Суспільство
Місцеві ходять не до лісу, а на тренінги з домедичної допомоги: досвід громади на Чернігівщині, де вчаться рятувати життя
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
За інформацією Кабінету Міністрів України, 174 тисячі км² українських земель вважаються потенційно замінованими, а це близько 30% території нашої держави.
У прикордонних громадах в Україні організовують різноманітні навчання для людей: як діяти у надзвичайних ситуаціях, як розпізнавати вибухонебезпечні предмети та як надавати домедичну допомогу при пораненнях.
Так Ічнянська громада на Чернігівщині вже не вперше запрошує команду тренерів з Товариства Червоного Хреста України, аби місцеві могли здобути необхідні навички. Як їм це вдалося і чого навчилися люди з Ольшани та Гмирянки, розповідає ШоТам.
Допомогти до приїзду швидкої
Тетяна Супруненко, староста Ольшанського старостинського округу, розповідає: районний центр розташований далеко від Ольшани, і швидка допомога їде аж звідти, тож медикам треба близько пів години, щоб дістатися до місця події. У листопаді в сусідньому з Ольшаною селі Гмирянка в завальну яму потрапили двоє працівників місцевого підприємства. Люди викликали швидку, але допомогти самі не вміли, і коли лікарі вже були на місці, то врятувати змогли лише одного чоловіка.
Місцеві знають, вміти надавати домедичну допомогу — не примха, а важлива навичка, тому запрошують фахівців Товариства Червоного Хреста України для організації навчань для місцевих. У Гмирянці вже проводили тренінг з домедичної допомоги, а для Ольшани це вже другий візит команди, аби там могли пригадати та закріпити знання. У місцевому Будинку культури вчать перев’язувати рани, зупиняти кровотечу й робити серцево-легеневу реанімацію.
Оскільки у селі були росіяни у перший місяць повномасштабного вторгнення, місцеві дотримуються правил мінної безпеки — не ходять до лісу чи річки через мінне забруднення територій. У селі нещасних випадків не було, але по району траплялися: люди з’їжджали на узбіччя чи йшли в ліс і підривалися на міні.
«Щоб убезпечити життя мешканців та мешканок, ми маркуємо небезпечну територію стрічками та знаками й попереджаємо про небезпеку. Наш основний інструмент зараз — це інформування», — розповідає Тетяна Супруненко.
Кризова ситуація може трапитися будь-де
Головна фахівчиня Департаменту першої допомоги національного комітету Товариства Червоного Хреста України Олена Охріменко з командою приїхала до Ольшани на запрошення старостату, щоб навчити людей надавати домедичну допомогу. Олена наголошує, що не всі тут медики, а допомогти до приїзду швидкої необхідно, бо це може врятувати життя:
«У перші місяці війни люди зіштовхнулися з тим, що доступу до фахівців не було, і не всі вміли правильно допомогти. Тож наші навчання сприяють тому, щоб люди не боялися надати допомогу до приїзду швидкої».
Для команди важливо охопити якомога більше людей, тому заняття проводять не лише у своїх центрах, а й виїжджають у громади зі своїм обладнанням, адже кризова ситуація може трапитися будь-де. За словами Олени, результат таких тренінгів вже є, бо їм часто телефонують учасники програм і діляться як змогли надати допомогу.
До повномасштабної війни на таких тренінгах розглядали не всі теми, та події сьогодення змінили це. Тепер, каже Олена, людям важливо доносити як діяти у випадку мінно-вибухових травм:
«При таких травмах може бути сильна кровотеча, але можна не побачити, звідки вона, тож ми вчимо людей застосовувати турнікети й джгути. Чому раніше цього не робили? Бо турнікетами можна як допомогти, так і завдати шкоди».
Зараз у людей в громадах є аптечки з такими засобами, тож вчити їх необхідно.
«Ми навчаємо людей діяти за алгоритмом «Перш за все безпека рятівника», адже можуть бути повторні обстріли чи обвали. Тож варто викликати ДСНС, поліцію, фахових медиків. Якщо ж небезпеки немає, треба діяти негайно», — пояснює фахівчиня Товариства Червоного Хреста України.
Читайте також: Раніше таких операцій у нас не робили: як в Україні успішно лікують надтяжкі травми обличчя
Треба бути готовим до кризових ситуацій
«Я відвідую тренінг уже вдруге, бо хочу поновити свої знання», — каже одна з учасниць Ольга. Жінка переконана: навчання є важливими, адже під час війни можуть траплятися різні ситуації, до яких треба бути готовим. Хоч здобуті знання можна використати і в повсякденному житті: наприклад, якщо щось станеться з дитиною — жінка має їх троє.
Ольга ділиться набутими знаннями:
«Коли людина травмована, то треба підійти, подивитися, чи безпечно, спитати, чи людині погано. Якщо не відповідає, то спробувати розбудити, закинути голову та зрозуміти, чи людина дихає. Якщо вона без свідомості, то викликаємо швидку й починаємо робити серцево-легеневу реанімацію».
Як організувати такий тренінг
Тренінги з домедичної допомоги регулярно проводять фахівці з Товариства Червоного Хреста України. Щоб пройти їх, можна зареєструватися на сайті Товариства. Програми пропонують різної тривалості — від 6 до 48 годин.
