Суспільство
У Києві 40 вулиць отримали нові назви
Київрада перейменувала низку столичних вулиць, провулків і бульварів. Про це повідомляється на сайті міськради.
Зокрема, у Голосіївському районі з’явились:
- вулиця Сім’ї Холодних – на честь братів Миколи (ботанік, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, академік, чиє ім’я носить інститут ботаніки АН України), Григорія (вчений, жертва більшовицького терору) і Олексія (відомий музичний критик);
- вулиця Родини Кістяківських – до неї належали вчений-криміналіст, професор Київського університету, громадський діяч Олександр Кістяківський, його сини Володимир (вчений-хімік, академік УАН та АН СРСР), Богдан (філософ права і соціолог, академік УАН), Ігор (юрист і політичний діяч, у 1918 році – міністр внутрішніх справ Української держави) та онук Георгій (американський фізик і хімік українського походження);
- вулиця Володимира Горовиця – на честь видатного українського і американського піаніста;
- вулиця Олени Апанович – на честь української історикині, архівістки, письменниці, лауреатки Шевченківської премії – найпочеснішої нагороди діячів науки і культури України;
- вулиця Атени Пашко – на честь української поетки, громадської діячки, дружини В’ячеслава Чорновола;
- вулиця Братів Шеметів – на честь братів Володимира, Сергія та Миколи, відомих громадських, політичних та культурних діячів, засновників перших українських періодичних видань у Наддніпрянській Україні, близьких соратників Гетьмана Павла Скоропадського, борців за незалежність;
- вулиця Архітектора Дяченка – на честь архітектора і громадського діяча, засновника стилю українського необароко, професора, члена-кореспондента Академії архітектури СРСР (1935), жертви сталінського терору;
- вулиця Юрія Немирича – відомого державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, гуманіста, одного із найбільш освічених українських діячів козацької доби, близького соратника гетьмана Івана Виговського, учасника Конотопської битви 1659 року;
- провулок Костя Гуслистого – на честь дослідника історії України середніх віків, української культури та етнографії;
- бульвар Тадея Рильського – на честь громадського і культурного діяча, етнографа, економіста;
- вулиця Соломії Павличко – на честь письменниці, літературознавиці, перекладачки, публіцистки, авторки праць із теорії літератури, історії фемінізму (донька Дмитра Павличка);
- провулок Юрівський – ця назва походить від історичної назви села Юрівка, розташованого біля цієї місцевості, провулок прилучається до Жулянської та Чабанівської вулиць, які так само названі від прилеглих сіл;
- вулиця Валер’яна Підмогильного – на честь письменника і перекладача, одного із найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».
Читайте також: Місто Переяслав-Хмельницький перейменували
У Солом’янському районі найменовано:
- вулиця Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, творця першого гідроплану;
- вулиця Сергія Висоцького – на честь історика й археолога, фахівця у галузі давньоруської культури, дослідника графіті і фресок Софії Київської;
- провулок Сарматський – на честь кочового іраномовного народу, спорідненого зі скіфами, який мешкав на межі нашої ери на території України і прилеглих землях (у ранньому новому часі нащадками сарматів вважали себе українська шляхта та козаки);
- вулиця Архипа Люльки – на честь конструктора авіаційних двигунів, академіка АН СРСР;
- вулиця Михайла Лучкая – на честь закарпатського мовознавця, фольклориста, історика, настоятеля Ужгородського Свято-Преображенського храму;
- вулиця Ніла Хасевича – на честь відомого художника, графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН і УГВР;
- вулиця Сергія Шишка – на честь художника, народного художника СРСР;
- вулиця Федора Андерса – на честь інженера-конструктора, автора першого в Україні дирижабля;
- вулиця Професора Делоне – на честь російського та українського науковця, математика, засновника Київського товариства повітроплавання;
- вулиця Олександра Богомазова – на честь графіка, живописця, педагога, теоретика мистецтва;
- вулиця Антіна Ждановича – на честь державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, полковника Київського, посла до Османської імперії Речі Посполитої;
- вулиця Ганни Арендт – на честь американської політологині-теоретика, авторки робіт із тоталітаризму;
- вулиця Скіфська – назва пов’язана із скіфськими курганами V-IV ст. до н.е., що були виявлені та досліджувались археологами поблизу Жулян;
- вулиця Сильвестра Косова – на честь культурного, освітнього і релігійного діяча XVII ст., філософа, письменника, православного митрополита Київського, Галицького та всієї Руси;
- вулиця Гренджі-Донського – на честь поета, прозаїка, драматурга, перекладача, громадського і політичного діяча Закарпаття, одного із творців Карпатської України;
- вулиця Василя Седляра – на честь художника, митця-монументаліста, графіка, художнього критика, педагога;
- вулиця Івана Білика – на честь письменника, історичного романіста, перекладача, лауреата Шевченківської премії;
- вулиця Генерала Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
- вулиця Михайла Дерегуса – на честь графіка і живописця, професора;
- провулок Степана Ерастова – на честь мецената українського культурного руху на Кубані, одного із засновників Української Центральної Ради;
- провулок Марусі Чурай – на честь напівлегендарної народної співачки і поетеси часів Хмельниччини, входить до переліку найвідоміших жінок давньої і сучасної України.
