Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Символ свободи та незалежності. Що ви знаєте про історію українського прапора? (ТЕСТ)

Опубліковано

23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. Його історія розпочалася кілька століть тому, а шлях до визнання був часом складним та болючим. Синьо-жовтий стяг для українців – це більше, ніж кольори. Це символ та зброя, яка відлякує ворогів. Адже там, де наш стяг, – наша армія та наша держава.

До Дня прапора ШоТам підготував новий тест про історію одного з головних державних символів. Про символ, який незабаром знову майорітиме над Херсоном, Донецьком та Сімферополем.

Коли в українські історії вперше промайнула згадка про синій та жовтий кольори на офіційній символіці?

Правильно! Неправильно!

Перше поєднання синього й жовтого кольорів на офіційній символіці датують 1256 роком. Йдеться про герб Львова із зображенням жовтого лева на синьому фоні. Це – подарунок місту від князя Данила Галицького. Крім того, золотий та синій кольорі використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.

Скільки разів проголошували Українську державність під синьо-жовтим прапором?

Правильно! Неправильно!

Під синьо-жовтим стягом тричі проголошували Українську державність: у 1917, 1941 та 1990 роках.

Наш прапор має чітку пропорцію, закріплену на законодавчому рівні. Яку саме?

Правильно! Неправильно!

«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3», – йдеться в постанові Про Державний прапор України.

Над яким морським судном вперше замайорів синьо-жовтий прапор?

Правильно! Неправильно!

12 лютого 1992 року український прапор вперше було піднято на морському кораблі – теплоході «Кременчук», який перебував в порту іспанської Валенсії. До цього діяла постанова, що до утворення реєстру кораблів усі морські судна мають ходити під радянським стягом. Однак капітан «Кременчука» В'ячеслав Кисловський вирішив інакше та доручив боцману зшити із двох сигнальних прапорів синьо-жовтий стяг, який і був урочисто піднятий над судном.

У 1989 році український прапор вперше за радянських часів підняли під час мітингу. Хто це зробив?

Правильно! Неправильно!

26 квітня 1989 року львів’янин та активіст Товариства Лева Юрко Волощак вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи. Це відбулося на площі Ринок у Львові й стало першим за радянських часів випадком публічного підняття українського національного прапора.

У якому місті синьо-жовтий прапор вперше підняли над офіційною радянською будівлею?

Правильно! Неправильно!

14 березня 1990 року в місті Стрий, що на Львівщині, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського стяга над офіційною радянською установою.

З якою подією пов'язане святкування Дня прапора саме 23 серпня?

Правильно! Неправильно!

Так, за офіційною версією, 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Водночас варто зазначили, що безпосередні учасники подій називають іншу дату – 24 серпня. Утім саме ця подія обґрунтуванням для заснування нового свята – Дня державного прапора України. До речі, Жадан потрапив до переліку варіантів не випадково – він справді народився 23 серпня.

Окей, а коли синьо-жовтий стяг офіційно затвердили Державним прапором України?

Правильно! Неправильно!

Саме 18 вересня президія Верховної ради своєю постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. Відтоді під цим прапором починають зустрічати іноземні делегації, складати військову присягу тощо.

А знаєте, звідки взявся міф про те, що кольори на нашому прапорі треба змінити місцями, оскільки таке розташування може символізувати біду?

Правильно! Неправильно!

У 1992 році художниця з Китаю Мао Мао запропонувала президенту України Леоніду Кравчуку змінити розташування кольорів на прапорі. Вона наполягала, що таке поєднання символізує біду для української держави.

19 листопада 1997 року Леонід Каденюк вперше розгорнув український прапор на орбіті Землі, перебуваючи на борту шатлу «Колумбія». А хто зробив це вдруге?

Леонід Каденюк.
Правильно! Неправильно!

Так-так, саме Рендольф Брезнік! Він вдруге в історії розгорнув український стяг на навколоземній орбіті (408 кілометрів над Землею) у липні 2017 року. Звідки у нього наш прапор? Справа в тому, що восени 2008 року Брезнік усиновив хлопчика з Дніпра. А разом із сином американець повернувся додому ще й з українським стягом.

Як гадаєте, що зафіксовано на цих кадрах?

wikipedia.org
Правильно! Неправильно!

Це фото, без перебільшення, історичне. Адже на ньому зафіксовано першу появу українського прапора на Олімпійських іграх. Щоправда, у доволі незвичний спосіб. 27 липня 1976 року у Монреалі під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР двадцятирічний представник української діаспори в Канаді Данило Мигаль вибіг на поле і станцював гопак у вишиванці з синьо-жовтим прапором.

«На твоєму ж прапорі — Вільна Україна з вільними громадянами, держава, в якій не буде соціального визиску і національного гніту. Отже, борючись із темрявою, ти несеш своєму народові світло Правди». Кому належать ці слова?

Прапор України на звільненому від окупантів острові Зміїний.
Правильно! Неправильно!

Це цитала Василя Стуса з «Пам’ятки для українського борця за волю».

Символ свободи та незалежності. Що ви знаєте про історію українського прапора? (ТЕСТ)
Ой, лишенько! Хтось сьогодні дізнався чимало нового про український прапор. Чи можна назвати цей результат поганим? Звісно, ні! Адже тепер ви можете розповісти друзям чимало цікавих фактів про стяг, під яким виборюється наша свобода.
Непоганий результат! Схоже, ви не вперше цікавитесь історією українського прапора. Але деякі питання все ж виявилися заскладними. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше людей дізналися щось нове про наш стяг!
Ов-ва! Вашим знанням може позаздрити будь-хто! Чудовий результат! Не забудьте поділитися цим тестом із друзями, аби якомога більше людей дізналися щось нове про прапор України.

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі