Суспільство
The New York Times включив стрічку української компанії до переліку найстрашніших фільмів
The New York Times включив стрічку «Голем» української компанії SE film production до своєї добірки 13 найстрашніших фільмів, повідомляє bit.ua.
Видання описує стрічку як «незвичайний надприродний трилер, що нагадує “Франкенштайна” та “Відьму” Роберта Еґґерса».
Що відомо про фільм «Голем»?
Фільм «Голем» зняла українська компанія SE film production та ізраїльські режисери Йоав і Дорон Паси у 2017 році в Києві та у 2018 в Одесі. Головну роль виконав 15-річний український актор Кирило Черняков.
Події фільму відбуваються в Литві в 1673 році, коли там панує чума. Невелике єврейське селище живе відособленим життям, проте російські християни по сусідству звинувачують їх у поширенні хвороби. Головна героїня Ханна (ізраїльська акторка Хані Фюрстенберг) за допомогою стародавніх заклинань створює Голема – істоту-захисника, що дуже схожий на її власного загиблого сина. Один за одним йдуть із життя вороги Ханни і всі, хто бажав їй та її селищу зла. Однак жінка не знала, що Големом керує набагато страшніша сила ніж та, яка загрожувала їм раніше.
Читайте також: Український режисер зняв блокбастер у своїй квартирі під час карантину
«Узимку 2017 року я побачив кіностудію у селі Ніжиловичі під Києвом і зрозумів, що це ідеальна локація для історичного фільму жахів. Я був у захваті від ідеї зняти там горор і запропонував своєму другові та драматургу Аріелю Коену написати сценарій. Улітку того ж року ми почали зйомки», – продюсер стрічки та співзасновник SE film production Шалом Айзенбах.
Актори були наполовину ізраїльським і наполовину українським. Серед виконавців головних ролей – актори Олексій Тритенко та Марія Хомутова. За грим відповідала художниця Олена Андреєва, а перетворити лише за один місяць покинуту студію Ніжиловичів на справжнє литовське село початку XVII століття вдалося художниці-постановниці Олександрі Дробот.
Читайте також: В Україні за мотивами повістей Гоголя знімуть історичне фентезі
Прем’єра «Голему» відбулася на найбільшому фестивалі горору у світі – Frightfest у Лондоні. Права на трансляцію фільму придбали Netflix, Amazon та ITunes. Стрічка також була визнана одним з найкращих фільмів жахів виданням Rotten Tomatoes та стрімінговою платформою Netflix.
Фото: bit.ua
Суспільство
На Закарпатті представили 3D-тури в межах програми «Дерев’яні церкви — приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат».
Про це пише Суспільне.
Зазначається, що відтепер кожен може вирушити в 3D-тури шістьома церквами Закарпаття:
- святого Михайла в Ужгороді,
- святого Миколая в Данилові,
- Вознесенською церквою в Ясінях,
- церквою Успіння Пресвятої Богородиці в Новоселиці,
- храмом святого Миколая у Середньому Водяному,
- церквою святого Духа у Гукливому.
Читайте також: Сумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів
Також показали і зовнішній вигляд, і внутрішнє оздоблення.
Щоб відвідати пам’ятки достатньо зайти на безкоштовний сайт karpaty3d.com за посиланням.
3D-тури дерев’яними церквами Закарпаття розробляли в межах програми транскордонного співробітництва.
Працювати почали в листопаді 2019-го. Загальний бюджет — майже 66 тисяч євро на втілення проєкту в Україні та Польщі.
Читайте також: Генічеськ та Арабатська Стрілка на Херсонщині можна переглянути у 3D
Поступово 3D-тури доповнюватимуть фотоекскурсіями іншими церквами Закарпаття.
Нагадаємо, з’явилася відеоекскурсія про древні артефакти Херсонського музею.
Як ми повідомляли раніше, стартував туристичний спецпроєкт «Місто за вікенд».
Усі фото: suspilne.media.
Суспільство
У Києві волонтери ініціативи «Києве, мий» очистили модерністську мозаїку на Березняках уздовж вулиці Миколайчука.
Про це пише kyiv.comments.ua.
Активісти впоралися за п’ять годин. Зверху прибрати шар бруду, а внизу поприбирати залишки рекламних оголошень і клею.
Водою поділився ОСББ сусідньої 16-поверхівки. Із брудом боролися за допомогою чистої води під тиском 200 бар. Із залишками клею і графіті – уайт спіритом, змивками, різними щітками і шпателями.
За рік волонтери відмивають понад 100 локацій.
Читайте також: Сумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів
Один із активістів Єгор навчається у Могилянці, вивчає історію. За його словами, родина не проти, що він у вихідні пропадає на громадських ініціативах.
Кияни скидають фото об’єктів, яким потрібна допомога, на сторінку ініціативи у ФБ. Власники будинків не завжди мають кошти, щоб ретельно доглядати за ними, не вистачає обладнання або ж бажання.
Читайте також: Корисні розваги. У Вінниці влаштували плогінг і прибрали берег Південного Бугу
Спочатку ініціатива існувала виключно на гроші засновників. Нині ж за допомогою донатів городяни допомагають покрити значну частину витрат.
Нагадаємо, на Рівненщині громада самотужки створює власний парк.
Як ми повідомляли раніше, волонтери на Прикарпатті відновлюють 260-річний костел.
Усі фото: kyiv.comments.ua.
Суспільство
У Києві, в урочищі парку «Наталка», почалася реконструкція одного з найбільш незвичайних об’єктів міста – бетонного кесона, який часто називають «сталінське метро».
Про це пише ЦТС.
За інформацією, бетонна конструкція, створена перед Другою світовою війною для будівництва тунелів під Дніпром, стане рестораном.
Читайте також: Сумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів
Верхній рівень споруди буде накритий скляним куполом із оглядовими майданчиками. Сюди вестимуть одразу двоє сходів – із приміщення ресторану і зовні.
Відзначається, що роботи із трансформації об’єкта під ресторан мають завершиться в другому кварталі 2021 року.
Читайте також: “Нашу професію дуже недооцінюють”. Як медичні сестри борються за право бути почутими
Довідка
Кесон на Оболоні – частина нереалізованої ідеї побудувати тунелі під Дніпром, щоб забезпечити оборону місту за часів війни. Влада боялася, що в разі військового вторгнення мости через Дніпро зруйнують. Будівельні роботи велися в 1938-1941 роках, проте в 1944 році від цієї ідеї відмовилися.
Нагадаємо, у Києві на Оболоні створюють парк вейкбордингу.
Як ми повідомляли раніше, у Києві на Позняках зводять інтерактивну Алею нот Кузьми Скрябіна.
Усі фото: cfts.org.ua.