Суспільство
Символ свободи та незалежності. Що ви знаєте про історію українського прапора? (ТЕСТ)
23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. Його історія розпочалася кілька століть тому, а шлях до визнання був часом складним та болючим. Синьо-жовтий стяг для українців – це більше, ніж кольори. Це символ та зброя, яка відлякує ворогів. Адже там, де наш стяг, – наша армія та наша держава.
До Дня прапора ШоТам підготував новий тест про історію одного з головних державних символів. Про символ, який незабаром знову майорітиме над Херсоном, Донецьком та Сімферополем.
Коли в українські історії вперше промайнула згадка про синій та жовтий кольори на офіційній символіці?
Перше поєднання синього й жовтого кольорів на офіційній символіці датують 1256 роком. Йдеться про герб Львова із зображенням жовтого лева на синьому фоні. Це – подарунок місту від князя Данила Галицького. Крім того, золотий та синій кольорі використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.
Скільки разів проголошували Українську державність під синьо-жовтим прапором?
Під синьо-жовтим стягом тричі проголошували Українську державність: у 1917, 1941 та 1990 роках.
Наш прапор має чітку пропорцію, закріплену на законодавчому рівні. Яку саме?
«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3», – йдеться в постанові Про Державний прапор України.
Над яким морським судном вперше замайорів синьо-жовтий прапор?
12 лютого 1992 року український прапор вперше було піднято на морському кораблі – теплоході «Кременчук», який перебував в порту іспанської Валенсії. До цього діяла постанова, що до утворення реєстру кораблів усі морські судна мають ходити під радянським стягом. Однак капітан «Кременчука» В'ячеслав Кисловський вирішив інакше та доручив боцману зшити із двох сигнальних прапорів синьо-жовтий стяг, який і був урочисто піднятий над судном.
У 1989 році український прапор вперше за радянських часів підняли під час мітингу. Хто це зробив?
26 квітня 1989 року львів’янин та активіст Товариства Лева Юрко Волощак вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи. Це відбулося на площі Ринок у Львові й стало першим за радянських часів випадком публічного підняття українського національного прапора.
У якому місті синьо-жовтий прапор вперше підняли над офіційною радянською будівлею?
14 березня 1990 року в місті Стрий, що на Львівщині, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського стяга над офіційною радянською установою.
З якою подією пов'язане святкування Дня прапора саме 23 серпня?
Так, за офіційною версією, 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Водночас варто зазначили, що безпосередні учасники подій називають іншу дату – 24 серпня. Утім саме ця подія обґрунтуванням для заснування нового свята – Дня державного прапора України. До речі, Жадан потрапив до переліку варіантів не випадково – він справді народився 23 серпня.
Окей, а коли синьо-жовтий стяг офіційно затвердили Державним прапором України?
Саме 18 вересня президія Верховної ради своєю постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. Відтоді під цим прапором починають зустрічати іноземні делегації, складати військову присягу тощо.
А знаєте, звідки взявся міф про те, що кольори на нашому прапорі треба змінити місцями, оскільки таке розташування може символізувати біду?
У 1992 році художниця з Китаю Мао Мао запропонувала президенту України Леоніду Кравчуку змінити розташування кольорів на прапорі. Вона наполягала, що таке поєднання символізує біду для української держави.
19 листопада 1997 року Леонід Каденюк вперше розгорнув український прапор на орбіті Землі, перебуваючи на борту шатлу «Колумбія». А хто зробив це вдруге?
Леонід Каденюк.
Так-так, саме Рендольф Брезнік! Він вдруге в історії розгорнув український стяг на навколоземній орбіті (408 кілометрів над Землею) у липні 2017 року. Звідки у нього наш прапор? Справа в тому, що восени 2008 року Брезнік усиновив хлопчика з Дніпра. А разом із сином американець повернувся додому ще й з українським стягом.
Як гадаєте, що зафіксовано на цих кадрах?
wikipedia.org
Це фото, без перебільшення, історичне. Адже на ньому зафіксовано першу появу українського прапора на Олімпійських іграх. Щоправда, у доволі незвичний спосіб. 27 липня 1976 року у Монреалі під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР двадцятирічний представник української діаспори в Канаді Данило Мигаль вибіг на поле і станцював гопак у вишиванці з синьо-жовтим прапором.
«На твоєму ж прапорі — Вільна Україна з вільними громадянами, держава, в якій не буде соціального визиску і національного гніту. Отже, борючись із темрявою, ти несеш своєму народові світло Правди». Кому належать ці слова?
Прапор України на звільненому від окупантів острові Зміїний.
Це цитала Василя Стуса з «Пам’ятки для українського борця за волю».
Поділіться своїми результатами:
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
