Суспільство
Статус інвалідності внаслідок війни: як його отримати цивільним
Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.
Згідно із Законом України, цивільні, які постраждали від вибухонебезпечних предметів на територіях, де ведуться або були бойові дії, можуть отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни. Цей статус дає право на більшу пенсію та додаткові пільги від держави.
Разом із Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) ШоТам розповідає, що потрібно, аби отримати цей статус, та які додаткові пільги надає держава людям, що отримали статус особи з інвалідністю внаслідок війни.
Звернення до сімейного лікаря, МСЕК та Міністерства у справах ветеранів
Координатор громадської приймальні ГО «МАРТ» Дмитро Науменко каже, що статус людини з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати цивільні, які постраждали від воєнних злочинів чи отримали поранення на територіях, де ведуться або були бойові дії. Він прирівнюється до статусу, який отримують військовослужбовці.
Аби отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни спершу потрібно оформити групу інвалідності. Для цього людина має відвідати сімейного лікаря та отримати від нього направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК). За результатами проходження лікування та реабілітації МСЕК може встановити інвалідність і її причину. Зазначимо, що висновок МСЕКу отримують тільки дорослі, а діти – лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).
Протягом п’яти робочих днів МСЕК визначає групу інвалідності, її причину, види роботи, рекомендованої людині за станом здоров’я тощо. Під час проходження цієї комісії людину має супроводжувати її сімейний лікар або голова комісії в лікарні.
Під час воєнного стану люди можуть звертатися до лікарських комісій медичних закладів незалежно від місця реєстрації та проживання. Якщо людина не може відвідати комісію МСЕК, то рішення ухвалюється на основі висновків лікарської комісії при медичному закладі.
Далі з уже встановленою групою інвалідності варто звернутися до Міністерства у справах ветеранів, при якому існує міжвідомча комісія, яка розглядає ці документи.
Які документи потрібно зібрати для комісії при Міністерстві у справах ветеранів
Для звернення до Міністерства у справах ветеранів потрібно зібрати такі документи:
- копії сторінок паспорта громадянина України;
- копію ідентифікаційного коду;
- висновок медичного експерта, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від боєприпасів;
- копію довідки МСЕК про групу і причину інвалідності;
- копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ;
- інші документи (за наявності), які можуть засвідчити одержання постраждалим (-ою) ушкоджень здоров’я від боєприпасів.
«Серед документів має бути копія висновку медичного експерта, що має засвідчити наявність поранення. Отримати висновок можна від слідчого поліції чи СБУ, який веде справу потерпілої людини. Саме слідчий має призначити судово-медичну експертизу, а її результат має міститися в матеріалах кримінальної справи. Експертиза триває від одного місяця до чотирьох, а на практиці – набагато довше», – зазначає Дмитро Науменко.
Юрист стверджує, що до органу соціального захисту населення також потрібно подати довідку про відсутність судимості – її можна зробити самостійно безкоштовно через «Дію» або ж у сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Також потрібно взяти витяг з реєстру досудових розслідувань, який має бути сформований не пізніше ніж за останні три місяці до звернення. Якщо витяг старий, то комісія може не розглянути заяву.
Пільги для осіб з інвалідністю внаслідок війни
Люди, які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни, отримують ряд пільг від держави. Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики України, це може бути:
- знижки на квартирну плату;
- безкоштовне забезпечення ліками, стоматологічними послугами та протезуванням;
- щорічне безкоштовне медичне обстеження;
- щорічне безкоштовне санаторне лікування;
- безкоштовне користування комунальними послугами;
- безкоштовний ремонт квартири чи будинку в порядку, який визначає Кабінет Міністрів України;
- безкоштовний проїзд міським та міжміським транспортом;
- безкоштовне встановлення квартирного телефону;
- позачергове працевлаштування за спеціальністю;
- право на державну підтримку для здобуття освіти людьми зі статусом інвалідності внаслідок війни та їхніх дітей.
Щодо фінансової підтримки, юрист зазначає:
«Є грошові виплати, які надають органи місцевого самоврядування. Про це треба дізнаватися безпосередньо в міських та селищних радах за місцем проживання. Також люди зі статусом особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на отримання пенсії, розмір якої змінюється щороку, адже це залежить від прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, а ще – від групи інвалідності.
Цей мінімум визначає держава, і станом на січень 2024 року він складає 2 361 грн. Для осіб з І групою інвалідності встановлюється виплата в розмірі 650% від прожиткового мінімуму – 15 360 грн, для ІІ групи – 12 395 грн (525% прожиткового мінімуму), для ІІІ групи – 360% прожиткового мінімуму, тобто 8 499 грн. Ці пенсії значно більші, ніж в осіб з інвалідністю за загальними захворюваннями».
