Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Стара хатка на пагорбі отримала друге життя. Завдяки ідеї школярів на Харківщині відновили столітній будинок

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Ошатну хатку видно здалеку. Їй уже 100 років, і нещодавно вона наче отримала друге дихання — нові двері, вікна з віконницями, нову піч. А головне — тут тепер завжди людно.

Ця відновлена хата-мазанка стала освітнім простором у Краснокутській громаді на Харківщині. Поруч з приготуванням запашного чаю з місцевих трав, тут показують презентації з проєктора. ШоТам поговорили з директоркою Краснокутського ліцею Наталією Момот про те, як шкільний проєкт дав поштовх до змін у громаді.

Від моделей хаток до справжньої

Шлях до етнохатинки в Краснокутській громаді почався зі шкільного проєкту. Ще два роки тому учні та вчителі Краснокутського ліцею взяли участь у конкурсі «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини», який реалізували за підтримки фонду ЮНЕСКО. Темою обрали відновлення хати-мазанки.

«Наші учні й педагоги намагалися через призму навчальних предметів розповісти про цю хатку. Наприклад, фізики створили три моделі хаток: одну із саману, другу дерев’яну, а третю з цегли. Нагрівали їх, потім охолоджували та робили дослідження, яка саме хатка найкраще утримує тепло. І саме хата-мазанка з саману була переможницею», — розповідає директорка ліцею Наталія Момот.

Діти на фоні блакитної стіни демонструють моделі трьох хатинок та тримають український прапор
Учні Краснокутського ліцею демонструють моделі трьох хатинок для експерименту. Фото надала героїня

Історики проводили дослідження, опитували місцевих жителів, які жили чи досі живуть у подібних хатах. Виявилося, що в громаді їх досить багато. Математики вираховували кут нахилу даху, учні та вчитель з мистецтва досліджували, хто з художників малював мазанки, і самі пробували малювати. Загалом у проєкті взяти участь 8 вчителів і 13 учнів з 6 по 11 клас.

Це була колосальна робота, каже Наталія Момот. Наприкінці вони ще й випустили посібник, щоб цей досвід могли використовувати й інші школи. Директорка пригадує — діти так загорілися ідеєю, що не хотіли зупинятися. Одного разу прийшли до неї та сказали: «Ну невже це все? Подивіться, скільки хаток у нашій громаді. Відновімо якусь».

«Скажу чесно — після цього я ніч не спала. Думала, як це реалізувати. Коли їхала з роботи додому, очима хапала ті хатки та звернула увагу на одну в селі Чернещина, на пагорбі — стара, заросла деревами. Та я побачила стіну та зрозуміла, що це мазанка», — пригадує Наталія.

Стара хата-мазанка у селі на занедбаному подвір'ї
Такою хатка-мазанка була до того, як її відновили небайдужі жителі Краснокутської громади. Фото надала героїня

Каже, було б добре відновити хатку, яку буде добре видно з дороги, і люди змогли б приходити туди. Директорка поговорила з дітьми, разом з’їздили на місце, зробили кілька фото. Усім сподобалося, та роботи був непочатий край. Тож Наталія звернулася до селищної голови, яка за фахом історикиня, і та з радістю підтримала ідею. 

Толока з глиною та мільйон гривень на мрію

Навесні 2023 року почалися роботи — працівники громади вичистили територію.

Робітники на крані біля зрізаного дерева на подвір'ї хати-мазанки
Тривають роботи біля хатки, яка стала освітнім простором для громади. Фото надала героїня

«І от ця хатка — така вона старенька, без вікон, облуплена. Але вже до неї почало тягти. Я кажу: “Діти, дивіться — територія вичищена. Що наступне треба робити? Так, мазати”. Тож влітку ми зробили толоку та мазали хату».

Це було неймовірне дійство, як із захватом розповідає Наталія. Прийшло близько 70 людей — місцеві, діти з ліцею, працівники громади. Були навіть коні, що місили глину, і музики, щоб підбадьорювати. Спочатку діти стояли трохи осторонь, а тоді попросили дозволу приєднатися — і їх уже було не відтягнути від глини та від хати. 

«Ми й глину місили, і кидалися нею, і мазали хату. Пішов дощ, а ми й не помічали. Коли ми помазали хату, вона стала зовсім іншою — чепурною, красивою, хоч і двері перехилені та вікна вибиті», — пригадує Наталія.

Чоловік верхи на білому коні у стозі сіна біля хати-мазанки в селі
Толока з кіньми в Краснокутській громаді. Глину місили всі разом. Фото надала героїня

Усередині мазанка теж була в поганому стані — піч розібрана, долівка пошкоджена. Щоб відновити її, треба було багато грошей, але це не зупинило ентузіастів. Наталія каже, що вони виграли грант на мільйон гривень від Cedos і Western NIS Enterprise Fund завдяки ГО «Культурний діалог», яка допомагає з проєктом.  

«Ми розуміли: щоб виграти мільйон, повинен бути професійний підхід. Ми обрали дуже гарну команду проєкту. Це люди з нашої громади — природоохоронці, архітектори, дизайнери», — розповідає Наталія. 

Приєднався й уродженець громади, який зараз працює в Києві — архітектор Олександр Столовий. За відновлення хати-мазанки теж взялися креативно — через майстер-класи. Кожен етап відновлення має свого майстра з громади, який не просто працює, а й показує охочим, як він це робить, пояснює процеси. Так майстер із саману показав, як виготовляти блоки з глини та соломи. Майстер-пічник розповідав про особливості цегли, яку використовують для печей. Коваль запросив у свою кузню й відновив залізні елементи хати: завіси, защіпки тощо.

Відновлена хата-мазанка у селі, підмазана глиною
Такою стала вже підмазана хатка в Краснокутській громаді на Харківщині. Фото надала героїня

«Усе робили наші місцеві майстри. Ми спеціально до цього проєкту не залучали майстрів з інших громад — хотіли показати дітям, наскільки багата наша земля, і не тільки ресурсами, а й талановитими людьми. Діти теж мали завдання — знаходили майстрів у своїх селах, брали інтерв’ю, робили фото. Як результат — готуємо електронний посібник про майстрів Краснокутської громади», — пояснює жінка.

На ці майстер-класи приїжджали діти не лише з Краснокутського ліцею, а й з інших шкіл громади — їх тут 13. 

Читайте також: Глиняні стіни та сучасна техніка. У Мринській громаді волонтери та місцеві відновили сторічну школу-мазанку

Традиційне поєдналося з сучасним

Долівку вирішили не відновлювати, а постелити дерев’яну підлогу. Зробили віконниці, відновили двері, побілили всередині. 

Інтер’єр відновленої хати-мазанки: білі стіни, стіл із вишитою скатертиною з глечика, в'язані килимки на підлозі в українському стилі
Інтер’єр відновленої хати-мазанки змінився — його доповнили традиційним посудом і текстилем. Фото надала героїня

«Коли вона стає білесенька, то просто оживає. Якось так пахне в цій хаті гарно. Я наче в дитинство повернулася», — пригадує директорка.

Та Наталія наголошує, що їхня мазанка — не музей:

«Головна ідея в тому, що це не мертвий простір, де не можна нічого чіпати — просто подивилися й пішли. Це поєднання минулого з сучасним. Уявіть, на базі столітньої хатки можна провести наукову конференцію!».

Меблі тут сучасні — легкі пластикові столи, стільці. Це для того, щоб можна було змінювати простір під конкретну потребу: і показати презентації з проєктора, і зліпити разом вареники, і навчитися танцювати. Або, наприклад, місцева майстриня проводила майстер-клас із запашних рослин, з яких можна готувати чай. 

Школярі сидять за столом у відновленій хаті-мазанці та їдять українські національні страви. Інтер'єр декорований виробами з глини
Учні ліцею в оновленій мазанці в селі Чернещина. Фото надала героїня

Є й традиційні елементи — мисники з глечиками, але і їх задекорували по-сучасному — додали підсвітку. Зараз оформлюють усі документи, щоб можна було взяти працівників у цей освітній простір. Поки прибирати допомагають техробітниці з ліцею. 

Напис — як у Голівуді

На хатинці не зупиняться. Наталія ділиться планами: на подвір’ї хочуть звести літній павільйон із саманних блоків і зробити піч, щоб майстер-класи та творчі зустрічі можна було проводити й улітку. Хочуть висадити живопліт, зробити грядочки.

«У нас грядочки будуть розділені квітами. От росте капуста — тоді чорнобривці, там ще щось — і майорики. Такий город буде, як у бабусі», — говорить Наталія.

Планують посадити й сад:

«Почали досліджувати, які саме фрукти використовують місцеві, і виявилося, що борщ варять з гніченими грушами. Тож вирішили посадити грушевий сад».

Ідей дуже багато — люди захопилися цим проєктом. Архітектор Сашко Столовий навіть запропонував зробити напис, як у Голівуді:

«Наша хатка розташована на белебні — це край вулиці й підвищення. То можна написати буквами з підсвіткою при в’їзді — “На белебні”». 

Два білі м'які стільці з в'язаним килимком  на фоні маленького вікна, де стоїть глечик з сухими квітами
Тут є місце для усамітнення — сучасне та зручне. Фото надала героїня

Ця відновлена хата-мазанка на пагорбі, як магніт у Краснокутській громаді — так її назвав один з майстрів Микола Пазич. Наталія розповідає, що й сама потрапляє під її чари: «Буває, набігаюся за день і їду в хатку. Думаю, що сили в мене вже не буде, але 5 хвилин минуло, і я не знаю, де взялися сили. Попила чайку з трав, з’їла пиріжечок і почуваюся зовсім інакше».

Інакше тут почуваються і школярі:

«У них очі горять у цій хатці. Я не бачила ні разу, щоб дитина сиділа в телефоні тут — хіба сфотографує щось. Для мене як для людини, яка працює в освіті, дуже важливо, що діти відволікаються. Їм це подобається, і є бажання навчитися щось робити своїми руками».

Минулого року Наталія Момот їздила в Польщу, щоб подивитися на досвід колег. Каже, що мине час, і в нас буде не гірше — освітяни будуть їхати в Україну переймати досвід:

«Те, що ми маємо — найцінніше. І та країна, де ми живемо — найкрасивіша у світі. Я так вважаю і маю надію, що так будуть думати й наші діти. Частина з них уже так думає, повірте — особливо ті, що долучилися до цього проєкту».

Коментарі

Суспільство

У столиці демонтували 350 незаконних МАФів за місяць (ФОТО)

Опубліковано

У десяти районах Києва за жовтень демонтували 350 малих архітектурних форм (МАФів). Серед лідерів за кількістю об’єктів стали Святошинський та Деснянський райони.

Про це повідомили у комунальному підприємстві «Київблагоустрій».

Статистика прибирання об’єктів

Найбільше за жовтень демонтували сезонних тимчасових споруд, їх було 200, інших тимчасових споруд — 62 та автолавок — 18.

Фахівці КП «Київблагоустрій» виконують цю роботу за дорученнями Департаменту територіального контролю міста Києва.

Читайте також: У Києві пройшов допрем’єрний показ фільму «Буча» з ексклюзивними матеріалами ГУР (ФОТО)

«Попереду ще багато роботи, але результати вже помітні на вулицях столиці» — написали у підприємстві.

Нагадаємо, що «Укрпошта» запустить у Києві пілотний проєкт з поштоматами та кур’єрами.

Фото: КП «Київблагоустрій»

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У середині грудня запустять новий потяг між Україною та Словаччиною

Опубліковано

До кінця року українці зможуть їздити потягами до Словаччини. На маршруті буде одна пересадка на станції Чоп на Закарпатті.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

За словами віцепрем’єра з відновлення, стійкості та використання єврофондів Петра Кмеца, маршрут враховує лінію європейську колію між Ужгородом і Чопом, яку вже почали будувати, та можливу майбутню пряму лінію Ужгород — Чоп — Кошице — Братислава. Також сполучення можуть розширити й до інших європейських країн.

«Ми бачимо зростання обсягу вантажних залізничних перевезень як торік, так і у цьому році. Ростуть і пасажирські перевезення. Тому нам так важливо розвивати міжнародне залізничне пасажирське сполучення між Україною та Словаччиною. Вдячна Словаччині за активні кроки до втілення цієї цілі», — зазначила Юлія Свириденко.

Читайте також: Українці за жовтень додали у Вікіпедію понад 30 тисяч фото культурних пам’яток

Українсько-словацька домовленість

Протокол про готовність запустити нове сполучення підписали під час Шостого засідання Українсько-Словацької змішаної комісії. З української сторони комісію очолила Міністерка економіки України Юлія Свириденко, Словаччину представляв Петр Кмец.

Разом із тим Словаччина запустила інструмент для залучення фінансування від третіх країн для підтримки проєктів із відновлення України. Підписання першої угоди очікують вже цього місяця.

Нагадаємо, що Укрзалізниця випустила благодійну колекцію одягу до Дня залізничника: худі, шопери та листівки.

Фото: Андрій Харьковий

Коментарі

Читати далі

Суспільство

За жовтень українські сапери розмінували 90 кілометрів доріг та 19,6 гектара земель

Опубліковано

Загалом за жовтень цього року підрозділи з розмінування Міністерства оборони України очистили 20 342 гектарів територій. Фахівці виявили та знищили 8 206 вибухонебезпечних предметів.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства оборони України.

Окрім розмінування земель для сільського господарства, сапери перевірили та убезпечили 9,75 кілометра ліній електропередач.

«Щотижня на забруднених територіях працювало у середньому 260 спеціалізованих груп загальною чисельністю понад 1 100 осіб. До робіт також залучалося до 15 одиниць техніки механічного розмінування», — написали в пресслужбі Міноборони.

Читайте також: У застосунку «Армія+» стартувало опитування щодо можливості зміни місця служби

Оператори розмінування

Наразі в Україні працюють 64 сертифікованих операторів протимінної діяльності. За місяць їх стало більше на вісім операторів. До гуманітарного розмінування допускаються тільки сертифіковані оператори.

Як зазначили в оборонному відомстві, від початку повномасштабного вторгнення спеціалісти знешкоджили 411 225 вибухонебезпечних предметів.

Нагадаємо, що чотири розробки від учасників Brave1 тепер зможуть працювати на фронті.

Фото: Dev.ua

Коментарі

Читати далі