Сміх продовжує життя, а українцям життя продовжують наші військові, які стримують ворога на фронті. Аби допомогти захисникам це робити, цивільні українці намагаються всіма доступними методами забезпечити їх необхідним. Серед цих методів є й гумор. Коміки роблять креативні відео, збирають мільйони на військо чи йдуть пішки сотні кілометрів заради донатів на ЗСУ.
До Всесвітнього дня сміху ШоТам підготували добірку гумористів, які допомагають українським військовим.
Василь Байдак
«Крізь сон, крізь сон донат на РЕБ несеться…» — часом не ці слова звучали у вашій голові протягом березня? Все завдяки колабі Василя Байдака та Степана Гіги під пісню «Цей сон, цей сон». Завдяки креативу гумориста й відомого співака вдалося зібрати 7 мільйонів гривень на РЕБи, пікапи та дрони для кількох батальйонів ЗСУ.
«Я дуже вдячний Степану Гізі за те, що дозволив безсмертний хіт перетворити на донатний трек, який захистить і допоможе нашим військовим долати ворога», — написав Василь Байдак у своєму Instagram.
Василь не вперше перетворює українські та світові хіти на спосіб заохочення для донатів. «Просто скинь донат» — мелодія, яку наспівував увесь інтернет у жовтні 2022 року завдяки кліпу Василя Байдака, який зняв його в Києві на Щекавиці. Рецепт успішно закритого збору такий: взяти дуже відому пісню, переробити її на гумористичний мотив, додати кумедне відео й отримувати тисячі поширень і донатів на банку. Тоді вдалося зібрати понад 700 тисяч гривень на антидронову рушницю, рації та дрони.
Наступним хітом Байдака стали пісні «Треба бус», «Піду втоплюся» та «Він чекає донати», завдяки яким вдалося зібрати майже 10 мільйонів гривень. Заради донатів для допомоги війську гуморист використовує не тільки творчість, але й жертвує власним волоссям! Вперше заради донатів Байдак підстригся на свій день народження 2023 року. Як сам написав, це була його найдорожча стрижка, яка вартувала майже 2 мільйони гривень.
А на свій день народження цього року Василь запустив «Кудлатий збір» — зробив голосування про те, стригтися йому чи ні, та відкрив дві банки, аби люди голосували. За кілька днів Байдак організував великий аукціон з концертом. У результаті вдалося зібрати понад 3 мільйони гривень. Ще один спосіб допомагати війську — благодійні стендап-тури Україною та Європою. У грудні за сольний стендап-тур під назвою «Довільно-Хаотичне» гуморист зібрав понад 5 мільйонів гривень для ЗСУ.
У 2023 році Василь Байдак з коміками Антоном Тимошенко, Олегом Свищем, Славою Кедром і співаком Володимиром Дантесом з’єдналися в музичному гурті Badstreet Boys, аби «вразити всіх своїм вокалом, стилем та Олегом». Завдяки креативу гумористи збирають мільйони гривень для підтримки війська. До речі, стендап-комік Антон Тимошенко увійшов до списку «30 до 30» від журналу Forbes як гуморист, який «збирає тисячі людей в залах та мільйони гривень для ЗСУ в турах Україною та Європою».
Тарас Стадницький і команда «VIP. Тернопіль»
Гуморист зі Львова та його команда від початку повномасштабного вторгнення допомагають українським захисникам, збираючи донати на власних концертах Україною. Також Тарас Стадницький започаткував ініціативу «Моя кава для ЗСУ» та закликає своїх читачів до неї долучатися. Її мета — «пригостити» захисників вартістю своєї кави та подякувати за можливість її пити у відносно безпечному місці.
А ще Тарас ділиться зі своїми читачами історіями до кави, мотивуючи тих донатити. Гуморист вже розповів про те, як у дитинстві прислуговував у церкві, про артистів, які приїжджали до нього в село з концертами, та як його вигнали з роботи в день народження доньки.
Нещодавно «VIP. Тернопіль» зняли благодійний кліп «Вір в ЗСУ» на своєму YouTube-каналі. «Це пісня-донат, всі кошти з переглядів відео будуть використані для покупки авто для наших героїв», — йдеться в описі під відео. «Вір у ЗСУ, допомагай, нашу перемогу наближай, в банку донат заряджай, бавовни насіння засівай», — закликають гумористи в пісні. За три тижні вона зібрала більше 318 тисяч переглядів.
Гумористичний проєкт «Леви на Джипі»
У перший день повномасштабної війни гумористи YouTube-проєкту «Леви на Джипі» створили благодійний фонд для допомоги українським захисникам. Гумористи забезпечують військових автівками, дронами, старлінками, планшетами, тепловізорами та раціями.
Андрій Лузан, Роман Щербан, Микола Зирянов, Валентин Міхієнко та Даша Кубік їздять у тури українськими містами, влаштовують благодійні концерти й аукціони для підтримки війська. Також гумористи часто самі везуть автівки на Донеччину.
У серпні минулого року голова фонду Андрій Лузан провів 24 години в лісі зі стримером Мішею Лебігою. За стрим вдалося зібрати 1 425 297 гривень, які перевели на рахунок програми «Нам тут жити» з розмінування українських земель від фонду «Повернись живим».
Під час інтерв’ю проєкту «Розмова» Микола Зирянов продав брендову футболку фонду за 150 тисяч гривень. Понад 215 тисяч гривень донатів-привітань за свій день народження на рахунок фонду перевела Даша Кубік. А Роман Щербан влаштував персональну виставку колажів і завдяки кільком лотам поповнив скарбничку фонду на майже 62 тисячі гривень.
У листопаді фонд запустив «Марафон донатів» — читачі щодня донатили суму, яка дорівнювала поточній даті. Крайній креативний збір гумористів — спільний кліп новоствореного гурту «The Вуса» на пісню «О панно, Інно» зі співаком Артемом Пивоваровим, за допомогою якого вдалося зібрати понад 3 мільйони на потреби різних підрозділів ЗСУ.
Стример Міша Лебіга
Це, мабуть, перший українець, який закриває мільйонні збори завдяки стримам на платформі Twich. Від цього хлопця в соцмережах можна почути «Ви найкращі, пацьомав вас» і водночас добірну порцію лайки на адресу підписників.
Завдяки донатам зі стримів Михайло Лебіга купує та возить з друзями на фронт джипи й дрони. А в липні минулого року під час благодійного ефіру Михайло встановив рекорд, зібравши за сім годин стриму понад 8 мільйонів гривень на безпілотники для ГУР.
Наприкінці літа Михайло, який швидко став популярним, ледь не став кандидатом у президенти України. Жарт про голосування «за Лебіговича» перетворився на 20 мільйонів гривень від «виборців» для ЗСУ. Про це стример розповів у власному блозі в Instagram.
Марк Куцевалов
Це блогер, комік і стендапер, який пішки пройшов від географічного центру Європи в селі Ділове на Закарпатті до центру України — села Мар’янівки, що на Черкащині. У жовтні минулого року всі, хто знав про цю історію, могли спостерігати захопливе реаліті-шоу на сторінці гумориста в Іnstagram. Хлопець йшов 62 дні та навіть повертався на точку старту після 400 подоланих кілометрів, адже не отримав на банку потрібну кількість донатів. Його метою було зібрати якомога більше донатів на машини для розмінування. Результат походу — понад 9 мільйонів гривень.
Гуморист лежав усю добу в центрі Рахова на ліжку, підібрав собачку, яку назвав Трініті, залишався на ніч у неординарних людей і намагався допомогти своєму щирому фану з Рахова Міші.
Це не перший благодійний похід Марка. Влітку 2022 року він ішов від Чорного моря, зокрема, міста Чорноморськ Одеської області, до Говерли. Тоді за 18 днів та 850 кілометрів пішки гуморист зібрав майже 3 мільйони гривень на машини швидкої допомоги.
Наприкінці 2022 року Марк поставив собі нову ціль — зібрати до Нового року 2 мільйони гривень за похід пішки від Києва до Херсона для облаштування в Херсоні пунктів обігріву. Тоді гумористу вдалося зібрати навіть більше, ніж він планував.
А кого з українських гумористів, які допомагають військовим, знаєте ви? Напишіть у коментарях.
Біотехнологиня та вчителька пішли зі своїх робіт, щоби розвивати прифронтове Запоріжжя. А тепер попри обстріли навчають молодь урбаністики, а жінок — робототехніки. Повну історію героїнь ми розказали на ютуб-каналі ШоТам.
Історія героїнь випуску
Світлана Мамай готувала дітей до успішного складання ЗНО у приватній школі. Та її цілі змінилися, коли на Запоріжжя полетіли ракети, а на околицях точилися бої. Тоді одразу зупинили навчання, а Світлана бачила себе лише у волонтерстві.
«Усе було досить сумбурно — невідомо, що далі. Розгублені діти, розгублена певною мірою я, втрата соціальних напрацювань, які в мене були. Тобто те, що в мене було важливим у викладанні — взаємодія з людьми, це енергетика, яку ти можеш отримувати, — воно повністю зникло», — поділилася культурна менеджерка ГО «Молодь Онлайн» Світлана Мамай.
У волонтерському штабі вона зустріла Анастасію Торянік, яка полишила роботу в біотехнологічній кампанії, аби надавати гуманітарну допомогу. Світлана та Анастасія спрацювалися і скоро опікувалися волонтерськими групами.
Та невдовзі ГО, яка координувала штаб, припинила роботу. Колежанки опинилися перед вибором: повертатися до звичних справ чи повністю йти в активізм. Тож вони долучилися до ГО «Молодь Онлайн», якій саме бракувало лідерок.
Тепер Анастасія організовує навчання для молоді Запоріжжя, а Світлана займається урбаністикою.
Про те, як активістки розвивають громадське життя у власному місті, дивіться повне відео на ютуб-каналі ШоТам. Це відео створили завдяки підтримці Уряду Канади в межах проєкту «Голос жінок і лідерство Україна», що впроваджує Український Жіночий Фонд.
Раніше ми писали, як режисерка відкрила власну кіностудію: 17 років до мрії (ВІДЕО).
У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.
Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.
«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК.
Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу.
У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року.
Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:
англійською;
польською;
німецькою;
французькою;
іспанською.
Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».
Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.
В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.
Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.
Біографія фотографа
Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.
Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.
У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.
Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.
8 фото, що доводять злочини «совєтів»
Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік
3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки
4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки
5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки
6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік
7.Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки
8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік
Коментарі