Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Це не просто шкарпетки, це цінності та ідеї». Засновники Dodo Socks про благодійність, недостатню русофобію та мільйони на ЗСУ

Опубліковано

Майже вісім років тому успішні айтівці Марта й Андрій вирішили кардинально змінити своє життя. Замість роботи в ІТ-сфері вони почали створювати шкарпетки з незвичними принтами. Спочатку – для себе та друзів, а згодом – і для тисяч українців.

Сьогодні продукція Dodo Socks – це не лише про «шкарпетки з харизмою», а й про цінності, які наближають нашу перемогу. За майже п’ять місяців повномасштабної війни підприємці переказали на допомогу ЗСУ мільйони гривень, відмовившись від будь-якого прибутку та фактично працюючи «в нуль».

«Шо по русні?», «Паляниця», «100% бавовна» та «Хочу 100 млн мертвої русні» – фрази, що стали символами нашої боротьби, завдяки команді Dodo конвертуються в донати для фонду «Повернись живим», «Госпітальєрів» та нацгвардійців. Засновники бренду Марта Турецька й Андрій Плясун розповіли ШоТам про роботу під час війни, соціальну складову компанії, допомогу волонтерам та русофобію, яка ніколи не буває достатньою.

Ми нічого не розуміли в шкарпетках, але прийняли цей виклик

Марта: Ми з Андрієм познайомилися, коли працювали в одній IT-компанії. В якийсь момент нас об’єднало дещо неочікуване. Наша компанія проводила різні ініціативи по збору коштів на допомогу. Нам з Андрієм доручили купити зимові шкарпетки для бійців АТО. Ми знайшли невелике виробництво шкарпеток в будівлі, де розташовувався наш офіс. З часом у нас налагодилася співпраця з власником. Ми з ним говорили про обмежений асортимент в дизайні й сумну кольористику. Тоді він сказав: «Приносьте свій дизайн, зробимо, що там ви хочете». Нам вдалося розробити перший дизайн для себе і друзів. Це були шкарпетки із білими велосипедами на різних фонах із різними кольорами п’яток. 

Ми не були спеціалістами у цій галузі, але нам достатньо було ідеї та бачення. Згодом ми створили ще один тираж. Нам хотілося дати назву шкарпеткам, лейбочку. Так з’явився Dodo Socks. Протягом усіх років наші дизайни розвивалися, ставали складнішими, а технології – досконалішими. Так шкарпетки знайшли нас. 

команда Dodo Socks
Команда Dodo Socks після зробленого власноруч ремонту в офісі.

Андрій: «Принесіть свій дизайн», – була провокаційна фраза, наче виклик. Коли ми створили щось своє, було зрозуміло: треба пробувати далі. Якщо говорити про шлях розвитку за 7 років, то це методична робота всієї команди, цеглинка за цеглинкою. Це не збіг обставин, як хтось може подумати. Ми працювали в IT, тому в нас все структуровано. З самого початку наш колега Роман написав програму, яка переводить малюнок в певний формат. Ми на інстинктивному рівні намагалися знайти автоматизацію процесу. 

Думали не про шалені прибутки, а про втілення ідеї

Марта: Я навчалася у бізнес-коледжі за кордоном, тому однозначно хотіла створити власне підприємство. IT було тимчасовим явищем. Я мала календар, у якому постійно занотовувала ідеї для бізнесу. Змінити роботу було нелегко. Друзі не розуміли мій вибір на користь шкарпеток. Але я чітко уявляла, яким саме має бути бізнес. Це те, що можна відчути: взяти в руки, потримати, побачити результат, клієнтів. 

Андрій: Я працював в IT-сфері 10 років, це класний досвід, мені могли запропонувати вакансію у будь-якій компанії. Однак було відчуття, що ця робота найманим працівником вичерпна. Потрібно було робити вибір. На яку користь – вже зрозуміло. Коли створювали Dodo, ми просто виконували роботу, розвивали бренд. Чесно, взагалі не думали про заробіток. Ми не прагнули вийти на шалений прибуток, ми прагнули втілити ідею. 

колектив Dodo Socks в крамниці Києва
Відкриття крамниці Dodo Socks у Києві.

Марта: Dodo Socks відкрився у листопаді – в найгарячіший сезон у шкарпетковому бізнесі. За тиждень ми розпродали перший тираж, хоча думали, що будемо продавати його до кінця року. З початком весни-літа замовлень майже не було і це демотивувало. 

Лише на другий рік існування бренду ми почали отримувати кошти з продажу. Наша перша бухгалтерка підняла обороти, цифри, і сказала: «Ну, слухайте, може, ви хочете почати заробляти?». 