Більш детально про пільги для людей з різними групами інвалідності можна дізнатися на сайті Національної асамблеї людей з інвалідністю.
Аби стати на облік та отримувати соціальну допомогу та пільги від держави, людина з власновленим статусом інвалідності внаслідок війни має звернутися до Управління соціального захисту населення за місцем проживання.Також там їй видадуть посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Хто не може претендувати на статус інвалідності внаслідок війни
З 24 лютого 2022 року до Закону України про статус ветеранів додали інформацію про те, що на цей статус можуть претендувати люди, які постраждали внаслідок повномасштабного російського вторгнення на територіях, де проводяться дії, необхідні для оборони України.
«Ці території визначаються відповідним наказом Кабміну і вони змінюються, адже за наказом є поділ територій на три категорії:
- де ведуться бойові дії;
- які були окуповані;
- де можливі бойові дії.
Якщо людина отримала поранення під час окупації територій, то вона може претендувати на статус інвалідності внаслідок війни.
Зараз є прильоти по всій території України, і люди отримують від цього поранення та каліцтва, але не можуть отримати статус, якщо території, де це сталося, не внесені до переліку в наказі Кабінету Міністрів», – наголошує Дмитро Науменко.
Аби отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, потрібно пов’язати своє поранення з власне бойовими діями. У Постанові Кабміну зазначено, коли особі можуть відмовити в отриманні статусу. Серед підстав:
- людина отримала інвалідність внаслідок кримінального чи адміністративного порушення;
- людина отримала поранення в стані наркотичного, токсичного чи алкогольного сп’яніння;
- навмисне нанесення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди здоров’ю;
- отримання поранення не на територіях, де ведуться бойові дії, або тих, які не внесені до наказу.
Також комісія при Міністерстві у справах ветеранів відмовляє, якщо заявник/-ця здійснював певні дії, які шкодять національній безпеці України і це визнано судом.
Юрист ділиться, що був вже випадок, коли чоловік з Чернігівщини отримав відмову в наданні статусу, адже він отримав поранення за день до того, як ця територія була внесена в перелік у наказі Кабміну.
Куди звертатися для консультацій
Цивільні, які постраждали від вибухонебезпечних предметів і хочуть отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, можуть звернутися до правозахисних організацій за консультаціями – наприклад, на гарячу лінію організації «Fight For Right» за номером 0 800 30 66 33.
Також для консультації щодо отримання статусу інвалідності та його оформлення можна звернутися на гарячу лінію Центру безбар’єрності правової допомоги за номером 0 800 312 103.
Із запитами щодо оформлення статусу інвалідності внаслідок війни можна звертатися за електронною поштою до Міністерства у справах ветеранів України: dpi@mva.gov.ua.
Консультації для цивільних, які отримали мінно-вибухові травми, щодо отримання статусу людини з інвалідністю внаслідок війни також надає громадська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини. Отримати консультацію можна, написавши в месенджері Telegram, Viber, WhatsApp за номером телефону +38(063)560-52-00 або на електронну пошту: mart.ngo@gmail.com.
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
Нові рейси до Карпат
- поїзд № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня: це нове додатково сполучення між Кривим Рогом, Львовом та популярними туристичними напрямками в Карпатах;
- поїзд № 61/62 Дніпро — Рахів (через день): нове сполучення для людей, які подорожують із Придніпров’я до Львова та Карпат;
- поїзд № 83/84 Київ — Солотвино (через день): на цьому напрямку збільшать кількість квитків на 50%;
- поїзд № 125/126-129/130 Полтава, Кременчук — Ужгород (через день): рейс поєднає Полтавщину зі Славськом та Закарпаттям.
- поїзд № 85/86 Запоріжжя — Львів — Рахів: маршрут продовжили до станції Рахів.
- поїзд № 145/146 Харків — Чернівці (через день): це сполучення дозволить жителям Слобожанщини дістатися Буковини.
Потяги до Харкова
Покращення маршрутів
Скорочення рейсів
- Поїзд №13/14 Київ — Солотвино на 1 годину 9 хвилин;
- Поїзд №55/56 Київ — Рахів на 57 хвилин з Києва до Рахова;
- Поїзд №45/46 Ужгород — Харків на 51 хвилин із Ужгородадо Харкова;
- Поїзд №39/40 Запоріжжя — Солотвино на 45 хвилин із Запоріжжя до Солотвина та на 42 хвилин із Солотвина до Запоріжжя;
- Поїзд № 3/4 Запоріжжя — Ужгород на 41 хвилин із Ужгорода до Запоріжжя.
Коментарі
- Запорізької;
- Дніпропетровської;
- Донецької;
- Сумської;
- Херсонської.
Підтримка ВПО на Київщині
Коментарі
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі