компостування

Попри стереотипи та критику Історії українців, які організуваликомпостування в ОСББ, школі та громаді Спільний смітник із органікою та іншими відходами – це наче спільна тусовка фанатів хеві-металу та Степана Гіги. Ніколи не знаєш, чим саме це може закінчитися. Пригадати всі аргументи на користь компостування можна в нашому попередньому матеріалі. А щоб не бути голослівними, ми зібрали для вас історії людей, які вже почали компостувати (читайте: перейшли на бік добра) та ще й залучили інших.Текст створено за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та громадської організації «Плато». Сергій Колесник член правління ОСББ житлового комплексу «Північна зірка», Миколаїв Ідея Ми почали сортувати відходи два роки тому. Компостування мало стати наступним кроком, однак нам бракувало обізнаності в темі, підтримки та й, зрештою, фінансування на реалізацію ідеї.Тоді я навіть не міг уявити, скільки перешкод доведеться подолати, аби нарешті запустити компостування в нашому ОСББ. Можливість Про проєкт «Сафарі для громад: компостування в містах» від ПРООН та «Плато» я дізнався в доволі дивний спосіб – якийсь чоловік, якого я навіть не знаю, відправив мені посилання на допис у фейсбуці. Не довго думаючи, я зареєструвався. І вже за кілька днів став активним слухачем освітньої програми.За результатами фінального конкурсу я став переможцем, тож спільно з організаторами почав проводити підготовку до облаштування майданчиків для компостування. Утім це було не так просто. Виклики Я почав проводити роботу з мешканцями. Мовляв, будемо облаштовувати майданчики неподалік від загальних сміттєвих баків, аби було зручніше. І, як то кажуть, почалося. Звідусіль посипалися всі можливі стереотипи про переробку органіки. Мухи, пацюки, коти, собаки, хвороби, антисанітарія, неприємні запахи… Чого я тільки не наслухався! Місце, яке ми спочатку обрали для компостера, довелося змінити через негативну позицію мешканців. Аби не вступати в конфронтацію з місцевими жителями та уникнути чергової хвилі негативу та хейту, ми переглянули локацію. На щастя, неподалік від житлового комплексу вдалося знайти нове, навіть краще місце.! Компостер слід встановлювати не менш ніж за 20 метрів від ЖК.Завдяки інформації, отриманій від експертів, та постійній підтримці організаторів ми успішно запустили процес, який міг би тягнутися роками. Адже для ОСББ складно згенерувати таку суму коштів.! Для ЖК «Північна зірка» обрали два дерев'яні трисекційні компостери з модрини. Ціна конструкцій вагою 700 кг разом із логістичними питаннями склала 40 000 гривень. Однак облаштувати компостери можна значно дешевше, створивши їх із підручних матеріалів. Поради З власного досвіду мушу сказати, що подібні зміни звичок місцевих мешканців потребують витримки та часу. Це довгий процес інформування жителів, аргументації та пояснень. Рішення про сортування чи компостування люди переважно приймають, лише коли розуміють, що зможуть економити на «платіжці» за відходи. Жодні аргументи на користь клімату чи забруднення ґрунтових вод наразі не працюють так само ефективно.Якщо ви надумаєте запускати компостування в своєму ОСББ, то пам’ятайте, що більшість приєднається згодом. Потрібно знайти критичну масу людей, які погодяться компостувати органіку. А вже тоді й за їхнім прикладом долучаться й інші.Щоб запустити компостування у своєму ОСББ необхідно:1) Бути активним мешканцем чи/та займати лідерську позицію в правлінні. Повноваження та підтримка людей у цьому процесі – максимально цінні ресурси.2) Заручитися підтримкою експертів-практиків. На початку дуже важливо мати людину, якій можна поставити запитання, коли щось піде не так. Можна переглянути десятки відео і перечитати сотні статей, але ніщо не зможе замінити живого спілкування.3) Проводити інформаційну кампанію серед мешканців. Перший аргумент – фінансовий (зменшується сума у платіжках за вивезення відходів). Другий – екологічний (відсутність на полігонах сміття, яке спричиняє пожежі). Людям завжди ближче те, що вони можуть побачити на власні очі. Результат Перші результати будемо мати вже за декілька місяців. Наразі мешканці понад 70 квартир висловили бажання долучитися до ініціативи. Сподіваюся, що поступово кількість охочих буде зростати. Ігор Матвій мешканець села Волоське,Дніпропетровська область Ідея Протягом майже 30 років у нашому селі не вивозили відходи. Сміття буквально заполонило місцевість та потрапляло до річки. Влітку звалища займалися, а повітря заповнювалося смогом. Тому я вирішив бодай спробувати вирішити цю проблему власними силами. Пошук рішення Спершу я провів облік сміттєзвалищ: взяв смартфон, берці та всю літню відпустку ходив звалищами, міряв їх кроками, робив опис, фотографував. Після цього додав їх до Google-карт разом із короткими описами. Загалом вийшло назбирати 180 звалищ із більш ніж 36 000 кубометрів сміття.Далі я приніс цю карту до сільради, завдяки чому звалища взяли на облік. Разом зі старостою села ми розробили схему вивезення відходів. Люди почали нести сміття в баки, і... якоїсь миті воно перестало вміщатися. Баки заповнювалися протягом двох днів, тоді як вивозили їх лише раз на тиждень. Найбільшу частку відходів у переповнених баках складала органіка. Звісно, лунали претензії, що сміття смердить. Але ж запах утворювався саме через органіку, що гниє. Так прийшло усвідомлення, що нам час компостувати органічні відходи. Процес За освітою я агроном і біохімік, тож процеси, які відбуваються в ґрунтах, розумію доволі добре. Вирішив першим поекспериментувати із опалим листям, бур'янами та іншими відходами органічного походження. До цього я вже робив компостну купу. Однак вона погано провітрювалася, а через сильний вітер усе розліталося подвір’ям.Тож на цей раз я вигріб яму 2х2,5м, зробив стінки зі старих дошок та залишив величезні щілини для вентиляції. В один штик лопати викопав чорнозем – він знадобиться для клумб та пересипання компосту. Крім того, в одному з кутків викопав глибшу яму розміром 0,5х0,5м – для відходів із кухні. І почав закидати всю домашню органіку. Цей компостер ми зробили разом із сином. І обійшовся він у 120 грн, що пішли на цвяхи. Залучення громади Згодом ми почали проводити в селі тренінги та майстер-класи з виготовлення компостерів. Запросили учасників із сусідніх сіл: Новоолександрівки, Дослідного та Старих Кодак. Спершу опанували теоретичну частину компостування. Пограли в рольову гру, в якій поділилися на чиновника, літню бабусю, маму з дитиною і 40-річного господаря, та спробували переконати «сусіда» не палити, а компостувати органіку.Після цього розповіли про особливості виготовлення біогумусу в домашніх умовах. А далі теоретичні знання закріпили практичними – разом змайстрували вуличний компостер, якого достатньо для 25 соток. Готовий компостер заклали листя із землею. У нас була чітка ідея – показати людям, що компостом можна підживлювати рослини, а за гарно налагодженого процесу – ще й продавати сировину. Для цього всі охочі пройшли поглиблений тренінг та отримали в подарунок перші компостери. Результат Після завершення процесу компостування компост мій компост був ніби з підручника: розсипчастий, із приємним запахом та без шкідників. А ось іншим було складніше витримати технологію виробництва, зокрема два дні тримати температуру бродіння на рівні +70°С. А без цього в компості залишалися грибки та насіння бур'янів.Так ми зробили остаточний висновок: компостуємо виключно для того, щоб вдесятеро зменшити об'єм органічних відходів в господарстві. Оскільки компост не завжди виходить достатньо хорошої якості, аби підживлювати рослини, ми використовуємо його ще й для підсипання нерівностей в саду та на городі. Також готовий компост можна змішувати із молодим, аби він швидше почав бродити. Крім того, компостування допомогло нам нарешті вирішити питання зі спалюванням листя та бур’янів. Юлія Попова директорка «Агенції розвитку територіальнихгромад Полтавського району» Ідея Наша ініціатива розпочалася з конкурсу: спільно з Новоселівською територіальною громадою ми запропонували школярам району зібрати та відсортувати сміття. Протягом місяця учні трьох шкіл зібрали 5,5 тонн вторинної сировини, уявляєте! А насправді її могло бути ще більше.Та під час конкурсу ми помітили, що органічні відходи в загальних контейнерах забруднюють вторинну сировину. І в такому вигляді вона стає непридатною для подальшої переробки. Через це ми вирішили спробувати відділяти органіку від твердих побутових відходів, а після – компостувати. Пошук рішення Від громадської організації «Перспектива» ми підготували два грантові проєкти. За отримані кошти нам вдалося придбати 6 компостерів, 3 пластикові контейнери для накопичення органіки в шкільних їдальнях, ефективні мікроорганізми для прискорення компостування та садові інструменти. Далі – запросили експерта, який в ігровій формі розповів учням про користь та правила компостування.Проблем із залученням школярів до ініціативи не було взагалі. Долучалися як діти, які були призерами МАН з екологічної тематики та вже знали про компостування, так і учні, яким просто було цікаво підтримати нову корисну ініціативу. Керівники та викладачі навчальних закладів також були відкритими до нової практики. Процес У кожній школі ми створили групи із 10-12 учнів старших класів. Вони забирали контейнери із органічними рештками у харчоблоках, закладали рештки їжі до компостерів та слідкували за дозріванням маси. Загалом з усіх шкіл громади до ініціативи приєдналися 30-40 старшокласників. Суворого поділу обов’язків серед них не було. Вони всі добре знайомі з процесом та етапами компостування й разом займаються проєктом. Адже так цікавіше, до того ж, з такою схемою взаємодії до ініціативи завжди можуть долучитися нові діти.Крім цього, нам суттєво допомагають ще майже 500 школярів, які викидають шкірочки з бананів чи яблук в окремі контейнери в їдальнях, а не до спільних смітників.Процес компостування у школах відбувається так: органічні відходи з харчоблоків і рештки органіки, які сортують учні, накопичуються та зберігаються в контейнерах протягом 1-2 тижнів. Потім їх змішують із листям з території школи та наповнюють компостер. Готову масу обробляють реагентом для прискорення компостування – згідно з розміром порції органіки.За процесом слідкують керівники активу – вчителі біології та класні керівники. Утім причин для втручання в процес у них практично немає. Компостування не потребує щоденного догляду. Тому, навіть коли діти перебувають на дистанційному навчанні, проблем не виникає. Вчителі періодично наглядають за компостерами хіба що влітку. Та навіть під час канікул діти, які не поїхали з громади, все одно приєднуються до процесу. Результат Діти активно допомагають залучити до ініціативи дорослих. Населення створює компостні бурти (насипи з органічних відходів). Для дозрівання компосту обирають місце, орієнтуючись на південь, дотримуються

Компостування

На Київщині почали компостувати сміття у дворі багатоповерхівки — тепер так роблять у 60 громадах України

Попри стереотипи та критику. Історії українців, які організували компостування в ОСББ, школі та громаді

Почни з органіки. Що таке компостування та чому воно рятує нашу планету