Суспільство
Цукровий палац, солоне озеро та справжня пустеля. Сім місць Харківської області, які здивують своєю унікальністю
Гадаєте, в Україні вас вже нічого не зможе здивувати? Тоді ви точно не бували на Харківщині. Неймовірні краєвиди, унікальні ландшафти, друга за площею пустеля країни, казковий Шарівський палац та солоне озеро, яке загоює рани. Здається, щойно у вас з’явилися нові плани на вихідні.
Гомільшанські ліси для спілкування з природою
Найкращий спосіб забути про буденні справи – поспілкуватися з природою. Територія національного природного парку «Гомільшанські ліси», створеного у 2004 році, – одне з найцікавіших місць для відпочинку та дозвілля на Харківщині. Якщо ви давно шукаєте, де можна на повну насолодитися перебуванням у лісі та помилуватися неймовірними краєвидами – вам сюди. Найбільша річка північно-східної України Сіверський Донець, унікальні старовікові діброви (вік деяких дубів – понад 400 років), смерековий ліс – це лише маленька частина багатств нацпарку. Та будьте обережні: поруч із козулями, оленями та лосями у лісі можна зустріти й диких кабанів.
Також у Гомільшанських лісах ви зможете доторкнутися до історії. У нацпарку збереглися залишки одного з останніх осередків волелюбного козацтва в Україні – козацького Свято-Миколаївського монастиря. Його заснували запорожці ще у 1648 році. До наших днів він зберігся майже таким, як і кілька століть тому.
До парку ви можете приїхати зі своїм наметом. А ще є змога орендувати альтанку чи просто приїхати на пікнік або прогулятися. Полюбляєте пригоди? У парку на мандрівників завжди чекають етнографічні та екологічні маршрути. Радимо звернути увагу на новий маршрут з козацької тематики, який облаштували на Козачій горі. Ця екскурсія не залишить байдужим нікого, особливо дітей.
Як дістатися? Від Харкова до парку треба проїхати 50 кілометрів. Можна скористатися автобусом та електропоїздом у напрямку Балаклії, Ізюму чи Змієва, потім – трішки пройтися пішки
За неймовірними фото – до Крейдяних гір
Бажаєте побачити щось дійсно незвичне? Десятки кілометрів білосніжних схилів гарантують вам порцію неймовірного контенту для соціальних мереж. Крейдяні гори на Харківщині простягаються вздовж річки Оскіл. Тільки уявіть: скелі утворилися, коли тут ще хвилювалося палеогенове море, а це приблизно 23-66 млн років тому.
Не хвилюйтеся, що хтось зіпсує вам момент насолоди унікальним українським дивом. У крейдяних горах зазвичай малолюдно, тож це чудове місце для відпочинку на природі. Якщо вам дуже пощастить, зможете розгледіти у цих місцях «чортові пальці» – раковини викопних молюсків белемнітів, що нагадують сучасних кальмарів. Головна порада – візьміть із собою достатньо води, адже знайти її поблизу доволі складно.
Як дістатися? Якщо ви у Харкові, від Крейдяних гір вас відділяють 150 кілометрів. В ідеалі – їхати автівкою до Куп’янська, звідти – до Дворічної, а потім на північ, дорогою в бік Кам’янки. Можна їхати й автобусом до Дворічної чи електричкою з трьома пересадками
Солоне озеро, що триматиме вас на поверхні
Для того, щоб полежати в солоній воді, вам не обов’язково їхати до Мертвого моря. Щось подібне є й у селі Антонівка Харківської області. Місцеве озеро утворилося внаслідок техногенної катастрофи в 1962 році. Якщо коротко, тут намагалися пробурити свердловину, проте на заваді став високий тиск газу. Згодом на місці бурової вежі почала провалюватися земля й утворився кратер, який заповнила вода. Не дивно, що водойма стала солоною, адже під землею були поклади солі.
І хоча вода поступово опріснюється, вона точно втримає вас на поверхні. Подейкують, що сіль сприяє швидкому загоєнню ран та оздоровлює організм – чудова можливість це перевірити. А ще місцеві мешканці розповідають, що нібито на дні озера досі лежить бурова установка. Але ніхто цього так і не перевірив. Знаєте, чому? Глибина водойми місцями може сягати двох кілометрів. Якщо захочете відвідати це місце, подбайте про намет або пляжну парасольку: місць із затінком тут бракує.