У Дарницькому районі назви отримали:
- вулиця Андрія Кизила – на честь Героя України (посмертно), майора (посмертно) Збройних Сил України, позивний «Орел», загинув під час російсько-української війни;
- вулиця Мілени Рудницької – на честь громадсько-політичної діячки, журналістки, письменниці, учительки, голови центральної управи Союзу Українок;
- вулиця Петра Радзіня – на честь екс-командувача Національними збройними силами Латвії, що у 1918 році вступив до Української армії гетьмана Скоропадського, потім – до армії Української Народної Республіки.
Також у Голосіївському та Солом’янському районах з’являться:
- вулиця Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста;
- вулиця Пилипа Коновала – на честь одного із найвидатніших українців Канади, національного героя Канади, героя Першої світової війни, єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії.
У Шевченківському районі з’явилася вулиця Аміни Окуєвої – для вшанування пам’яті лікарки, громадської активістки та військовослужбовиці, учасниці Революції гідності та війни на сході України.
Окрім того, перейменовано вулицю Панельну у Дніпровському районі – на вулицю Андрія Аболмасова, активного учасника Євромайдану, добровольця, учасника АТО, який загинув на сході України.
Суспільство
3 квітня у київському Veteran Hub організували панельну дискусію «За кадром: шлях тих, хто поруч». На зустрічі обговорили роль родини, друзів та близьких у процесі адаптації ветеранів і ветеранок до цивільного життя.
Про це повідомляє пресслужба Veteran Hub.
Зустріч спільноти
Захід організували як частину контентного проєкту «За кадром», де розповідають історії команди підтримки українських учасників «Ігор Нескорених-2025». Дискусію ініціював банк ПУМБ для платформи «Жити назустріч». Тут зібрали спікерів та спікерок, чиї життя нерозривно пов’язані з ветеранською спільнотою: родичів, партнерів, побратимів, військових психологів. Вони поділилися особистими історіями, викликами та практичними порадами про те, як підтримка близьких стає фундаментом для відновлення після війни.
Читайте також: Українці здобули 30 медалей на «Іграх Нескорених-2025»
Про що говорили
На зустрічі згадували про силу духу тих, хто залишається ніби «за кадром» — це рідні та друзі, що допомагають ветеранам та ветеранкам долати наслідки травм. Обговорювали, як спорт стає інструментом відновлення, які виклики постають перед сім’ями та як суспільство може і повинне стати частиною цього процесу.
Герої дискусії наголосили, що адаптація — це спільний шлях, де підтримка відіграє ключову роль.
Серед запрошених спікерів та спікерок виступили:
- Анастасія Андрощук — дружина учасника Ігор Нескорених-2025 Олександра Андрощука: «Діти відволікали. Змушували гратися, навчатися… А Саша мене підтримував: ʺТа чого ти, це як колінку збитиʺ». Анастасія розповіла, як спорт повернув її чоловіка до активного життя, а овації на змаганнях стали важливішими за самі тренування.
- Наталія Швачко — мама учасника збірної Артура Миліна: «Я була тиха, як мишка, без істерик. Розуміла: є я, є мій син, і я буду із цим боротися». Наталія поділилася, як пережила клінічну смерть сина, та про те, як тепер він намагається всіх залучити до спорту.
- Максим Гулій — ветеран, побратим учасниці Алли Сенченко : «Ми не ті друзі, що телефонують щодня. Ми як перемикачі – можемо виговорюватись раз на місяць». Сергій наголосив на важливості побратимської підтримки та ролі спорту в адаптації.
