7. Чому у великодній кошик кладуть хрін?
Хрін робить людину міцнішою, як міцнішає християнин, коли сповідається під час пасхального періоду
6. Що робили жінки після того, як випікали святковий хліб на Великдень?
Після випікання святкового хліба, жінки засовували ноги і руки в піч, яка трохи охолола, щоб кінцівки не боліли і вони могли багато ходити і працювати.
5. До свят прийнято готувати найкращі вбрання. На Великдень це робили у середу. Що з одягу готували наші предки?
На Великдень наші предки здавна готували чоботи та коралі.
11. Приготування великодньої паски - це найвідповідальніша справа для будь-якої господині. Жінки мали одягнути чистий одяг та перед запаленою свічкою попросити у Бога допомоги у приготуванні. А що жінці не дозволялось робити під час приготування?
За звичаєм, господині не дозволялось сідати й відпочивати, поки печеться паска. Вважалося, що у такому випадку тісто обов’язково “впаде” і паска не вдасться.
3. У Чистий четвер господині наводять лад у домі, а також ходять до церкви. Дорогою додому вони несуть свічку, яка не повинна погаснути до самого будинку. Як називається ця свічка?
Цю свічку називали громовиця. Її запалюють під час негоди, щоб “грім хату не спалив”.
9. Що робили бабусі та дідусі протягом великоднього тижня, щоб у них скоріше з’являлись онуки?
Літні люди розчісували волосся, шепочучи заклинання: "Пошли мені стільки ж онуків, скільки волосся на гребінці"
1. Головним символом Великодня є яйце. А чи знаєте ви різницю між крашанкою і писанкою?
Крашанка - це однотонне яйце, яке зазвичай варять у лушпинні цибулі для отримання жовто-коричневого кольору. А писанка - це яйце, яке декороване традиційними символами, що пишуться за допомогою воску та барвників.
2. Що потрібно з’їсти дівчині на Великдень, щоб до кінця року вийти заміж?
Якщо дівчина хотіла вийти заміж до кінця року, то на Великдень вона повинна з’їсти 12 “чужих” пасок.
8. Виявляється, Великдень має символи кохання. Як думаєте, що дівчата вдавнину дарували, щоб зізнатись у коханні?
Саме писанка вважалась великоднім символом любові. Найкращі з них дівчата дарували хлопцям, зізнаючись у власних почуттях.
10. І діти, і дорослі люблять на Великдень стукатись крашанками чи писанками. Це називається христосування, яке прийшло до нас ще здавна. Але навіщо це робити?
Писанку чи крашанку символічно розбивають, щоб старе дало місце новому.
4. Куди йшли господарі перед тим, як з’їсти свячене?
Наші предки перед тим, як з’їсти свячене, йшли до худоби, христосались з нею, сповіщали “Христос Воскрес!”. А тоді торкались тричі свяченим кожної худобини. Робили це для того, щоб тварини гарно росли і не хворіли.
Поділіться своїми результатами:
Український військовослужбовець та майстер писанкарства Олег Кіращук передав вітання до Великодня, створивши авторську писанку. Він зробив її під час служби у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.
Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців.
До початку війни у 2014 році Олег Кіращук понад два десятиліття професійно займався писанкарством. Його доробок налічує понад 15 тисяч писанок.
Майстер є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників, а його роботи зберігаються у приватних колекціях у США, Канаді, Люксембурзі та інших країнах.
Читайте також: Як створити писанку вдома? Поради від писанкарки
У 2014 році він добровільно вступив до лав ЗСУ. З 24 лютого 2022 року бере участь у бойових діях як військовий 10-ї гірсько-штурмової бригади.
«Надсилаю вітання нашій молоді і наперед кланяюсь тим нашим нащадкам, які беруть у нас естафету і будуть працювати на благо України, і які будуть її захищати. Віддаю честь і схиляю молоді, яка віддала життя за нашу Свободу. Бажаю спокійних Великодніх свят!» — написав Олег Кіращук.
Нагадаємо, що Нацбанк випустив срібну монету у формі яйця, присвячену писанкарству (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка СКУ
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
Студенти-кінознавці КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого Алік Дарман і Володимир Прилуцький передали до фонду «Довженко-Центру» дві плівкові фільмокопії німих фільмів: «Трипільська трагедія» (1926) Олександра Анода-Анощенка та «Секрет рапіду» (1930) Павла Долина.
Про це повідомили в «Довженко-Центрі».
Про фільми
Виявлені плівки є контратипами — вихідними матеріалами, з яких виготовляють прокатні копії. За словами керівниці фільмосховища Довженко-Центру Тетяни Деркач, такі матеріали потрапляють до архіву вкрай рідко. Фахівці вже запланували відсканування фільмів, що дозволить невдовзі переглянути ці стрічки.
«Трипільська трагедія» — один із найстаріших фільмів, знайдених в Україні останнім часом. Стрічка розповідає про Трипільський похід більшовиків 1919 року. У ньому зображують події в пригодницькому жанрі з масштабними батальними сценами. Фільм отримав глядацький успіх, але зазнав критики за надмірну жорстокість.
Читайте також: У Каннах відбудеться світова прем’єра української стрічки «МІЛІТАНТРОПОС»
«Секрет рапіду» — перший фільм Павла Долини, знайдений в Україні. Стрічка розкриває конфлікт між індивідуальним і колективним у радянському виробництві, зосереджуючись на темі приховування технологічного секрету обробки сталі. Фільм знято на заводах Києва, Харкова і Горлівки, що додає йому індустріальної реалістичності.
Передача плівок відбулася в ЦОПі КНУТКіТ за участі студентів, представників «Довженко-Центру». та викладачів.
Нагадаємо, що «Довженко-Центр» запускає проєкт про українське поетичне кіно: програма показів.
Фото: фейсбук-сторінка «Довженко-центру»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....