Як дістатися? Від Харкова їхати 117 кілометрів. Можна дістатися залізничним або автобусним транспортом до станції Кегичівка, а далі пройти пішки сім кілометрів
Шарівський палац цукрового магната
Чи мріяли ви у дитинстві опинитися в казковому палаці? Не відмовляйте собі! На Харківщині в селищі Шарівка на березі річки Мерчик височіє один із найкрасивіших українських замків – Шарівський палац. Ви точно впізнаєте його за неоготичним стилем та витонченими восьмигранними вежами зі шпилями. Тоді це вважалося королівським розмахом. Будівлю також називають «Цукровим замком».
За легендою, дружина цукрового магната Леопольда Кеніга була неймовірною красунею, а сам чоловік намагався їй усіляко вгодити. Якось посеред літа жінці захотілося покататися з гірки на санях – і Кеніг засипав цукром одну з височин біля замку. Відтоді пагорб називають «цукровою гіркою», а садибу – цукровою.
Якщо встигнете обійти замок лише за пів години – не засмучуйтесь. Поруч можна також відвідати будиночки садівника та лісника, теплиці й відому липову алею.
Читайте також: Куди поїхати на вихідних? Десять маловідомих замків України, що вражають своєю історією
Як дістатися? Від Харкова треба їхати 74 кілометри, можна на автомобілі або автобусом з автостанції №2 у бік Краснокутська до селища Шарівка
Слідами козаків – на Зміївські кручі
Якщо ви полюбляєте довгі піші прогулянки новими місцями – вам точно сюди. Зміївські кручі мандрівники називають «Українською Швейцарією», і не дарма. Унікальний для нашої місцевості ландшафт дивуватиме вас неймовірними краєвидами. Обійти територію повністю – завдання із зірочкою, адже гряда на березі Сіверського Дінця простягаються довжиною у 25 кілометрів.
За народними переказами, тут жив чоловік на ім’я Змій, який і заснував місто. За іншою версією, населений пункт назвали на честь річки Змійка або Зміївка. Третя гіпотеза каже, що ця місцевість у давнину була заболочена, там водилося багато змій, від чого й пішла назва.
Зміївські кручі стануть незабутнім місцем відпочинку. Тут справді можна насолодитися багатою на красу природою Слобожанщини. Не полінуйтеся піднятися на вершину будь-якого пагорба – перед вами відкриється неповторний безлюдний простір, який надовго залишиться в пам’яті.
Як дістатися? Потрібно проїхати приблизно 47 кілометрів від Харкова – електричкою або автобусом до Змієва, а звідти – кілька кілометрів пішки
Кицівська пустеля для екстремалів
В Україні є не лише свої моря та мертве озеро, а власні пустелі. Одну з них ви знайдете на Харківщині, за площею вона поступається лише Олешківським піскам. Лише уявіть: ви стоїте, а навколо – лише багряний пісок і легенький вітерець.
Перетнути пустелю довжиною у 2 кілометри ви зможете за 20 хвилин. Та будьте уважні: за радянських часів тут базувався танковий полігон, тож інколи серед піску можна натрапити на снаряди. Та попри це пустеля все одно вабить до себе любителів екстриму, особливо – перегонів бездоріжжям.
Як дістатися? Від Харкова треба рухатися 50 кілометрів у бік Чугуєва. Туди їздять електричка та автобуси
Доторкніться до мальовничої природи у «Співочих терасах»
Чи співають тераси? Ми назвемо це «напівспівом». У селі Городнє на Харківщині є унікальне місце з чудовою панорамою на околиці та загадковою спорудою. Остання видає дивовижний акустичний ефект: будь-які звуки посилюються тут у кілька разів. А все завдяки дренажним трубам, захованим у цегляній кладці. Місцеві подейкують, що у давнину сюди запрошували відомих музикантів, спів яких чули в сусідніх селах.
Це архітектурне диво звели на початку XX століття на схилі яру. Місце передбачалося зовсім не для співу. На добре укріплених терасах у давнину вирощували рідкісні сорти різних плодових рослин. Зараз на цьому місці можна поласувати яблуками. А взагалі у «Співочих терасах», як не дивно, дуже тихо та затишно. Якщо вам хочеться усамітнення з природою, це місце точно вартує уваги.
Як дістатися? Треба проїхати від Харкова 90 кілометрів на автівці шляхом Р46. Автобусом чи поїздом можна дістатися до Миргорода, а звідти ще одним до – смт Краснокутськ. Звідти маршруткою до Городнього.
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
