Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Тест: що ви знаєте про ШоТам?

Опубліковано

16.02.2020

Щодня ми знаходимо порцію позитивних змін в Україні: від оновлень громадського транспорту до відкриття нових стартапів, та ділимося інформацією з вами. 

І от команді “ШоТам” стало цікаво, чи добре ви знаєтесь на історії та специфіці медіа, яке третій рік поспіль намагається вас мотивувати позитивними історіями?

Коли було засновано ШоТам?

Correct! Wrong!

У жовтні 2017 року ШоТам заснувала громадська організація “Криголам”, зокрема, Сергій Колесніков та Артем Іпатов.

Яка головна фішка медіа?

Correct! Wrong!

Мета проекту - викорінити стереотип про “всепропало”, показуючи позитивні приклади українців.

Як вважаєте, звідки пішла назва “ШоТам”?

Correct! Wrong!

Таки так, “ШоТам” - це відповідь на популярне в українців питання “Ну шо там?”

Звідки ШоТам дістав гроші на розвиток?

Correct! Wrong!

ШоТам заснувала громадська організація “Криголам”, яка отримала грант UCBI II. Ми не співпрацюємо з політичними силами чи олігархами. Але будемо вдячні читачам, які зроблять платну підписку на наш ресурс.

Якої новини НЕ може бути в ШоТам?

Correct! Wrong!

На ШоТам лише мотиваційні новини, без криміналу та політики.

Питання з зірочкою. З якого куточка України приїхала більшість авторів ШоТам?

Correct! Wrong!

У ШоТам більшість авторів є переселенцями зі Сходу України.

Питання на уважність: скільки триває, в середньому, одна відео-історія?

Correct! Wrong!

Наші кепшн-відео тривають, всередньому, 1 хв, 02 сек. Відео має музичний супровід, але без слів. Історію героя можна прочитати.

Скільки найбільше переглядів набирало відео?

Correct! Wrong!

У нашому кейсі є два відео, які набрали понад 2 мільйони переглядів.

Тест: що ви знаєте про ШоТам?
Вау!
Ми вам вдячні! Ви справді поціновувач/ка ШоТам і знаєте про нас геть усе. Ваш результат надихає працювати наполегливіше. Свою любов можете висловити у коментарях, лайком, репостом чи донатом (тут https://shotam.info/subscribe/) 🙂 Слідкуйте за оновленнями, незабаром має вийти велике інтерв’ю засновників ШоТам, у якому буде багато цікавинок про специфіку нашої роботи.
Круто
Так-так, ви за нами слідкуєте, але, мабуть, ми не настільки відкриті до нашої аудиторії, тому у вас мало інформації про нас. Найближчим часом постараємось закрити цю прогалину. Слідкуйте за оновленнями, незабаром має вийти велике інтерв’ю засновників ШоТам, у якому буде багато цікавинок про специфіку нашої роботи. А в коментарях можете висловлювати любов, лайкати наші матеріали та поширювати їх. Ми віримо, що все починається зі свідомості. Зробимо Україну кращою разом!
Отакої
Ви геть нічогісінько про нас не знаєте. Шкода. Давайте більше дізнаємося одне про одного. Пишіть у коментарях, яку інформацію ви б хотіли частіше отримувати. А ще, слідкуйте за оновленнями, незабаром має вийти велике інтерв’ю засновників ШоТам, у якому буде багато цікавинок про специфіку нашої роботи.

Share your Results:

Суспільство

Як український бізнес об’єднується в епоху коронавірусу (ВІДЕО)

Опубліковано

Коли час вимагає спільної роботи та допомоги, українці беруть і гуртуються. Так робить і бізнес – великий та малий.

Під час епідемії коронавірусу український бізнес на варті здоров’я та допомагає.

Зокрема “Нова пошта” виділила 25 млн грн на закупівлю медичного обладнання та на засоби індивідуального захисту для українців.

У Veterano Pizza можно “підвішувати” піццу для медиків. А у Veterano Brownie на час карантину запустили безкоштовну доставку містом.

“Усі ми – приклад того, як прості люди вирішують долю країни. Настав час об’єднуватися знову”, – розповідає співзасновник Дмитро Логінов.

Читайте такожШоТам пропонує пігулку від паніки: будуймо разом антикризову стратегію

Готель “Централь Магнат” у Чернівцях пропонує нічліг. Його власник Сергій Скобун каже, що якщо ви у важкій ситуації, то готель готовий надати ночліг за умови “не заробити, а допомогти”.

Також “Епіцентр” надав Києву 100 тисяч медичних масок. А “ПриватБанк” надіслав лікарням апарати штучної вентиляції легенів.

Нагадаємо, #ШоТам спільно із Zagoriy Foundation випускають серію відео про те, як не панікувати під час пандемії коронавірусу.

Читати далі

Суспільство

Як киянин перетворює деталі літаків на ексклюзивні меблі (ВІДЕО)

Опубліковано

Киянин Андрій Сухін із деталей літака виготовляє незвичні меблі, – пише Хмарочос.

Крило, гвинти, турбіни, двері аварійного виходу, камери згоряння двигуна та ілюмінатори – вони стануть особливою окрасою вашого дому у вигляді столів, світильників чи декору.

Читайте також: ШоТам пропонує пігулку від паніки: будуймо разом антикризову стратегію

Киянин дає земне життя як альтернативу звалищу, зокрема виготовляє столик із крила літака. Або ж світильник – із ядерної крилатої ракети.

Історія компанії А83 почалась 2018-го з кавового столика.

«Я знайшов людину, яка викуповує літаки на металобрухт, і придбав двері аварійного виходу», – розповідає засновник Андрій Сухін.

Тепер Андрій шукає деталі по всій країні. Історія літака та бортовий номер передаються новому власнику.

Читайте також: Топ топів: 37 неймовірних українських виробників, які стали героями статей на ШоТам

«Кожна з цих машин має свою унікальну історію. Хочу врятувати хоча б частину», – ділиться Андрій.

Лампа А83 коштує $2500, а стіл з частини крила – $5000. Меблі виготовляють на замовлення за 3-4 тижні. І планують вийти на іноземний ринок.

Докладніше про український бренд, який перетворює деталі літаків на брутальні меблі, читайте за посиланням.

Нагадаємо, старий український літак переробили на сувеніри.

Читати далі

Суспільство

Як кияни запустили флешмоб “Підвези медика на роботу” (ВІДЕО)

Опубліковано

Люди по всій країні згуртувались, щоб допомогти лікарям, і запустили флешмоб “Підвези медика на роботу”.

Нині у чаті одного лише Києва майже 16 тисяч учасників. Щодня кияни підвозять медиків на роботу і додому.

“Немає нічого страшного, якщо я виїду трохи раніше, чи зроблю крюк – сьогодні я допоможу, завтра мені”, – каже акушер-гунеколог Сергій Бакшиєв.

Читайте також: ШоТам пропонує пігулку від паніки: будуймо разом антикризову стратегію

Все почалося зі звичайної групи у Viber і трьох лікарів швидкої допомоги. У місті не працював міжміський транспорт та метро.

“Ми побачили, що халепа у місті із добиранням до місць роботи. Я створив чат і заснув”, – розповідає лікар і адмін чату Ярослав Куреза.

А коли Ярослав прокинувся – до чату долучилося 4 тисячі киян. Нині лікарі шукають волонтерів, які б допомогли створити бота.

“Бо стрічка постійно оновлюється, повідомленя і маршрути губляться – а ми працюємо добу через добу. Часу не вистачає”, – каже Ярослав Куреза.

Читайте такожГаряча ванна та часник: 6 найабсурдніших міфів про коронавірус

Як приєднатися до флешмобу, читайте за посиланням.

Читати далі

Суспільство

Будівельні майданчики Києва перевіряє незалежний “ревізор” (ВІДЕО)

Опубліковано

Незалежний оглядач Павло Авдокушин показує, яким красивим стає Київ з кожним днем. Він знімає масштабні будівництва столиці. Чоловік каже, що не все так погано, як ми думаємо.  Ось його на канал.

Це він знімає вражаючі кадри будівництва мосту на Троєщину. Перехід зводять і “заморожують” уже майже 17 років. Павло руйнує чутки і показує, як впевнено міст “росте”.

Чоловік оглядає найбільш масштабні будівництва Києва. Зняв уже понад 30 об’єктів, більшість яких стали “серіалами”. Тут і “Скляний місточок”, Шулявка, метро на Виноградар і Велика окружна дорога.

“Стосовно проєктів міського або державного значення, є враження, що все рухається за синусоїдою. То дуже добре: є гроші з бюджетів, є своєчасне забезпечення проєктною документацією та всі необхідні погодження, – і все будується швидко, професійно, з застосуванням сучасних технологій, обладнання та матеріалів. Потім наступає спад і все завмирає. Потім – знов підйом. Але, в цілому, у інфраструктурному, зокрема у дорожньому та мостовому будівництві, вважаю ситуація набагато краща, аніж в інших галузях української економіки. Принаймні, у Києві. Багато шкоди розвитку міської інфраструктури, як не дивно, завдають усілякі “активісти” та “незалежні експерти”, які діють у інтересах окремих приватних забудовників. Вони гальмують діяльність міської влади з будівництва мостів та доріг, підбурюючи окремі групи населення до протестів, вимагаючи скоригувати вже існуючі корисні для міста проєкти. Адже, за їхнім переконанням, побудувати на зручному клаптику київської землі новій ЖК набагато цікавіше, аніж прокласти дорогу, або провести гілку метро”, – вважає Павло Авдокушин.

Читайте також: “Велике будівництво” на Київщині: як ремонтують дорогу на Чернігів (ВІДЕО)

У Павла Авдокушина вища технічна освіта, має диплом з відзнакою КПІ. Спочатку знімав відео для себе, та потім не зміг зупинитися. Замінив смартфон на спецкамеру і знімає карколомні ракурси дроном.

“Не люблю, коли мене іменують блогером. Блогер переважно ділиться з глядачами власними думками. Я ж роблю огляди будівництв та просто пояснюю те, що бачу. Тому мені більш подобається назва “Оглядач”. Спочатку то було хобі: я вже кілька років знімав коротенькі відео про те, що мені здавалося цікавим. Останнім часом це перетворилося на роботу і спеціалізовані будівельні огляди виходять в мене щодня. Це просто не лишає часу для інших занять”, – розповідає Павло  Авдокушин.

Підтримують Павла “на плаву” пожертви глядачів, оскільки оглядацтво не дає можливості працювати в будь-якій іншій сфері, доводиться “живитися” з цього промислу. Чоловік розповідає, що займається такими зйомками найперше для власного задоволення та хоче запалити людей оптимізмом.

“По-перше, мені подобається сам процес зйомок. По-друге, хочеться залишити для наступних поколінь таку собі будівельну хроніку міста. Завжди було цікаво роздивлятися світлини та відео якихось знайомих місць, зроблені 20-50-100 років тому. Сподіваюся, що і мої огляди комусь буде цікаво переглядати через багато років. По-третє, коли сучасні ЗМІ життя країни змальовують переважно у чорному кольорі, хочеться показати людям, що насправді не все в нас так погано. Запалити оптимізмом. Тому мої огляди завжди позитивні”, – пояснює оглядач.

Павло сподівається, що колись ця справа буде приносити достатньо заробітку, щоб вистачало на достойне життя, та на розширення проєкту на всю Україну. 

“Аматорські зйомки робив ще у 90-х роках, але з доступністю ютубу це стало робити цікавіше. Власне, регулярні будівельні огляди почав робити рік тому: 18 березня 2019 року в мене вийшов перший огляд Шулявського мосту, який щойно закрили на ремонт. Підписників в мене тоді було всього 120 осіб :-)”, – згадує Павло.

Павло пригадує, що першим зняв Подільсько-Воскресенський мостовий перехід і Шулявку.

“Випадково заїхали на нього з товаришем на велосипедах, а потім ще зробив обльот дроном. Першим вважаю вищезгаданий міні-огляд Шулявськго шляхопроводу. Хоча тоді я теж випадково потрапив на нього, але так ретельно описав те, що відбулося з мостом за добу після закриття, що мої глядачі забажали продовження, а перегляди та кількість підписників стали стрімко зростати. Через ще кілька оглядів перебігу цього ремонту я усвідомив, що знайшов “свою тему”, – каже Павло  Авдокушин.

Усього Павло Авдокушин зняв вже близько понад 30 об’єктів. З них десь 20 перетворилися на “довгограючі” серіали. Пригадує, що будівельники спочатку жахалися його, але через деякий час побачили, що він не вишукує “чорнухи”, а навпаки намагається позитивно та всебічно висвітлити їхню роботу. Почали підписуватися на канал, а потім вже радо зустрічали навіть на нових об’єктах, бо більшість будівельників тепер знає його “в обличчя”. 

Про активні фази будівництва Павло тепер дізнається саме від будівельників.

“Зараз вже маю безліч контактів будівельників від рядових до керівників. Всім подобається моя робота, тому мене радо інформують, коли на майданчику намічається щось цікаве. Також товаришую з різними пресслужбами – від мерської до прессекретарів забудовників. Вони теж про якісь події мені повідомляють, а я ділюся з ними фото та відеокадрами. Нарешті, часто про нові інфраструктурні об’єкти, або про якісь “ворушіння” на тих, що я вже висвітлюю, повідомляють самі глядачі”, – розповідає оглядач.

Найпопулярніше його відео зібрало близько 125 тисяч переглядів. Це небагато, є куди рости. У середньому ж кількість переглядів поки що 10-25 тисяч на огляд.

Читати далі

Суспільство

“Будьте здорові”: артисти вінницького оркестру записали відеокліп про самоізоляцію (ВІДЕО)

Опубліковано

Учасники симфонічного оркестру Вінницької обласної філармонії записали відеокліп, перебуваючи на самоізоляції. Перебуваючи кожен окремо по домівках, вони зіграли “Увертюру до опери Кармен” французького композитора Жоржа Бізе, передає видання Veжa.

“Імпроізували, як могли”

Цей відеокліп опублікували 1 квітня про що повідомили на фейсбук-сторінці філармонії, з гумором зазначивши, що “артисти імпровізували, як могли”.

На відео музиканти – в кумедних та концертних костюмах, у респіраторах і за пошиттям медичних масок, вдома і на вулиці… Саме так симфонічний оркестр Вінницької філармонії продовжує працювати та розважатися у самоізоляції.

“При явному “попустительстві” диригента, артисти імпровізували як могли, а часом і більше. І саме у тому “більше” – відмінність нашого відеокліпу від європейських зразків”, – йдеться у повідомленні. 

“Ми не лише виконуємо музику, а й виходимо за рамки жанру і популяризуємо у суспільстві необхідність дотримуватись рекомендацій МОЗ, ВОЗ, БОГс і здорового глузду. Сподіваємось, що наш почин буде першим в країні. Слухайте нас і будьте здорові!”, – йдеться у дописі.

Читати далі

Суспільство

Бджоляр-атовець на Донбасі розвиває пасіку і мріє відкрити пекарню

Опубліковано

Євген Правенький, повернувшись з війни, зайнявся бджільництвом. Зараз він розвиває свою пасіку і хоче відкрити будинок пекаря. Про це розповідає Проєкт USAID “Економічна підтримка Східної України”.

Як починав бізнес?

Євген Правенький до початку бойвих дій на Сході України працював у країнах Європи будівельником. У 2014 році повернувся до України і пішов служити добровольцем. Після отримання поранення Євген вирішив розвивати власну справу і придбав п’ять вуликів. Хоча бджолярством усе життя займався його батько, а він допомагав.

Зараз пасіка Євгена на околиці Старобільська, що на Луганщині, нараховує сто вуликів.

“Я збираю трав’яний мед, коли цвітуть сади, акація, також є соняшниковий мед. Батько мій 35 років займався пасікою, нарешті і я дійшов до цього”, – поділився Євген Правенький.

На своїй пасіці Євген розводить українську степову бджолу. Каже, вона краще адаптується до клімату того регіону, де виведена.

“Ця бджола тисячі років живе на нашій території, у степах Луганщини. Ми розводимо саме цю бджолу, пропонуємо її на продаж”, – говорить бджоляр.

Більше вуликів – більше заробітку

У лютому 2020 року Євген взяв участь тренінгу від Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” з генерування бізнес-ідей. Разом з іншими учасниками – людьми з інвалідністю – Євген почув, що розвиток бджолярства і переробка продуктів, створення товарів з більшою доданою вартістю наразі є вигідною справою. Тож ще більше утвердився в думці, що далі треба розвивати пасіку.

Читайте також: 15 вишів України запрошують ветеранів АТО на безкоштовне навчання

“Я хочу кількість вуликів збільшити до п’ятисот. Тоді буде вигідно не лише оптом мед здавати, а й більше продавати продуктів бджільництва – пилок, віск, прополіс, настоянки, це буде більший заробіток. І це дозволить мені взяти на роботу людей з інвалідністю. Зараз я працюю один і утримую свою родину, коли качаю мед, в сезон наймаю додатково працівників. Якщо моя пасіка зросте, то працівники потрібні будуть не лише на сезон, а впродовж року – ремонтувати вулики, готуватися до нового сезону, обробляти рамки для меду”, – розповів Євген.

Проблемою зараз бджоляр називає відсутність лугів для пасіки. Євген намагається перевозити свої вулики у такі місця, де є багато різноманітних трав і пилку на них, бо від цього смачніший мед. Також чоловік планує створити сімейне фермерське господарство і закласти сад. Крім бджіл, Євген займається ще птахівництвом – розводить цесарок.

Мрія бджоляра

Чоловік має ще одну мрію. Його родина живе у будинку 1890 року, колись у ньому жив пекар, який тримав власну пекарню у Старобільську. Євген мріє колись відкрити і свою, аби виготовляти свіжу домашню випічку для жителів міста і прилеглих сіл.

“У цієї будівлі вже є історія, колись тут жив пекар і виготовляв свіжу випічку для містян. Зараз хліб до Старобільська привозять з інших міст і районів Луганщини. Я планую написати бізнес-план і подати заявку на грант, щоб отримати обладнання для своєї пекарні. Мені здається, коли тут знову запахне хлібом і тістечками, це буде надзвичайно”, – поділився старобільчанин Євген Правенький.

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.