Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Тест: Що ти знаєш про великодні традиції?

Опубліковано

Великдень – це найбільше християнське свято, яке вважають початком нового життя. Це особливий день, адже родина може зібратись разом та почастуватися за святковим столом. Але Великдень – це не тільки про пасхальний кошик. З цим святом пов’язано багато традицій і звичаїв, які дійшли до нас від наших предків.

Тому, поки у вас печеться чергова пасочка, пропонуємо пройти тест та дізнатись, наскільки добре ви знаєте великодні традиції. 

0%

7. Чому у великодній кошик кладуть хрін?

Правильно! Неправильно!

Хрін робить людину міцнішою, як міцнішає християнин, коли сповідається під час пасхального періоду

5. До свят прийнято готувати найкращі вбрання. На Великдень це робили у середу. Що з одягу готували наші предки?

Правильно! Неправильно!

На Великдень наші предки здавна готували чоботи та коралі.

11. Приготування великодньої паски - це найвідповідальніша справа для будь-якої господині. Жінки мали одягнути чистий одяг та перед запаленою свічкою попросити у Бога допомоги у приготуванні. А що жінці не дозволялось робити під час приготування?

Правильно! Неправильно!

За звичаєм, господині не дозволялось сідати й відпочивати, поки печеться паска. Вважалося, що у такому випадку тісто обов’язково “впаде” і паска не вдасться.

2. Що потрібно з’їсти дівчині на Великдень, щоб до кінця року вийти заміж?

Правильно! Неправильно!

Якщо дівчина хотіла вийти заміж до кінця року, то на Великдень вона повинна з’їсти 12 “чужих” пасок.

8. Виявляється, Великдень має символи кохання. Як думаєте, що дівчата вдавнину дарували, щоб зізнатись у коханні?

Правильно! Неправильно!

Саме писанка вважалась великоднім символом любові. Найкращі з них дівчата дарували хлопцям, зізнаючись у власних почуттях.

9. Що робили бабусі та дідусі протягом великоднього тижня, щоб у них скоріше з’являлись онуки?

Правильно! Неправильно!

Літні люди розчісували волосся, шепочучи заклинання: "Пошли мені стільки ж онуків, скільки волосся на гребінці"

1. Головним символом Великодня є яйце. А чи знаєте ви різницю між крашанкою і писанкою?

Правильно! Неправильно!

Крашанка - це однотонне яйце, яке зазвичай варять у лушпинні цибулі для отримання жовто-коричневого кольору. А писанка - це яйце, яке декороване традиційними символами, що пишуться за допомогою воску та барвників.

10. І діти, і дорослі люблять на Великдень стукатись крашанками чи писанками. Це називається христосування, яке прийшло до нас ще здавна. Але навіщо це робити?

Правильно! Неправильно!

Писанку чи крашанку символічно розбивають, щоб старе дало місце новому.

6. Що робили жінки після того, як випікали святковий хліб на Великдень?

Правильно! Неправильно!

Після випікання святкового хліба, жінки засовували ноги і руки в піч, яка трохи охолола, щоб кінцівки не боліли і вони могли багато ходити і працювати.

3. У Чистий четвер господині наводять лад у домі, а також ходять до церкви. Дорогою додому вони несуть свічку, яка не повинна погаснути до самого будинку. Як називається ця свічка?

Правильно! Неправильно!

Цю свічку називали громовиця. Її запалюють під час негоди, щоб “грім хату не спалив”.

4. Куди йшли господарі перед тим, як з’їсти свячене?

Правильно! Неправильно!

Наші предки перед тим, як з’їсти свячене, йшли до худоби, христосались з нею, сповіщали “Христос Воскрес!”. А тоді торкались тричі свяченим кожної худобини. Робили це для того, щоб тварини гарно росли і не хворіли.

Тест: Що ти знаєш про великодні традиції?
Знається, ви дуже добре розумієтесь у великодніх традиціях. Цим треба пишатись і розказати про це своїм рідним.
Непогано! А щоб більше знати, розпитайте про великодні традиції у старшого покоління. Вони точно розкажуть щось цікавеньке.
Ви хоч знаєте, що Великдень цього року у нас відзначається 2 травня і потрібно зібрати великодній кошик?

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі