Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Києві 40 вулиць отримали нові назви

Опубліковано

Київрада перейменувала низку столичних вулиць, провулків і бульварів. Про це повідомляється на сайті міськради.

Зокрема, у Голосіївському районі з’явились:

  • вулиця Сім’ї Холодних – на честь братів Миколи (ботанік, мікробіолог, засновник вітчизняної школи фізіології рослин, академік, чиє ім’я носить інститут ботаніки АН України), Григорія (вчений, жертва більшовицького терору) і Олексія (відомий музичний критик);
  • вулиця Родини Кістяківських – до неї належали вчений-криміналіст, професор Київського університету, громадський діяч Олександр Кістяківський, його сини Володимир (вчений-хімік, академік УАН та АН СРСР), Богдан (філософ права і соціолог, академік УАН), Ігор (юрист і політичний діяч, у 1918 році – міністр внутрішніх справ Української держави) та онук Георгій (американський фізик і хімік українського походження);
  • вулиця Володимира Горовиця – на честь видатного українського і американського піаніста;
  • вулиця Олени Апанович – на честь української історикині, архівістки, письменниці, лауреатки Шевченківської премії – найпочеснішої нагороди діячів науки і культури України;
  • вулиця Атени Пашко – на честь української поетки, громадської діячки, дружини В’ячеслава Чорновола;
  • вулиця Братів Шеметів – на честь братів Володимира, Сергія та Миколи, відомих громадських, політичних та культурних діячів, засновників перших українських періодичних видань у Наддніпрянській Україні, близьких соратників Гетьмана Павла Скоропадського, борців за незалежність;
  • вулиця Архітектора Дяченка – на честь архітектора і громадського діяча, засновника стилю українського необароко, професора, члена-кореспондента Академії архітектури СРСР (1935), жертви сталінського терору;
  • вулиця Юрія Немирича – відомого державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, гуманіста, одного із найбільш освічених українських діячів козацької доби, близького соратника гетьмана Івана Виговського, учасника Конотопської битви 1659 року;
  • провулок Костя Гуслистого – на честь дослідника історії України середніх віків, української культури та етнографії;
  • бульвар Тадея Рильського – на честь громадського і культурного діяча, етнографа, економіста;
  • вулиця Соломії Павличко – на честь письменниці, літературознавиці, перекладачки, публіцистки, авторки праць із теорії літератури, історії фемінізму (донька Дмитра Павличка);
  • провулок Юрівський – ця назва походить від історичної назви села Юрівка, розташованого біля цієї місцевості, провулок прилучається до Жулянської та Чабанівської вулиць, які так само названі від прилеглих сіл;
  • вулиця Валер’яна Підмогильного – на честь письменника і перекладача, одного із найвизначніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

Читайте також: Місто Переяслав-Хмельницький перейменували

У Солом’янському районі найменовано:

