Як працює держава

«Як це працює» — редакційна рубрика #ШОТАМ, де ми простими словами та інфографіками розповідаємо, як українці шукають рішення, що впливають на державу та наше з вами життя. «Танення снігу — одна з небагатьох добрих новин для української енергетики. Вода допоможе наповнити водосховища, збільшить запас енергії й дасть додаткові можливості для гідрогенерації», — каже енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. До наступного опалювального сезону енергетики починають готуватися уже зараз — аби взимку українці змогли пережити холод. #ШОТАМ розповідає, в якому стані зараз українська енергетика, яких викликів чекати далі і що має зробити держава, щоб їх подолати. Станіслав Ігнатьєв енергетичний експерт У якому стані зараз українська енергетика Енергетична система України працює в умовах постійних обстрілів, а морози лише посилюють ці навантаження. Кожен мінус один градус температури означає для неї додаткові приблизно 200 МВт·год споживання. А це майже п’ята частина потужності одного атомного енергоблоку. У лютому ми зафіксували рекордне споживання електроенергії й дефіцит — на рівні 6,8–7 ГВт·год. — це майже половина обсягів, необхідних Україні для нормального споживання (16 ГВт·год). Перекрити цей дефіцит було нічим. Найпотужніший об’єкт генерації в країні — Запорізька АЕС, а через окупацію ми маємо мінус на ще приблизно 6 ГВт потужності. На жаль, сьогодні в нас немає жодної теплової електростанції, яка б або не зазнала ударів, або не була серйозно пошкоджена. Чому не можемо покрити дефіцит атомною енергією Атомна генерація дає рівний, стабільний графік, але саме вранці та ввечері споживання різко зростає, і ці піки традиційно покривалися тепловою генерацією. Тому саме ранкові й вечірні години залишаються найважчими з огляду на графіки відключень. Ситуацію ускладнюють і удари по підстанціях, які з’єднують Київ і Київську область із Рівненською та Хмельницькою атомними електростанціями. Ми можемо згенерувати достатньо електроенергії, але не завжди здатні її передати — як у столичний регіон, так і на схід країни, де на лівобережжі ворог фактично знищив усю генерацію. Чи загрожує українським містам тотальний блекаут Теплова генерація складає близько 20% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні. Основу енергосистеми складає атомна генерація, і повністю «вимкнути» Україну ворогу не вдасться. Атомні енергоблоки захищені, їх проєктували ще за часів Холодної війни з урахуванням навіть падіння літака чи застосування важкого озброєння. Теплові електростанції захистити складно: це об’єкти з низьким рівнем фізичного захисту, які не проєктувалися з урахуванням ракетних ударів. Саме тому ворог шукає «вузькі місця» — теплову генерацію, великі магістральні підстанції, що забезпечують передачу електроенергії між регіонами, а також розподільчі підстанції в прифронтових областях. Ворог намагається занурити людей у темряву й холод. Але попри всі руйнування, енергетична система України продовжує працювати — завдяки запасу міцності, фахівцям і постійному відновленню під обстрілами. Фактично цілодобово й тільки в ремонтних бригадах на електромережах та об'єктах генерації, на тепломережі у січні працювало майже 58 тисяч людей. При цьому нам критично бракує ремонтних бригад, фахівців із релейного захисту на підстанціях, інженерів і проєктантів, які могли б швидко та якісно проєктувати лінії електропередач і нові генеруючі потужності. Без цих людей навіть наявні ресурси неможливо ефективно реалізувати. Танення снігу — одна з небагатьох добрих новин для української енергетики. Вода допоможе наповнити водосховища, збільшить запас енергії й дасть додаткові можливості для гідрогенерації. Але можливі й інші ризики — насамперед санітарні. Там, де промерзли труби й каналізація, під час відлиги можуть виникати аварії. Але при температурах нижче +5 °C активного розмноження бактерій не відбувається, тож основне — вчасно реагувати й дбати про базову гігієну. Чи покращиться ситуація влітку Влітку ситуація теж може бути непростою. Високі температури означають різке зростання споживання електроенергії через кондиціонери в житлі, торгівельних центрах і логістичних об’єктах. Паралельно атомна генерація традиційно виходить у планові ремонти. Якщо споживання буде надмірним, ми знову можемо зайти в графіки відключень, особливо у вечірні та нічні години, коли сонячна генерація не працює. Тому влітку головна порада для українців — енергоощадність. Менше користуватися кондиціонерами, частіше провітрювати приміщення, зменшувати пікове споживання. Лише колективними зусиллями ми можемо знизити навантаження на систему й зробити графіки м’якшими або взагалі уникнути їх. Як Україна має підготуватися до наступної зими Запас міцності в енергосистеми ще є, і саме він дозволяє нам пройти цю зиму. Морози закінчуються — і це трохи нас рятує, але попереду багато роботи. Чого чекати в найближчі 3-5 років Ми будемо жити найближчі три-п'ять років в країні генераторів. Тож для малого середнього бізнесу він стане основним джерелом електропостачання. Частково альтернативою можуть бути зарядні станції типу EcoFlow, але в більшості випадків саме генератори залишатимуться основою. Для великого бізнесу — це вже когенераційні установки, здатні одночасно виробляти електроенергію й тепло. Для побутових споживачів усе залежить від типу житла. Якщо у вас приватний будинок, генератор у поєднанні з альтернативним котлом може врятувати від морозів. А от у багатоквартирних будинках, особливо у великих містах, ситуація значно складніша. Там мова радше про зарядні станції, утеплення житла, прості рішення для приготування їжі й збереження тепла. Водночас кожному варто подбати про базову автономність — мати генератор або зарядну станцію, теплий одяг, утеплене житло, а за можливості й сонячні панелі. Тим паче, що зараз є і державні програми, і банківські рішення, які роблять таку генерацію доступнішою. На жаль, ми продовжуємо жити в умовах війни й щоразу не можемо знати, яких ударів очікувати від ворога. Як держава має повернути довіру інвесторів до українського енергоринку Те, що ми переживаємо зараз, не виникло раптово. Ця криза закладалася роками. Першим серйозним дзвіночком стала платіжна криза навколо підприємства «Гарантований покупець». Саме вона підірвала довіру інвесторів до українського енергоринку. Бізнес просто перестав вірити, що вкладені гроші повернуться. У результаті інвестори не готові масово заходити в нову генерацію, навіть попри очевидну потребу. Показовий факт: лише за останні два роки бізнес побудував близько 3 ГВт генеруючих потужностей. Але ці об’єкти не підключені до мережі й працюють винятково для їхніх потреб. Це — прямий наслідок системної недовіри до ринку, а не відсутності бажання інвестувати. Енергетична система України стане європейським стандартом якості Нам потрібні нові генеруючі потужності — не застарілі теплові блоки, а швидкоманеврені, екологічно безпечні рішення. Це не лише когенерація, а комплексний підхід: сучасне обладнання, зменшення споживання природного газу на одиницю виробленої теплової чи електричної енергії, гнучкість і стійкість системи. Це завдання не на місяці, а на роки системної роботи. Така перебудова дасть Україні сучасну, ефективну і конкурентну на європейському рівні. Ми вийдемо з цієї кризи з новою енергетичною системою — можливо, однією з найсучасніших у Європі.

Як Працює Держава

Зекономили до 1 млн гривень за сезон: як ОСББ зробило 50-річний будинок у Києві енергоефективним

Як врятувати українську енергетику: ось що нам треба зробити до наступної зими