Є тренінги для фізичних осіб — після заповнення анкети охочих запрошують у тренінговий центр. Також можна організувати заняття для підприємств або громад, і тоді команда приїжджає у вказане місце.
Зараз тренінги проводять майже в усіх областях України. Виїжджати на такі заняття волонтери почали одразу після повернення областей під контроль Уряду України.
На ютуб-каналі Товариства є невеликий курс із навчальними відео про домедичну допомогу, а на сайті можна почитати довідник з покроковими інструкціями та фото, що допоможе поновити чи здобути знання з надання першої допомоги.
Чому важливо проходити навчання
У селі Ольшана на тренінги з домедичної допомоги від Товариства Червоного Хреста України приходять близько 20 людей. Староста Тетяна Супруненко каже, що вони запрошують працівників дитячого садочка, школи, соціальних працівників, які відвідують людей похилого віку, представників старостату та поштового відділення, оскільки саме вони можуть зіштовхнутися у своїй роботі з ситуаціями, де домедична допомога може врятувати комусь життя.
Звісно, одного тренінгу недостатньо. Після свят хочуть організувати ще — у селі Гмирянка. Це буде вже друге заняття для них — перше проводили рік тому. Теорія та практика з часом трішки забуваються, тож знання треба поновлювати.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
Лікарі дитячої та дорослої обласних лікарень Одещини успішно виконали першу у світі операцію з імплантації електрода у серце восьмирічного немовляти.
Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Операцію на серці восьмимісячного Гліба провели для того, щоб забезпечити правильну роботу серцевого м’яза хлопчика. До цього у світі ніколи не робили подібну операцію дітям до одного року.
Олег Кіпер вказав, що це історичний прорив у кардіохірургії, а проведеною операцією зацікавилися міжнародні фахівці. Українських лікарів уже запросили до Чиказького університету для публікації цього випадку в авторитетних медичних виданнях.
Читайте також: 10-річний Роман, який пережив ракетну атаку, переміг на міжнародному музичному конкурсі
«Дякую нашим медикам за їхню майстерність, відданість і силу духу! Ви — справжні рятівники людських життів і гордість України! Бажаю маленькому Глібу швидкого одужання та міцного здоров’я. Він уже переможець!» — написав очільник Одеської ОВА.
Нагадаємо, що Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО).
Фото обкладинки: ютуб-канал «Суспільне Одеса»
Українські науковці, які прямують з Антарктики до Чилі на криголамі «Ноосфера», у березні 2025 року запустили інноваційне обладнання для підводних вимірювань — агробуї. Наразі вчені отримали від них перші листи із результатами досліджень.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Що досліджували науковці
Українські вчені запустили шість агробуїв, які не мають двигунів та рухаються за течією. Прилади визначають температуру, солоність і тиск на різних глибинах. Після вимірювань вони через супутник передають ці дані разом із координатами GPS на електронну пошту.
Днями науковці отримали перші листи з інформацією від усіх пристроїв, які мандрують за різними течіями в Південному океані.
Читайте також: Латвійський альпініст дістався до Південного полюса на підтримку України (ФОТО)
Разом із цим дослідники на «Ноосфері» провели додаткові океанографічні вимірювання у трьох точках за маршрутом запуску буїв. Завдяки цьому вони отримали більш точну та розгорнуту інформацію про океанські течії. Тепер вчені мають дані про розсіювання світла, кисень, pH, флюоресценцію для фітопланктону та каламутність води на глибині до тисячі метрів.
«Отримані дані дозволяють краще зрозуміти динаміку течій у цьому регіоні, характеристики шару, який містить води з льодовиків, та переніс тепла в Південному океані», — вказала океанографиня НАНЦ Наталя Шепель.
Ці дослідження проводять в межах проєкту OCEAN ICE програми ЄС «Горизонт Європа».
Нагадаємо, що українські полярники вперше провели синхронне дослідження атмосфери (ВІДЕО).
Фото: Юрій Шепета, НАНЦ
Після атаки військового шпиталю у Харкові дроном «Шахед» у закладі відновили проведення операцій. Росіяни поцілили у шпиталь 29 березня 2025 року.
Про це повідомили у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.
«Внаслідок нічного влучання “Шахеда” у шпиталі постраждали пацієнти і персонал, були пошкоджені кілька корпусів. Але нині в операційних, які зазнали руйнувань від вибухової хвилі, вже відновилися операції. Шпиталь не може зупинити надання допомоги і лікування пацієнтів ані на хвилину»‚ — написали на сторінці закладу.
У госпіталі не оголошують збір на відновлення закладу, наразі там сподіваються впоратися з цим власними силами.
Читайте також: СБУ та ГУР доправили гелікоптером хвору дівчинку до Києва, чим врятували їй життя
Начальник шпиталю Едуард Хорошун зазначив, що це не вперше росія обстріляла будівлю.
«У черговий раз російська федерація здійснила злочин — використала летальну зброю проти лікувального закладу. У черговий раз, бо госпіталь обстрілюється не вперше. Це акт тероризму», — вказав Хорошун.
Нагадаємо, що військовому врятували ногу від ампутації завдяки надскладній операції.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка шпиталю
