Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Все частіше можна зустріти жінок, які хочуть самореалізуватися та не бояться починати свою справу. Проте більшість із них натикається на купу проблем: як це все встигнути, де шукати підтримки та з ким порадитись із тих чи інших питань? Про це ми поспілкувались із засновницею стартапу «Станіславська сироварня» Наталією Пальчак.
Власниця крамниці крафтових сирів
«Станіславська сироварня»
До цього була викладачкою музичної школи. Спочатку варила моцареллу для своїх рідних на власній кухні. Тепер її продукцію купують не лише у рідному Івано-Франківську, а й по всій Україні
В сироваріння прийшла з абсолютно іншої професії — я викладачка музичної школи. В певний момент залишила свою роботу і працювала сама на себе. А потім побачила сюжет по телебаченню про сироваріння, і моє серце зупинилось. Ця професія здавалась дуже романтичною. Я давно шукала свою справу, і сфера сироваріння була мені близькою.
Хоча спочатку було нелегко… Довелось шукати інформацію на іноземних сайтах, адже п’ять років тому її ще було небагато на вітчизняних. Перші сири за італійською технологією, серед яких й відому моцареллу, варила на власній кухні. Спочатку пригощала рідних, друзів, знайомих, а потім вони почали у мене купувати.
І так звичайне хобі переросло в ремесло — я захотіла рухатись далі. Вчилася професії, про існування якої ще якийсь місяць тому не здогадувалась. Початок мій був дуже фанатичним. Домашнє молоко закуповувала в Івано-Франківській області у господинь, які тримали вдома корів. Напередодні я замовляла сировину, привозила її додому і до четвертої, а іноді до п’ятої ранку варила сир. Інколи просто не могла передбачити результату. Проте я настільки хотіла навчитися, що нескінченно пробувала й не спала ночами. Не завжди мені вдавалося — багато разів сир викидала, а сировину виливала.
Я ще не розуміла, як поводиться молоко. Воно ж може змінювати склад і властивості залежно від пори року, раціону та породи тварин, транспортування. Загалом, сироваріння – це надзвичайно велика тема, і вона має дуже багато тонкощів.
І тому я захотіла вчитися й обрала школу сироваріння Ірини Дем’янюк, яка на той час вже займалась сироварінням і мала власну ферму. Я потрапила до першого набору та познайомилася з чудовими виробниками. Зараз вони стали не лише друзями, а й наставниками, які підтримують, допомагають та відповідають на запитання, яких у сироварів дуже багато. Проте навчальна база, яка є в Україні, — недосконала.
А потім мені вже не вистачало власної кухні. Минулого літа обладнала приміщення на території свого приватного будинку. Я закупила обладнання і почала збільшувати обсяги. Це полегшило роботу і дало змогу виробляти більше продукції. Згодом почала продавати сир на ярмарках і фестивалях. Кілька років тому у столиці вперше провели фестиваль сиру. Тоді всі представники галузі перезнайомилися, хто ще не був знайомим, і ділились досвідом: хто що вміє, хто що знає, хто чого досяг і на якому етапі перебуває.
Поступово почала відвідувати всі ярмарки та фестивалі не тільки у Києві, а і їздила у Львів та Одесу. А з часом взяла участь у фестивалях нашого рідного міста — Івано-Франківська. Так зріс попит на продукцію, тому, відповідно, почала збільшувати асортимент і обсяги виробництва.
В мене немає технічної освіти, тож доводилось навчатися самотужки. Потрібно було засвоїти дуже багато інформації, яка для мене була «чужою». Я часто не розуміла термінів, не завжди могла відібрати потрібну інформацію, і теорія нелегко впроваджувалася на практиці. Тож я розуміла, що знань та навичок, як вести бізнес, не вистачає.
Тоді зовсім випадково в соцмережі натрапила на рекламу від Акселератора креативних жіночих стартапів і заповнила заявку, не сподіваючись ні на що. А коли пролунав дзвінок та запросили на співбесіду, то, звісно, дуже зраділа.
Акселератор креативних жіночих стартапів — майстерня-студія, що створена для реалізації конкретних бізнес-ідей та стартапів жінок у креативних індустріях Івано-Франківська в рамках проєкту «B2B Creative Women Network: посилення спроможності жінок у креативних індустріях в м. Івано-Франківськ». Проєкт тривав із листопада 2018 року до кінця листопада 2019 року. Реалізували ініціативу за підтримки Фонду сприяння розвитку малих і середніх підприємств проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС). Головна мета — посилити спроможність жінок у креативних індустріях Івано-Франківська та прискорити їхній вихід на ринок.
Акселератор підтримав десять жіночих стартапів в абсолютно різних сферах. Окрім сироварні, серед них були і миловарня, і міський онлайн-журнал, і цех для виготовлення речей з авторськими принтами, і студія ручного розпису дерев’яних скриньок та рахв, і виробництво текстильних та в’язаних іграшок для дітей тощо.
Всі учасниці були з кардинально різних сфер, але об’єднувало те, що ми жінки й хочемо почати власну справу. Ми розуміли одна одну, бо в нас є спільні проблеми. Організаторки також розуміли, в чому наша проблематика: як важко зробити перший крок та подолати страхи, як нелегко без досвіду офіційно оформити свій бізнес та зробити всі розрахунки.
Взагалі в рамках Акселератора спочатку було заплановано один тренінг для учасниць, проте під час співбесід стало зрозуміло – треба більше. Тож команда шукала можливості, домовлялась з тренерами, співпрацювала з органами влади та партнерами. Так, нам вдалось відвідати цілих вісім тренінгів. Серед них були й навчання для запуску уяви, тренінги з цифрового маркетингку та SMM, мотиваційний тренінг та дизайн продукту, двічі про бізнес-планування та фінансовий менеджмент.
У кожної учасниці був свій ментор чи менторка. Наставники та наставниці розказували про власний бізнес: як починали, розвивались, на що варто звернути увагу. І хоча кожен будує свою бізнес-модель, але досвід інших — неоціненний. Тут я познайомилась з успішними бізнесменами та бізнесвумен й вперше за довгий час відчула себе не такою одинокою у бізнесі. А завдяки Акселератору у більшості жінок хобі переросло у бізнес.
З часом моєю наставницею у світі сироваріння стала засновниця крафтової сироварні «Джерсей» Вікторія Книш. А технологія виготовлення сиру на моєму невеличкому сімейному виробництві удосконалювалась. Ми не використовуємо консервантів і будь-яких хімічних домішок — тільки живі бактерії і молоко. І хоча продукти мають короткий термін споживання, наша продукція натуральна та корисна.
До навчання в Акселераторі я зовсім не знала, як організувати свій бізнес та збільшити продажі. А вже після зрозуміла, що треба не лише нарощувати обсяги, а й розширювати асортимент. Окрім витриманих і молодих сирів, з яких формують сирні тарелі, почали робити й іншу молочну продукцію. Це і вершки, і йогурти, і сирні помазанки, і масло, і кисломолочний сир — продукти на щодень, які споживає кожна родина. Ми спробували, а людям сподобалось!
Разом з тим збільшився й асортимент сирів з незвичними та оригінальними інгредієнтами. Після навчання перестала боятися змін та почала почуватися впевненіше. Тепер я знаю, що може сподобатися покупцям та як не лише виготовляти сир, а й продавати його. Наприклад, людям подобається, що кожен наш сир має свою незвичну локальну назву. Великий попит маємо на сир «Чорна рада» — з чорнилами каракатиці та вдалим поєднанням квітів лаванди та насіння пажитника, яке додає горіхову нотку. Часто замовляють і сир «Мольфар» з базиліком, помідором і часником. Тут ми взяли за основу голландську технологію зеленого сиру «Песто».
І якщо раніше до навчання в Акселераторі я працювала з фестивалями, ярмарками і здебільшого на виїзді, то тепер нашим пріоритетом став локальний збут. Близько п’ятнадцяти крамниць Івано-Франківська погодились продавати нашу продукцію. Так, локальні продажі суттєво покращили збут. І тепер магазини-посередники регулярно замовляють у нас продукцію. Разом з тим приймаємо замовлення через сайт, а доставляємо — кур’єром та «Новою поштою».
Найближчим часом плануємо доукомплектувати наше виробниче приміщення та потужності. Це дасть змогу збільшити обсяги виробництва, не втрачаючи якості. Також маю намір відкрити власну фірмову крамницю з нашими продуктами.
Коментарі