Суспільство
Трагедія чи перемога? Дізнайся правду про бій під Крутами та зруйнуй історичні міфи (ТЕСТ)
Бій під Крутами – одна з найбільш міфологізованих сторінок в історії України. Цей день, 29 січня 1918 року, часто називають трагічним, провальним чи навіть даремним. Однак сучасні історики доводять, що Крути – це про відвагу та перемогу, а більшість поширених тез – міфи, яких вже давно час позбутися.
Радянська армія за кількістю приблизно вдесятеро переважала армію УНР
Це правда. За даними Інституту національної пам’яті, сили більшовиків складалися з 4800 бійців, тоді як кількість українців не перевищувала 520 людей. Росіяни мали перевагу й в техніці: бронепотяг та артилерія проти кулеметів та гармати.
Крутянці знали про значну перевагу радянської армії й свідомо йшли на подвиг
За словами науковиці Національного музею історії України Аліни Понипаляк, ніхто не здогадувався про кількість більшовиків. «Люди добровільно, як на Майдані, збиралися, проходили двотижневий вишкіл, щоб вийти на захист рідного міста. Але ніхто не знав численність військ Муравйова. Не треба казати, що вони зробили цей подвиг свідомо. Ці люди просто йшли захистити своє місто, захистити Київ», – наголосила історикиня в ефірі «Українського радіо».
На бій під Крутами відправляли лише студентів та добровольців без досвіду, які не вміли воювати та фактично йшли на вірну смерть
Це міф. За даними УІНП, в бою під Крутами брали участь приблизно 400 юнкерів – старшин і курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, які вже мали бойовий досвід. А також бійці Куреня Смерті – добровольчого підрозділу, сформованого з вояків, які повернулися з Першої світової війни, та вільні козаки з міста Глухова – теж старші люди, які мали бойовий досвід. Саме вони, а не гімназисти та студенти без вишколу, складали основні бойові сили оборонців Крут. Бійців зі Студентського (Помічного) куреня Січових Стрільців поставили на найбільш безпечну ділянку оборони, а наймолодших і тих, хто взагалі не вмів стріляти, – лишили в резерві.
У бою під Крутами героїчно загинули 300 студентів
Це один із найбільш поширених міфів. Загальні втрати українців, за різними оцінками, сягли 70-100 людей. І далеко не всіх із них, як ми вже з’ясували, – студенти. За словами історика Сергія Бутка, джерелом міфу став виступ Миколи Зерова, під час якого він порівняв героїзм учасників бою під Крутами із подвигом 300 спартанців у Фермопілах.
Командир військ УНР втратив під Крутами рідного брата
Це правда. Українською армією командував полковник Аверкій Гончаренко. У студентському курені під Крутами загинув його рідний брат Федір.
Більшовики понесли значно більші втрати, ніж українські сили
Це правда. Попри перевагу в кількості та озброєнні, гвардія Муравйова втратила 300 бійців. Це щонайменше втричі більше, аніж втрати значно меншого українського війська.
Командувач Червоної гвардії Михайло Муравйов розраховував потрапити до Києва вже того ж дня, до ночі
Це правда, але мрії більшовиків не здійснилися. Натомість російським військам довелося «зализувати рани», збиратися з силами та лагодити колію.
Бій під Крутами дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір, що означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин
Це правда. Крутянці на чотири дні зупинили просування більшовиків. Завдяки цьому уряд УНР мав час, аби підписати Берестейський (Брест-Литовський) мирний договір з країнами Четверного союзу. Ось, що пише про роль бою український історик Володимир Улянич: «Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства».
Під час відступу українських сил приблизно 30 студентів заблукали та потрапили в полон більшовиків
На жаль, це правда і один з найтрагічніших епізодів бою під Крутами. Під час відступу студентська чота, що налічувала до 30 людей, заблукала й вийшла на станцію, що вже була зайнята більшовиками. Точна кількість загиблих невідома, але український історик Ярослав Файзулін вважає, що тоді бійці Муравйова розстріляли 28 людей. Прізвища частини загиблих і досі невідомі.
Бій під Крутами став провальною операцією для української армії
Тож насправді це міф. По-перше, вдесятеро менша українська армія змогла дати гідну відсіч більшовикам. По-друге, втрати радянської армії, попри перевагу в кількості, були значно більшими. По-третє, саме подвиг крутянців дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір та отримати визнання на міжнародній арені. Сучасні історики називають бій під Крутами однією з найуспішніших операцій української армії: «Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії».
Поділіться своїми результатами:
Руйнувати міфи легко, коли ми відчуваємо вашу підтримку. Один донат допоможе ШоТам продовжити боротьбу за правду.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