- Ігор Холодило — ветеран, військовий психолог: «Найгірший варіант – коли людина проходить етап відновлення одна. Соціальна підтримка є ключовою». Ігор підкреслив, що ресурс тих, хто підтримує, – основа успішного відновлення.
- Тетяна Колесник — керівниця сектору соціальних проєктів ПУМБ, зауважила, що банк долучився до співпраці з Іграми Нескорених через спільні цінності та власну платформу інтеграції ветеранів «Жити назустріч». «З війни повертаються наші колеги, і ми бачимо, як їм складно. Тож ми вирішили створити платформу, щоб ветерани отримували підтримку не тільки в родині, серед близьких, а й серед бізнесу, роботодавців, громадських організацій». Тетяна розповіла про ініціативи платформи «Жити назустріч», які сприяють якісній взаємодії між ветеранами й ветеранками та суспільством.
- Ілона Волошина — національна координаторка Ігор Нескорених в Україні, військовослужбовиця: «Як показують наші дослідження та власні спостереження, Ігри Нескорених позитивно впливають на цілі родини, допомагаючи зміцнити соціальні зв’язки, повернути відчуття контролю над власним життям, прийняти нову реальність та пройти процес відновлення разом.”». Ілона зазначила, що Ігри Нескорених стають ліками, які допомогають не лише ветеранам, але й їхнім близьким знайти підтримку серед тих, хто пройшов схожий шлях.
На заході наголосили, що спорт, зокрема Ігри Нескорених, мотивує ветеранів та ветеранок до нового життя і допомагає відновити соціальні зв’язки. Це пов’язане з тим, що саме спорт дозволяє воїнам повернути відчуття спільноти, свого підрозділу. Спікери згадували, що родинам доводиться проживати власні травми, аби знову стати опорою для близьких. Учасники дискусії підкреслили, що запитання «Як я можу тобі допомогти?» важливе для розуміння унікальних потреб кожної людини в підтримці.
Про організаторів
«Жити назустріч» – ініційована ПУМБ платформа інтеграції ветеранів та ветеранок у партнерстві з Veteran Hub, Superhumans, Invictus Games Ukraine та Uklon Інклюзивний. Мета – допомагати тим, хто повертається з війни, якісно інтегруватися у фінансові процеси, трудові відносини, підприємництво та суспільство загалом. Ініціативи в межах платформи «Жити назустріч» сприяють створенню нових можливостей для ветеранів та ветеранок, а також мотивують бізнес, громади і всіх українців робити кроки назустріч одне одному. Команда платформи продовжує розвивати її, і вже цього року окремим напрямом стане підтримка адаптивного спорту, який допомагає ветеранкам та ветеранам віднайти віру в себе. Дізнатися більше про платформу, реалізовані та заплановані активності й долучитися до ініціатив можна на сайті.
Проєкт створений за ініціативи ПУМБ спільно з агенцією Adsapience.
Ігри Нескорених — це міжнародний захід з адаптивних видів спорту для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення, були травмовані або захворіли, виконуючи свої службові обов’язки. Ініціативу заснував Герцог Сассекський Принц Гаррі у 2014 році. Організатори зазначають, що це чудова можливість для ветеранів об’єднатися навколо спорту, побудувати спільноту.
Відбір та підготовку збірної України 2025 року здійснює Міністерство у справах ветеранів України, спільно з Центром стратегічних комунікацій «СтратКом Україна», ГО «Повернись живим!» та ГО «Ігри Інвіктус Україна», у межах Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Нагадуємо, що мешканці будинку у Львові встановили зовнішній ліфт для свого сусіда з інвалідністю (ФОТО).
Фото: Veteran Hub
Суспільство
«ПриватБанк» разом з Mastercard запустив «Збірний подкаст» — серію відео на YouTube для тих, хто займається благодійністю та волонтерством. У другому випуску бойова медикиня, штурмовичка та волонтерка Олена Риж розповіла, як трансформується волонтерський рух в Україні.
Про це повідомляють у «ПриватБанку».
Про подкаст
«Збірний подкаст» — це прості й чесні розмови про те, як легше організовувати збори. У кожному випуску досвідчені волонтери, фандрейзери та громадські діячі діляться своїми історіями про те, як будувати довіру, залучати донатерів і що справді працює в зборі коштів. А ще вони відверто говорять про особисті виклики, вигорання, пошук сенсів і баланс у час війни. Бо за кожним успішним збором стоять живі люди, емоції та досвід, яким варто ділитися.
«Збірний подкаст» від «ПриватБанк» та Mastercard. Фото: «ПриватБанк»
Першою гостею подкасту стала керівниця Superhumans Center Ольга Руднєва. Вона поділилася власним досвідом пошуку великих донорів та розказала, чому прозорість — інструмент довіри та підтримки.
У другому випуску Олена Риж розповіла, як під час війни змінюється культура донатів і що демотивує волонтерів. Також вона дала поради щодо того, як перевіряти збори й самому організувати успішний фандрейзинг.
«Будь-яка дія потребує кроку. Не потрібно досягати всього й одразу. Якщо три роки не збирав і хочеш закрити збір на 100 тисяч, то це буде складно. На 2, 5, 10 тисяч — усе залежить від того, де і як збирати. Треба почати з чогось маленького», — радить волонтерка.
Олена впевнена — що б не відбувалося, потрібно завжди себе спитати: «Що я можу зробити?»:
«Купа викликів перед нами, які ми маємо проходити, на ці наступні роки нам вистачить кому допомагати, що відновлювати, куди донатити і це вже є частиною нашого життя».
Конверти — зручний інструмент для зборів у «Приват24»
У межах подкасту «ПриватБанк» і Mastercard також нагадали про сервіс «Конверти» в «Приват24». Цей інструмент допомагає легко створювати збори: достатньо відкрити «Конверт», додати опис і зображення та поділитися посиланням у соцмережах. Донати можна отримувати через Apple Pay, Google Pay, за номером картки, реквізитами, QR-кодом або готівкою через термінали самообслуговування.
«Ми створювали “Конверти” насамперед для того, щоб спростити життя нашим волонтерам, зробити більш прозорим та ефективним процес благодійних зборів. І на сьогодні з понад мільйона відкритих клієнтами “Конвертів” дві третини — це саме збори волонтерів на допомогу ЗСУ, допомогу військовим та благодійні цілі, на які за рік зібрали вже майже 3 мільярди гривень», — зазначив член правління з питань роздрібного бізнесу «ПриватБанку» Дмитро Мусієнко.
«Збірний подкаст» і сервіс «Конверти» — це про те, як робити благодійні збори простішими й зрозумілішими.
Нагадаємо, що в банкоматах «ПриватБанку» можна обмінювати іноземну валюту.
Фото: «ПриватБанк»
Фахівці ТОВ «СКАЙРОН» розробили 3D-модель стели, що стоїть на в’їзді в Донецьку область. На прототипі зображені підписи військових та волонтерів, які замалювали у 2024 році.
Про це повідомили в Донецькій ОДА.
Оцифрували пам’ять
Модель створили за допомогою лазерного 3D-сканування та фотограмметричної зйомки. Як зазначили в адміністрації, роботу презентуватимуть на міжнародних майданчиках, музейних експозиціях, а також використовуватимуть для публікацій у фотоматеріалах. Це має сприяти промоції та збереженню історичної спадщини Донеччини.
Читайте також: «Символ гордості»: 13-річний каратист відмовився від спільного фото з росіянином на п’єдесталі (ВІДЕО)
Чому стара стела важлива: передісторія
На стелі й на самих літерах військові та волонтери залишали написи, автографи та послання. У квітні 2024 року активісти перефарбували дорожній знак, замалювавши усі символи, які збирали роками. Це зробили після того, як у березні 2024 року українські військові оновили стелу, прибрали там та встановили прапори своїх підрозділів.
Журналісти «Суспільного» з’ясували, що дозволу на таке оновлення у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області не давали.
Перефарбована стела стала приводом для обурень серед українців, бо написи на фасаді мали історичну цінність.
«Її значення для нас набагато більше, ніж просто вказівка на географічний кордон. Це не лише символ початку Донецької області, а й могутній образ, який уособлює місце сили та незламності, важливий для волонтерів, військових і місцевих мешканців», — зазначили в Донецькій ОДА.
Нагадуємо, що автомеханік із Києва перетворив власну СТО на хаб для допомоги військовим (ФОТО).
Фото: Донецька обласна державна адміністрація
«Навіть якщо є лише одна рука, другою буде моя»: керамістка з Херсона ліпить разом із пораненими військовими
У Василя з позивним Метелик проблеми з моторикою. В нього не вистачає кількох пальців на...
Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд
У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...