Український бізнес не може існувати без соціальної складової

Марта: Ще коли ми фантазували про наш бренд, то багато говорили про соціальну складову. Хотіли працювати з українськими художниками, долучатися до локальних акцій, займатися краудфандингом. Dodo Socks – це не про шкарпетки, а про те, що вони можуть донести. 

Наш бренд почав займатися благодійністю з 2017 року. У Львові є спільнота урбаністів, й тоді вони запустили збір коштів на проєкт для відновлення жоржинарію в Стрийському парку. Він перебував у занедбаному стані. Це був один із проєктів, який не користувався популярністю, тому він нам резонував. Ми вирішили допомогти зібрати кошти на саджанці. Адже жоржини – кольорові й класні, як і наші шкарпетки. Продавці пропонували клієнтам відмовитися від пакування, натомість кошти за них віддавали на оновлення парку. Вдалося зібрати понад 10 000 грн. З часом цілі ставали більш амбітними, а донати – більшими.

Люди саджають квіти

Андрій: Кількість благодійних проєктів постійно зростала. Відчувалося, що клієнти теж хочуть допомагати. Якщо ми говоримо про бізнес в Україні, якщо цей бізнес український, він має включати соціальну відповідальність.

Марта: Також ми співпрацювали з Львівською комунальною ветеринарною клінікою «Лев». Вони надають прихисток безпритульним тваринам, вакцинують їх і мають центр адаптації. Dodo долучився до створення банку крові для тварин. У Львові такого раніше не було, а тварини часто потребують переливання. 

Ми створили шкарпетку Brovko, на якій розробили малюнок моєї собаки Гаспара, якого я взяла з притулку «Лев». З кожної проданої пари жертвували 20 гривень. Завдяки цьому нам вдалося зібрати 50 тисяч гривень. Ми – підприємство, а благодійність – це одна з наших складових. Чим успішніше наше підприємство, тим більше акцій ми можемо підтримувати.

Пес Гаспор в офісі Dodo Socks
Пес Гаспар на робочому місці в офісі Dodo Socks.

Сподівалися, що вторгнення не буде, але готувалися до гіршого 

Марта: Наразі всі наші благодійні кошти спрямовуються до фонду «Повернись живим», так було і до повномасштабної війни. Будь-яка людина, яка читала новини, відчувала напруження, яке нагніталося останніми місяцями. Питання нападу було очевидним, однак ніхто не розумів, якого масштабу й коли. Ми сподіватися на краще, думали, що вторгнення не відбудеться, але готувалися до гіршого. 

Якраз напередодні – 12-13 лютого – ми провели благодійну акцію до Дня закоханих «Любітеся – поборете». Тоді, коли хмара стурбованості наростала, ми вирішили діяти. Потрібно було зібрати кошти на потреби армії. Напередодні свята ми знали, що буде стрибок у продажах, але треба було вигадати, як залучити якомога більше клієнтів. Наші маркетологи запропонували долучити до продажу товарів Dodo активістів, блогерів, громадських і культурних діячів. 

Ми створили список впливовців, які поєднували цінності нашого бренду. У списку були люди з команди «Телебачення Торонто», гурт «Хамерман знищує віруси», хлопці з Latexfauna. Першим погодився Майкл Щур, а потім – і вся його команда. Ми зрозуміли, що ця акція має потенціал. Згодом нам почали писати інші впливовці, аби також долучитися до проєкту.

Фоззі з ТНМК
Фоззі з ТНМК під час благодійної акції «Любітеся – поборете».

Сьогодні зібрати певну суму на ЗСУ стало легше

Акцію проводили на трьох локаціях: дві крамнички у Львові й ще одна – в Києві. Першим шкарпетки продавав Фоззі з «ТНМК». Потім долучилися київський ілюстратор Сергій Майдуков та стендапер Сергій Ліпко. Також ми запросили мистецтвознавицю Катерину Кіт-Садову. Вона завжди долучається до благодійних проєктів. Також є постійною клієнткою Dodo, купує шкарпетки для себе, чоловіка та дітей.  

Андрій: До вторгнення люди були менш активні, ніж зараз. Сьогодні зібрати певну суму для армії простіше. На той момент людей треба було пробуджувати.

Яся з Телебачення Торонто
Учасники акції «Любітеся – поборете» разом із Ярославою Кравченко з Телебачення Торонто».

Марта: Понад 2000 людей відвідали наші крамнички у ці дні. Це були неймовірні емоції, ми познайомилися з великою кількістю людей. Нам вдалося зібрати більше, ніж ми планували – 617 798 грн на фонд «Повернись живим». За ці кошти Фонд придбав шість мобільних комплексів спостереження для бійців, кожна з них коштувала понад 100 тисяч гривень. 

Починаючи з 24 лютого – працюємо в нуль 

Андрій: Після початку повномасштабного вторгнення багато людей завмерли від нерозуміння, що буде далі. Та згодом всі повернулися до реальності. Війна – війною, але всі мають бути на своїх місцях. Ми домовилися, що приходимо в офіс десь на чотири години, розробляємо план дій на декілька днів, так й рухаємось далі. Бізнес має працювати, люди мають отримувати заробітну плату.

Марта: Ми зустрілися з командою в офісі та обговорили, як можемо допомогти як бренд. Команда розіслала клієнтам інформацію про фонд «Повернись живим», донорство крові та переселенців. У нас в офісі є велике приміщення, більш ніж 100 м². Ми переобладнали його на притулок для вимушено переміщених людей: принесли матраци, постіль, техніку. Вже на наступний день у нас гостили люди з Харкова, Одеси, Києва, Ірпеня. 

команда Dodo Socks
Команда Dodo Socks.

Сьогодні на нашому сайті відсутня шкарпеткова продукція, єдине що ми в’яжемо – це колекція «До перемоги». З колегами домовилися весь прибуток з продажу шкарпеток передавати фонду «Повернись живим». Наприклад, за перший тиждень розпродали товару на 60 тис. грн і цей дохід передали волонтерам. 

Зарплату ми виплачуємо, незалежно від ситуації в країні. За останні шість років ми маємо певні активи. Наше підприємство живе за рахунок продажу білизни. Її ми виготовляємо на виробництві, яке у 2014 році переїхало з Луганська. За останні чотири місяці неможливо сказати, що наше підприємство прибуткове. Ми фактично працюємо в нуль.

Ракета влучила у панчішну мануфактуру в Рубіжному 

Марта: В’язати шкарпетки DodoSocks на Рубіжанській панчішній мануфактурі почали з кінця 2017 року. Ми довго не могли знайти партнера через низку різних причин: комунікація, якість продукції, доступ до сировини тощо. Фабрика у Рубіжному – стала черговим виробництвом, яке ми знайшли в інтернеті. Зв’язали першу партію шкарпеток – сподобалося. Це найсучасніша фабрика з крутим верстатами, в Україні немає аналогів. Тож приїхали до Рубіжного знайомитися із власниками заводу Геннадієм Місюренком та Олею Ушаковою.

Повномасштабне вторгнення їх застало у Львові. Вони приїхали 23 лютого, щоб шукати приміщення для складів. У березні ми проводили зустріч із власниками фабрики. Обговорювали як надалі будемо налагоджувати співпрацю. У цей момент Олі надіслали фото пожежі на їхній фабриці. Тоді ми дізналися, що російська ракета знищила Рубіжанську мануфактуру. До того була надія, що Рубіжне омине.

Андрій: Для багатьох історія з фабрикою – болюче питання. На підприємстві працювало дуже багато людей. Геннадій і Оля роками розвивали свій бізнес, щоб працівники мали гідну заробітну плату, а виробництво – якісне обладнання. Однак підприємство доведеться відбудовувати повністю. 

Магазин Dodo Socks
Крамниця Dodo Socks у Києві.

Марта: Рубіжанська фабрика створювала гарні, яскраві кольори для нас. Такої сировини та палітри кольорів в Україні більше немає ні в кого. Ми мали доступ до 5 відтінків жовтого, а сьогодні знайти жовтий колір – просто нереально. Відповідно, у нас немає літньої колекції, вона залишилася на зруйнованому виробництві. Я не маю на що нарікати, щастя, що всі в безпеці і живі. Зараз Dodo співпрацює з двома цехами в Солонці та Червонограді. Єдине, що ми можемо в’язати у них, – колекцію «До перемоги».

Є надія відновити виробництво, Геннадій з Олею вже активно над цим працюють. Вони знайшли приміщення у Львові та закупили верстати. Команда Dodo працює над новою колекцію, у вересні будемо відв’язувати її у власників колишньої Рубіжанської мануфактури. Ми плануємо далі працювати з ними, вони нам дуже близькі. 

Бізнес має розуміти: так, як було до війни, вже не буде

Марта: Коли ми зрозуміли, що не зможемо відв’язати потрібну кількість шкарпеток, Андрій почав дзвонити нашим колишнім партнерам. Ми почали створювати нову продукцію, зважаючи на те, з ким можна співпрацювати. Так ми домовилися про поліграфічні послуги й створили колекцію складанок і наліпок. 

Ідеї генерує наше суспільство. Це фіксується в наших дизайнах для благодійних колекцій. За період війни ми відкриваємо для себе нових героїв, сміємося над мемами, думаємо над висловами. Багато чого хочеться зафіксувати й передати в продукції. Деякі вислови – «Пані булочка» Тараса Чмута, «Хочу 100 000 мертвої русні» Валерія Маркуса, фрази «Шоб шо?», «Бавовна» – пішли з Твіттеру. Це надихає нас на створення нових шкарпеток.

Андрій: Для деяких підприємств ситуація складна. Оскільки заблоковані порти, рух сировини зупинений. Але всім варто розуміти, що так, як було до війни, вже не буде. Кожен бренд має шукати, як розширити свою діяльність. Люди підтримують продукцію, яка пов’язана з допомогою ЗСУ. У нас з’явилися нові складанки, шкарпетки, стикерпаки з крутими дизайнами. Також будуть нові хустки і кепки. Клієнти розуміють, що їхні кошти підуть на добрі справи. Напевно, у людей є певний рівень довіри до нас. 

Люди розуміють, що війна триватиме не один місяць

Марта: Загалом ми передали 4 600 000 гривень до фонду «Повернись живим». Крім того, задонатили 200 тисяч медичному батальйону «Госпітальєри». Також підтримуємо бригаду швидкого реагування Нацгвардії, відправили їм 250 тисяч. Це велика заслуга комунікації з нашими клієнтами. Люди нам довіряють, знають, що кошти підуть туди, куди ми обіцяємо. Вони бачать, що ми вже втілили багато великих благодійних проєктів. Тож ми намагаємось розширювати категорії продукції на підтримку ЗСУ.

Dodo Socks  допомагає фонду Повернись живим

Андрій: Це ні для кого не секрет, що ми пишаємося нашими клієнтами. Це активні та відповідальні люди. Вони розуміють, що війна буде тривати не один місяць, тому треба допомагати. У нас запустився міжнародний сайт, де люди з інших країн можуть придбати нашу продукцію та допомогти армії. Про це знають дуже мало людей, реклами не було, але навіть у такому форматі є покупки. 

Нещодавно ми зібрали 407 666 гривень на благодійному аукціоні «Невидане». Ми розігрували в телеграмі шкарпетки, зв’язані на Рубіжанській панчішній мануфактурі. Ці пари унікальні, вони виготовлені в єдиному екземплярі. Планували зібрати 50 000 грн, але наші клієнти збільшити суму ввосьмеро. 

Волонтери фонду Повернись живим
Dodo Socks створили спільний мерч із командою благодійного фонду «Повернись живим». «Це наші друзі, відповідальний бізнес, що виготовляє найкращі в світі шкарпетки», – написали згодом у фонді.

Поведінка бізнесу – це відображення цінностей підприємства і людей, які там працюють. Має бути розуміння, що в країні триває війна. Нам пропонували платили менше податків, але ми від цього відмовилися. Важливо підтримувати економічну стабільність, бюджет наповнювати теж потрібно.

Тільки одна думка – це закінчиться перемогою

Андрій: Думаю, що у всіх українців відбувається масова рефлексія. Багато людей заново дають відповіді на базові запитання. Коли бачиш, як люди об’єднуються, виникає розуміння, що українців не перемогти. Тільки одна думка – це закінчиться перемогою. Тому треба залишатися сильними.

Марта: А ще стало зрозуміло, наша русофобія недостатня. Усе, що ми бачимо, просто не вкладається в голову. Я зрозуміла, що треба більше диверсифікувати підприємство. Ми були дуже прив’язані до однієї мануфактури. Мати таких партнерів класно, але розуміємо, що поруч завжди була загроза. Ще у 2014 році навпроти підприємства їздили танки. 

Надалі ми будемо розширювати продукцію та коло партнерів. Ми мусимо розуміти, що перемога – це одне, ми до неї впевнено крокуємо. Але після перемоги потрібно відбудовувати країну. Нас чекає не одна колекція дизайнів: «До перемоги», «До відбудови» тощо.

Андрій: Можливо, після перемоги ми зробимо велику колекцію. Зберемо приємні миттєвості, символи боротьби. Це буде історія. І хотілося б цю історію показати у наших шкарпетках.

Команда Dodo Socks
Команда Dodo Socks.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі