекладача, одного із найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

Читайте також: Місто Переяслав-Хмельницький перейменували

У Солом’янському районі найменовано:

  • вулиця Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, творця першого гідроплану;
  • вулиця Сергія Висоцького – на честь історика й археолога, фахівця у галузі давньоруської культури, дослідника графіті і фресок Софії Київської;
  • провулок Сарматський – на честь кочового іраномовного народу, спорідненого зі скіфами, який мешкав на межі нашої ери на території України і прилеглих землях (у ранньому новому часі нащадками сарматів вважали себе українська шляхта та козаки);
  • вулиця Архипа Люльки – на честь конструктора авіаційних двигунів, академіка АН СРСР;
  • вулиця Михайла Лучкая – на честь закарпатського мовознавця, фольклориста, історика, настоятеля Ужгородського Свято-Преображенського храму;
  • вулиця Ніла Хасевича – на честь відомого художника, графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН і УГВР;
  • вулиця Сергія Шишка – на честь художника, народного художника СРСР;
  • вулиця Федора Андерса – на честь інженера-конструктора, автора першого в Україні дирижабля;
  • вулиця Професора Делоне – на честь російського та українського науковця, математика, засновника Київського товариства повітроплавання;
  • вулиця Олександра Богомазова – на честь графіка, живописця, педагога, теоретика мистецтва;
  • вулиця Антіна Ждановича – на честь державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, полковника Київського, посла до Османської імперії Речі Посполитої;
  • вулиця Ганни Арендт – на честь американської політологині-теоретика, авторки робіт із тоталітаризму;
  • вулиця Скіфська – назва пов’язана із скіфськими курганами V-IV ст. до н.е., що були виявлені та досліджувались археологами поблизу Жулян;
  • вулиця Сильвестра Косова – на честь культурного, освітнього і релігійного діяча XVII ст., філософа, письменника, православного митрополита Київського, Галицького та всієї Руси;
  • вулиця Гренджі-Донського – на честь поета, прозаїка, драматурга, перекладача, громадського і політичного діяча Закарпаття, одного із творців Карпатської України;
  • вулиця Василя Седляра – на честь художника, митця-монументаліста, графіка, художнього критика, педагога;
  • вулиця Івана Білика – на честь письменника, історичного романіста, перекладача, лауреата Шевченківської премії;
  • вулиця Генерала Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
  • вулиця Михайла Дерегуса – на честь графіка і живописця, професора;
  • провулок Степана Ерастова – на честь мецената українського культурного руху на Кубані, одного із засновників Української Центральної Ради;
  • провулок Марусі Чурай – на честь напівлегендарної народної співачки і поетеси часів Хмельниччини, входить до переліку найвідоміших жінок давньої і сучасної України.

У Дарницькому районі назви отримали:

  • вулиця Андрія Кизила – на честь Героя України (посмертно), майора (посмертно) Збройних Сил України, позивний «Орел», загинув під час російсько-української війни;
  • вулиця Мілени Рудницької – на честь громадсько-політичної діячки, журналістки, письменниці, учительки, голови центральної управи Союзу Українок;
  • вулиця Петра Радзіня – на честь екс-командувача Національними збройними силами Латвії, що у 1918 році вступив до Української армії гетьмана Скоропадського, потім – до армії Української Народної Республіки.

Також у Голосіївському та Солом’янському районах з’являться:

  • вулиця Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста;
  • вулиця Пилипа Коновала – на честь одного із найвидатніших українців Канади, національного героя Канади, героя Першої світової війни, єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії.

У Шевченківському районі з’явилася вулиця Аміни Окуєвої – для вшанування пам’яті лікарки, громадської активістки та військовослужбовиці, учасниці Революції гідності та війни на сході України.

Окрім того, перейменовано вулицю Панельну у Дніпровському районі – на вулицю Андрія Аболмасова, активного учасника Євромайдану, добровольця, учасника АТО, який загинув на сході України.

Суспільство

Військові почали розписувати стелу в Донецькій області

Опубліковано

Раніше місцеві волонтери пофарбувала знак, прибравши написи й наліпки, які з 2014 року залишали на ньому військові. Однак в соцмережах це оновлення викликало обурення у багатьох користувачів, бо в написах та фрагментах вбачається важливе значення.

Про це повідомив військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр” з позивним “Стус”.

“Стела оживає й набуває нової історії”, – написав він.

фото: військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”

Бригада “Холодний Яр”

93-а окрема механізована бригада “Холодний Яр” – тактичне сполучення у складі Сухопутних військ України Утворена на базі техніки та особового складу 93-ї гвардійської мотострілецької дивізії СРСР. Спадкоємності до 93-ї гвардійської мотострілецької дивізії не має.

Читати також: Данія купуватиме зброю для ЗСУ в українських виробників

З початку бойових дій на сході України бригада брала участь у боях за населені пункти: Селидове, Українка, Карлівка, Нетайлове, Первомайське, Піски, Авдіївка. З травня 2014 року до січня 2015 року підрозділи 93-ї бригади утримували Донецький аеропорт. За це вони та бійці інших підрозділів були прозвані у ЗМІ “кіборгами”.

Нагадаємо, що стартує відбір до української збірної на Ігри Нескорених 2025.

Фото: військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”

Читати далі

Суспільство

У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Опубліковано

У перформансі, який відбувся 17 квітня, художник Лозано-Геммер згадав про свою інсталяцію “Кімната пульсу”, яку він представив ще в 2013 році в Центрі сучасного мистецтва “Ізоляція” в Донецьку.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

фото: Лозано-Геммер

Про перфоманс

Під час виставки в Донецьку в 2013 році Лозано-Геммер записав серцебиття понад ста відвідувачів “Ізоляції”. Через три місяці після завершення проєкту місто було окуповано російськими військами, а приміщення “Ізоляції” знищили. Пізніше росіяни перетворили на таємну катівню.

фото: Лозано-Геммер

Читати також: “Чорнобиль 22”: український документальний фільм зʼявився на Takflix

Під час цьогорічного перформансу на бієнале, Лозано-Геммер запропонував відвідувачам “додати” своє серцебиття до аудіозаписів, зроблених ним у Донецьку. Це створило живий пам’ятник загиблим, де кожен новий запис витісняв один зі старих. Таким чином, митець прагне нагадати про необхідність пам’ятати про трагедії, що відбуваються в окупованому Донецьку.

Записи серцебиття зберігалися на спеціальному технічному пристрої, який відтворював ритм серця на підключених до нього лампах. Після додавання нового серцебиття місцевий виконавець Грегоріо Магніфічі, до якого цей пристрій був прикріплений, прогулювався вулицями Венеції.

Нагадаємо, що на Київщині запустили інноваційну станцію з переробки воєнних відходів.

Також ми повідомляли, що український павільйон представив на Венеційській Бієнале мапу бомбосховищ у Венеції.

Фото: Лозано-Геммер

Читати далі

Суспільство

“Чорнобиль 22”: український документальний фільм зʼявився на Takflix

Опубліковано

Документальний фільм “Чорнобиль 22” режисера Олексія Радинського вийшов на онлайн-платформі Takflix.

Про це повідомляється на Takflix.

Про фільм

У стрічці показали свідчення працівників Чорнобильської АЕС про тимчасову окупацію станції російськими військами. У стрічці також є фрагменти зйомки анонімного інформатора ЗСУ, який фіксував пересування російської техніки.

Читати також: “Ми були рекрутами”: в Україні вийде фільм про 3ОШБ

Команда АЕС розповідає про те, як росіяни робили окопи в Рудому лісі й мародерили, коли відходили до Білорусі 31 березня 2022-го. Працівники АЕС продовжували виконувати свої обов’язки під час окупації, намагаючись допомогти українським військовим.

“Ці люди дуже різні: від працівників атомної станції до самоселів й екологів. Їхні свідчення обʼєднує одне спостереження: росіяни опинились у Чорнобильській зоні, не маючи жодної гадки про те, куди вони насправді потрапили”, – розповідає режисер стрічки про героїв фільму.

Переглянути фільм можна тут.

Нагадаємо, що в Україні почалась підготовка фахівців з реставрації культурної спадщини.

Фото: Чорнобиль22

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: