Міністерство культури та стратегічних комунікацій України включило до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині. Вона об’єднує громади Полтавської, Сумської та Харківської областей спільною історико-культурною спадщиною та подібною рецептурою, формами й символікою.
Про це повідомили в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
Що відомо про цю традицію
Обрядову випічку готують раз на рік у період різдвяних свят — переважно в родинному колі або разом із сусідами та друзями. Пряники мають локальні назви: «панянки», «барині», «коники», «вершники», «пташки». Наприклад, на Полтавщині у Котелевській громаді цю випічку називають «панянками»: їх фарбують буряковим соком, прикрашають білою глазур’ю та традиційними завитками.
На Сумщині у межах Охтирського району печуть пряники під назвами «панянки», «барині», «коники» з розписом різнокольоровою глазур’ю. На Харківщині випікають «коників», «коней», «баришень», а також пряники у вигляді півників і зірочок, які декорують завитками.
Читайте також: «Заплітання долі»: весільний обряд зі Львівщини внесли переліку нематеріальної культурної спадщини
Дівчаткам дарують пряники у вигляді панянок — як символ жіночності та добробуту, а хлопчикам — коників, як символ мужності й сили. Найбільшу та найгарнішу випічку призначають для хрещеників. Традиція має кулінарне й символічне значення, пов’язане з різдвяними обрядами, побажаннями добробуту та єднанням громади.
Нагадаємо, що німкеня передала 8 старовинних книжок українським бібліотекам.
Фото: сайт МКСК
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
