У проєкті «Спільне майбутнє» від Urban Reform переосмислили підхід до планування розвитку п’яти громад — Перещепинської, Верхньодніпровської, Чугуївської, Зміївської та Коростенської.
Про це #ШОТАМ повідомила команда ініціативи.
Цілі проєкту
Громади відібрали під час відкритого конкурсу. Спільним запитом для них стало формування зрозумілого орієнтира руху вперед: пріоритетів розвитку, ідей для відновлення та спільного бачення майбутнього. Команда Urban Reform допомогла сформувати громадам-учасницям стратегію розвитку, розробити візію та пілотні проєкти, які можна реалізовувати поступово.
Основним результатом проєкту став документ «Спільне бачення розвитку». У ньому описали образ майбутнього громади та перші практичні кроки для руху до нього.
У візії описують бажане майбутнє громади та визначають основні напрями розвитку. Це ті зміни, які поступово наближають громаду до цього образу. Створюють візію на основі цінностей і запитів жителів, а також за результатами досліджень.
Участь у проєкті
Для досягнення цілей громад проводили воркшопи, фокус-групи, зустрічі з бізнесом і місцевою владою, онлайн-опитування та інтерв’ю. У процесі брали участь молодь, представники культури й освіти, підприємці, посадовці, люди старшого віку.
За словами представників Urban Reform, саме така різноманітність поглядів допомогла сформувати спільне бачення. У проєкті змогли залучити щонайменше 2 038 жителів п’яти громад.
Під час роботи із громадами використовували соціологічні та просторові дослідження. Так хотіли уникнути рішень, ухвалених без розуміння середовища, та суто технічного планування, відірваного від реального досвіду людей.
Кожна громада — особлива
У Коростенській громаді зосередилися на створенні мережі субцентрів у мікрорайонах міста. Мешканці говорили про те, що більшість сервісів знаходяться в центрі, а у віддалених районах до них складно дістатися. Тому запропонували розвивати локальні осередки з власними функціями, щоб зменшити залежність від центру.
У Верхньодніпровській громаді ключовою ідеєю стало створення кампусу — кластера освіти та інновацій. Вона з’явилася під час спілкування з мешканцями та бізнесом. Підприємці говорили про нестачу фахівців із сучасними навичками, а молодь — про брак можливостей для розвитку без виїзду з громади.
У відповідь на цей запит розглянули ідею кампусу як простору, що поєднує навчання, перекваліфікацію, інноваційну діяльність і співпрацю з бізнесом. Команда проєкті вважає, що він може стати інструментом довгострокового розвитку громади.
Для Зміївської громади розробили проєкти, пов’язані з природним і туристичним потенціалом. Це робота з ландшафтами, рекреаційними маршрутами та формування привабливих природних просторів для розвитку громади.
Читайте також: Українські студенти можуть виграти 90 тисяч грн за покращення дронів
У Перещепинській громаді увагу приділили соціальним ініціативам та природоорієнтованим проєктам: розвитку парків і набережної, очищенню річки та покращенню доступу мешканців до води.
Для Чугуївської громади розробили концепцію мережі публічних просторів. Фокус зробили на формування цілісної системи просторів — вулиць, парків, набережних і зелених коридорів.
Пілотним проєктом став парк імені І. Ю. Рєпіна — простір з історичною пам’яттю та рекреаційним потенціалом. Під час обговорень жителі громади сформулювали запит на багатофункціональність, поєднання культурних, спортивних та рекреаційних сценаріїв.
Проєкти, пов’язані з розвитком соціальної та культурної інфраструктури, були актуальними для всіх п’яти громад. Це стосується трансформації бібліотек у сучасні культурно-освітні центри. Такі простори розглядалися як багатофункціональні точки зустрічі, навчання та спільнотворення, особливо важливі для територій з обмеженою кількістю публічних просторів.
Детальні результати ініціативи «Спільне майбутнє» можна переглянути за посиланням.
Нагадуємо, що в київському метро запустили артвагон до прем’єри фільму «Мавка. Справжній міф» (ФОТО).
Фото надала команда Urban Reform
