Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Стильно та екологічно: 7 eco-friendly брендів одягу

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Одним з найбільш модних трендів сьогодні є екологічність. Свідоме ставлення розповсюдилось не тільки на предмети побуту, а й на гардероб. Це й не дивно, адже текстильна індустрія є найбільшим забруднювачем чистої води. А ви ще й досі на переповнений гардероб кажете, що нічого одягнути?

Сьогодні багато брендів намагаються зробити виробничий процес більш екологічним, а самі покупці обирають одяг з перероблених матеріалів. Такі бренди найчастіше називають себе “eco-friendly”. Тож ми підібрали для вас українських виробників екологічного одягу, які турбуються про навколишнє середовище. А ви, як споживач, зможете долучитись до екоруху.

1. KSENIA SCHNAIDER

Це український бренд, який випускає чотири колекції на рік. KSENIA SCHNAIDER — це сімейний дует українських дизайнерів Ксенії та Антона Шнайдерів. Бренд продається уже у понад 70 країнах світу та став одним з адвокатів апсайклінгу та свідомої моди у Східній Європі. Дизайнери створюють джинсовий одяг, для виробництва якого використовується денім. Матеріал дизайнери закуповують у секонд-хендах та переробляють.

За рік на нові речі бренд переробляє близько 5 тонн деніму. Також бренд перешиває і власні колекції. Серед асортименту є і спортивні речі, одяг у стилі печворк та сукні із сяйвом. У 2018 році KSENIASCHNAIDER отримав нагороду Sustainable Brand of the Year в Україні. Коштує одяг недешево — в середньому пара джинсів коштує $375.

2. Rcr Khomenko

Молода дизайнерка Яся Хоменко надихнулась одягом з секонд-хенду та дитячими казками, і створила власний бренд одягу Rcr Khomenko. Засновниця фокусується на апсайклінгу, створюючи зовсім нові моделі та прикрашаючи їх іронічними принтами родом з казок.

Дизайнерка прагне, аби колекції були унікальними, тому зустріти дві однакові речі — неможливо. Серед асортименту можна знайти незвичайні футболки, сорочки, худі та світшоти. Колекції бренду виглядають гарно та життєрадісно — жіночі силуети, пастельні фарби та яскраві аплікації розфарбують будь-які сірі будні. У Rcr Khomenko можна придбати обновку від 800 до 5000 гривень.

3. Slowme

Це доволі молодий бренд в’язаних светрів з натуральної deadstock wool (пряжа, що залишається невикористаною у виробництві, — прим.авт.) високої якості, яку бренд викуповує в будинків моди. Для виробництва бренд використовує здебільшого натуральні матеріали: бавовну, віскозу, шовк, мериносову шерсть, альпаку, кашемір. Цікаво, що дизайнерка перевіряє на собі, наскільки тканина приємна до тіла та чи не кошлатиться.

Slowme прагне бути екофрендлі, тому виробляє речі невеликими партіями, залежно від кількості замовлень на кожну річ. Також тут пропагують zerowaste та сортування сміття, використання біорозкладних матеріалів (наприклад, пакетів з кукурудзи, які можна компостувати), а також не використовують жодного пластику в пакуванні. Головна мотивація бренду – робити речі, які будуть довго служити. Ціни за в’язаний светр — в середньому 1900 гривень.

4. ЗЕРНО

Якщо ви є прихильником фольклорних мотивів, то український бренд одягу та аксесуарів ЗЕРНО — саме для вас. Як зазначають засновники, акцент на етнічному дизайні — це бажання зберегти та переосмислити корінні українські традиції та традиції інших народів.

Бренд використовує чисті природні матеріали: коноплі, бавовну, шовк, вовну, а також глину, скло та дерево. Натуральні матеріали гарантують довговічність речам, що дозволяє зберігати природні ресурси при надмірному споживанні. Серед асортименту можна знайти верхній одяг, сукні, блузи, спідниці, штани, а також намиста та інші аксесуари. Ціни дуже різні, наприклад, ви можете купити сукню від 2000 до 7000 гривень, верхній одяг – від 1000 до 5000 гривень, а намисто з натурального каменю – від 1000 до 5000 гривень.

5. REHASH

Це молодий український бренд, який створили дизайнер Анна Тесло і маркетолог Олена Дружинська. REHASH використовують кілька видів матеріалів: старі речі та якісні тканини, які знаходять на секонд-хендах, та залишки тканин з ательє, які не знадобились у виробництві. Таким чином дівчата підтримують боротьбу проти забруднення навколишнього середовища.

За словами засновниць, тільки якісно зроблений одяг з натуральних, міцних і стійких матеріалів носиться довго. Тільки такий одяг не хочеться викидати. Тому особливу увагу вони приділяють підбору матеріалів, правильній посадці і обробці кожної деталі. У асортименті REHASH можна знайти верхній одяг, штани, сукні та інші речі. Одяг від цього бренду коштує в середньому 3000 гривень.

6. SuburbEurope

Етичний бренд SuburbEurope пропонує своїм клієнткам жіночий одяг яскравих кольорів. Вони є повністю свідомою маркою, діють за принципом чесної торгівлі та мають локальне виробництво. Замість магазинів бренд має арт-локації, в яких створено зону відповідальної моди.

Головний девіз бренду — мультикультурність. Вони створюють одяг, який мало популярний серед масового споживача, але обов’язково знайдуть багато поціновувачів серед молоді, які намагаються підкреслити власний стиль і самовиразитись завдяки своєму одягу. SuburbEurope орієнтуються на індивідуального споживача, тому і тиражі колекцій маленькі. Серед асортименту можна знайти сукні, спідниці, комбінезони. Ціни — від 587 гривень.

7. ROUSSIN

Дизайнер бренду ROUSSIN Софія Русінович у колекціях звертає увагу на соціальні проблеми сучасності та знаходить шляхи їх вирішення. Головний принцип виробництва – це recycling. Кожна колекція вирізняється інноваційними розробками та являє собою симбіоз класики та спорту.

В асортименті вирізняються футболки, виготовлені з речей старих колекцій та пофарбовані за методом tie-dye, світшот з клаптиків тканини, що залишаються після шиття. Особливість бренду ще й в тому, що вони використовують світловідбивальну тканину для безпеки руху на дорозі, сумки з поліетиленових пакетів та плівки.

Бренд активно впроваджує у виробництво перероблення пластикових пакетів. Крім одягу, у колекціях можна знайти рюкзаки, сумки і взуття. Ціни — від 800 гривень за футболку до 3200 гривень за спортивний костюм.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Документальну стрічку “Вона та війна” франко-української режисерки виклали у вільний доступ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Документальна стрічка “Вона та війна” франко-української режисерки Марії Кондакової тепер доступний для безкоштовного перегляду онлайн, пише Нове українське кіно.

Картина розповідає історію трьох жінок, які стали до лав української армії.

Сюжет

Неоголошена війна на Сході України в одну мить зруйнувала мирне життя багатьох українців. Тисячі українських жінок взяли на себе обов’язок стати солдатками й ризикувати своїм життям заради миру та свободи у своїй країні. Цей повнометражний документальний фільм спостерігає за трьома такими жінками та за їхнім життям, якого вони ніколи для себе не очікували.

Головні ролі в картині зіграли: Валерія Бурлакова, Марія Кушнір та Ірина Іванюш. Доля кожної з героїнь фільму складалася по-різному, але кожна визначена війною.

Режисер – Марія Кондакова, автори сценарію – Яна Пономаренко, Маша Кондакова, оператор – Сергій Стеценко, художник-постановник – Павло Ярмусевич, композитор – Антон Байбаков, продюсери – Володимир Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова. Виробництво: ТОВ “ІнсайтМедіа”.

Читайте також«Червоні рюкзаки». Як створювали проєкт для підлітків, що розповідає про рідкісних тварин України

Кінопроєкт цього фільму з робочою назвою “Міцна та ніжна” став одним із переможців Восьмого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 3,39 млн грн при загальній вартості виробництва в 3,6 млн грн.

Прем’єра фестивальної версії стрічки (під назвою “Моя війна”) відбулася в червні 2021 року на Київському міжнародному кінофестивалі “Молодість”.

Нагадаємо, у Генічеську знімають два фільми про російсько-українську війну.

Усі фото: cinema.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Презентували книгу воїна-кіборга «Життя після 16:30. Сім років потому»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Миколаєві презентували книгу кіборга, захисника Донецького аеропорту Олександра Терещенка «Життя після 16:30. Сім років потому».

Про це повідомив у фейсбуці Центральна міська бібліотека ім. Кропивницького.

У книзі автор пише про внутрішні проблеми людей, які пройшли горнило російсько-української війни, розмірковує про можливості подолати депресію і сприймати себе у реаліях часу.

Книга складається з перших 36 й доповнених новими 40 оповідями. Кожна з них – реальний епізод із життя захисника Донецького аеропорту.

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

«З того чи іншого епізоду я виніс для себе певну мораль. Вона може бути корисна читачеві. Може, тому що це мій досвід», – наголошує Терещенко.

За його словами, ніхто не здатен нас позбавити, ані наділити бажанням жити – все залежить виключно від нас. Внутрішню мотивацію необхідно знаходити у власних прагненнях та цілях.

Автор присвятив книгу покійному миколаївському поету Володимиру Пучкову.

«Той спосіб життя, який я веду, не є легким для оточення. Це постійне намагання довести собі, що я самостійний, що жодні обмеження мене не зупиняють і я незалежний. А це дуже важко. Тому я згадую свою дружину, сестер», – наголошує Терещенко.

Читайте також: Гонзо-література, війна та книги для дітей. Історія письменника та ветерана Валерія Пузіка

Олександр Терещенко дістав важке поранення під час війни на сході України – у нього в руках розірвалася граната, яку він намагався викинути з приміщення під час обстрілів. Лікарі довго боролися за його життя, довелося ампутувати обидві руки.

Нагадаємо, ВВС Україна оприлюднила претендентів за звання Книги року-2021.

Усі фото: facebook.com/KropyvnytskyiLibrary.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

«На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Це історія про бойових побратимів, які щодня на польових виходах мріяли про смак справжнього тушкованого м’яса. Повернувшись із зони АТО, вони об’єдналися довкола ідеї виробництва готового м’яса тривалого зберігання у надійному та зручному пакуванні. Зараз компанія «FuseFoods» виготовляє понад 20 видів готових страв: від м’ясних консервів до вегетаріанського плову. Такі повноцінні раціони в термопакуванні незамінні у подорожах та вилазках на природу, а також стають у нагоді людям, які бажають харчуватись здоровою їжею, однак мають замало часу на приготування.

Дмитро Загородній
Дмитро Загородній

Співзасновник компанії «FuseFoods», ветеран російсько-української війни.

Чому в Україні не роблять нормальну тушкованку?

Усе почалося на польових виходах в зоні АТО, де харчування було, м’яко кажучи, не дуже. Та інколи волонтери привозили західні сухпайки – вони сильно відрізнялись від українських як за якістю та смаком, так і за зручністю пакування. І ми з побратимами подумали: чому не можна створювати таке в Україні? 

Робота закипіла після демобілізації. Нас було п’ятеро, і разом ми «закривали» всі напрямки бізнесу: технологічна частина виробництва, логістика, маркетинг та продажі. Кожен взявся за те, що вмів та знав.

Спочатку ми вирішили виробляти лише м’ясні страви – за смаком знайомої дитинства тушонки. Першочерговою цінністю для нас стала якість, тож страву почали робити з чистого м’яса найвищого гатунку, без жилок, шкурок та жиру. Коли про це дізнались технологи заводу, де ми орендували обладнання, вони сказали: «Ви будете першими в Україні, хто зробить м’ясну консерву повністю з м’яса». Хоча 100% м’яса ми так і не досягли: маємо 97,5%, а решта – спеції.

Дмитро Загородній під час служби в АТО.

Курка з карі та телятина з розмарином

Ми дуже ретельно працювали над рецептами. Наприклад, м’ясо телятини навіть при довгому тушкуванні залишає в собі тяжкий аромат. Цей запах часто перебивають духмяним перцем та лавровим листом, однак справа в тому, що спеціями виробники також приховують неякісні інгредієнти. Тому у споживачів виникають асоціації, що насторожують.

Ми намагались знайти інші варіанти. Перепробували купу різних рецептів телятини і зупинили свій вибір на розмарині. Хоча цю приправу зазвичай використовують до овочів та картоплі, в поєднанні з телятиною вона надала м’ясу легку свіжість. До курки ми підібрали більш класичний варіант спецій – карі, а для свинини додали азіатські нотки за допомогою соєвого соусу. 

І на вуглях, і в мікрохвильовці

Першу продукцію ми випускали на орендованих потужностях. Та з цим часто виникають складнощі: треба вчасно стати у чергу на оренду приміщення, доорендувати обладнання, якого бракує, вчасно все завезти-вивезти… Тому не так швидко можна створювати нові позиції для розширення асортименту.

Коли ми вийшли на ринок і наша продукція почала з’являтись у різних магазинах, то залучили інвестиції для розширення виробництва. Завдяки фінансуванню від інвестиційного фонду, що підтримує багато ветеранських бізнесів, ми змогли побудувати власний завод і випустили нові лінійки страв – професійну та економну.

Продукція з першої лінійки компанії.

Професійна лінія (як і перша – ImReady) більш орієнтована на туристів та військових: фольговане пакування можна гріти на вуглях, а вага 200 грамів ідеально підходить для одного прийому їжі. В економ-лінії пакування таке, аби можна було підігрівати у мікрохвильовці. Внутрішні прозорі пакети лінійки мають  zip-застібку та  одноразові прибори. Так можна і зручно поїсти, і залишити у холодильнику чи покласти у рюкзак. 

«Зробіть для нас менші порції», – порадили туристи

Навесні 2017 ми презентували нашу лінійку ImReady на ярмарку ВДНГ, де були представлені малі бізнеси і стартапи. Далі, як і у всіх, напевно, купували знайомі та знайомі знайомих. І, звичайно, волонтери, які замовляли продукти на фронт. Водночас ми запустили сайт – так вийшли на аудиторію туристів. 

Перша лінійка ImReady була навіть дорожча за аналоги. Однак туристи казали, що раніше, коли купляли звичайні банки з консервами, доводилося викидати з неї третину – жир та всілякі обрізки. А ми мали лише м’ясо і соус з цього м’яса. 

Друга значна цінність, за словами туристів, – зручність пакування. Ми орієнтувались на західні зразки, які привозили нам волонтери на передову. На диво, сучасний світ використовує не лише залізні банки, а й фольговані пакування, де їжа може зберігатись до 2 років. Туристам це було до смаку, адже кожен грам вони несуть на своїх плечах.

І щодо грамів, за порадами туристів, ми зменшили вагу професійних наборів – раніше вони важили по 250г, і цього було забагато для однієї людини. Нам порадили створювати порції між 180 та 230, тож ми обрали «золоту середину» і тепер пакуємо страви для походів по 200 грамів.

10% прибутку – на благодійність

На великі проєкти нас не вистачало, тож вирішили діяти точково: ми допомагали через спілку ветеранів АТО. Там є внутрішні проєкти, тож  набагато легше відслідкувати результати. Ми направляли частину нашого прибутку конкретним людям, які потребували грошей на операцію або реабілітацію.

Зараз, коли ми розширили виробництво, ми будемо спрямовуємо кошти на підтримку дитячих таборів. Це як і звичайні табори, так і табори для дітей з соціально вразливих сімей.

Робота – найкраща реабілітація для ветеранів

У перші роки війни суспільство дещо боялося ветеранів. Коли я тільки повернувся з фронту, я дійсно шукав роботу. До війни я працював веб-дизайнером та займався просуванням сайтів, тож сподівався знайти себе у цій сфері. На деяких співбесідах досить «цікаво» було спостерігати за реакцією, коли підходило питання щодо паузи у резюме (а це майже рік). Я відповідав як є – був у зоні АТО. І помічав, як після цієї відповіді тон бесіди змінювався, питання ставали більш вимушені, і відчувалось, що на цю роботу мене не візьмуть. 

На щастя, ми з побратимами вирішили, що будемо працювати на себе.  Через зайнятість найлегше відновлюватись після досвіду бойових дій. Просто звичайна робота. До того ж ти працюєш у колективі, де всі тебе більш-менш розуміють. 

Нова лінійка компанії.

Мрію, аби всі, хто хоче відкрити власну справу, могли це зробити

Мої мрії пов’язані з допомогою іншим підприємцям-початківцям. Це важко назвати менторством – я ще не вважаю себе таким. Та коли у людини є питання чи проблеми, я просто беру за руку і говорю: «Сьогодні я твій інструктор, пішли». І показую їм свій досвід.

Наприклад, розповідаю, як відкрити ФОП та ділюсь контактами фондів й інвесторів, які адекватно оцінюють бізнес-плани та допомагають його покращити. А ще раджу безкоштовні курси та знайомлю з Асоціацією підприємців-ветеранів.

Я переконаний, що підприємці, наче кров, рухають великий організм держави. І чим більша конкуренція, чим краще працює економіка, тим краще всім і кожному живеться в нашій країні. Моя мрія – аби кожен міг розпочати власну справу і вивести її на гідний рівень.

Цей текст з’явився завдяки Добродіям та Добродійкам ШоТам – нашим читачам, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

Підтримай ШоТам

Читати далі