Жінка-військова

Людмила Павличенко — одна з найвідоміших жінок-військових ХХ століття. Вона домоглася права воювати зі зброєю нарівні з чоловіками, а згодом стала найрезультативнішою жінкою-снайперкою в історії. #ШОТАМ розповідає про українку, яку американська преса прозвала «Леді Смерть». До війни навчалася на історикиню в Києві Людмила Павличенко народилася у 1916 році в Білій Церкві, що на Київщині. Закінчила сім класів школи, а потім — переїхала до Києва, де здобула повну середню освіту, паралельно працюючи шліфувальницею на заводі «Арсенал». Ще зовсім юною — у 16-річному віці — вийшла заміж, тоді ж народила сина Ростислава. Незабаром подружжя розлучилося, але попри це Людмила до кінця життя носила прізвище першого чоловіка. У 1937 році Людмила Павличенко вступила на історичний факультет Київського державного університету. Коли 22 червня 1941-го нацистська Німеччина напала на СРСР, дівчина перебувала в Одесі. За різними джерелами, вона проходила там практику та писала дипломну роботу про гетьмана Богдана Хмельницького. За рік ліквідувала 309 ворогів, серед них — 36 снайперів 24-річна Павличенко звернулася до військкомату та добровільно вступила до армії. Їй, як і багатьом жінкам, спершу пропонували службу медсестри. Проте вона наполягала на тому, щоб стати бійчинею, і продемонструвала свої стрілецькі навички, здобуті ще в довоєнному стрілецькому гуртку. Людмилу зарахували на посаду снайперки 25-ї Чапаївської стрілкової дивізії. Людмила Павличенко. Фото: wikipedia.org За спогадами самої снайперки, перший бойовий постріл став для неї серйозним випробуванням. «Я знала, що моїм завданням буде стріляти в людей. У теорії мені все було ясно, проте я розуміла, що на практиці все зовсім інакше», — казала Павличенко. Людмила, зокрема, брала участь в обороні Одеси та Севастополя. За рік бойової служби українка знищила 309 військовослужбовців противника, зокрема 36 снайперів. Це стало абсолютним рекордом серед жінок-снайперок. Слава про талановиту дівчину дійшла до гітлерівських військ. Нацистські снайпери намагалися заманити Павличенко у пастку, але не змогли її зловити. У червні 1942 року Людмила отримала важке поранення: за найпоширенішою версією, це сталося внаслідок мінометного обстрілу. Після цього Павличенко вже не повернулася на передову — українку перевели на службу до навчального центру снайперів. Людмила Павличенко. Фото: Warfare History Network Потоваришувала з першою леді США під час візиту до Рузвельта Згодом Людмилу залучили до дипломатичної місії, й у вересні вона вирушила до США та Канади. Її завданням було переконати західних союзників активніше підтримувати СРСР у війні проти нацистської Німеччини та прискорити відкриття другого фронту в Європі. Людмила стала першою українкою, яку прийняв президент США Франклін Рузвельт і перша леді Елеонора Рузвельт. Попри різні статуси, країни, виховання й мови, жінки потоваришували та навіть через роки підтримували зв’язок. Саме під час перебування в США Павличенко виголосила свою знамениту промову, звернувшись до американців: «Мені 25 років. На фронті я вже знищила 309 загарбників. Чи не здається вам, джентльмени, що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною?». Людмила Павличенко у Вашингтоні (США). Фото: Український інтерес Для американської громадськості поява молодої жінки-снайперки стала справжньою сенсацією. На той час Павличенко було лише 25 років, але вона вже мала за плечима сотні бойових виходів і величезний досвід на фронті. Американська преса приділяла Павличенко величезну увагу та охрестила її «Леді Смерть». Газети регулярно публікували інтерв'ю зі снайперкою, розповідали про її бойовий шлях і навіть детально описували її зовнішність, одяг та манеру поведінки. Павличенко неодноразово наголошувала, що приїхала до США не як знаменитість чи публічна персона, а як військова, яка прагне розповісти про реалії війни. Американський фолк-музикант Вуді Гатрі навіть присвятив їй пісню «Miss Pavlichenko», яка зробила українську снайперку ще відомішою за океаном. Замість гвинтівки — громадська діяльність Після війни Людмила Павличенко повернулася до навчання, закінчила історичний факультет Київського університету у 1945 році та надалі працювала в Головному штабі Військово-морського флоту. Згодом вона присвятила себе громадській діяльності та роботі з ветеранами війни. Вона часто виступала перед молоддю, брала участь у міжнародних заходах. Пішла з життя видатна українська снайперка у 1974-му у віці 58 років. Російська пропаганда привласнює постать Людмили Павличенко, подаючи її як «російську» героїню або замовчуючи її українське походження. У цьому матеріалі ми зібрали факти з відкритих джерел, щоб розповісти її історію без пропагандистських міфів і викривлень.

Жінка-Військова

Найрезультативніша жінка-снайперка в історії — українка

Після війська Вікторія присвятила себе допомозі дітям, травмованим війною

Українка відстояла право воювати зі зброєю — і стала найрезультативнішою жінкою-снайперкою в історії

Уперше в історії Нацгвардії жінка-військова отримала звання Героя України

Військовослужбовиця Оксана Рубаняк написала книгу про війну очима дітей

Жінка-Військова

Найрезультативніша жінка-снайперка в історії — українка

Після війська Вікторія присвятила себе допомозі дітям, травмованим війною

Українка відстояла право воювати зі зброєю — і стала найрезультативнішою жінкою-снайперкою в історії

Уперше в історії Нацгвардії жінка-військова отримала звання Героя України

Військовослужбовиця Оксана Рубаняк написала книгу про війну очима дітей

Загальнонаціональна хвилина памʼяті