  • вулиця Дмитра Григоровича – на честь авіаконструктора, творця першого гідроплану;
  • вулиця Сергія Висоцького – на честь історика й археолога, фахівця у галузі давньоруської культури, дослідника графіті і фресок Софії Київської;
  • провулок Сарматський – на честь кочового іраномовного народу, спорідненого зі скіфами, який мешкав на межі нашої ери на території України і прилеглих землях (у ранньому новому часі нащадками сарматів вважали себе українська шляхта та козаки);
  • вулиця Архипа Люльки – на честь конструктора авіаційних двигунів, академіка АН СРСР;
  • вулиця Михайла Лучкая – на честь закарпатського мовознавця, фольклориста, історика, настоятеля Ужгородського Свято-Преображенського храму;
  • вулиця Ніла Хасевича – на честь відомого художника, графіка, громадського і політичного діяча, члена ОУН і УГВР;
  • вулиця Сергія Шишка – на честь художника, народного художника СРСР;
  • вулиця Федора Андерса – на честь інженера-конструктора, автора першого в Україні дирижабля;
  • вулиця Професора Делоне – на честь російського та українського науковця, математика, засновника Київського товариства повітроплавання;
  • вулиця Олександра Богомазова – на честь графіка, живописця, педагога, теоретика мистецтва;
  • вулиця Антіна Ждановича – на честь державного і військового діяча часів визвольної війни Богдана Хмельницького, дипломата, полковника Київського, посла до Османської імперії Речі Посполитої;
  • вулиця Ганни Арендт – на честь американської політологині-теоретика, авторки робіт із тоталітаризму;
  • вулиця Скіфська – назва пов’язана із скіфськими курганами V-IV ст. до н.е., що були виявлені та досліджувались археологами поблизу Жулян;
  • вулиця Сильвестра Косова – на честь культурного, освітнього і релігійного діяча XVII ст., філософа, письменника, православного митрополита Київського, Галицького та всієї Руси;
  • вулиця Гренджі-Донського – на честь поета, прозаїка, драматурга, перекладача, громадського і політичного діяча Закарпаття, одного із творців Карпатської України;
  • вулиця Василя Седляра – на честь художника, митця-монументаліста, графіка, художнього критика, педагога;
  • вулиця Івана Білика – на честь письменника, історичного романіста, перекладача, лауреата Шевченківської премії;
  • вулиця Генерала Павленка – на честь генерала-хорунжого армії Української Народної Республіки;
  • вулиця Михайла Дерегуса – на честь графіка і живописця, професора;
  • провулок Степана Ерастова – на честь мецената українського культурного руху на Кубані, одного із засновників Української Центральної Ради;
  • провулок Марусі Чурай – на честь напівлегендарної народної співачки і поетеси часів Хмельниччини, входить до переліку найвідоміших жінок давньої і сучасної України.

У Дарницькому районі назви отримали:

  • вулиця Андрія Кизила – на честь Героя України (посмертно), майора (посмертно) Збройних Сил України, позивний «Орел», загинув під час російсько-української війни;
  • вулиця Мілени Рудницької – на честь громадсько-політичної діячки, журналістки, письменниці, учительки, голови центральної управи Союзу Українок;
  • вулиця Петра Радзіня – на честь екс-командувача Національними збройними силами Латвії, що у 1918 році вступив до Української армії гетьмана Скоропадського, потім – до армії Української Народної Республіки.

Також у Голосіївському та Солом’янському районах з’являться:

  • вулиця Кирила Гвоздика – на честь живописця-монументаліста;
  • вулиця Пилипа Коновала – на честь одного із найвидатніших українців Канади, національного героя Канади, героя Першої світової війни, єдиного в історії українця, нагородженого орденом Хреста Вікторії.

У Шевченківському районі з’явилася вулиця Аміни Окуєвої – для вшанування пам’яті лікарки, громадської активістки та військовослужбовиці, учасниці Революції гідності та війни на сході України.

Окрім того, перейменовано вулицю Панельну у Дніпровському районі – на вулицю Андрія Аболмасова, активного учасника Євромайдану, добровольця, учасника АТО, який загинув на сході України.

Коментарі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Ірпені врятували червонокнижних кажанів під час утеплення багатоповерхівки (ФОТО)

Опубліковано

У багатоповерхівці на вулиці Полтавській, 61 в Ірпені виявили цілу колонію кажанів під час капітального ремонту фасаду. Роботи довелося зупинити, адже вони загрожували життю рукокрилих.

Про це повідомила депутатка Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк.

Як відбувалася рятувальна операція

Мешканці будинку, побачивши знахідкою, звернулися по допомогу до міської ради. На місце одразу прибули фахівці Українського центру реабілітації рукокрилих. Завдяки підтримці організації, яка надала будівельну люльку, вдалося обстежити фасад і врятувати 44 кажани. Тварин оглянули й перевезли до спеціального місця, де вони перебуватимуть до весни.

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Чому це важливо

Всі види кажанів в Україні занесені до Червоної книги й є рідкісними. Подібні випадки потребують оперативного реагування, адже рукокрилі відіграють важливу роль в екосистемі.

Фото: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк

Український центр реабілітації рукокрилих закликає мешканців Києва та області звертатися до них у разі виявлення кажанів, особливо якщо їхньому життю щось загрожує. Залишити повідомлення можна на сайті центру.

Нагадаємо, що у Києві на Вокзальній відкрили оновлений безбарʼєрний «МакДональдз».

Фото обкладинки: виставлено на фейсбук-сторінки Євгенії Антонюк.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 день тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...